Справа № 2-591/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2011 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Кривовяза А.П.
при секретарі - Рудик Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, витребування майна з незаконного володіння, зобов»язання не чинити перешкод у виїзді дитини за кордон, стягнення коштів, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулись до суду із вказаним позовом до відповідачів про відібрання неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 без позбавлення батьківських прав у його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, стягнення з ОСОБА_5 аліментів на свою користь, витребування колекції монет з незаконного володіння ОСОБА_3, зобов»язання відповідачів не чинити перешкод у виїзді дитини за кордон без їх згоди та супроводження, стягнення з ОСОБА_3 отриманих протягом 2009-2011р.р. аліментів на утримання дитини від ОСОБА_4
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони є відповідно бабою та дідом неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 2009р. постійно проживає з ними та знаходиться виключно на їх утриманні. Відповідачі, які є батьками дитини не надають будь-якої допомоги на утримання та виховання дитини, з 1999р. їх шлюб розірвано, відповідачі постійно проживають окремо, крім того, їх дочка ОСОБА_6 отримує від батька дитини ОСОБА_5 аліменти, які витрачає на власні потреби. Також відповідачі чинять перешкоди та не надають згоди на виїзд неповнолітнього сина за кордон. Враховуючи викладене, просили суд їх позов задовольнити.
У судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. В обґрунтування своїх заперечень відповідачі посилаються на те, що позивачі постійно чинять їм перешкоди у спілкуванні з неповнолітнім сином, кошти, які вони надають на утримання дитини позивачами витрачаються на власні потреби та на власний розсуд. Враховуючи викладене, просили суд у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації просила суд розглядати справу у відсутність її представника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи зі слідуючого.
Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є його бабою та дідом.
Згідно з вимогами ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено та дана обставина сторонами не оспорювалась, що з літа 2009р. неповнолітній ОСОБА_5 постійно проживає з позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у їх квартирі АДРЕСА_1, перебуває на їх утриманні. Батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають окремо.
Між позивачами та відповідачами протягом багатьох років склались вкрай неприязні та конфліктні стосунки з приводу місця проживання, виховання та утримання неповнолітнього ОСОБА_5
Згідно з ст.258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 22.07.2010р., що набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення місця проживання дитини встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які постійно проживають з дитиною, налаштовують його проти його батьків, розповідають йому інформацію щодо особистого життя його батьків. Дитина перебуває під впливом дідуся та бабусі, негативно ставиться до своїх батьків, їх не поважає і він бажає проживати із дідусем та бабусею.
Крім того, як вбачається із вказаного рішення суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не поважають свою доньку ОСОБА_6 та її колишнього чоловіка ОСОБА_4, виховують ОСОБА_5 у дусі неповаги до своїх батьків, що стало наслідком несприйняття неповнолітнім своїх батьків та негативного категоричного до них відношення. (а.с.9-12)
Зазначеним рішенням суду зобов»язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди батькам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у спілкуванні з неповнолітнім ОСОБА_5 у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Сторони по справі неодноразово зверталися до Органу опіки та піклування та Служби у справах дітей Святошинського району м.Києва з питанням про надання висновку про позбавлення батьківських прав та вирішення проблеми щодо постійного місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5 Сторонам неодноразово було рекомендовано звернутися до центру соціальних служб для психологічних консультацій та суду. (а.с.83, 104)
Таким чином, на думку суду, до остаточного вирішення у судовому порядку питання щодо постійного місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5, не можливо, на даний час вирішити питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини, а позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.
Відповідно до ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Тобто, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і вимоги щодо про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, витребування майна з незаконного володіння, оскільки судом встановлено, що дитина проживає з позивачами, суду не надано доказів про існування обставин, передбачених ст.ст.164, 170 СК України. Крім того, як пояснили суду позивачі, колекція монет, яку вони просили витребувати у ОСОБА_6 на даний час знаходиться у них.
Відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_3 за період з 1.06.2009р. по 1.06.2011р. отримувала аліменти на утримання дитини від колишнього чоловіка ОСОБА_4 на загальну суму 27573 грн. 80 коп. Однак, у ході судового розгляду відповідачкою ОСОБА_6 не доведено, що вся сума отриманих нею від ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини використана нею саме за цільовим призначенням. Надані суду ОСОБА_3 чеки на придбання продуктів та інших побутових речей протягом квітня червня 2011р. зазначену обставину не підтверджують.
Крім цього, суд також враховує ту обставину, що ОСОБА_3 крім використання у повному обсязі за цільовим призначенням отриманих нею аліментів від ОСОБА_4, зобов»язана ще, крім того, як мати дитини, надавати матеріальну допомогу на утримання та виховання дитини і також за рахунок власних коштів. Тому позовні вимоги у частині стягнення з ОСОБА_6 суми отриманих аліментів за період з 1.06.2009р. по 1.06.2011р. у розмірі 27573,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»оформлення проїзного документу дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до п.2-2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України»затверджених ПКМУ № 57 від 27.01.1995 р. виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків нотаріально посвідченою довіреністю, здійснюється також у разі пред»явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Тобто, чинним законодавством не передбачено порядку виїзду дитини за кордон саме без супроводу та згоди обох батьків, які у даному випадку не позбавлені батьківських прав. А тому позовні вимоги у частині зобов»язання відповідачів не чинити перешкоди у виїзді дитини за кордон та надання дозволу на оформлення документів для виїзду дитини за кордон без супроводу та згоди обох батьків є безпідставними та необґрунтованими.
За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до розміру задоволених позовних вимог, у порядку ст.88 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_3 підлягають стягненню 275 грн. 73 коп. судових витрат на користь держави.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.141, 157, 164, 170, 179, 180, 258, СК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму отриманих аліментів за період з 1.06.2009р. по 1.06.2011р. у розмірі 27573 (двадцять сім тисяч п»ятсот сімдесят три) грн. 80 коп. та 275 грн. 73 коп. судових витрат на користь держави.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя:
