Справа 2-591/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" червня 2011 р. року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретарі Ременяк М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом прокурора Самарського району м. Дніпропетровська, в інтересах Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа –Головне Управління Держкомзему у Дніпропетровській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
16 грудня 2010 року прокурор Самарського району м. Дніпропетровська, в інтересах Дніпропетровської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1, третя особа –Головне Управління Держкомзему у Дніпропетровській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що прокуратурою Самарського району м. Дніпропетровська проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: м Дніпропетровськ, в районі будинку № 9 по вул. Лісопарковій, в результаті якої встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0033 га. у м. Дніпропетровську під будівництво гаражу, в районі будинку № 9 по Лісопарковій, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцеві самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та і правоустановчих документів на землю.
За результатами перевірки складалися акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акт обстеження земельної ділянки, також ОСОБА_1 надано приписи про усунення виявлених порушень з обов'язковим їх виконанням у 30-ти денний термін, але вказану земельну ділянку відповідач продовжує незаконно використовувати та на даний час її не звільнив, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом.
У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав та з урахуванням останніх уточнень просив їх задоволенити у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився надав на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши тим, що на цей час він здійснює оформлення всіх необхідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, де на цей час розташований фундамент під будівництво гаражу, який він заклав ще у 2004 році.
Вислухавши пояснення прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що головним державним інспектором Управління Держкомзему у Дніпропетровській області було проведено перевірку дотримання дотримання вимог земельного законодавства в результаті якої було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0033 га. у м. Дніпропетровську під будівництво гаражу в районі будинку № 9 по Лісопарковій.
За результатами перевірки були складені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельної ділянки від від 03.08.2010 року, 09.09.2010 року, на підставі яких відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу, який останнім був сплачений.
Також відповідачу були надані приписи про усунення виявлених порушень від 03.08.2010 року та від 09.09.2010 року з обов'язковим виконанням їх у 30-ти денний термін.
В судовому засіданні відповідач пояснив, що дійсно він займає вказану ділянку, але на ній розташований фундамент під будівництво гаражу, а документи знаходяться в стадії оформлення, однак належних доказів оформлення документів в судовому засіданні не надав.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються ст. 125, 211, 212 ЗК України.
Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, відповідно до ст.125 ЗК України.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням охороню земель»самовільне зайняття земельної ділянки –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влад органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За змістом ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, суд приходить висновку, що земельна ділянка площею 0,0033 га. в районі будинку № 9 по вул. Лісопаркої м. Дніпропетровську відповідачу не надавалася, договору оренди землі з міською радою укладено не було, на даний момент відповідачем будь-які встановлені законодавством України дозвільні документи, що підтверджують право користування або володіння земельною ділянкою, не оформлені, що є порушенням ст. 125 ЗК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач самовільно використовує цю земельну ділянку, а тому позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам, а їх повернення відповідно до статті 212 ЗК України провадить за рішенням суду, позовні вимоги є обґрунтованими.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалено рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. 212 Земельного Кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська, в інтересах Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа –Головне Управління Держкомзему у Дніпропетровській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки–задовольнити повністю.
Зобов’язати ОСОБА_1 звільнити та повернути земельну ділянку площею 0,0033 га., розташовану в районі будинку № 9 по вул. Лісопаркова у м. Дніпропетровськ.
Зобов’язати ОСОБА_1 знести самовільно встановлений фундамент під будівництво гаражу на земельній ділянці площею 0,0033 га. в районі будинку № 9 по вул. Лісопаркова у м. Дніпропетровськ.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя:
