263/13128/18
1-кп/264/183/2019
У Х В А Л А
09.08.2019 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М. за участю секретаря судового засідання Солонської Т.В., прокурора Осипова Д.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника Мироненка О.О., Богатченко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.3 ст.258 КК України та ОСОБА_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.3 ст.258 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Іллічівського районного суду м. Маріуполя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.3 ст.258 КК України та ОСОБА_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.3 ст.258 КК України, яких затримано в порядку ст. 208 КПК України 28.03.2018 року.
Ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30.03.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В подальшому ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області та судом присяжних Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області обраний запобіжний захід продовжувався.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_1 строк дії обраного запобіжного заходу, навівши ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для їх обрання і на теперішній момент не зменшились, а продовжують існувати.
В разі необрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 він може продовжити свою злочинну діяльність, має зв`язки з представниками терористичної організації «ДНР», а також здійснювати вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження або виїхати за межі України, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від суду. В задоволенні заявлених стороною захисту та обвинуваченим клопотань відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Богатченко В.М. заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказували на недоведеність прокурором ризиків, практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , характеризуючи дані, просили звільнити його з під стражи .
Також в судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав своє письмове клопотання від 24.07.2019 року, в якому просив не обирати йому запобіжний захід.
Захисник Богатченко В.М. в судовому засіданні подала клопотання про звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з тим, що ухвали від 19.04.2019 року та 11.06.2019 року щодо продовження запобіжного заходу вирішувалися незаконним складом суду Іллічівського районного суду м. Маріуполя.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторонни обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого Главою 18 цього кодексу.
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., справу «Комарова проти України» від 16.05.2013р., «Калашников проти Росії» від 15.07.2002р., в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Для позбавлення особи свободи суд повинен вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами, які в даному кримінальному провадженні прокурор не наводить, щоразу посилаючись на обставини, які були актуальними на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу. Такі підстави мають бути чітко зазначені стороною обвинувачення, а доводи «за» і «проти» звільнення з-під варти не повинні бути «загальними й абстрактними»
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Так ОСОБА_1 обвинувачється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, що може спонукати обвинуваченого до втечі інші області, постійне місце мешкання за місцем проведення слідства у ОСОБА_1 відсутнє, місце проживання якого межує з тимчасово окупованою територією.
По справі не допитані потерпілі та свідки обвинувачення, що не виключає спробу здійснити вплив на них з боку обвинуваченого, який поза межами слідчого ізолятора матимє для цього більше можливостей.
У суду є достатні підставі вважати, що останній, знаходячись на волі можє переховуватись від органів слідства та суду, вчиняти інші злочини й зміна запобіжного заходу на менш суворий не забезпечить запобігання вищевказаним ризикам, а тому з метою виконання процесуальних рішень у справі, з урахуванням наведених вище ризиків, суд, керуючись вимогами ч.3 ст.331 КПК України, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів.
Доказів які б спростовували вищевказані ризики та надавали можливість змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який суд не вбачає.
Доводи на які посилається обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Богатченко В.М., як на звільнення обвинуваченого з під варти не ґрунтується на Законі. Всі ухвали суду приймалися відповідно до Закону судом присяжних. На теперішній час суддя Литвиненко Н.В. перебуває у тривалій відпусці, у зв`язку з чим , відповідно до ст.. 331 п.3 абз.5 під час здійснення судового провадження судом присяжних, головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,180,181,182,194,199 КПК України, суд, -
У Х В А Л ИВ:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів до 07 жовтня 2019 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».
Повний текс ухвали буде оголошено 13.08.2019 року.
У задоволенні решти клопотань - відмовити.
На ухвалу, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча : А. М. Іванченко
