Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 31, 11700, (04141) 2-14-01
Справа № 2-659/10
провадження у справі -
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Савицької Л.Й.
при секретарі Змієвській І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новограді-Волинському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» в особі Житомирської обласної дирекції, філії «Центральне РУ» АТ «Банку «ОСОБА_1 та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.11.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №24-208/06-ШД про надання йому в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 8 200 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків у розмірі 0,0001% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідачем ОСОБА_2 було порушено п.п. 3.2, 4.3 вищевказаного кредитного договору, а саме не сплачено кредит, проценти та щомісячну комісію за користування кредитними ресурсами, про що його неодноразово було повідомлено, але він ухиляється від виконання зобов’язань по кредитному договору.
Відповідно до п. 3.5 кредитного договору, за несвоєчасне чи не повному обсязі зарахування коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах відповідачем ОСОБА_2, позивач має право на дострокове повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих процентів по них, неустойки.
Також позивачем 10.11.2006 року з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_2 було укладено з відповідачем ОСОБА_3 договір поруки №24-208/06-ШД-П.
Представник позивача в судове засідання не з’явилася, в письмовій заяві до суду просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позові, просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі. В судовому засіданні від 01.03.2010 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 10.11.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №24-208/06-ШД, копія якого знаходиться у матеріалах справи (а.с.13-14). Згідно умов договору останній зобов’язався повернути кредит та сплатити банку нараховані відсотки у вказаний строк, з виплатою грошових сум частинами щомісячно, однак ці умови відповідачем не виконані і на день звернення позивачем до суду заборгованість за кредитом з нарахованими штрафними санкціями становить 52 656 грн. 72 коп., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.7-9). Відповідно до договору поруки №2-24-208/06-ШД-П від 10.11.2006 року відповідач ОСОБА_3 поручився перед банком в тому, що він зобов’язується перед кредитором (позивачем) відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором №24-208/06-ШД від 10.11.2006 року (а.с.15-16).
Як видно із листів-повідомлення (а.с.10,11,12), як боржник – ОСОБА_2, так і поручитель – ОСОБА_3 попереджалися про необхідність погашення боргу, однак у добровільному порядку відмовляються виконувати свої зобов’язання перед позивачем.
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов таких висновків:
Між сторонами в справі виникли та існують правовідносини щодо виконання цивільно-правових угод, а саме кредитного договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Статтею 1054 ЦК України визначається поняття кредитного договору, так зокрема частиною першою вказаної статті передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У встановлений договором та законом термін, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання не виконав, заходів направлених на погашення кредиту, відсотків та пені не приймав.
Таким чином, невиконання відповідачами своїх договірних зобов’язань, порушило право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані в кредит.
Отже, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом, за відсотками та за комісією є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення пені, то суд приходить до наступного висновку.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, так частиною третьою вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що заборгованість відповідачів перед позивачем загалом становить 52 656,72 грн., а саме:
-заборгованість за основним боргом – 7 744,00 грн.;
-заборгованість за нарахованими відсотками – 2 459,41 грн.;
-за нарахованою щомісячною комісією – 5 022,50 грн.;
-заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами – 37 430,81 грн., що на думку суду значно перевищує розмір збитків.
Таким чином, суд бере до уваги, що заборгованість відповідачів перед позивачем на час розгляду справи становить 15 225 грн. 91 коп., а тому оцінює заявлений розмір пені таким, що значно перевищує розмір несплаченого боргу, в зв’язку з чим заявлена вимога підлягає зменшенню до суми 15 000 грн.
Також наявні підстави згідно ст. 88 ЦПК України для стягнення із відповідачів понесених позивачем судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позову, у сумі 302 грн. 26 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-216, 223 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 551, 616, 624, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в солідарному порядку, на користь АТ «Банку «ОСОБА_1 і кредит» заборгованість за кредитом з урахуванням пені в сумі 30 225 (тридцять тисяч двісті двадцять п’ять) грн. 26 коп..
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «ОСОБА_1 і кредит» судові витрати у розмірі по 151 грн. 13 коп. з кожного відповідача.
Згідно ст. 223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.
Головуюча:
