ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
10.07.2023 м. Дніпро Справа № 908/3468/13
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді (доповідач) Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023р. у справі № 908/3468/13
за позовом ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод, м. Запоріжжя
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Енергомаш-інвест, м. Київ
відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метизи, м.Запоріжжя
відповідача-4 Публічного акціонерного товариства ПАТ Кредит Дніпро, м. Київ
відповідача-5 Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький емальпосуд, м.Запоріжжя
про визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 № 050508-З
в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод, м. Запоріжжя, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/3468/13 (повний текст ухвали складений 06.03.2023р., суддя Юлдашев О.О.) позовні вимоги ОСОБА_2 (вх. № 777/09-05 від 16.03.2016) про визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 № 050508-З (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 року № 250713/1 задоволено повністю. Визнано недійсним Договір застави № 050508-З (зі змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТОВ "Енергомаш-Інвест" відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 року № 250713/1, в частині забезпечення вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за Кредитною угодою № 050508-КЛВ від 05.05.2008. Стягнуто солідарно на користь ОСОБА_2 : з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш - Інвест", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", з Публічного акціонерного товариства ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" по 1378грн. 00 коп. судового збору.
Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/3468/13, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023р. у складі колегії суддів - головуючий суддя (доповідач) Вечірко І.О. , судді Коваль Л.А., Чередко А.Є., поновлено Акціонерному товариству Банк Кредит Дніпро строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/3468/13, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.07.2023р. о 14год.45хв.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023р., на підставі розпорядження керівника апарату суду у зв`язку із звільненням судді-доповідача Вечірка І.О. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду (подання заяви про відставку), для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
05.07.2023р. ОСОБА_1 заявлено відвід колегії суддів у складі головуючого судді (доповідач) Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. від розгляду справи № 908/3468/13 шляхом подання відповідної заяви через систему "Електронний суд".
Заява, зокрема, мотивована тим, що суддями Чередко А.Є., Коваль Л.А. вже заявлявся самовідвід у справі. Окрім того, вона містить образливі висловлювання на адресу суддів апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Водночас, слід зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами господарського судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (заяв).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань)».
Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 та № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Як зазначено вище, подана заява про відвід містить образливі висловлювання на адресу суддів апеляційного суду, які не відповідають стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо) та по своїй суті виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо при оформленні заяви.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Таким чином, такий виклад заяви є виявом неповаги до суду, що суперечить основним засадам (принципам) господарського судочинства, а також його завданню, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що подання такої заяви є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням господарського судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, адекватним процесуальним наслідком даного зловживання процесуальними правами з боку гр. ОСОБА_1 апеляційний суд вважає залишення заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді (доповідач) Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. від розгляду даної справи без розгляду в порядку ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 131, 132, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Залишити заяву гр. ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді (доповідач) Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. від розгляду справи № 908/3468/13 - без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
