11-кп/804/221/20
263/13128/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду в складі:
судді доповідача Гришина Г.А.,
суддів Сєдих А.В., Преснякової А.А.,
за участю секретаря Мацегори М.М.,
прокурора Осипова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Донецького апеляційного суду у м. Маріуполі кримінальне провадження №22018050000000195 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 та апеляційною скаргою його захисника Богатченко Валентини Миколаївни на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 листопада 2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів до 27 січня 2020 року включно у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини.
ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачено за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України за обставин, що докладно викладені в обвинувальному акті.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 листопада 2019 року у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Богатченко В.М. про обрання відносно обвинуваченого запобіжного у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовлено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів до 27 січня 2020 року включно.
Узагальнені доводи апеляції та позицій учасників судового провадження.
На вказану ухвалу надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 та апеляційна скарга його захисника Богатченко Валентини Миколаївни.
Обвинувачений ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, замінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не має, просить врахувати, що має місце реєстрації, постійне місце проживання у м. Маріуполі, офіційно працевлаштований, має на утриманні дружину та неповнолітні дитину, є членом політичної партії, має міцні соціальні зв`язки, на теперішній час триває досудове розслідування щодо залякування обвинуваченого, підозра є необґрунтованою і доказів проти ОСОБА_1 немає.
Захисник обвинуваченого Богатченко В.М. просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказала, що суддя Іванченко А.М. одноособово винесла ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка винесена з порушенням законодавства.
Зазначає, що прокурор не подав клопотання про продовження запобіжного заходу, зі спливом певного часу, саме тільки подальше існування обґрунтованої підозри не може виправдовувати позбавлення свободи. Жодного доказу існування ризиків немає, що свідчить про незаконне утримання ОСОБА_1 під вартою. Вказує, що кожна ухвала про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 , ідентична, ані сторона обвинувачення, ані суд не мають вмотивованих доведених причин для того, щоб приймати рішення про обмеження свободи особи, яка утримується під вартою, що є порушенням права на захист та справедливий суд.
Ані в ухвалі, ані в клопотанні немає жодного обґрунтування стосовно неможливості обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Мотиви суду
Повідомлені про місце і час розгляду апеляційних скарг апелянти в судове засідання не зявились.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно положень ст.ст. 194, 199 КПК продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4) те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою
На час винесення місцевим судом оскарженої ухвали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 злочинів в достатній мірі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України переданий до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області. І на той час тривало судове провадження.
Також колегія суддів приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу на час постановлення оскарженої ухвали не відпали. Зокрема, було встановлено, що ОСОБА_1 , має стійкі зв`язки на тимчасово окупованій території України, може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, чинити тиск на свідків та потерпілих, які ще не допитані, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Оскільки ООС триває, з урахуванням злочинів, що інкриміновані обвинуваченому (терористичний акт, участь у терористичній організації) ризик переховування ОСОБА_1 від суду на тимчасово окупованій території або за межами України був вкрай великим, що при наведених обставинах виправдовує продовження застосування виключного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 було інкриміновано ряд злочинів, в тому числі особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, відповідно тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі його засудження, вже сама по собі значно збільшує наявні ризики.
Наведені ОСОБА_1 доводи, що він має місце реєстрації, постійне місце проживання у м. Маріуполі, офіційно працевлаштований, має на утриманні дружину та неповнолітні дитину, є членом політичної партії, має міцні соціальні зв`язки, на теперішній час триває досудове розслідування щодо залякування обвинуваченого, значною мірою не зменшують наведених вище ризиків, відповідно не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Колегія суддів відхиляє доводи захисника щодо неподання прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу. Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд розглядає питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою незалежно від наявності клопотань.
Доводи щодо одноособового розгляду питання про продовження строку тримання під вартою доводи захисника є також необґрунтованими.
Відповідно до ст. 31 КПК України, кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , здійснюється колегіально у складі двох суддів та трьох присяжних. Згідно положень ч. 3 ст. 331 КПК України, під час здійснення судового провадження судом присяжних питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою вирішує головуючий. Тобто, законодавством передбачено саме одноособовий розгляд цього питання.
Колегія суддів наголошує, що підставою як обрання, так і продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 була не тільки обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а й наявність перелічених вище ризиків.
З урахуванням цього, застосування більш м`якого запобіжного заходу не могло гарантувати виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків.
Колегія суддів також приймає до уваги, що вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258, ч.1 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 177, 199, 404, 405 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Богатченко В.М. залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 листопада 2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів до 27 січня 2020 року включно у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Гришин Г.А. Преснякова А.А. Сєдих А.В.
