Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/1190/333/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С.Я.
Категорія - ч.1 ст.309 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бабич О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Осетрова В.І.,
суддів Бабича О.П., Борща В.С.,
за участю прокурора відділу прокуратури
Кіровоградської області Грозана А.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2012 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Гайворон Кіровоградської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, раніше не судима, не працююча, що проживає по АДРЕСА_1,
визнана винною і засуджена за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнили від призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком в 1 рік, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Вирішені питання щодо долі речових доказів у справі.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винною у тому, що у вересні 2011 року, знаходячись у м. Гайворон Кіровоградської області на правому березі р. Південний Буг поруч з гідроелектростанцією, побачивши рослину коноплі, зірвала з неї листя, яке в подальшому подрібнила та помістила до коробки з під сірників, яку зберігала в правій кишені куртки для власних потреб.
30 листопада 2011 року о 19 годині 10 хвилин на привокзальній площі в м. Гайворон ОСОБА_4 була зупинена працівниками міліції, які під час її особистого огляду в правій кишені куртки, в яку вона була одягнена, виявили зазначену коробку з особливо небезпечним наркотичним засобом –канабісом (марихуаною), масою 2,926 грама, та в тій же кишені розсипом аналогічний наркотичний засіб, вагою 5,206 грама. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_4 незаконно придбала, виготовила та зберігала для власних потреб без мети збуту.
У апеляції засуджена просить змінити вирок суду через суворість призначеного покарання. Свої доводи мотивує тим, що судом не було враховано її позитивну характеристику за місцем проживання, пом’якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, того, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, являється інвалідом 2 групи. Вважає, що за цих обставин є всі підстави для пом’якшення їй покарання. Тому просить призначити їй покарання у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечив апеляцію засудженої, вивчивши матеріали справи та зваживши апеляційні доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Наведені у вироку висновки про винуватість ОСОБА_4 у вчинені вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені її особистими показаннями у судовому засіданні, яким суд дав правильну та об’єктивну оцінку.
На підставі наявних в матеріалах кримінальної справи доказів, достатність та достовірність яких не була поставлена під сумнів сторонами під час судового розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, кваліфікувавши її дії як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Дане обвинувачення не оспорювала на досудовому слідстві та в судовому засіданні сама засуджена, давала послідовні та взаємоузгоджені показання, через що докази за згодою всіх учасників досліджувались у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України.
На такий порядок дослідження доказів, засуджена погодилася свідомо і добровільно після роз’яснення їй наслідків застосування вказаної статті, що відображено у протоколі судового засідання.
Перевіркою апеляційних доводів було встановлено, що при призначенні покарання засудженій, суд першої інстанції у відповідності до ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, обставини які пом’якшують та обтяжують її покарання. При цьому зазначив, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, пом’якшуючою покарання, суд першої інстанції правильно вказав її щире каяття і зазначив про не встановлення обтяжуючих покарання обставин.
При цьому, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до категорії середньої тяжкості і за своїм характером несе значну суспільну небезпечність, а також врахувавши особу винної, суд обґрунтовано призначив їй покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, яке, за умови звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового терміну в 1 рік та покладення обов’язків, передбачених п.п.2-4 ст. 76 КК України, є виваженим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4, буде слугувати попередження вчинення нею та іншими особами нових злочинів.
Крім того, за змістом протоколу судового засідання, засуджена сама просила застосувати до неї ст. 75 КК України і не призначати штраф, оскільки вона є непрацюючою, тому не в змозі його сплатити.
Доводи засудженої про неможливість нею виконувати покладені на неї судом обов’язки, зокрема з’являтися для реєстрації до органів кримінально- виконавчої інспекції у зв’язку з проходженням щорічного стаціонарного лікування, є безпідставними, оскільки таке лікування є поважною причиною і не може оцінюватися як підстава для скасування іспитового терміну.
Тому підстав для задоволення апеляції не вбачається, оскільки судом при призначенні покарання фактично було враховано всі передбачені законом обставини, в тому числі і ті, які зазначені у апеляції засудженої.
Дослідивши матеріали справи в межах апеляції, колегія суддів істотних порушень процесуального законодавства під час досудового та судового слідства по справі, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення - не встановила.
Проте суд, в порушення ст. 335 та ст. 93 КПК України, не поклав на засуджену судові витрати в сумі 421 грн. 92 коп., які були понесені на досудовому слідстві при проведенні експертизи. Тому у вирок слід внести відповідну зміну.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_4 залишити без задоволення.
У вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2012 року стосовно ОСОБА_4 внести зміни в частині вирішення питання щодо стягнення судових витрат.
На підставі ст. 93 КПК України стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 421 грн. 93 коп.
У іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Судді:
