Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
м. Хмільник, вул. Столярчука, 4, 22000, (04338) 2-31-50
справа № 2- 659
2010 р.
РІШЕННЯ
іменем України
13 серпня 2010 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі:
головуючої Білої Л.М.
при секретарі Янюк А.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику
справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18 985 гривень 39 копійок, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 19 листопада 2007 року за участю відповідача, який керував транспортним засобом ДАФ, державний номер НОМЕР_1 сталася ДТП, в результаті якої механічні пошкодження отримав автомобіль ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 і оскільки у відповідача ОСОБА_1 був відсутній поліс страхування цивільної відповідальності, це стало підставою для відшкодування шкоди позивачем МТСБУ ОСОБА_2 в розмірі 17995 грн.39 коп. Таким чином, позивач вважає, що він отримав право вимоги відшкодування збитків на суму 18 985 грн. 39 коп., куди входять і інші витрати, з особи, відповідальної за збиток, а саме з ОСОБА_1
В судове засідання позивач і його повноважний представник не з»явилися, просили ухвалити рішення у відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_1 заявлений до нього позов не визнав повністю, посилаючись на те, що володільцем джерела підвищеної небезпеки він не являвся, а тому не може нести відповідальності перед потерпілим, а всі претензії слід пред'являти до власника, з яким він знаходився на той час у трудових відносинах.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що 19 листопада 2007 року біля 21-ї год на 25 км+900м ПСО в м. Києві сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 А,П„ відповідача по справі, який керував автомобілем ДАФ, державний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ- 21093 , державний номер НОМЕР_3.
Згідно постанови Хмільницького міськрайонного суду від 10 грудня 2008 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і йому присуджений штраф в розмірі 20 гривень.
Доказами, наданими позивачем, а саме рахунком № 106 від 6 лютого 2008 року, актом виконаних робіт від 6 лютого 2008 року , наказом моторного (транспортного) страхового бюро України №455 від 19 березня 2008 року, висновком спеціаліста № 1286 від 7 грудня 2007 року, фото таблицями доведено, що дійсно автомобіль, належний ОСОБА_2, був пошкоджений і зі сторони позивача йому були виплачені грошові кошти.
Разом з тим, з довідки про дорожньо - транспортну пригоду, виданої Броварським взводом ДПС ОСОБА_3 України у Київській області позивачу МТСБУ, слідує, що автомобіль ДАФ, номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_1 належить ОСОБА_4
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійною карткою до ліцензії серії АВ № 114298, яка діє з 10 серпня 2006 року до 13 червня 2011 року доведено, що автомобіль ДАФ дійсно зареєстрований за ОСОБА_4 і йому дозволено здійснювати на ньому внутрішні та міжнародні перевезення вантажів .
Із трудової книжки, оглянутої судом, слідує, що дійсно відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу водієм до приватного підприємця ОСОБА_4 23 червня 2003 року за трудовим договором, який зареєстрований у Хмільницькому міськрайонному центрі зайнятості.
Відповідно до ст. 27 ЗУ « Про страхування» , ст. 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страха відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки шкода була завдана транспортним засобом, що відноситься до джерела підвищеної небезпеки, то відшкодування шкоди регламентується ст. 1187 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищено небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом, використання, збереження а( утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суб’єктом відповідальності за даною статтею є володілець (власник) об'єкт діяльність з яким створює підвищену небезпеку, а саме особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
А тому відповідач ОСОБА_1 не може бути визнаний володільцем джерела підвищеної небезпеки і нести відповідальність перед позивачем, оскільки він здійснював фактичне володіння небезпечним об’єктом в силу трудових відносин з володільцем автомобіля ОСОБА_4
Він може бути притягнений до відповідальності лише самим ОСОБА_4 в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.
Підстав для задоволення позову до ОСОБА_1 зі сторони позивача суд не вбачає. Відповідно не підлягають до відшкодування і судові витрати по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, ст.ст. 993,1187 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18 985 гривень 39 копійок - відмовити.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
