Справа № 229/3931/17
Провадження № 1-кп/234/225/21
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравченко О.Ю.
суддів Сухоручко Ю.О., Данелюк О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Малушка С.В.
прокурора Магідіна Б.В., Савватеєва М.В.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників потерпілих - адвокатів Рибіна В.В., Головіної О.О.
обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Агапова П.В.
представників цивільних відповідачів - Бударіної О.О., Гончаренка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050140000161 від 05.03.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Локниця Зарічнянського району Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, співробітника Служби безпеки України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2.
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.365, п.3, п.4 ч.2 ст.115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато проведення антитерористичної операції.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 07 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.
У відповідності до статей 4 та 5 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» до проведення антитерористичної операції залучено відповідні підрозділи Служби безпеки України (далі - СБ України), яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю та являється суб'єктом, що безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом шляхом проведення оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності; забезпечує через Антитерористичний центр при СБ України організацію і проведення антитерористичних заходів, координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом.
Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України, до завдань якого відноситься попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Відповідно до ст.ст. 3, 5 цього ж Закону діяльність СБ України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи та на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники СБ України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», 22.08.2015 (далі Конвенція 1) кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, та серед іншого законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою доставки її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Водночас положеннями ст.ст. 3, 27, 29, 68 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; ніхто не може бути свавільно позбавлений життя; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст.ст. 1, 2 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, ратифікованою Указом Президії Верховної Ради № 3484-ХІ від 26.01.1987 (далі - Конвенція 2), держава Україна зобов'язалась вживати ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для запобігання фактам катувань (будь-які дії, якими будь-якій особі навмисно заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї відомості чи визнання у вчиненні дій, в яких вона підозрюється, коли такі дії заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні) на будь-яких територіях під її юрисдикцією. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інших надзвичайний стан, а також наказ вищого начальника або державної влади не можуть бути виправданням катування.
Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» (далі - ЗУ «Про КРД») в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники СБ України мають право здійснювати оперативно-розшукові заходи з використанням оперативних та оперативно-технічних сил і засобів, опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу; затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів СБ України, однак лише у строки і в порядку, що передбачені законами України, а також осіб, які проникли на об'єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами СБ України, - на строк до трьох годин, а у разі нагальної необхідності запобігання злочинові чи його припинення та з метою встановлення особи - до сімдесяти двох годин з повідомленням про це суду протягом 24 годин з моменту затримання для перевірки обґрунтованості цього запобіжного заходу.
Статтею 11 цього Закону держава гарантує дотримання конституційних прав та свобод людини і громадянина при здійсненні контррозвідувальної діяльності. Не допускається обмеження прав та свобод людини і громадянина, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - ЗУ «Про ОРД») підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів, здійснювати профілактику правопорушень та взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів.
Водночас згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів , забороняється.
Поряд з цим, відповідно до ст. 26 Закону України «Про Службу безпеки України» (далі - ЗУ «Про СБУ») військовослужбовці СБ України мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 2, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі ЗУ «Про НП») при завданні шкоди кримінальним правопорушенням цим правоохоронним органом забезпечується подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.
Відповідно до ст.ст. 207-208 параграфу 2 глави 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПКУ) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 цього Кодексу: при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні, кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Згідно вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - СВС ЗСУ), ст.ст. 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - ДС ЗСУ), ОСОБА_1, як військовослужбовець був зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків та протиправних дій, дорожити честю і гідністю кожної особи.
Статтями 1 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців певні обов'язки, зокрема додержуватися правил ввічливості й поведінки військовослужбовців.
Відповідно до положень ст.ст. 20-22 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та використовувати зброю в порядку, встановленому законодавством. Застосування заходів фізичного впливу та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. Військовослужбовці мають право застосовувати засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: для захисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров'я військовослужбовця чи інших осіб; для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об'єктів у разі захоплення; у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою технікою, якщо іншими способами неможливо припинити цю спробу.
Окрім цього, згідно ст. 24 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовець доповідає безпосередньому командирові про застосування зброї, про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування ним фізичного впливу.
За наказом Першого заступника Голови СБ України від 30 вересня 2016 року по особовому складу № 1195-ОС, відповідно до п.п. «в» п. 10, п. 43 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та призначений на посаду старшого оперуповноваженого на особливо важливих об'єктах 2 сектору 3 відділу 1 управління Головного управління військової контррозвідки департаменту контррозвідки Служби безпеки у військовому званні «майор».
У відповідності до наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) по стройовій частині № 37 від 06 лютого 2017 року співробітник СБ України майор ОСОБА_1, з 28 січня 2017 року вважався таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до функціональних обов'язків оперативного співробітника оперативної групи Головне управління військової контррозвідки департаменту контррозвідки Служби безпеки України в районі проведення АТО майор ОСОБА_1 був зобов'язаний керуючись вимогами Конституції України, законодавства щодо контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, боротьби з тероризмом, корупцією та організованою злочинністю, охорони державної таємниці, положеннями Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, статутів Збройних Сил України безпосередньо здійснювати контррозвідувальні і оперативно-розшукові заходи, перевіряти оперативно значиму інформацію, виявляти, попереджати та припиняти противоправну діяльність на шкоду національної безпеки України, а також брати участь у реалізації найбільш складних контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів з протидії розвідувально-підривної та терористично-диверсійної діяльності спецслужб РФ та незаконних збройних формувань (далі НЗФ) «ДНР/ЛНР» проти військових формувань України, залучених до проведення АТО в умовах значного ускладнення оперативної обстановки, приймати участь у здійсненні окремих контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів, перевірці первинної інформації та її аналітичної обробки з безперервною оцінкою оперативної обстановки, проведенні профілактичних заходів, реалізації окремих оперативних задумів, подавати допомогу іншим правоохоронним органам (військових прокуратур, ВСП ЗС України, ДССЗ та ЗІУ, ОВС Національної поліції), у боротьбі із злочинністю на об'єктах контррозвідувального забезпечення, виявляти, припиняти та розкривати факти вчинення військовослужбовцями злочинів проти цивільного населення, що суттєво підриває авторитет Збройних Сил України та інших військових формувань.
Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, майор ОСОБА_1, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив умисний тяжкий злочин в сфері службової діяльності, а саме перевищив надану йому владу, тобто умисно вчинив, будучи працівником правоохоронного органу, дії, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися застосуванням насильства, зброї, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, що спричинили тяжкі наслідки у вигляді смерті іншій особі за наступних обставин:
Так, майор ОСОБА_1, 04 березня 2017 року близько 00 годин 12 хвилин, знаходячись на території базового польового табору 1-го механізованого батальйону військової частини польова пошта В0849 у місті Авдіївка Донецької області (проїзд Індустріальний, 102), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою штучного нарощування показників оперативно-розшукової діяльності, шляхом провокування громадян на вчинення злочину, у тому числі пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів, діючи умисно, з подальшим притягненням осіб до кримінальної відповідальності, з явним нехтуванням конституційних положень та принципів правоохоронної діяльності, взявши з собою військовослужбовців військової частини - польова пошта В0849 молодшого сержанта ОСОБА_4 та старшого солдата ОСОБА_5, на автомобілі «Volkswagen» «Transporter T 5», 2009 р.в., білого кольору з помаранчевими смугами по боках, номерний знак НОМЕР_1, направився до кафе «Аут» в м. Авдіївка по вул. Центральна, 15.
В цей самий день, близько 00 год. 30 хв., знаходячись біля вказаного кафе майор ОСОБА_1, діючи з метою штучного нарощування показників своєї діяльності, підійшов до раніше не знайомого йому місцевого мешканця м. Авдіївки ОСОБА_3, та усвідомлюючи свої дії та бажаючи їх настання, запропонував останньому продати йому будь-який наркотичний засіб. На пропозицію ОСОБА_1 громадянин ОСОБА_3 погодився, та через 10-15 хвилин останній приніс і передав ОСОБА_1 пакунок із невідомою речовиною рослинного походження.
Отримавши від ОСОБА_3 зазначений пакунок майор ОСОБА_1, діючи з хибно зрозумілих інтересів служби, переслідуючи мотив на підвищення показників своєї діяльності, умисно, перевищуючи надану йому владу, свідомо нехтуючи конституційними положеннями, правами та свободами людини та громадянина в Україні, принципами та спеціальним порядком здійснення правоохоронної діяльності, відкрито проти волі ОСОБА_3 викрав останнього, помістивши його до салону автомобіля «Volkswagen» «Transporter T 5», білого кольору з помаранчевими смугами по боках, номерний знак НОМЕР_1, після чого зачинив двері та повіз в сторону с. Очеретино, тим самим незаконно позбавив волі ОСОБА_3, утримуючи останнього поза його волею у вказаному автомобілі.
Після викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_3, ОСОБА_1 вивіз останнього поза межі міста Авдіївка Донецької області, в напрямку с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області, де на одній з ділянок зазначеного автошляху зупинив автомобіль на правому узбіччі дороги, не доїхавши до с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області, відчинив бічні двері автомобіля, із застосуванням фізичної сили витягнув ОСОБА_3 за одяг обома руками та з автомобіля та повалив на землю. Після цього, ОСОБА_1 умисно, виходячи за межі наданих йому повноважень та діючи незаконними методами, застосовуючи до ОСОБА_3 фізичне насильство, з метою отримання зізнання від ОСОБА_3 у вчиненні злочину, з метою встановлення обставин придбання ОСОБА_3 наркотичних засобів та осіб причетних до їх збуту, наніс не менше 7-ми ударів взутими у військові черевики ногами в область тулубу та голови останнього, та здійснив два постріли з 9-мм пістолету НОМЕР_2 1969 р.в., а саме: один у землю справа біля голови ОСОБА_3, який в цей час лежав на землі, а другий у повітря. Не отримавши належної відповіді від ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність майор ОСОБА_1, з метою унеможливлення спроб спротиву з боку ОСОБА_3, підкорення його волі до спротиву своїй власній, зв'язав синім широким скотчем руки та обмотав голову, закривши очі останньому, після чого, застосовуючи фізичне насильство, проти волі ОСОБА_3, затягнув його до салону автомобіля, де наніс останньому ногами взутими у військові черевики та кулаками обох рук не менше 10 ударів в область голови, тулубу та нижніх кінцівок та закрив двері.
В подальшому, продовжуючи незаконно утримувати ОСОБА_3 в автомобілі, ОСОБА_1 направився автомобілем в напрямку автошляху Костянтинівка-Донецьк. Під час руху у вказаному напрямку у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на позбавлення життя ОСОБА_3, з метою уникнути відповідальності щодо застосування незаконних методів впливу стосовно останнього.
Із цією метою, продовжуючи свої злочинні дії 4 березня 2017 року близько 02 години 00 хвилин майор ОСОБА_1 виїхавши на автодорогу Костянтинівка-Донецьк з боку с. Красногорівка та повернувши в бік м. Донецьк, проїхав 150 м від вказаного перехрестя, зупинив автомобіль на узбіччі зазначеної автодороги, відкрив бокові двері салону автомобіля, та шляхом застосовування фізичного насильства витягнув з автомобіля ОСОБА_3 та повалив його на землю, після чого реалізуючи свій злочинний намір направлений на умисне вбивство ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, небезпечність наслідків та бажаючи їх настання, став наносити завдаючи нестерпного болю та особливих фізичних страждання протягом тривалого часу багаточисельні почергові спільні удари взутими у військові черевики ногами та кулаками обох рук, в область тулубу, голови та нижніх кінцівок ОСОБА_3, а саме: нанісши останньому не менше 20 ударів по життєво важливих органах в область тулубу, ніг та голови, цілком усвідомлюючи, що вказані дії носять характер особливого мучення та завдають болю і страждання потерпілому ОСОБА_3, та є небезпечними для життя в момент заподіяння, чуючи що останній важко дихає і хрипить, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, наніс ОСОБА_3 ще не менше 20 ударів ногами взутими у військові черевики в область тулубу, ніг та голови, при цьому, завдаючи їх стопою зверху до низу по життєво важливих органах ОСОБА_3 переміщуючи масу тіла на ударну поверхню, з метою завдання найтяжчих тілесних ушкоджень останньому, і як наслідок ОСОБА_3 було заподіяно субдуральний крововилив внаслідок закритої черепно-мозкової травми, від якої останній через короткий проміжок часу 04.03.2017 після нанесення тілесних ушкоджень помер на місці події.
Крім того, за наведених обставин у відповідності до наказу Першого заступника Голови СБ України від 30 вересня 2016 року по особовому складу № 1195-ОС майор ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та призначений на посаду старшого оперуповноваженого на особливо важливих об'єктах 2 сектору 3 відділу 1 управління Головне управління військової контррозвідки департаменту контррозвідки Служби безпеки України, та згідно наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) по стройовій частині № 37 від 06 лютого 2017 року, з 28 січня 2017 року вважався таким що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Водночас, являючись військовослужбовцем, майор ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, Статуту, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний, серед іншого, свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, бути дисциплінованим, зразком високої культури, скромності й витримки, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців.
Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, майор ОСОБА_1, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, а саме умисне вбивство викраденої людини з особливою жорстокістю, за наступних обставин:
Майор ОСОБА_1, 04 березня 2017 року близько 00 годин 12 хвилин, знаходячись на території базового польового табору 1-го механізованого батальйону військової частини польова пошта В0849 у місті Авдіївка Донецької області (проїзд Індустріальний, 102), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою штучного нарощування показників оперативно-розшукової діяльності, шляхом провокування громадян на вчинення злочину, у тому числі пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів, діючи умисно, з подальшим притягненням осіб до кримінальної відповідальності, з явним нехтуванням конституційних положень та принципів правоохоронної діяльності, взявши з собою військовослужбовців військової частини - польова пошта В0849 молодшого сержанта ОСОБА_4 та старшого солдата ОСОБА_5, на автомобілі «Volkswagen» «Transporter T 5», 2009 р.в., білого кольору з помаранчевими смугами по боках, номерний знак НОМЕР_1, направився до кафе «Аут» в м. Авдіївка по вул. Центральна, 15.
В цей самий день, близько 00 год. 30 хв., знаходячись біля вказаного кафе майор ОСОБА_1, діючи з метою штучного нарощування показників своєї діяльності, підійшов до раніше не знайомого йому місцевого мешканця м. Авдіївки ОСОБА_3 та усвідомлюючи свої дії та бажаючи їх настання, запропонував останньому продати йому будь-який наркотичний засіб. На пропозицію ОСОБА_1 громадянин ОСОБА_3 погодився, та через 10-15 хвилин останній приніс і передав ОСОБА_1 пакунок із невідомою речовиною рослинного походження.
Отримавши від ОСОБА_3 зазначений пакунок, майор ОСОБА_1, діючи з хибно зрозумілих інтересів служби, переслідуючи мотив на підвищення показників своєї діяльності, умисно, перевищуючи надану йому владу, свідомо нехтуючи конституційними положеннями, правами та свободами людини та громадянина в Україні, принципами та спеціальним порядком здійснення правоохоронної діяльності, відкрито проти волі ОСОБА_3 викрав останнього, помістивши його до салону автомобіля «Volkswagen» «Transporter T 5», білого кольору з помаранчевими смугами по боках, номерний знак НОМЕР_1, після чого зачинив двері та повіз в сторону с. Очеретино, тим самим незаконно позбавив волі ОСОБА_3, утримуючи останнього поза його волею у вказаному автомобілі.
Після викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_3, ОСОБА_1 вивіз останнього поза межі міста Авдіївка Донецької області, в напрямку с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області, де на одній з ділянок зазначеного автошляху зупинив автомобіль на правому узбіччі дороги, не доїхавши до с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області, відчинив бічні двері автомобіля, із застосуванням фізичної сили витягнув ОСОБА_3 за одяг обома руками та з автомобіля та повалив на землю. Після цього, ОСОБА_1 умисно, виходячи за межі наданих йому повноважень та діючи незаконними методами, застосовуючи до ОСОБА_3 фізичне насильство, з метою отримання зізнання від ОСОБА_3 у вчиненні злочину, з метою встановлення обставин придбання ОСОБА_3 наркотичних засобів та осіб причетних до їх збуту, наніс не менше 7-ми ударів взутими у військові черевики ногами в область тулубу та голови останнього, та здійснив два постріли з 9-мм пістолет НОМЕР_2 1969 р.в., а саме: один у землю справа біля голови ОСОБА_3, який в цей час лежав на землі, а другий у повітря. Не отримавши належної відповіді від ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність майор ОСОБА_1, з метою унеможливлення спроб спротиву з боку ОСОБА_3, підкорення його волі до спротиву своїй власній, зв'язав синім широким скотчем руки та обмотав голову, закривши очі останньому, після чого, застосовуючи фізичне насильство, проти волі ОСОБА_3, затягнув його до салону автомобіля, де наніс останньому ногами взутими у військові черевики та кулаками обох рук не менше 10 ударів в область голови, тулубу та нижніх кінцівок та закрив двері.
В подальшому, продовжуючи незаконно утримувати ОСОБА_3 в автомобілі, ОСОБА_1 направився автомобілем в напрямку автошляху Костянтинівка-Донецьк. Під час руху у вказаному напрямку у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на позбавлення життя ОСОБА_3, з метою уникнути відповідальності щодо застосування незаконних методів впливу стосовно останнього.
Із цією метою, продовжуючи свої злочинні дії 4 березня 2017 року близько 02 години 00 хвилин, майор ОСОБА_1 виїхавши на автодорогу Костянтинівка-Донецьк з боку с. Красногорівка та повернувши в бік м. Донецьк, проїхав 150 м від вказаного перехрестя, зупинив автомобіль на узбіччі зазначеної автодороги, відкрив бокові двері салону автомобіля, та шляхом застосовування фізичного насильства витягнув з автомобіля ОСОБА_3 та повалив його на землю, після чого реалізуючи свій злочинний намір направлений на умисне вбивство ОСОБА_3, якого ОСОБА_1 викрав та незаконно позбавив волі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, небезпечність наслідків та бажаючи їх настання, став наносити завдаючи нестерпного болю та особливих фізичних страждання протягом тривалого часу багаточисельні почергові спільні удари взутими у військові черевики ногами та кулаками обох рук, в область тулубу, голови та нижніх кінцівок ОСОБА_3, а саме: нанісши останньому не менше 20 ударів по життєво важливих органах в область тулубу, ніг та голови, цілком усвідомлюючи, що вказані дії носять характер особливого мучення та завдають болю і страждання потерпілому ОСОБА_3, та є небезпечними для життя в момент заподіяння, чуючи що останній важко дихає і хрипить, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, наніс ОСОБА_3 ще не менше 20 ударів ногами взутими у військові черевики в область тулубу, ніг та голови, при цьому, завдаючи їх стопою зверху до низу по життєво важливих органах ОСОБА_3 переміщуючи масу тіла на ударну поверхню, з метою завдання найтяжчих тілесних ушкоджень останньому.
В результаті злочинних умисних дій майора ОСОБА_1, ОСОБА_3 згідно висновків судово-медичної експертизи № 48 від 29.03.2017 та № 48/8 від 15.04.2017 були спричинені тілесні ушкодження, а саме: множинні садна та синці обличчя, синець лівої вушної раковини, припухлість, крововиливи в м'які тканини лобної, лівої скронево-тім'яної, правої тім'яно-скронево-потиличної областей голови, субдуральний крововилив над лівою скронево-тім'яною областю головного мозку, розсіяні свіжі крововиливи у товщі м'яких мозкових оболонок лівої лобної частки, значно виражені розсіяні крововиливи у товщі мозкових оболонок з розповсюдженням крововиливу на субарахноїдальний простір та поверхневі шари правої лобної кістки речовини мозку та дрібні поодинокі навколосудинні екстравазати у речовині мозку коркових структур, розсіяні та дрібно вогнищеві крововиливи у лівій та правій тім'яних частках, дрібні розсіяні крововиливи у товщі лівої та правої потиличних часток головного мозку, забарвлений кров'ю ліквор, помірно виражений набряк м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку обох півкуль головного мозку, яскравіше виражений набряк у стовбурних структурах головного мозку, садно шиї зліва, множинні синці передньої поверхні грудної клітки, множинні переломи ребер зліва, один розрив пристіночно плеври і лівої легені, крововилив у ліву плевральну порожнину, множинні синці живота, підкапсулярний розрив печінки, крововилив у черевну порожнину, множинні синці і садна кінцівок, вказані ушкодження утворились у загиблого ОСОБА_3 прижиттєво в один короткий проміжок часу від множинних (голова - не менше 15-ти, шия - 1-го, груди і живіт - не менше 15-ти, кінцівки не менше 26-ти) системних ударних дій тупими предметами, з силою достатньою для подолання опору ушкоджених тканин, органів та кісток, незадовго до смерті загиблого ОСОБА_3
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень близько 4 березня 2017 року через короткий проміжок часу, в районі лісосмуги поблизу с. Красногорівка Ясинуватського р-ну Донецької області настала біологічна смерть ОСОБА_3 Смерть ОСОБА_3 перебуває у прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, і настала від субдурального крововиливу внаслідок закритої черепно-мозкової травми.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватим себе у пред'явленому йому за ч.3 ст.365 та п.3, п.4 ч.2 ст.115 КК України обвинуваченні не визнав та суду показав, що 25-28 січня 2017 року у складі оперативної групи СБУ він прибув для виконання відповідних завдань контррозвідувального забезпечення підрозділів Збройних Сил України на територію міста Авдіївка Донецької області. Згідно розподілу обов'язків йому було виділено два окремих батальйони, у тому числі 1 батальйон, який розташовувався у м.Авдіївка і 3 батальйон, який розташовувався на шахті Бутівка. Він переміщався між цими підрозділами, виконував поставлені завдання до того моменту, коли до нього з обшуком прийшли працівник військової прокуратури та слідчий поліції, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Дружківського міського суду. В ухвалі було зазначено провести обшук на території і вилучити усі речі у співробітника СБУ на ім'я ОСОБА_1. Оскільки в ухвалі була зазначена конкретна адреса і окрім нього там інших співробітників СБУ не було, то вони попросили провести обшук. Перешкод їм не чинилось, надавалась допомога. Понятий був в стані алкогольного сп'яніння, без паспорту, тому його замінили. Обшук проводили у його кімнаті. Вилучили речі, засоби мобільного зв'язку та запропонували наступного дня приїхати до Дружківського відділення поліції, де йому вручили підозру. У підозрі він ознайомився більш детально, в чому його підозрюють. Про усі події йому відомо з підозри.
Також показав, що 03 березня 2017 року, приблизно о 5 години ранку, йому зателефонував старший групи ОСОБА_6 (позивний «ОСОБА_6») та повідомив, що на позиціях біля с.Верхньоторецького, вночі намагались пройти дві озброєні особи, одна з яких втекла, а іншу затримали. Це були представники першого батальйону територіальної оборони міста Горлівка. Командир поставив йому завдання супроводити цю особу до штабу у м.Покровськ. Приїхав на автомобілі «Фольксваген Т-5» у вигляді швидкої допомоги військовослужбовець 72 бригади, який виконував функції водія. Він попросив начальника штабу ОСОБА_7 виділити йому для конвоювання двох військовослужбовців, прізвища яких він дізнався потім - ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Він їх раніше бачив, спілкування було службовим. Вони разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та водієм поїхали до штабу бригади, де залишили водія. Він пересів за кермо. З позиції бригади вони виїхали у трьох з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, по дорозі забрали іншого співробітника СБУ - позивний «ОСОБА_8», який перебував у Новоселівці Другій та направились до Верхньоторецького. Вони приїхали до Верхньоторецького приблизно о 7 годині ранку, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували біля машини (він залишив їм ключі), а «ОСОБА_8» зайшов з ним до будівлі, де знаходився затриманий. Поспілкувавшись з затриманим та відібравши пояснення, він передав їх старшому групи. Поки він спілкувався із затриманим, приїхали представники Головного управління розвідки, слідчі СБУ, представники військової прокуратури сил АТО та інші особи, тому їх перебування у Верхньоторецькому затягнулось. Коли вони виїжджали, було вже темно, почався обстріл та вони їхали певний відрізок дороги з включеними верхніми фарами. Затриманого було вирішено передати безпосередньо слідчим, які повезли його до Краматорська. Біля мосту вони розстались зі слідчими, повернули у напрямку Красногорівки, там поворот на Авдіївку, а слідчі повернули направо та поїхали в напрямку Костянтинівки на Краматорськ. В Авдіївці військовослужбовців (ОСОБА_5 та ОСОБА_4) вони відвезли в розташування батальйону (на територію мехколони), а самі (з «ОСОБА_8») поїхали у штаб бригади, доповіли старшому групи. Потім він відвіз військовослужбовця («ОСОБА_8») в Новоселівку другу. Повернувшись назад, це був пізній час доби, точніше не пам'ятає, він зайшов на пункт керування батальйону дізнатись обстановку. Після цього піднявся до себе у кімнату на другому поверсі, помився та ліг відпочивати. Коли він прийшов до кімнати, там перебував ОСОБА_10, який не спав та спитав його, як він з'їздив. Напевно у кімнаті був ОСОБА_9, однак точно не пам'ятає. Чи виходив з кімнати, не пам'ятає, алкогольні напої в той день він не вживав. Постійним місцем дислокації його була мехколонна, основні речі його залишалися там. Однак, він міг виїхати на декілька днів для виконання завдань. В ніч з 3 на 4 березня 2017 року він не їздив з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до кафе «Аут», спиртні напої не вживав. Вночі з 3 на 4 березня 2017 року він декілька разів телефонував старшому групи «ОСОБА_6» (ОСОБА_6) з тим, щоб зробити доповідь, тому що був обстріл. Але зв'язок був поганий, вони не чули один одного. У квітні 2017 року він не зустрічався з ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Берці, на яких виявлено біологічні сліди ОСОБА_3, він не носив, вони були літні.
Щодо користування автотранспортом показав, що дійсно їх група використовувала мікроавтобус, який ззовні схожий на «швидку допомогу» марки «Фольксваген», модель Т-5, білого кольору зі смугами, як показано на фото та відео. Але цим автомобілем міг користуватися будь-хто, оскільки у той час у зв'язку неспокійною обстановкою та обстрілами було розпорядження, щоб усі ключі знаходились в замках запалювання автомобілів. До вказаного автомобілю мали доступ 4 особи. Крім того, у їх групі використовувався ще «Міцубісі Л 200» пікап, «Ніссан» пікап. Постійне місце перебування автомобілів визначено не було. В переважній більшості автомобілем «Фольксваген» користувалися керівник групи «ОСОБА_6» та він. Тільки «ОСОБА_6» користувався вказаним автомобілем за допомогою водія, а він особисто. З 3 по 10 березня 2017 року автомобілем Фольксваген користувався «ОСОБА_6» з водієм, а також військовослужбовець з позивним «Донбас» виїжджав на станцію технічного обслуговування.
Також обвинувачений показав, що напередодні 8 березня 2017 року він заїжджав в райвідділ поліції, і хтось з керівників підрозділів йому повідомив, що зникла людина. Після 08 березня 2017 року (10 чи 11), у розташування батальйону у мехколоні в Авдіївці прибули працівники Національної поліції, їх не пропускали. Він у той час був на виїзді, до нього зателефонував начальник штабу батальйону та повідомив, що прибули представники Національної поліції та запропонував під'їхати. Працівники поліції пояснили ситуацію та попросили посприяти у встановленні особи за номером телефону. По анкетним даним, які в нього були, він встановив, що це був ОСОБА_4, про що повідомив працівникам поліції. Останні попросили його організувати розмову з ОСОБА_4. Спочатку розмовляли з ОСОБА_4 в управлінні батальйону, у присутності замполіту батальйону та представника прокуратури та поліції. Безпосередньо при розмові він присутній не був. Потім він посприяв тому, щоб ОСОБА_4 відвезли за територію військової частини у райвідділ поліції. ОСОБА_4 забрали 10 чи 11 березня, а ОСОБА_5 - наступного дня. Саме він допоміг працівникам поліції доставити ОСОБА_4 до відділу поліції. ОСОБА_4 було зрозуміло, що він допоміг працівникам поліції поспілкуватися з ним. За час проходження служби у 2017 році в Донецькій області, завдань щодо виявлення осіб, які причетні до незаконного збуту наркотичних засобів йому не ставилось. У нього було завдання по виявленню серед військовослужбовців осіб, схильних до державної зради або вчиняють її, а таких осіб також в оточенні місць дислокації військових підрозділів, а також причетних до викрадення військового майна та незаконного обігу зброї. Жодного випадку затримання осіб, які причетних до незаконного обігу наркотичних засобів не було. Про анкетні дані зниклої особи він дізнався до 8 березня 2017 року. Саме він забезпечив спілкування ОСОБА_4 спочатку в управлінні батальйону з представниками Національної поліції, а потім сприяв представникам Національної поліції для доставлення ОСОБА_4 до Авдіївського районного відділу поліції для подальшого спілкування з ним там, тому що військове керівництво не бажало відпускати ОСОБА_4, як військовослужбовця, за межі військової частини. В управлінні батальйону (на території військової частини) він спочатку був присутній при спілкуванні ОСОБА_4 з представниками Національної поліції та прокуратури, а потім з представником поліції вийшов з кабінету, ОСОБА_4 попросили показати мобільний телефон. У райвідділі поліції він був присутній певний період часу, а потім вийшов. Які саме свідчення надавав ОСОБА_4, йому невідомо. Він був присутній тільки тоді, як ОСОБА_4 показував свій мобільний телефон. Над пошуками ОСОБА_3 він не працював, йому повідомили та попросили розповсюдити цю інформацію серед військовослужбовців та керівників. До кола його обов'язків входило контррозвідувальне забезпечення. З питання зникнення ОСОБА_3 до нього звернулися тому, що він пересувався зоною АТО, спілкувався з військовими та бував не тільки в місці Авдіївка, але і в інших місцях, це було людське прохання можливо хтось щось бачив. При нагоді, він питав на третьому батальйоні, тринадцятому батальйоні, спілкувався з керівним складом. До цього з аналогічним питанням до нього не зверталися. Про те, що ОСОБА_3 було вбито він дізнався 10 чи 11 березня, коли до військової частини приїхали працівники поліції та назвали йому номер телефону, який належав ОСОБА_4. До місця, де знайшли ОСОБА_3 він не їздив. Даними щодо вживання будь-якою особою першого батальйону 72 ОМБР алкогольних напоїв в цей період він не володіє.
Щодо трафиків з'єднань може пояснити, що кожна базова станція має свою пелюсткову зону, перекриває певний район. Якщо будь-яка станція виходить з ладу, інша підтягує. В Авдіївці не завжди добре працював зв'язок, а вночі з 03 на 4 березня 2017 року був обстріл. В місці Авдіївки знаходяться дві або три вишки мобільного зв'язку. Показання свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні не підтверджує. Не знає, чи є підстави у свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обмовляти його. Зі свідком ОСОБА_5 він не спілкувався. Наявність крові ОСОБА_3 у автомобілі «Фольксваген» не може пояснити, оскільки автомобілем користувався не тільки він. ОСОБА_3 він не знав, жодного разу не спілкувався, свою причетність до смерті ОСОБА_3 заперечує.
Показання свідків обвинувачення він не підтверджує. Алкоголь він не вживав протягом всього часу перебування у відрядженні. Коли його затримали, він просив зробити йому розгорнутий аналіз крові, однак йому відмовили, а сам він не зміг цього зробити, оскільки був під арештом. 4 березня 2017 року він прокинувся вранці від дзвінка «ОСОБА_6», який дзвонив по доповіді, йому була незрозуміла обстановка, в котрій годині він не пам'ятає. Він прокинувся від дзвінку, зробив доповідь і дальше ліг відпочивати. А коли він встав та ходив по батальйону він точно не пам'ятає, можливо до 8 години, може після 8 години ранку. Після проведення обшуку він не спілкувався з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, останнім він бачився у залі суду, коли допитували ОСОБА_4. Кімната, де мешкав ОСОБА_4 - це підвальне приміщення, найбільш захищене він обстрілів. З ОСОБА_4 також жив ОСОБА_19, який добре розумівся на автомобілях, тому він міг відвідувати їх кімнату, щоб попросити допомогу. Кімнату ОСОБА_4 відвідував не тільки він, а і весь особовий склад, з метою укритися від обстрілів.
Незважаючи на те, що обвинувачений у судовому засіданні категорично заперечує свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів, його винуватість доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що загиблий ОСОБА_3 її син. Приблизно на початку березня 2017 року, в суботу, вона прийшла додому після лікарні. Вони домовились, що син в цей день буде працювати до 12 години, а після 12 годин - її чоловік. Останній пішов на роботу до сина, звідти зателефонував та повідомив, що ОСОБА_3 на роботі не було. Знайомі повідомили, що вони були в кафе. Вона не пам'ятає, що хтось сказав, що військові затягнули якогось хлопчика у машину. Чула, що багато хлопців забирали, може посидить на підвалі та його випустять. Вона питала друзів сина, які повідомили, що все було нормально, він постійно виходив курив, просто вийшов та не зайшов до кафе. Вона хвилювалася, шукала сина по місту, у лікарнях, питала таксистів. Усі друзі шукали ОСОБА_3. Вона телефонувала старшому сину, якого не було у місці, сказала, що ОСОБА_3 пропав, а також зателефонувала до поліції та повідомила, що пропав син, приїхали слідчі, почали його шукати відразу. Через деякий час їм повідомили, що знайшли під Красногорівкою чоловіка та необхідно поїхати на впізнання. На впізнання вона їздила зі старшим сином, який впізнав ОСОБА_3, а її не пустив. Загиблий ОСОБА_3 був доброю людиною, дружив з військовими, пригощав їх кавою, спілкувався, ворогів у нього не було. До Красногорівки він сам поїхати не міг, нікого знайомих там не було. Син не був наркоманом, вона це знає, негативно відносився до цього. У стані наркотичного сп'яніння вона його не бачила. Номер телефону сина вона не пам'ятала, однак слідчі попросили її показати коробочку від телефону, яку вона взяла у квартирі сина, диктувала цифри з коробочки, а слідчий писав. Де її допитував слідчий, вона не пам'ятає. Заявлений цивільний позов підтримує.
Потерпілій ОСОБА_3 суду показав, що на той час він працював у Росії. 04 березня на сайті «Авдеевка - моя Родина» він побачив повідомлення про зникнення молодшого брата, ОСОБА_3 ОСОБА_3. Він зателефонував батькам та 8 березня 2017 року повернувся в Авдіївку. 10 березня їм подзвонили з поліції та повідомили, що знайшли схоже тіло і необхідно його впізнати. 11 березня вони поїхали на впізнання, він впізнав загиблого брата, який був у кофті, джинсах та шкарпетках. У брата була розпухла голова та ліва рука, садна на обличчі. З братом він спілкувався нечасто, не бачив його два роки. Про те, чи був брат причетний до збуту та вживання наркотичних засобів йому невідомо.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона працює головою Красногорівської сільської ради. В селі у фельдшерсько-акушерському пункті був військовий шпиталь. Приблизно три роки тому, ранньою вісною, точну дату вона не пам'ятає, вранці їй зателефонувала фельдшер ОСОБА_12 та сказала, що у фельдшерський пункт заїдуть військові. Ввечорі того ж дня фельдшер знову зателефонувала та повідомила, що військові перевірили територію їхніх сіл і необхідно виїхати для впізнання трупу. Оскільки був труп незнайомий, то їй, як сільському голові, необхідно було знайти машину, щоб відвезти тіло у морг у Дружківку. Вона з машиною домовилася, однак, було вже пізно, тому вони на місце не виїхали. Зранку вона разом зі своїм сином та фельдшером поїхали на місце події, щоб забрати тіло та відвезти в морг. За селом, у посадці на автодорозі Костянтинівка - Донецьк вже були працівники поліції. Вона вийшла з машини та побачила, що на відстані біля 8-10 метрів від дороги, в бік посадки лежить труп чоловіка. Вона підійшла ближче та побачила, що лежить молодий чоловік, охайно одягнений, без взуття, був у верхньому одязі, відкриті очі, спокійне лице. Руки чомусь у нього були підняти вгору та на руках вдягнений синій пакет та обв'язаний скотчем. Вона подивилася та зрозуміла, що це чоловік не місцевий мешканець. Поліція допомогла завантажити тіло на вантажну машину, і поліцейський з мешканцем їхнього села повезли у морг. Було дуже холодно, сильний вітер, вона змерзла. Пам'ятає, що брюки на чоловіку були темно-сині, хороша темна футболка, светр доброї якості, шкіряний ремінь, носки хороші, не заношені, а взуття було викинуто в стороні і поліцейські збирали взуття (чи кросівки чи шкіряні туфлі), куртки не було. Разом з ними був її син, фельдшер ОСОБА_12 та водій, який забирав тіло. Як голову сільської ради, її завжди викликають поліцейські, якщо знайдено труп людини. Якщо вона знає, хто це, то повідомляє родичам. А якщо особа не з їх села, то вона зобов'язана відвезти тіло до моргу. Труп знайшли між Красногорівкою та Новоселівкою другою, це землі Красногорівської сільської ради. Підтверджує, що протокол огляду місця події вона підписувала. По цій дорозі їздив шкільний автобус на Новоселівку другу та військові машини. Ніхто з місцевих мешканців до посадки не заходить. На її погляд, труп чоловіка перебував у дуже хорошому стані, була холодна погода. Пам'ятає, що взуття було розкидано та поліцейські їх збирали. Куртку вона не бачила, але бачила, що її шукали. Вона потім спитала у ОСОБА_12, яка сказала, що знайшли куртку. Пакети на руках чоловіка були добре обов'язані скотчем на зап'ястках.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона працює завідуючою фельдшерським пунктом с.Красногорівка. Ранньою весною 2017 року, точної дати вона не пам'ятає, їй подзвонив комбат, щоб вона поселила до медпункту військових на 4 дня. Військові приїхали, розташувалися, пообідали та пішли. Приблизно о 16 годині військові підійшли до неї на роботу та сказали, що вони знайшли у посадці чоловіка та необхідно подивитися, чи місцевий це, чи ні. Показали місце на карті, вона зрозуміла, що це на дорозі Красногорівка - Новоселівка. Привезли її у посадку, чоловік лежав на спині повернутий чуть вбік, біля посадки, не місцевий, чистий, не безхатченко, на волосистій частині голови - крововилив, обличчя чисте, одежа чиста (не було слідів бруду), руки лежали вздовж тіла. Трупних плям не було, було дуже холодно. Чоловік був в брюках та футболці, в шкарпетках, без взуття та куртки. Рядом не було ніяких речей, слідів. Вона викликала поліцію та голову сільської ради, після чого повернулася до медпункту. Приблизно в 9 годин вечора до неї в медпункт приїхала поліція та вони разом поїхали до того місця, де було тіло. У неї взяли свідчення, при неї огородили вказану ділянку місцевості мотузкою, а її відпустили додому. Тіло вона не оглядала. Наступного дня, з 9 до 10 годин ранку, її забрала поліція та привезли до місця, де було тіло. Там вже були військові, поліція, її знову опитали. Біля трупу вже лежали туфлі нові чорні та якась одежа, яка саме вона не бачила. Думає, що це була куртка, але не впевнена. На руках трупу були пакети для сміття блакитного кольору, які замотані скотчем, в перший день їх не було. На її питання їй пояснили, що це необхідно для проведення якогось дослідження. Положення тіла трохи змінилось, видно було, що його оглядали, труп лежав на тому ж місці, але прямо. Біля тіла було дуже натоптано. Вона підписувала папери, які складали працівники поліції.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що вранці відвіз ОСОБА_11 на місце, де було знайдено труп. Це було навесні 2017 року, було дуже холодно. Труп знайшли приблизно через 100-150 метрів після зупинки за селом Красногорівка, в бік Донецька, біля лісополоси з правого боку. Коли вони приїхали, там вже були військові та працівники поліції. Фотограф сфотографував труп з усіх ракурсів. Він був присутній при тому, як складали речові докази до пакету. Це був труп молодого чоловіка 30-40 років, русого, був одягнутий в джинсах, без взуття, були сині пакети на руках, а також була одягнута мастерка. Одежа була не заношена. Не пам'ятає точно, чи була куртка на ньому чи ні. Біля трупу було взуття та стрічка - синій скотч. Тілесні ушкодження не пам'ятає, оскільки не придивлявся. Його попросили подивитися, чи зможе він впізнати чоловіка, він подивився, не впізнав та відійшов у сторону. До тіла він підходив, щоб побачити обличчя на 1,5 - 2 метри. Дивився на обличчя та звернув увагу на руки. Не пам'ятає, чи був чоловік одягнений у куртку. Чоловік був без шапки. Він приймав участь в огляді місця події як понятий. Права йому роз'яснювались. Другий понятий - ОСОБА_11 Вона підходила дуже близько. Пам'ятає, що упаковували взуття, що було у другому пакеті - не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Разом з ним були присутні ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що останній раз бачила загиблого ОСОБА_3 03 березня 2017 року. В цей день приблизно о 19 годині вони разом з ОСОБА_3 пішли в кафе «Аут». Разом з ними був її чоловік - ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також ОСОБА_18. Вони сиділи усі разом, спілкувалися, вживали спиртні напої - пили пиво, але п'яними не були. Потім усі пішли, а вона з ОСОБА_18 та ОСОБА_3 залишилися у кафе. Приблизно о 23-30 годин ОСОБА_3 також пішов з кафе, а вони з ОСОБА_16 залишилися та вийшли приблизно через 10-15 хвилин. В цей день ОСОБА_3 був одягнутий у нову одежу, ніяких синців та саден у нього не було. На ньому були темно-сині джинси, чорні черевики, темно-синій джемпер та куртка, також був срібний ланцюжок з хрестиком та срібне кільце. Також у ОСОБА_3 був телефон «Самсунг» на 2 карточки. Разом з ними в кафе за іншими столиками сиділи військові, ОСОБА_3 з ними також спілкувався. Ніяких конфліктів в кафе не було. Загиблий ОСОБА_3 був товариський, ні з ким не конфліктував. Наступного дня ОСОБА_3 вранці не вийшов на роботу. Вони йому подзвонили, телефон не відповідав. Про те, що ОСОБА_3 вживав або продавав наркотичні засоби їй не відомо, в стані наркотичного сп'яніння вона його не бачила, з наркозалежними він не спілкувався.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що з загиблим ОСОБА_3 він знайомий з 1996 року, підтримували дружні стосунки, він хрестив дитину ОСОБА_3 Характеризує потерпілого як добру, неконфліктну людину. Останній раз він бачив ОСОБА_3 03 березня 2017 року в кафе «Аут» в центрі м.Авдіївка, вони разом проводили дозвілля, спілкувалися. В їх компанії був він, його дружина ОСОБА_14, загиблий ОСОБА_3, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (прізвища не пам'ятає). Між ними та іншими відвідувачами кафе ніяких конфліктів не виникало. У кафе ОСОБА_3 також спілкувався з іншими відвідувачами, но він за ними не стежив. Чи був потерпілий у стані алкогольного сп'яніння, сказати не може. Тілесних ушкоджень у потерпілого не було. Він пам'ятає, що ОСОБА_3 в той день в кафе прийшов у новому одязі, на що вони усі звернули увагу. Він пішов з кафе раніше, приблизно о 21-22 годині, ні з ким не спілкувався, відразу пішов спати. Він дзвонив ОСОБА_3. наступного дня приблизно з 10-00 годин, оскільки той не прийшов на роботу, телефон не відповідав. ОСОБА_3 працював з 9-00 години ранку в універмазі, ніколи не запізнювався. Вони хвилювалися, оскільки в Авдіївці на той час було небезпечно. Він чув, що ОСОБА_3 дружелюбно відносився до військових, запрошував військових на день народження, пригощав кавою. Також ОСОБА_3 продавав військовим рюкзаки майже за закупівельними цінами. В його присутності потерпілий наркотичних засобів не вживав, у стані наркотичного сп'яніння він ніколи його не бачив. Про те, чи спілкувався ОСОБА_3 з наркозалежними особами він не знає.
Допитаний у режимі відеоконференції свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що з 2016 по 2017 рік він проходив службу у 72 військовій бригаді, яка дислокувалася у м.Авдіївка на Авдіївський промзоні. З ОСОБА_4 він познайомився десь приблизно у 2016 році у військовій частині, відносин ніяких не підтримували, просто знайомі. З ОСОБА_1 він познайомився, коли прибув на командний пункт у м.Авдіївці, де перебували безпосередньо командири, ніякого спілкування з ним не було. Він перебував на посаді водія. Працівники СБУ користувалися різними автомобілями, інколи «Міцубісі», також був ще автомобіль, схожий на швидку допомогу - нібито білого чи жовтого кольору. Хто саме керував транспортними засобами він не може сказати, оскільки водії змінювались. Десь на початку березня 2017 року, його та ОСОБА_4 надали у підпорядкування ОСОБА_1 для того, щоб супроводжувати затриману особу, яка неправомірно намагалася пройти до бліндажів їхньої військової частини. Командир батальйону повідомив, що до нього звернувся працівник СБУ для підтримки і супроводу. ОСОБА_1 ніяких наказів їм не давав, просто просив бути біля нього, щоб не було провокацій. Їх взяли для супроводу, так само пояснив і ОСОБА_1. Вони поїхали у Верхньоторецьке на автомобілі «Фольксваген транспортер Т-5», за кермом був ОСОБА_1. Хто був на передньому пасажирському місці він не пам'ятає, напевно також працівник СБУ. Вони з ОСОБА_4 перебували позаду. Між кабіною та кузовом є перегородка. Вони бачили, куди вони їдуть, бо по бокам були вікна, рухались в бік смт Верхньоторецьке. У Верхньоторецькому вони приїхали до будинку, де утримували особу, яка напала на їхній бліндаж, місце точно не пам'ятає. Це був звичайний будинок, де проживали військовослужбовці. Він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заходили в цей будинок. Вони зайшли, побачили особу, яку впіймали, потім він та ОСОБА_5 вийшли на двір чекати, а ОСОБА_1 залишився спілкуватися з цією особою. При допиті вказаної особи вони присутні не були. Особа була вдягнена в камуфляж, тілесних пошкоджень він не бачив. Про те, що вказана особа намагалася проникнути до бліндажів, їм повідомили військовослужбовці. До Верхньоторецького вони приїхали ближче до обіду, скільки часу там перебували він не пам'ятає. Потім вони завезли іншого працівника СБУ до Кам'янки, а далі направилися в Авдіївку до місця дислокації, по дорозі нікуди не заїжджали. Коли вони повернулися до Авдіївці, то перебували на місці дислокації. На той час він жив у кімнаті разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_19. Після того, як вони повернулися до розташування військової частини, то він перебував у кімнаті разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_19, чим займалися в цей вечір, не пам'ятає, коли ліг спати - не пам'ятає. З кімнати він міг виходити на двір покурити, в інші місця не пересувався, м.Авдіївку не залишав. Може ОСОБА_4 і виходив, він не бачив. Алкоголь у той вечір він не вживав, мобільний телефон був у нього. Не пам'ятає, чи користувався він телефоном чи ні, оскільки пройшло багато часу. По службовим та іншим питанням він вночі по службі не виїжджав. Номер телефону НОМЕР_3 - це його номер, марка його телефону була «Айфон 5С». Спиртні напої він не вживав, чи вживав ОСОБА_4 спиртні напої він не бачив. Звідки у ОСОБА_4 взявся мобільний телефон не знає. Чи вживав спиртні напої ОСОБА_1 він не бачив. Нікуди ввечорі з ОСОБА_1 він не їздив. Про те, що ОСОБА_1 затягував цивільну людину до автомобілю, давав наказ застрелити його, або бив її ногами, він ніколи від інших осіб не чув, йому про це не відомо. Показання, які він давав на досудовому слідстві, як свідок та під час проведення слідчого експерименту, не підтверджує, оскільки він давав під моральним та фізичним тиском з боку працівників Дружківського відділку поліції та військової прокуратури Донецького гарнізону, про що згодом подав заяву уповноваженому з прав людини, пані ОСОБА_20, та за даним фактом було відкрито кримінальне провадження за ст.365 КК України. Заяву про застосування до нього заходів безпеки він написав за вказівкою прокурора військової прокуратури Бакуменко, не розуміючи її змісту. Їх забрали з військової частини, утримували у відділку поліції, також у них не було телефонів, щоб вони могли зв'язатися з рідними та адвокатами, потім вони були у ВСП. Там їх постійно возили на якісь роботи, щоб з ними не зв'язався адвокат. Потім він зв'язався з дружиною, та вона найняла адвоката. Він спілкувався тільки зі своїм адвокатом, Пасечником. Адвокат ОСОБА_1 - Смарчевська йому не телефонувала, він з нею не спілкувався. Місяць вони провели у ВСП, після цього їх перевели в іншу військову частину.
Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 03 березня 2017 року зранку до них зайшов начальник штабу у м.Авдіївка та наказав їхати з ОСОБА_1 оскільки затримали терориста, щоб його супроводжувати. Вони разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 поїхали в село, назву не пам'ятає, забрали ще одного співробітника СБУ, як його називав ОСОБА_1 - «ОСОБА_4». Разом поїхали у с.Верхньоторецьке, де допитували терориста. Були там десь до шостої вечора. Потім затриманого забрали інші служби, а вони поїхали назад до Авдіївки. До Авдіївки вони приїхали приблизно о 19-00 - 19-30 годин вечора. Він з ОСОБА_4 вийшли, а ОСОБА_1 (ОСОБА_1) поїхав відвозити «ОСОБА_4». Приблизно о 20-30 годин ОСОБА_1 (ОСОБА_1) повернувся та приніс горілки, вони випили. З ОСОБА_5 вони піднялись у приміщення, він роздягнувся та вийшов перекурити. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стояли біля мікроавтобуса «Фольксваген Т5» з помаранчевими смугами, запропонували йому поїхати з ними до центру Авдіївки. Там вони під'їхали до бару, назву він не пам'ятає. Потім ОСОБА_1 вийшов з мікроавтобусу та привів раніше незнайомого йому чоловіка, посадив його у мікроавтобус, показав йому згорток, там була трава. Вони поїхали в бік Очеретина. Він знаходився біля потерпілого, розмовляли. Потерпілий йому розповідав, що сам живе в Авдіївці, що сину 11 років, мешкає у Донецьку, що роботи немає. Потім ОСОБА_1 комусь передзвонив, зупинився, витягнув потерпілого, кинув на землю та разів 5 вдарив його. Після цього з карману витягнув пістолет та зробив два постріли. Потім вони розвернулися та поїхали на трасу, проїхали два блокпости. На трасі звернули в бік Донецька та проїхали метрів 150, ОСОБА_1 зупинився. Потерпілий був у шапці, обвинувачений потерпілому опустив шапку на лице, дістав з полочки у мікроавтобусі скотч та обв'язав її скотчем на голові. Обвинувачений почав бити потерпілого прямо у мікроавтобусі, потім витягнув його на вулицю, і далі бив та питав, де той взяв траву і хто розповсюджувач, на що потерпілий відповідав, що її знайшов. Потім зняв з нього куртку та закинув її до мікроавтобусу. Потерпілий був ще живий. Обвинувачений потягнув потерпілого у бік посадки та залишив там. Після цього вони сіли у мікроавтобус та поїхали у бік блокпосту на Авдіївку. В Авдіївці вони вийшли з мікроавтобусу, ОСОБА_1 сказав йому знищити куртку і дав йому телефон. Звідки той телефон, він не знає. Після чого він спустився до себе у кімнату.
Також свідок ОСОБА_4 показав, що на той час він мешкав у кімнаті з ОСОБА_5 та ОСОБА_19. Коли ОСОБА_1 прийшов до їхньої кімнати з горілкою, там перебували він, ОСОБА_5 та ОСОБА_19. Горілку вони вживали разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_19 не пив. Випили приблизно 1 л розведеного спирту на трьох. Пили приблизно до 00-30 години ночі. Після того він вийшов на двір, там стояли ОСОБА_1 (ОСОБА_1) та ОСОБА_5 (ОСОБА_5) біля мікроавтобусу. ОСОБА_1 був у формі, взутий у коричневі берці. ОСОБА_5 був також у берцях і формі. Вони поїхали на автомобілі Фольксваген Т5 з помаранчевими стрічками, зроблений під «швидку допомогу». Всередині салону автомобіля була лавка, перегородка, полочка і ноші з правого боку. До кафе вони прибули біля першої години ночі. На водійському сидінні був обвинувачений ОСОБА_1 (ОСОБА_1), на пасажирському сидінні був ОСОБА_5, а він був в салоні за перегородкою. Розмови тих, хто їхав попереду він не міг чути, все гриміло. У м.Авдіївка автомобіль зупинили біля кафе, а потім біля магазину. Коли ОСОБА_1 виходив з автомобіля, він нічого не казав. З якою метою вони поїхали до кафе обвинувачений та ОСОБА_5 йому не казали, він думав, що за горілкою. Між тим, як ОСОБА_1 вийшов та повернувся з чоловіком, пройшло приблизно 10 хвилин. Обвинувачений прийшов зі згортком у руках та запхнув чоловіка до автомобіля. При цьому потерпілий нічого не казав. Вони відразу поїхали. За кермом був обвинувачений. Вони доїхали до блокпосту на заводі «Коксохім» в бік села Орлівка, ОСОБА_1 там щось сказав та вони поїхали. На блокпості автомобіль не перевіряли. Перед Орлівкою вони зупинилися. Під час зупинки потерпілий з автомобіля не виходив. В перший раз коли вони зупинилися, ОСОБА_1 зайшов до салону, схопив потерпілого за руку та витягнув на вулицю. Потерпілий був середньої комплекції. У той час, коли обвинувачений витягнув потерпілого, потерпілий не пручався, однак просив його не бити. Потерпілий перебував на спині. Обвинувачений вдарив потерпілого разів 5-6 руками та ногами. Бив по голові, грудній клітці. Також він чув один чи два постріли. Побиття продовжувалося приблизно хвилин 10-15, при цьому обвинувачений питав у потерпілого, де він взяв траву. Далі обвинувачений посадив потерпілого до автомобілю. Які тілесні ушкодження були у потерпілого він не бачив, оскільки було темно. Після цього він з потерпілим не спілкувався, потерпілий сидів на ношах. Після цього вони розвернулися, проїхали назад два поста, їхали хвилин 20-25. Під час пересікання блокпостів автомобіль не перевіряли. Потерпілий не намагався кликати на допомогу. Наступного разу вони зупинилися на трасі в бік Донецька, метрів 100-150 від повороту. Під час вказаної зупинки потерпілий добровільно з автомобілю не виходив. ОСОБА_1 зайшов до салону, опустив потерпілому шапку, перемотав скотчем, схопив за куртку та кинув на підлогу автомобіля, почав бити. Бив руками та ногами у груди, в голову. Ногами бив в основному по голові, бив правою ногою. Потерпілий лежав на підлозі. Потім обвинувачений взяв потерпілого за куртку та по підлозі витягнув з автомобілю. Після того, як обвинувачений витягнув потерпілого з автомобілю, він лежав на спині на відстані приблизно 1 м від автомобілю. Після цього обвинувачений також бив потерпілого. Скільки точно ударів наніс обвинувачений потерпілому, він не пам'ятає, бив руками та ногами. Правою ногою вдарив у голову, тією частиною ноги, де шнурки. Вказані дії продовжувались хвилин 15. Після цього обвинувачений зняв з потерпілого взуття та викинув у бік посадки, також зняв куртку. Коли обвинувачений потягнув потерпілого до посадки, потерпілий був ще живий, хрипів, видавав звуки «ай», «ой». Після того, як обвинувачений дотягнув потерпілого до посадки, повернувся до машини та кинув до салону мікроавтобусу куртку. Після цього вони розвернулися біля блокпосту та поїхали до Авдіївки. До розташування військової частини вони прибули приблизно біля 02-30 годин ночі. Відразу як приїхали обвинувачений передав йому мобільний телефон, чорний Самсунг. Звідки обвинувачений взяв цей телефон, йому невідомо. Сім картку, яка була в телефоні, ОСОБА_1 (ОСОБА_1) викинув та дав йому телефон вже без сім картки. Мобільним телефоном він користувався день чи два. Потім переставив карточку назад у свій телефон, а цей телефон положив. Обвинувачений сказав йому, що куртку необхідно спалити чи знищити. Він взяв куртку та передав ОСОБА_19, який на той час чергував. ОСОБА_19 її спалив. Коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_1 підійшов до нього та сказав, щоб він викинув телефон. Телефон він викинув на території бази в центрі Авдіївки. Потім він видав телефон працівникам правоохоронних органів.
Також свідок показав, що наказ їхати з ОСОБА_1 ввечорі йому ніхто не давав. Ввечорі про залишення військової частини вони нікому не повідомляли. На виїзді з частини він ні з ким не спілкувався. Вони під'їхали до КПП, вартовий відкрив ворота та вони поїхали. Коли обвинувачений наносив удари потерпілому він був у салоні, з автомобіля не виходив, спостерігав через відкриті двері. В цьому автомобілі він їздив тільки в цей день. На цьому автомобілі зазвичай їздив ОСОБА_1, ще був другий водій. Коли обвинувачений бив потерпілого, особисто він нічого не робив та нічого не казав, оскільки обвинувачений був офіцером. Він розумів, що обвинувачений вчиняє правопорушення, не розумів, що може бути притягнутий до відповідальності. Прокурор Донецького гарнізону забрав його з розпорядження частини та привіз до Авдіївського відділку поліції. Він звертався до правоохоронних органів із заявою про забезпечення безпеки як свідка, оскільки боявся, однак йому ніхто не погрожував. Текст заяви він складав сам. До ВСП у м.Краматорську їх з ОСОБА_5 привезли з поліції. У ВСП вони перебували місяці два. Телефони в них були. До правоохоронних органів він не звертався. Коли він перебував у поліції до нього не застосовувались заходи психологічного та фізичного тиску, він каже правду. Перед допитом у суді, протокол його допиту йому не надавали. Про те, що в автомобілях завжди повинні бути ключі в замку запалювання, він не знає. Перше спілкування з працівниками правоохоронних органів у нього відбулося у відділку поліції, його привіз туди прокурор.
У 2017 році він зустрічався разом з ОСОБА_5 із захисником ОСОБА_1 Смарчевською та ОСОБА_1 у м.Бахмуті. Обговорювали те, щоб нічого не казати та казати тільки з адвокатом. На досудовому слідстві на нього фізичний або психологічний тиск не вчинявся, показання він давав добровільно.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що у березні 2017 року він виконував свої службові обов'язки у м.Авдіївка. Разом з ним також були ОСОБА_1 та інший колега, прізвище якого він не пам'ятає. Вони виконували службові обов'язки в одному підрозділі, керівництвом його було визначено старшим групи. В користуванні групи не було постійних автомобілів, ОСОБА_1 користувався різними авто, іноді «швидкою допомогою» (автобус Т5). На той період часу з ОСОБА_1 вони спілкувалися телефоном постійно, бувало, що і вночі. Одного разу ОСОБА_1 телефонував йому пізно вночі, він вже спав, однак зв'язок був поганий, він нічого не чув, розмова не відбувалась. Він передзвонив, але зв'язку не було. Це було приблизно чотири роки тому на початку березня. В той час він знаходився за своїм місцем мешкання в Авдіївці. До функціональних обов'язків їх підрозділу не входило виявлення та документування незаконного збуту наркотичних засобів, оскільки це не є підслідністю СБУ. Вони не здійснювали дії для пошуку та документування незаконного збуту наркотичних засобів. Але якщо вони побачать будь-яке правопорушення, то зобов'язані про це повідомити інші правоохоронні органи. Доступ до керування транспортним засобом Т5 мало 5 чи 6 осіб. Де зберігались ключі він точно не пам'ятає. Про те, що 03 березня 2017 року ОСОБА_1 виїхав для спілкування із затриманою військовими особою, останній йому доповідав. Про результати поїздки ОСОБА_1 також доповів. Доповів про те, що це не їх компетенція, що приїхали інші служби та затриманого передали їм. В поїздку ОСОБА_1 їздив ще з одним колегою, який входив до складу їх групи, прізвища його не знає, тільки позивний - «ОСОБА_8».
Свідок ОСОБА_21 суду показав, що в березні 2017 року він був командиром блокпосту Національної Гвардії України, який розташований при в'їзді в м.Авдіївка з боку Орлівки. До нього на блокпост приїхав працівник СБУ ОСОБА_1 з позивним «ОСОБА_1» (обвинувачений) для налагодження взаємодії між підрозділами, оскільки через їх блокпост на той час пересувалося багато осіб, деякі перебували в базі Служби безпеки України, а вони не мають право складати протоколи або затримувати осіб, тому їх передавали працівникам СБУ або працівникам інших правоохоронних органів. Обвинувачений приїхав на автомобілі типу «швидка допомога» з військовими номерами, світлого кольору, з маячками. Автомашина була не звичайна швидка, яку використовують лікарні, а волонтерська, обладнана як швидка. Чи був обвинувачений за кермом, він не бачив. Разом з ним на блокпості виконували обов'язки військовослужбовці ОСОБА_22 та ОСОБА_23, усіх інших він не пам'ятає. Взимку зміна тривала дві години. По інструкції порядок перевірки осіб, які перетинають блок пост такий: якщо це цивільна особа, то оглядається повністю, якщо це військовослужбовець на військовому транспорті, то такий транспорт проїжджає тільки після повідомлення паролю. На досудовому слідстві з ним проводилось впізнання обвинуваченого за фотокарткою.
Свідок ОСОБА_24 суду показав, що з 02-03 березня 2015 року він проходить службу у в/ч 2167 в 72 ОМБР. До жовтня місяця 2017 року бригада була включена до сил та засобів АТО, дислокувалася у м.Авдіївка. У березні 2017 року він займав посаду начальника штабу механізованого батальйону. Військовослужбовці ОСОБА_5 та ОСОБА_4 входили до складу військовослужбовців батальйону, перебували на посаді водій та старший водій. В кожному батальйоні був представник військової контррозвідки. В їх батальйоні таким представником був ОСОБА_1, позивний «ОСОБА_1». На початку 2017 року ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням дати водія, щоб не заснути за кермом. Куди він буде їхати, ОСОБА_1 йому не повідомив. Він надав ОСОБА_1 двох водіїв (точно не пам'ятає, кого). Він пам'ятає, хто з водіїв жив на території дислокації батальйону - це ОСОБА_19, ОСОБА_4 (з одного підрозділу) та ОСОБА_5 (з іншого підрозділу), але він не постійно там жив. Приміщення, де проживав особовий склад - це цокольний поверх будівлі, також на території були бокси для автомобілів. Місцеві називають ту територію «Біля 25 Мехколони». Коли ОСОБА_1 знаходився у їхньому підрозділі, він мешкав у тому ж приміщенні, де і весь особовий склад. В цивільній формі одягу він ОСОБА_1 не пам'ятає. ОСОБА_1 пересувався на транспортному засобі - бус «Фольксваген» світлого кольору, схожий на медичний. Виїзд вказаного автомобілю з території підрозділу не фіксувався в документах. Виїзд та в'їзд транспорту відбувається з дозволу чергового на КПП. Наступного дня після того, як він надав ОСОБА_1 водіїв, він з ОСОБА_1 не спілкувався, але військовослужбовці, які були на чергуванні бачили ОСОБА_1. Дозвіл на нічний виїзд 03.03.2017 року ОСОБА_1 він не надавав. Під час затримання ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на території військової частини він з ними не спілкувався, доступ до них був обмежений. Першій їх допит був безпосередньо в Авдіївці. Його допитували в Дружківці.
Свідок ОСОБА_25 суду показав, що він проходить військову службу у військової частини А2167 з 2000 року. У 2017 році військова частина виконувала завдання в районі проведення АТО, дислокувалася у м.Авдіївка. Він займав посаду офіцера штабу. У березні 2017 року у підрозділі перебував працівник Служби безпеки України, анкетні дані цієї особи він зараз не пам'ятає. Однак, у судовому засіданні свідок вказав на обвинуваченого ОСОБА_1, як на працівника СБУ, який перебував у підрозділі у березні 2017 року. Також показав, що ОСОБА_1 у березні 2017 року пересувався на волонтерському санітарному автомобілі - бусі жовтого або білого кольору з червоною стрічкою. Чи користувалися інші особи вказаним автомобілем він не бачив. Номерні знаки не пам'ятає. У розташуванні військової частини на той час мешкали водії: ОСОБА_29 (возив боєприпаси), ОСОБА_5 - маленький, худенький, добре розбирався в автомобілях; ОСОБА_26 та ОСОБА_27 - їздили на бензовозах; ОСОБА_28 - також їздив на бензовозі, прізвищ він не пам'ятає. Командиром підрозділу був ОСОБА_30. Особисто до нього обвинувачений не звертався з проханням надати будь-яку допомогу у виконанні службових завдань. У підрозділі був контрольно-пропускний режим, заступали військовослужбовці на ворота. У той час залишення військовослужбовцями або автомобілями підрозділу у письмовому вигляді не фіксувалося, така документація не велась у зв'язку з бойовими діями. У березні 2017 року до військової частини приїздили працівники правоохоронних органів, щось шукали, але з якого приводу йому невідомо. 12.03.2017 року він був допитаний як свідок, але що він повідомляв на допиті, на даний час не пам'ятає. Прізвища військовослужбовців, які були надані у розпорядження ОСОБА_1, він, на даний час, не пам'ятає. Але на той час вони були на слуху. Допитували його про машину, чому вона виїхала за розташування військової частини, хто надав дозвіл на це, хто надав військовослужбовців у розпорядження ОСОБА_1, їх прізвища. Але, що він відповідав, на даний час не пам'ятає. Про події, які передували його допиту, він на даний час не пам'ятає. Обвинувачений ОСОБА_1 у 2017 році мешкав у розташуванні військової частини, можливо з ОСОБА_28 та ОСОБА_31. Однак він точно не може сказати, оскільки у тій кімнаті могли проживати інші особи, які приїздили у розташування військової частини. На досудовому слідстві він давав показання вільно, добровільно підписав протокол допиту.
Допитаний у режимі відеоконференції свідок ОСОБА_22 суду показав, що взимку 2017 році він, як військовослужбовець, виконував обов'язки на блокпості, який знаходиться на виїзді з населеного пункту Авдіївка, поблизу коксохімзаводу, в напрямку розвилки на Піски. Командиром на блокпосту був старший лейтенант ОСОБА_21. На блокпості він перебував близько 4-5 місяців, навесні він його покинув. Порядок проведення перевірки визначався відповідно до особи, яка перетинає блокпост. Якщо це військовий автомобіль - то необхідно було назвати пароль-відзив. Військові машини швидкої допомоги перевірялись тільки на пароль-відзив. У той вечір він виконував службові обов'язки щодо перевірки осіб на блокпосту. Через блокпост пройшла машина, з водієм якої він спілкувався. Добре запам'ятав, що автомобіль був схожий на швидку допомогу, марку не пам'ятає, закордонного виробництва, помаранчеві смуги на бортах. Водій назвав пароль, службове посвідчення у нього не питали. У цей день автомобіль перетинав вказаний блок пост два рази. Один раз на виїзд, а другий раз - на в'їзд з проміжком приблизно в одну годину. Він заступає на чергування з 22-00 годин вечора, автомобіль проїхав не відразу після цього, а через деякий час, приблизно через годину. Пам'ятає, що особи, які супроводжували автомобіль, були військові. Водія запам'ятав, оскільки з ним спілкувався. Також він впізнав цю особу за фотознімками. На даний час він цю особу впізнати не може, оскільки пройшло багато часу. Може описати, обличчя було більш гладке, пухке. Він сказав «у той саме вечір», оскільки до виконання своїх обов'язків на блокпості він заступав у вечорі. А також тому, що через декілька днів почались перевірки, приїжджали працівники прокуратури та питали саме про цю машину, він давав пояснення. Другий раз його допитував під протокол слідчий, заповнював протокол від руки. Точну дату, коли автомобіль перетинав блокпост, він не пам'ятає, пам'ятає, що було холодно, він був у бушлаті. Слідчий його також допитував, він надавав свідчення щодо осіб, які перебували в автомобілі. Показання слідчому він давав добровільно, самостійно їх писав. Коли він давав показання слідчому, то пам'ятав ці події краще, ніж на даний час.
Свідок ОСОБА_32 суду показав, що у 2017 році (з нового року по травень 2017 року включно) він проходив військову службу у Донецькій області (Новоселівка Друга - Крута Балка), курирував 12 батальйон при 72 ОМБР, входив до складу Головного управління військової контррозвідки. Окрім нього ще було 3 особи, старший групи - ОСОБА_6 (позивний «ОСОБА_6»), ОСОБА_1 та ще одна особа. ОСОБА_1 курирував перший батальйон при 72 бригаді, який перебував в Авдіївці. З ОСОБА_1 він познайомився, коли їздив у Верхньоторецьке. Точну дату він не пам'ятає, було холодно. Вранці йому подзвонив старший групи «ОСОБА_6», щоб він їхав з ОСОБА_1 до Верхньоторецького забрати полоненого. Того ж ранку ОСОБА_1 разом з двома військовослужбовцями заїхав за ним на автомобілі Фольксваген Т5 «швидка допомога», білого кольору з червоною чи помаранчевою смугою, за кермом був ОСОБА_1 (ОСОБА_1), вони поїхали до Верхньоторецького. Звідки взявся вказаний автомобіль, йому відомо - вказаний автомобіль попросив він у «Карпатської січі» для ротації, бо у них не було, і хлопці їздили на ньому. Автомобіль він передав старшому групи. Хто користувався вказаним автомобілем, йому невідомо. ОСОБА_1 з двома військовослужбовцями приїхав за ним вранці. З військовослужбовцями, які приїхали з ОСОБА_1, він не знайомився та не розмовляв. До Верхньоторецького вони приїхали приблизно через 40 хвилин, були там до вечора. З Верхньоторецького вони виїхали увечорі, направились в Авдіївку. По дорозі машина зламалася, її штовхали. Коли вони приїхали до Авдіївки, ОСОБА_1 доповів старшому групи, потім відвіз його в Новоселівку Другу, а сам повернувся назад. Військовослужбовці, які були з ним, залишилися в Авдіївці. Вночі ОСОБА_1 телефонував йому, але коли саме, він не пам'ятає. Про що телефонував, він не пам'ятає, він вже спав, тому відразу вимкнув телефон. Виявленням осіб, які займаються збутом наркотичних засобів він не займався, чи ставились такі завдання іншим членам групи, він не знає. Не пам'ятає, щоб ОСОБА_1 з ним спілкувався на цю тему.
Свідок ОСОБА_19 суду показав, що у 2017 році він проходив військову службу у зоні проведення АТО. Він служив з 2016 року по 2019 рік у складі 72 бригади (1 батальйону ) за контрактом. В зоні проведення бойових дій він перебував з січня 2017 року по травень 2017 року, військова частина дислокувалася м.Авдіївка. Він був водієм кулеметного взводу, до функціональних обов'язків входив відновлювальний ремонт техніки, іноді водій. Також він чергував на КПП батальйону. Щоб заїхати до військової частини на автомобілі, необхідно було проїхати через КПП. Він чергував зазвичай з 6 до 9 години ранку, інколи - з 3 до 6 години ранку. Він мешкав у підвалі, у кімнату вміщувалось 4 місця. Мешкав він з ОСОБА_4 (водій), інколи могли інші залишатися ночувати. ОСОБА_5 він знає, це водій іншого взводу, він жив в іншій кімнаті на першому поверсі. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він знає добре, вони спілкувалися, допомагали один одному, неприязних відносин з ними не було. Також на території батальйону перебував працівник СБУ - ОСОБА_1, прізвище та позивний не знає, зверталися до нього за військовим званням. ОСОБА_1 їздив на мікроавтобусі, світлого кольору, чи користувалися інші особи цим автомобілем він не знає. Один раз ОСОБА_1 заходив до кімнати, де вони проживали. Іноді вони випивали. На КПП палили ганчірки. Одного разу він заступив в наряд о 6 ранку, вийшов на КПП, ОСОБА_4 ще спав. Він розпалив буржуйку та подзвонив ОСОБА_4, щоб той виходив і що він не може запалити пічку. ОСОБА_4 (ОСОБА_4) сказав йому, що у причепі ганчірок багато і щоб він взяв звідти та спалив. Біля КПП є причеп від вантажної машини, куди скидають сміття, щоб потім вивезти. Він заліз на причеп, взяв з причепу якісь речі, які саме - не дивився, та спалив у буржуйці. Зазвичай, вони збирали ганчірки, щоб легше було розпалювати буржуйку на КПП, оскільки було холодно. Коли це було, він точну дату не пам'ятає, але перед тим, як їх почали викликати на допити. Коли до КПП під'їжджала машина, вони відразу доповідали до штабу, хто приїхав, і їм давали вказівку пустити її на територію, чи ні. У письмовій формі журнал обліку не вівся. Під час досудового розслідування його допитували, тиск на нього не здійснювався. Підтверджує, що напередодні, тобто 03 березня 2017 року йому дали пляшку спирту, щоб він розбавив її водою, він розбавляв, але хто її дав - ОСОБА_1 чи хтось інший, він не пам'ятає. Після того, як він розбавив спирт водою, хто його вживав у їх кімнаті він не бачив, оскільки сидів спиною та дивився телевізор. Він особисто не п'є. За столом в їх кімнаті сиділи ОСОБА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_28 ОСОБА_4, заходили ще хлопці, але хто саме - він не пам'ятає. Він повечеряв та ліг на ліжко дивитися телевізор, а потім заснув у цій же кімнаті. Коли він прокинувся вранці, ОСОБА_4 перебував у кімнаті - спав, ОСОБА_5, напевно ночував у себе. Він одягнувся та пішов у наряд до КПП міняти хлопців. Кого саме він змінював, він не пам'ятає хто. Хлопці завжди запалюють пічку. В основному кожний наряд собі заготовлював дрова. Чи дзвонив він ОСОБА_4, чи ОСОБА_4 дзвонив йому, він не пам'ятає. Розмова була про те, щоб ОСОБА_4 виходив, щоб розпалити пічку. ОСОБА_4 йому сказав, щоб він пішов набрав дров, він йому відповів, що дров немає. ОСОБА_4 йому сказав, щоб він взяв ганчірки з причепу. Річ, яку він спалив, була зім'ята, він не розгортав, вона була схожа на куртку чорного кольору. Він просто взяв з причепу оберемок речей та спалив. ОСОБА_4 йому сказав, що у причепі є ганчірки, він так зрозумів, що ОСОБА_4 їх туди грузив. Про події ночі з 3 на 4 березня ОСОБА_4 йому не повідомляв, не просив підмінити його того ранку. Свій телефонний номер він не змінював.
Свідок захисту ОСОБА_9 суду показав, що з 2016 року по 2019 рік він проходив службу у 72 бригаді, розташовувалась бригада у м.Авдіївці, займав посаду начальника служби РАО батальйону (ракетно-артилерійського озброєння), він відповідав за боєприпаси. Зранку він приймав закази на боєприпаси на позиціях, виїжджав зранку, повертався ввечорі, приблизно на початку дев'ятої години. З березня 2017 року та приблизно два місяці він жив в одній кімнаті з ОСОБА_1, доки його не затримали. Коли вони проживали разом, вони спілкувалися періодично на побутові теми. ОСОБА_1 він бачив у кімнаті кожен день. Вночі ОСОБА_1 з підрозділу ніколи не відлучався. Кожного ранку він бачив ОСОБА_1 у кімнаті. Після затримання ОСОБА_1 його допитували правоохоронні органи з приводу того, де перебував ОСОБА_1. Кімната не зачинялась, замок на дверях кімнати був відсутній. Він прокидався вранці о 6-30 годин, повертався біля 21 години вечора, спати лягав приблизно до 22 годин. Спить він чутко, завжди чує, що хтось виходить або заходить у кімнату. Він не може стверджувати, що ОСОБА_1 після 21 години знаходився саме у кімнаті, але він був у розташуванні військової частини, міг бути у будівлі або на дворі, за ворота не виходив. Це йому відомо, оскільки у нього є рація і кожну доповідь, того хто виїжджає, він чув по рації. Працівники СБУ виїжджали на своїх машинах - джипах, амбулаторна машина була - швидка допомога, біла з червоним. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 йому невідомі, щось він чув. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він не залучав до виконання завдань. На території розташування їх військової частини знаходиться КПП - це ворота, біля них два військовослужбовця, які несуть наряд. Буржуйка розташовується у кімнаті відпочинку військовослужбовців. Один з військовослужбовців, які несуть наряд знаходиться на вулиці, а інший у кімнаті - відпочиває. Також свідок показав, що приблизно через місяць після того, як приїхав ОСОБА_1, він, за його проханням, відносив до чоботаря у ремонт берці та чоботар їх відремонтував. Раніше це взуття він не бачив, чи носив їх ОСОБА_1 він не знає. Також показав, що разом з ними у кімнаті жив ще ОСОБА_4, прізвище не пам'ятає.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок захисту ОСОБА_10 суду показав, що у 2017 році він проходив службу у 72 бригаді заступником командира із забезпечення морально-психологічної підтримки інженерно-саперної роти. З ОСОБА_1 він познайомився приблизно 28 лютого 2017 року на так званому «КСП «Пентагон» (бувше СТО) в районі м.Авдіївка, де були розквартировані військовослужбовці і потім зустрічалися декілька разів. ОСОБА_1 представився як «ОСОБА_1» (його позивний). Вони зустрічалися у їдальні. Раніше він давав покази про те, що з 3 на 4 березня 2017 року він був з ОСОБА_1 разом у кімнаті. Тоді його турбувала спина, він не міг спати, прокидався та було видно, що ОСОБА_1 на місці. Підтверджує, що в ніч з 3 на 4 березня 2017 року ОСОБА_1 був у кімнаті. Він жив у кімнаті на другому поверсі разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_9. Кімната була невеличка - 10-12 кв. метрів. Приблизно 24 березня 2017 року його допитували правоохоронці і він підтвердив, що ОСОБА_1 був на місці, нікуди не виходив. Чи перебував з ним у кімнаті ОСОБА_1 13 березня 2017 року він не може сказати, оскільки він у цей час був у відрядженні в Дніпрі. А потім його викликали у зв'язку з тією справою, щоб він дав покази. У 72 бригаді він займався підготовкою документів для оформлення посвідчень учасників бойових дій, за наказом командира його часто відправляли у відрядження. Біля 22 години він засинав, прокидався біля 7 години ранку. В Авдіївці він перебував у період з 23.02.2017 року по 10.03.2017 року, про що у нього є довідка. 03 березня 2017 року, коли він ввечері перебував у їдальні, там був ОСОБА_1, ніяких спиртних напоїв не було. Він піднявся до кімнати та заснув, його турбувала спина, він прокидався. Перед тим як він заснув, ОСОБА_1 до кімнати не заходив. Заснув він приблизно біля 22 годин вечора. Прокинувся від болі у спині приблизно о першій годині ночі, точний час не пам'ятає, у кімнаті нікого не було. ОСОБА_1 був на своєму ліжку, він не міг його з кимось переплутати. Ліжко ОСОБА_1 було під стінкою, десь за 3 метри від нього. ОСОБА_1 лежав прямо, спав. Що в цей час робив ОСОБА_9 він не може сказати. Але ОСОБА_1 він бачив на своєму ліжку у цю ніч. Чи перебував в цей час у кімнаті ОСОБА_9, він не може сказати, мабуть виконував обов'язки, він за ним не слідкував. Він прокинувся біля першої години ночі, на вулиці горів ліхтар і було видно, що ОСОБА_1 на місці, він його бачив. Може це була друга година ночі, може третя година, на годинник він не дивився, точно не може сказати. Ввечорі разом з ОСОБА_1 він вечеряв у проміжок часу приблизно з 20 до 21-30 годин, точного часу сказати не може. Він пам'ятає про ці події, оскільки повідомляв на досудовому розслідуванні. 03 березня 2017 року на вечері був ОСОБА_1, був він, ще якісь хлопці, їхніх імен він не знає. З 23 лютого по 28 лютого 2017 року він знаходився на КСП «Цитадель» у м.Авдіївка, там ночував. А потім його відкомандирували до першого батальйону, так званий «Пентагон» на колишній СТО і там він заходився з 28.02.2017 року. На якій машині пересувався ОСОБА_1 він не може повідомити. Також свідок показав, що у осіб, які разом з ним мешкали у кімнаті (ОСОБА_1 та ОСОБА_9), рації не було. Вночі було тихо і рація не працювала.
Як вбачається з витягу з ЄРДР №12017050140000161 від 05.03.2017 року, внесено відомості за заявою ОСОБА_2 про те, що зник її син, ОСОБА_3 та розпочато досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України. (т.4 а.с.130).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 до Авдіївського відділення Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 04.03.2017 року, остання просить прийняти заходи з відшукання її сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який останнього разу виходив на зв'язок о 17-00 годині 03.03.2017 року, за місцем проживання його не виявлено, на телефонні дзвінки не відповідає, на роботу не вийшов (т.4 а.с.132).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.03.2017 року, слідчим оглянуто квартиру за адресою АДРЕСА_3 та вилучено зубну щітку та гребінець чорно-зеленого кольору, якими постійно користувався потерпілий ОСОБА_3. (т.4 а.с.135).
Протоколом огляду місця події від 11.03.2017 року, в присутності понятих та за участю спеціаліста, оглянуто ділянку місцевості, яка розташована в 150 метрах від повороту на селище Красногорівка в напрямку по трасі Костянтинівка -Донецьк , білля с. Новеселівка-2. Під час огляду, в 10 метрах від траси виявлено труп чоловіка, а також на відстані 4 метрів від трупа виявлено чоловічі кросівки 41 розміру, а також на відстані 3 метрів від трупа виявлено шматки синього скотча, які були вилучені. На трупі вдягнута кофта сірого кольору, флисові брюки чорного кольору з ременем чорного кольору, шкарпетки сірого кольору ( т.4 а.с. 149).
Захисник Агапов П.В. у судовому засіданні просив визнати протокол огляду місця події від 11.03.2017 року недопустимим доказом, посилаючись на те, що він не містить коректного запису про участь спеціалістів, відсутні їх ініціали та підписи, що є порушенням вимог ст.104 КПК України. В протоколі не повністю зазначено засоби фіксації процесуальної дії, долучена копія відеозапису, а не оригінал, не зазначено, на який носій здійснювався запис, що є порушенням ст.107 КПК України (правова позиція по справі №404/700/17 рішення ВС від 31.10.2019). Відеозапис здійснювався не безперервно, що унеможливлює належну фіксацію процесуальної дії.
Доводи захисника Агапова П.В. щодо недопустимості вказаного доказу, суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до ст.ст.107, 237 КПК України (в редакції, яка діяла станом на 11.03.2017 року), не передбачалось обов'язкового фіксування процесуальної дії за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. До протоколу огляду місця події долучена ілюстративна фототаблиця, на якій зафіксовано місце виявлення трупу, його розташування, а також місце розташування речей, якій були виявлені під час огляду ділянки місцевості. Протокол слідчої дії підписаний слідчим, понятими та залученим спеціалістом. Отже, протокол слідчої дії містить усі необхідні дані, тому підстави для визнання його недопустимим доказом відсутні.
Під час пред'явлення трупа для впізнання від 11.03.2017 року, свідок ОСОБА_3, у присутності понятих, впізнав свого зниклого безвісти брата - ОСОБА_3 (Т.4 а.с.136). Як вбачається з протоколу пред'явлення трупу для впізнання від 11.03.2017 року, він підписаний ОСОБА_3, а також понятими ОСОБА_33 та ОСОБА_34, однак не містить підпису слідчого.
Захисник Агапов П.В. у судовому засіданні просив визнати протокол пред'явлення трупа для впізнання від 11.03.2017 року недопустимим доказом, посилаючись на те, що у порушення ст.104 КПК України протокол не містить підпису особи, що його склала.
Доводи захисника Агапова П.В. щодо недопустимості вказаного доказу, суд вважає неспроможними з наступних підстав.
Так відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.5 ст.104 КПК України протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
Відповідно до ст. 230 КПК України пред'явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та ч.8 ст.228 КПК України перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.
Зі змісту протоколу пред'явлення трупу для впізнання від 11.03.2017 року вбачається, що впізнання було проведено за участі понятих, особа, яка впізнає - ОСОБА_3 при проведенні впізнання зазначив сукупність ознак, за якими він впізнав загиблого брата, вказавши, що впізнає його по обличчю, на підборідді є дві родинки, по вухам, по волоссям, а також по шраму від апендициту. Також до протоколу додана фототаблиця із зображенням загиблого ОСОБА_3 Протокол підписаний ОСОБА_3, а також понятими ОСОБА_33 та ОСОБА_34 За змістом протокол впізнання відповідає вимогам ст.231 КПК України.
Крім того, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 також підтвердив, що впізнав тіло загиблого брата - ОСОБА_3.
Отже, відсутність підпису слідчого на протоколі впізнання трупу, не може вважатися істотним порушенням вимог КПК України та не свідчить про недопустимість даних, отриманих під час проведення впізнання трупу ОСОБА_3 Тому суд приймає протокол впізнання трупу від 11.03.2017 року як допустимий доказ.
Відповідно до витягу з ЄРДР за №12017050260000275 від 11.03.2017 року, внесено відомості за ч.1 ст.115 КК України за повідомленням, яке надійшло 10.03.2017 року про те, що в с.Красногорівка Ясинуватського району Донецької області вздовж дороги біля лісосмуги знаходиться труп ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з явними тілесними ушкодженнями голови (т.4 а.с.143).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 51 від 11.03.2017 року, дата смерті ОСОБА_3 встановлена ІНФОРМАЦІЯ_3, причина смерті: набряк головного мозку, субдуральний крововилив внаслідок закритої черепно-мозкової травми, напад з використанням тупого предмету.( Т.4 а.с.157).
Відповідно до протоколу огляду трупу від 11.03.2017 року, під час огляду трупу чоловічої статі в приміщенні моргу, вилучено одяг чоловічий: шкарпетки, футболку, кофту чоловічу, штани, а також зрізані кармани штанів (два внутрішніх та 2 накладних) для проведення подальших експертиз та упаковані в спец. пакет №4298094 ( Т.4 а.с.158).
У судовому засіданні захисник Агапов П.В. просив визнати протокол огляду трупу від 11.03.2017 року недопустимим доказом, посилаючись на те, що протокол не містить даних про порядок вилучення та яким чином здійснювалось пакування вилучених речей, тобто відсутній спосіб їх ідентифікації, що є порушенням ч.2 ст.104 КПК України. На підставі положень ст.87 КПК України, котрий закріплює дію принципу «плодів отруєного дерева», мають бути визнані недопустимими усі вилучені речі.
Суд вважає доводи захисника Агапова П.В. в цій частині неспроможними, оскільки ст.104 КПК України, якою врегульовано порядок складання протоколу та вимоги до його змісту, не містить у собі вимоги щодо зазначення у протоколі даних про порядок вилучення та яким чином здійснювалось пакування вилучених речей. Крім того, ч. 1 статті 87 КПК України встановлено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. У судовому засіданні не встановлено, що протокол огляду трупу від 11.03.2017 року є недопустимим доказом в розумінні ст.87 КПК України.
Як вбачається з протоколу огляду трупа від 11.03.2017 року, даний огляд проведений відповідно до ст.238 КПК України, у присутності двох понятих та за участю спеціаліста - судово-медичного експерта Стехуна О.М., зміст протоколу відповідає вимогам ст.104, 238 КПК України.
Отже, підстави для визнання протоколу огляду трупу від 11.03.2017 року, а також речей, які були вилучені під час огляду не допустимими доказами відсутні. Враховуючи наведене, суд приймає протокол огляду трупа від 11.03.2017 року як допустимий доказ.
Під час проведення огляду від 12 березня 2017 року, оглянуто мобільний телефон марки «Sаmsung Duоs» у корпусі чорного кольору , модель С 5212, який був наданий для огляду ОСОБА_4., який пояснив, що даний мобільний телефон йому був наданий майором СБУ ОСОБА_1 в нічний час доби 03.03.2017 року для використання. Під час огляду встановлено, що біля відділення з картою пам'яті даного мобільного телефону, мається паперова бирка на який зазначено : МОDЕL С 5212, SSN - НОМЕР_4 іmеі- 1 НОМЕР_5, іmеі - 2 НОМЕР_6, даний мобільний телефон під час проведення огляду було вилучено до Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. ( Т.4 а.с. 160).
Відповідно до протоколу огляду предмету від 14.03.2017р., в присутності понятих та свідка ОСОБА_4, оглянуто мобільний телефон марки «Sаmsung Duоs, МОDЕL: GТ -Е 2252 ( SЕК )» в корпусі білого кольору, який свідок ОСОБА_4. добровільно надав працівникам поліції, в ході огляду даний мобільний телефон було вилучено. ( т.4 а.с. 163-164).
Протоколом огляду предмету від 14.03.2017 року, в присутності понятих та свідка ОСОБА_5 оглянуто та вилучено мобільний телефон «ІРНОNЕ, 5-S» в корпусі чорно-сірого кольору, який добровільно надав робітникам поліції свідок ОСОБА_5( Т.4 а.с. 167-168) .
Під час огляду місця події від 15.03.2017 року, в присутності понятих та за участю спеціаліста, свідок ОСОБА_5 добровільно надав пару чоловічих бойових черевиків типу «А» з високим берцем з матеріалу коричневого кольору на шнурках, 41 розміру, дані черевики було вилучено. ( Т.4 а.с. 171).
У судовому засіданні захисник Агапов П.В. просив визнати протоколи огляду предметів від 12.03.2017 року (т.4 а.с.160), від 14.03.2017 року (т.4 а.с.163-164), від 14.03.2017 року (т.4 а.с.167-168) та протокол огляду місця події від 15.03.2017 року (т.4 а.с.171), недопустимими доказами, посилаючись на те, що у протоколах не повністю зазначено про засоби фіксації процесуальної дії, відсутні додатки, фото таблиці тощо, незважаючи на посилання про фіксацію на цифровий фотоапарат, що є порушенням ст.ст.104,107 КПК України.
Суд вважає доводи захисника Агапова П.В. в цій частині неспроможними, оскільки ст.ст.107, 237 КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового фіксування за допомогою фото або звуко- або відеозаписуючим пристроєм такої слідчої дії, як огляд речей. Як вбачається з вищенаведених протоколів, вони містять усі необхідні дані, підписано усіма учасниками слідчої дії та відповідають вимогам ст.104-106, 223, 237 КПК України. Відсутність фототаблиць до протоколів огляду не є істотним порушенням КПК України та не тягне за собою визнання їх недопустимими доказами.
Під час огляду місця події від 14.03.2017 року, оглянуто територію ТОВ «Мехколонна 28", розташовану за адресою : м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 102, та виявлено металевий мангал, в середині якого знаходилась незначна кількість золи чорно-сірого кольору. ( Т.4 а.с.193-194) .
У ході проведення обшуку від 14.03.2017 року у присутності понятих та представника ГУ ВКР ДКР СБУ, на території ТОВ Мехколонна 28", яка розташована за адресою : м. Авдіївка, проїзд Індустріальний,102, та в якому тимчасово дислокуються військовослужбовці 1-го механічного батальйону ВЧ № 0849 , з кімнати де мешкав свідок ОСОБА_4. було виявлено та вилучено: військова демісезонна куртка зеленого кольору, чоловічі штани спортивні чорного кольору, військовий светр чорного кольору, літнє взуття: шльопанці резинові один чорного кольору іншій синього кольору. З кімнати де мешкав обвинувачений ОСОБА_1 виявлено та вилучено: чоловічі чоботи фірми «Талан» коричного кольору; берці літні камуфляжного кольору, берці літні зеленого кольору; кросівки зеленого кольору; куртку з утеплювачем зеленого кольору; штани камуфляжні, британської марки «МТР»; куртка костюму літнього польового; куртку камуфляжну, виробництва Великобританії; парку камуфляжну, виробництва Великобританії; штани DРМ камуфляжні виробництва Великобританії; куртку DРМ камуфляжна виробництва Великобританії; утеплювач до зимової куртки зеленого кольору; куртку осінню камуфляжну виробництва Німеччини; куртку камуфляжну «DРМ» , дві пляшки з рідиною прозорого кольору об'ємом 1,5 літри, пістолет марки ПМ РА № НОМЕР_10 1969 р.в. з двома наповненими магазинами по 8 патронів в кожному; куртку камуфльовану піксельну, штани камуфльовані піксельні, телефон NОМІ ІS04 DRЕАМ, берці фірми «ТАLАNТ LЕТRОN» бойові типу «А» (Т.4 а.с. 196-208).
У судовому засіданні захисник Агапов П.В. просив визнати протокол обшуку від 14.03.2017 року недопустимим доказом, посилаючись на те, що він не містить даних про порядок вилучення та яким чином здійснювалось пакування вилучених речей, тобто відсутній спосіб їх ідентифікації, що є порушенням ч.2 ст.104 КПК України. Протокол містить виправлення. Слідчим під час проведення обшуку були залучені поняті, до котрих мали зауваження учасники процесуальної дії. Ухвала на особистий обшук речей стосувалася речей особи, ідентифікованої як «ОСОБА_1», в той час вилучались речі інших осіб. Протокол складений різними почерками. Незважаючи на участь під час обшуку експерта-криміналіста. вилучені речі не були запаковані до сейф-пакетів, що унеможливлюють доступ до них, а були застосовані мішки для сміття. На підставі положень ст.87 КПК України, котрий закріплює дію принципу «плодів отруєного дерева», мають бути визнані недопустимими всі вилучені речі. Відеозапис здійснювався не безперервно, що унеможливлює належну фіксацію процесуальної дії. В протоколі не повністю зазначено засоби фіксації процесуальної дії. долучена копія відеозапису, а не оригінал, не зазначено, на який носій здійснювався запис, що є порушенням ст.107 КПК України.
Суд вважає доводи захисника в цій частині неспроможними, виходячі з наступного.
Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
У частині другій вказаної статті перелічені випадки, які свідчать про істотність порушення прав та свобод людини, це: здійснення процесуальних прав, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» №2213-VIII від 16 листопада 2017 року, з метою вирішення проблемних питань та підвищення рівня захисту суб'єктів господарювання (та інших осіб) під час досудового розслідування кримінального провадження, доповнено ч.2 ст.104 КПК України абзацом третім такого змісту: «Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні».
В той же час, відповідно до ст. 5 КПК України, яка визначає дію Кодексу у часі, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Отже, на момент проведення санкціонованого обшуку а саме 14.03.2017 року, законом не передбачалось обов'язкове фіксування його проведення за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст.99 КПК України оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Водночас за ч. 1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
У кримінальному провадженні відсутні об`єктивні дані про те, що оптичний диск, долучений до протоколу обшуку, містить електронні документи, створені не під час здійснення такої слідчої дії, а в інший час, за інших обставин, чи неуповноваженою особою.
Отже, доводи захисника про недопустимість протоколу обшуку через відсутність оригінального технічного носія відеозапису, не засновані на приписах закону.
Як вбачається з протоколу обшуку від 14.03.2017 року та дослідженого у судовому засіданні відеозапису, обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 13.03.2017 року, поняті були присутні, особи їх встановлені, у протоколі зазначені речі, які були вилучені під час проведення обшуку. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 223, 233-236 КПК України. Тому відсутні підстави для визнання його недопустимим доказом.
Під час проведення обшуку від 14.03.2017 року у присутності понятих та за участю спеціаліста на території належної Товариству з додатковою відповідальністю «Авдіївський завод Буддеталь», було виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen T 5», біло-помаранчевого кольору, переобладнаний на автомобіль швидкої допомоги, державний номер НОМЕР_1, а також зроблені змиви з поверхні колеса та ручки перемикання передач. ( Т.4 а.с.209-218). Вказаний протокол обшуку відповідає вимогам ст.104-106, 223, 233-236 КПК України. Доводи захисника про те, що у протоколі не повністю зазначено засоби фіксації процесуальної дії, долучена копія відеозапису, а не оригінал, а також не зазначено, на який носі здійснювався запис, що є порушенням ст.107 КПК України, суд не приймає до уваги з підстав, які були наведені вище.
Під час огляду від 15.03.2017 року, оглянуто автомобіль марки «Volkswagen T 5», білого кольору з помаранчевими смугами, переобладнаний на автомобіль швидкої допомоги, державний номер НОМЕР_1, та виявлено і вилучено гумові килимки з під ніг місця водія та із салону автомобіля, сліди руки, светр комбінованого сіро-чорного кольору, з медичних санітарних носилок було вирізано фрагмент рами, де було виявлено позитивний результат тесту «Гемофан» та зроблено зішкріб ( т.4 а.с. 219-220). Протокол огляду відповідає вимогам ст.104-106, 223, 237 КПК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Дружківського міського суду від 13 березня 2017 року, було допитано, в порядку ст. 225 КПК України на досудовому слідстві, свідка ОСОБА_5 ( Т.7 а.с. 19-20 ). Дослідивши, під час судового засідання, диск з аудіо фіксацією допита свідка ОСОБА_5 слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області від 13.03.2017року, судом встановлено, що перед початком допиту свідка ОСОБА_5, слідчим суддею не були виконані вимоги ст. 352 КПК України, а саме перед допитом свідка слідчим суддею не встановлено відомості про особу свідка та не з'ясовані стосунки свідка з підозрюваним і потерпілим. Крім того, не роз'яснено свідку його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 66 КПК України та не з'ясовано чи отримав свідок пам'ятку про права та обов'язки свідка, чи зрозумілі вони йому, та чи є необхідність роз'яснювати їх, а також не попереджено свідка про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
При оцінки допустимості доказів, суд бере до уваги норми п. 4 ч.2 ст. 87 КПК України, відповідно до яких суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права, тому суд визнає даний доказ, а саме допит свідка ОСОБА_5 слідчим суддею від 13.03.2017 року, в порядку ст. 225 КПК України , недопустимим.
Відповідно до ухвали слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 15.09.2017 року , було допитано, в порядку ст. 225 КПК України на досудовому слідстві, свідка ОСОБА_4 (Т.7 а.с. 21-28). При дослідженні, під час судового розгляду кримінального провадження, диска з аудіо фіксацією допита свідка ОСОБА_4, встановлено, що свідок ОСОБА_4. під час досудового слідства, в порядку ст. 225 КПК України, надав аналогічні покази при допиті в судовому засіданні.
У своїх показаннях під час досудового та судового слідства свідок ОСОБА_4. підтвердив той факт, що саме ОСОБА_1 затягнув в автомобіль потерпілого, а потім біля траси витягнув потерпілого з автомобіля, запитував де він взяв коноплю, стріляв у нього над головою та наносив потерпілому удари руками та ногами.
Суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_4, оскільки він є безпосереднім учасником події, його показання є послідовними та узгоджуються з протоколом огляду місця події, протоколами проведення слідчих експериментів, висновками експертиз та у суду немає підстав піддівати сумніву його свідчення.
При проведенні слідчого експерименту від 13.03.2017 року із застосуванням відеозапису, свідок ОСОБА_5 у присутності понятих показав місце скоєння кримінального правопорушення. Показав місце біля кафе «Аут», де ОСОБА_1 підійшов до раніше не знайомого чоловіка, у якого спитав де можна придбати наркотичного засоби, на що чоловік сказав, що живе неподалеку за рогом дому і що дома там є. Також показав місце біля магазину неподалік від кафе «Аут», куди вони після цього під'їхали та чекали потерпілого, а також напрямок, звідки до них підійшов потерпілий, який передав наркотики ОСОБА_1 Також свідок ОСОБА_5 продемонстрував, яким чином ОСОБА_1 схопив потерпілого за руку та кинув у машину, після чого вони поїхали по алеї в бік Очеретино. Після цього ОСОБА_5 показав місце перед селом Орлівка біля конеферми, куди вони спочатку приїхали, а після розвернулися та поїхали. Після чого показав місце по дорозі на с. Орлівщина, де вони зупинилися, показав як обвинувачений дістав з автомобіля потерпілого, вдарив його ногою та вистрілів з пістолету у нього над головою, потім знов наносив удари по спині та кинув його в машину. Потім зупинилися біля повороту на с.Красногірівка, та продемонстрував яким чином ОСОБА_1 витягнув потерпілого з автомобіля та почав бити його ногою, зняв з нього ланцюжок та кільце і викинув, а потім кинув потерпілого вниз (т.7 а.с.34-40).
Матеріали провадження місять достатні підстави для висновку про те, що протокол слідчого експерименту від 13.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_5 відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 104,105 КПК України, а саме слідчу дію проведено за правилами, передбаченими ст.240 КПК України.
Суд не може прийняти доводи захисника Агапова П.В. про визнання недопустимим даного доказу, оскільки свідок ОСОБА_5 під час судового розгляду надав протилежні покази. Суд зазначає, що протокол слідчих ( розшукових) дій після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості і достовірності набуває значення судового доказу. Змістом показань як процесуального джерела доказів є лише відомості, повідомлені на допиті або одночасному допиті двох чи більше раніше допитаних осіб. Термін «показання» в контексті ч. 4 ст.95 КПК України законодавець використовує для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст.95 цього Кодексу.
Якщо відомості повідомлено свідком під час проведення інших процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23,84,95,99,103-105,240 КПК, суд зазначає, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст.94 КПК України. Така позиція суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 року (справа № 740/3597/17 , провадження № 51-6070 км19) .
В ході проведення слідчого експерименту від 13.03.2017 року із застосуванням відеозапису, свідок ОСОБА_4. у присутності понятих показав місце скоєння кримінального правопорушення. Продемонстрував та пояснив яким чином біля кафе «Аут» ОСОБА_1 посадив в салон автомобіля потерпілого, потім зупинив автомобіль білля кінної ферми та показав яким чином ОСОБА_1 витягнув потерпілого з автомобіля, а також продемонстрував нанесення ударів обвинуваченого ногами та руками по обличчю потерпілого приблизно 10 ударів та показав, яким чином ОСОБА_1 взяв пістолет та вистрелив в бік потерпілого, описав зв'язування ОСОБА_1 рук потерпілого за допомогою синього скотчу. Показав місце куди обвинувачений привіз потерпілого, та викинув його з автомобіля, продемонстрував нанесення ударів ОСОБА_1 ногами та руками по різним частинам тіла потерпілого, також приблизно 10 ударів, а також яким чином підошвою наступав на голову потерпілого та казав, що наркоманів буде вбивати. ( Т.7 а.с. 41-51).
Під час проведення додаткового слідчого експерименту від 22.09.2017 року, свідок ОСОБА_4. у присутності понятих та спеціаліста, продемонстрував власне місце розташування у пасажирському відсіку автомобіля «Volkswagen T 5», а також розташування обвинуваченого за кермом, та свідка ОСОБА_5 і потерпілого в даному автомобілі. Також продемонстрував спосіб та механізм нанесення ударів потерпілому обвинуваченим ОСОБА_1( Т.7 а.с.52-65).
Покази свідка ОСОБА_4 під час проведення слідчих експериментів, аналогічні показам, які свідок надав під час судового слідства, в частині місця, дати, часу скоєння злочину, а також в частині обставин викрадення потерпілого та механізму нанесення ударів потерпілому обвинуваченим ОСОБА_1, а також узгоджуються з показами наданими свідком ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту від 13.03.2017 року із застосуванням відеозапису.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №48 від 29.03.2017 року трупа ОСОБА_3, 1973 року народження:
При експертизі трупу знайдені наступні ушкодження: множинні садна та синці обличчя, синець лівої вушної раковини, припухлість, крововиливи в м'які тканини лобної, лівої скронево-тім'яної, правої тім'яно-скронево-потиличної областе голови, субдуральний крововилив над лівою скронево-тім'яною областю головного мозку, розсіяні свіжі крововиливи у товщі м'яких мозкових в оболонок лівої лобної частки, значно виражені розсіяні крововиливи у товщі мозкових оболонок з розповсюдженням крововиливу на субарахноїдальний простір та поверхневі шари правої лобної частки речовини мозку та дрібні поодинокі навколосудинні екстравазати у речовині мозку субкоркових структур, розсіяні та дрібновогнищеві крововиливи у лівій та правій тім'яних частках, свіжі дрібні розсіяні крововиливи у товщі лівої та правої потиличних часток головного мозку, забарвлений кров'ю ліквор, помірно виражений набряк м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку обох півкуль головного мозку, яскравіше виражений набряк у стовбурних структурах головного мозку; садно шиї зліва; множинні синці передньої поверхні грудної клітки, множинні переломи ребер зліва, один розрив пристіночно плеври і лівої легені, крововилив у ліву плевральну порожнину; множинні синці живота, підкапсулярним розрив печінки, крововилив у черевну порожнину; множинні синці і садна кінцівок.
2. Ці ушкодження утворились при життєво в один якийсь короткий проміжок часу від множинних (голова не менше 15, шия 1, груди і живіт не менше 15, кінцівки не менше 26) ударних дій тупими предметами, з силою достатньою для подолання опору ушкоджених тканин, органів та кісток, незадовго до смерті. Ці тупі травмуючи предмети мали як обмежену так і широку травмуючу поверхні. Індивідуальні особливості травмуючих предметах в ушкодженнях не відобразились. Характер, множинність і локалізація ушкоджень в різних площинах, унеможливлює їх утворення при самовільному падінні і ударі об тупі предмети. При самовільному падінні могли утворитись якісь окремі ушкодження. Вірогідно, могли утворитись якісь садна та синці кінцівок.
3. Зовнішні та внутрішні ушкодження голови, зовнішні та внутрішні ушкодження грудей, зовнішні та внутрішні ушкодження живота повинні розцінюватися разом (кожної області - голова, груди та живіт) так як вони є слідством одного процесу (ударних дій тупими предметами).
Ушкодження голови, ушкодження грудей, ушкодження живота мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Синці та садна кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
4.Судячи по локалізації ушкоджень, найбільш вірогідно, що загиблий знаходився обличчям, передньою та лівою поверхнею тіла до злочинця. Це могло бути як у вертикальному так і в горизонтальному положенні загиблого.
5. Смерть гр-на ОСОБА_3, стоїть в прямому причинному зв'язку з ушкодженнями і настала від поєднаної травми голови, грудної клітки і живота з їх органами, ведучою в яких була травма голови, що супроводжувалась крововиливами під тверду та м'які мозкові оболонки в речовину головного мозку та ускладнилась набряком мозку.
6. Судячи по розвитку трупних змін на момент експертизи трупу в морзі: труп холодний на дотик в усіх областях, трупне задубіння добре виражене в усіх зазвичай досліджуваних групах м'язів, трупні плями, при натисканні на них пальцем в усіх областях своє забарвлення не міняють, червона кайма губ підсохла, явища гниття виражені у вигляді блідо-зеленого забарвлення праві пахової області живота, автоліз підшлункової та надниркових залоз, приймаючи до уваги пору року, зважаючи, що труп був знайдений в лісосмузі, можна уважати, що з моменту смерті гр-на ОСОБА_3, до моменту експертизи минуло 3-4-5-7 діб.
7. Смерть гр-на ОСОБА_3, настала не відразу після заподіяння ушкоджень, а через деякий, відносно короткий проміжок часу, який виразити в числах не представляється можливим.
8. До теперішнього часу не існує обґрунтованих критеріїв, дозволяючи в категоричній формі висловитись про здатність поранених до цілеспрямованих дій.
При закритих черепно-мозкових травмах, що супроводжуються крововиливами під оболонки головного мозку, спостерігається так званий «світлий проміжок», впродовж якої клінічні симптоми ушкоджень відсутні або слабо виражені. У цей проміжок часу потерпілий в змозі здійснювати ті або інші цілеспрямовані дій.
Не виключено, але дуже мало можливо, що з ушкодженнями грудної клітки і животі (переломи ребер, розрив легені, розрив печінки) потерпілий міг пересуватись і чинити опір (деякий відносно короткий проміжок часу, який виразити в числах не представляється можливим). Якщо це і мало місце то об'єм цих дій був дуже і дуже обмеженим. Він міг кричати.
9. У крові і сечі із трупу гр-на ОСОБА_3 знайдений спирт етиловий (етиловий алкоголь) в концентрації відповідно 1,22%0 і 3,10%о.
Вказана концентрація етилового спирту в крові трупу гр-на ОСОБА_3, при житті могла відповідати легкому алкогольному сп'янінню. (т.5 а.с.39-47).
Згідно висновку судово- медичної експертизи №48/8 від 15.04.2017 року, на підставі вивчення описової частини «Висновку експерта» №48 від 11.03.2017р. на труп гр-на ОСОБА_3,1973р.н, враховуючи обставини справи, викладені в описовій частині постанови, дані протонів проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5, від 13.03.2017р. та 12.03.2017 року відповідно, дані протоколів допиту за участю свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від 13.03.2017 року:
1. При експертизі трупу ОСОБА_3 знайдені наступні ушкодження: множинні садна синці обличчя, синець лівої вушної раковини, припухлість, крововиливи в м'які тканини лобної, лівої скронево-тімяної, правої тім'яно-скронево-потиличної областе голови, субдуральний крововилив над лівою скронево- тім'яною областю головного мозку, розсіяні свіжі крововиливи у товщі м'яких мозкових оболонок лівої лобної частки, значно виражені розсіяні крововиливи у товщі мозкових оболонок з розповсюдженням крововиливу на субарахноїдальний простір поверхневі шари правої лобної частки речовини мозку та дрібні поодинокі навколосудинні екстравазати у речовині мозку субкоркових структур, розсіяні та дрібновогнищеві крововиливи у лівій та правій тім'яних частках, свіжі дрібні розсіяні крововиливи у товщі лівої та правої потиличних часток головного мозку, забарвлений кров'ю ліквор, помірно виражений набряк м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку обох півкуль головного мозку, яскравіший виражений набряк у стовбурних структурах головного мозку; садно шиї зліва; множинні синці передньої поверхні грудної клітки, множинні переломи ребер зліва, один розрив пристіночно плеври і лівої легені, крововилив у ліву плевральну порожнину; множинні синці живота, підкапсулярним розрив печінки, крововилив у черевну порожнину; множинні синці і садна кінцівок.
2. Характер та локалізація ушкоджень на трупі ОСОБА_3, відповідає обставинами зазначених свідками ОСОБА_4. та ОСОБА_5, при їх допитах та при слідчими експериментах за їх участю. Ці ушкодження могли утворитися за вказаних ними обставинах.
Щодо множинності ушкоджень. Ушкодження, що мались у ОСОБА_3, утворились від не менше чим 57 дій тупими предметами. В показах же свідків цих дій вказано значно менше.
3. У крові і сечі із трупу гр-на ОСОБА_3 знайдений спирт етиловий (етиловий алкоголь) в концентрації відповідно 1,22%0> і 3,10%о.
Вказана концентрація етилового спирту в крові трупу гр-на ОСОБА_3, при житті могла відповідати легкому алкогольному сп'янінню, але зіставляючи концентрацію алкоголю крові та у сечі, треба вважати, що в період максимального алкогольного сп'яніння концентрацій алкоголю в крові була значно вища.
При перерахунку з використання відповідного коефіцієнту, можна встановити, що максимальному етапі алкогольного сп'яніння концентрація алкоголю в крові буда вище ніж 3,10 %0 розділене на 1,3 (коефіцієнт), тобто вище ніж 2,38%0. Така концентрація алкоголю відповідали сп'янінню середнього ступеню.
При сп'янінні середнього ступеню можливі наступні функціональні порушеннями емоційна нестійкість, неясна мова, порушення орієнтировки, хитання при ході, деяке зниження реакції на тактильні, больові та інші подразники.
Без сумніву, не зважаючи та сп'яніння, потерпілий при одержанні вищевказаних ушкоджень, до втрати свідомості, відчував біль. Інтенсивність болю могла бути від значної до сильної (т.5 а.с.48-49).
Висновки судово-медичних експертиз узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні, а також з даними протоколів проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
У судовому засіданні захисник Агапов П.В. звернув увагу суду на те, що висновок СМЕ №48 від 29.03.2017 року містить порушення вимог ст.102 КПК України, а саме - відсутній опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом, використана методика та література. Крім того, зазначив, що експерту під час проведення судово-медичної експертизи №48 від 29.03.2017 року були поставлені тринадцять питань, а висновок містить дев'ять відповідей. Також з відповіді експерта про те, що з моменту смерті гр.ОСОБА_3 до моменту експертизи минуло 3-4-5-7 діб, є нечіткою, та з даної відповіді неможливо зрозуміти по-перше час смерті особи, оскільки кількість днів різниться більш ніж у два рази, а по-друге, незрозумілий час, який експерт визнав проведенням експертизи, що проводились з 11.03.2017 року по 29.03.2017 року, що у даному випадку має місце порушення експертом ч.5 ст.69 КПК України в частині надання обґрунтованого та об'єктивного письмового висновку.
Оцінюючи висновок експерта №48 від 29.03.2017 року суд дійшов наступних висновків.
Вимоги щодо змісту і оформлення висновку експерта містяться у спеціальних нормах Кримінального процесуального кодексу, а саме - у ст. 101 та 102, відповідно до яких висновком експерта - є докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що він попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.8 Закону України «Про судову експертизу»).
Порядок проведення судово-медичної експертизи трупів врегульовано Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 року №6 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 року за №257/793) (далі - Правила) та Інструкцією про проведення судово-медичної
експертизи , затвердженою наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 року за №257/793).
Судово -медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 Правил ).
Відповідно до п.1.25 Правил результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і
який складається не менш як у двох примірниках.
Відповідно до п.1.26 Правил кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
1.26.1. Вступної частини, що містить титульний лист,
запитань , поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад
обставин справи;
1.26.2. Дослідної частини;
1.26.3. Даних лабораторних та додаткових методів дослідження;
1.26.4. Підсумків.
Відповідно до п.1.28 Правил, дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об'єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи.
Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині (п.1.30 Правил).
Відповідно до п.1.31 Правил у розділ "Дані лабораторних та додаткових методів дослідження" вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).
Відповідно до п.1.32 Правил відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує Лікарське свідоцтво про смерть (Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).
Порядок заповнення названих документів регламентується відповідною інструкцією, затвердженою наказом N 6 Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року, і при визначенні нозологічних форм та причин смерті в них слід суворо дотримуватись Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм та причин смерті.
Відповідно до п.1.33 та п.1.34 Правил підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов'язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об'єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання. Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 №48, експертиза почата 11.03.2017 року з 14-00 до 17-00 годин. Отже, у цей період часу експертом було проведено розтин та дослідження трупу, а також вилучено з трупу, належним чином упаковано і відправлено в лабораторію матеріал для судово-гістологічного, судово-імунологічного та судово-токсикологічного дослідження. Після проведення розтину, лікарем-судмедекспертом Стехуном О.М., відповідно до п.1.32 Правил було видано лікарське свідоцтво про смерть від 11.03.2017 року № 51, відповідно до якого дата смерті ОСОБА_3 встановлена ІНФОРМАЦІЯ_3, причина смерті: набряк головного мозку , субдуральний крововилив внаслідок закритої черепно-мозкової травми ( т.4 а.с.157). Дані лабораторних досліджень отримані експертом 18.03.2017 року, 21.03.2017 року, 28.03.2017 року. Експертиза закінчена 29.03.2017 року. Враховуючи, що розтин трупу ОСОБА_3 проводився 11.03.2017 року, то часом проведення експертизи, зазначеним у висновку експерта є 11.03.2017 року.
Висновок експерта №48 від 11.03.2017 року відповідає вимогам ст.ст.101-102 КПК України, а також вимогам Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, містить усі необхідні відомості, містить відповіді на усі питання, які були поставлені експерту слідчим.
Доводи захисника про те, що слідчим експерту було поставлено 13 запитань, а висновок містить відповіді тільки на 9 запитань, суд вважає необґрунтованими, оскільки у висновку експертом надано відповідь на усі тринадцять запитань, поставлених на вирішення слідчим, однак декілька відповідей об'єднані експертом в один пункт, що не суперечить вимогам Правил.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №29 від 14.03.2017 року, на підставі даних освідування гр-на ОСОБА_5, враховуючи обставини викладені у постанові яких-небудь ушкоджень на тілі не виявлено (т.5 а.с.50).
Згідно висновка судово-медичної експертизи №30 від 14.03.2017 року, на підставі даних освідування гр-на ОСОБА_4 були виявлені наступні ушкодження: підшкірний крововилив 1го пальця лівої кисті та садно тилу правої кисті. Ці ушкодження утворились від двох дій тупими предметами багато днів тому назад і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ушкодження могли утворитись у зазначений ним час і при зазначених ним обставинах зокрема підшкірний крововилив утворився найбільш ймовірно при здавлені шкіри між тупими предметами, що могло мати місце при роботі з гайковим ключем (т.5 а.с.51).
Згідно протоколу пре'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2017 року, за участі понятих, свідок ОСОБА_21 по фотознімках впізнав військовослужбовця з позивним «ОСОБА_1» на ім'я ОСОБА_1, який зображений на фото №3. Також пояснив, що коли він знайомився з ОСОБА_3, останній назвав свій номер телефону, а саме НОМЕР_7, який до теперішнього часу зберігається у ОСОБА_21 в пам'яті телефону під назвою «ОСОБА_1 ОСОБА_1 СБ» (т.5 а.с.12-13).
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.104-106, 228, 231 КПК України, оскільки у протоколі зазначено детально сукупність ознак, за якими ОСОБА_21 впізнав особу, зображену на фото №3, а також фотознімки належної якості, фото чоловікив, які зображені на знімках не мають різких відмінностей у віці, а також зовнішності та одязі.
Згідно протоколу пре'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2017 року, за участі понятих, свідок ОСОБА_22 по фотознімках впізнав особу зображену на фото №1 , як особу який керував автомобілем (т.5 а.с.14-15).
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.104-106, 228, 231 КПК України, оскільки у протоколі зазначено детально сукупність ознак, за якими ОСОБА_22 впізнав особу, зображену на фото №1, а також фотознімки належної якості, фото чоловікив, які зображені на знімках не мають різких відмінностей у віці, а також зовнішності та одязі.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2017 року свідок ОСОБА_22 впізнав особу, зображену на фото №3, як війскьвослужбовця, який перебував на передньому пасажирському сидінні (т.5 а.с.16-17).
Вказаний протокол пред'явлення особи для впізнання суд оцінює критично, оскільки в порушення вимог ст.228 КПК України свідку ОСОБА_22 для впізнання було надано фотознімки чотирьох осіб чоловічої статі, три фотознімки з яких однакової якості друку, а четвертий фотознімок (під номером 3) містить нечітке зображення, з якого неможливо встановити зовнішність особи (форму носа та очей, за якими свідок впізнав особу), що у свою чергу ставить під сумнів об'єктивність проведення зазначеної слідчої дії.
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що вказаний протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2017 не відповідає вимогам ст.228, 231 КПК України, а слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками є незаконною, відтак протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2017 року слід визнати недопустимим доказом.
Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.04.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.04.2017 року, з Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» було вилучено паперовий пакет зі зразком крові ОСОБА_3 (т.5 а.с.19-21).
15.03.2017 року у свідка ОСОБА_4 відібрано зразки крові, зразки відбитків пільців рук, зразки нігтів та піднігтьового вмісту правої та лівої рук, зразки змивів з обої рук для проведення судових експертиз, про що складено відповідні протоколи (т.4 а.с.173-179).
15.03.2017 року у свідка ОСОБА_5 відібрано зразки крові, нігтів та піднігтьового вмісту правої та лівої рук, зразки відбитків пальців та долоней рук, про що складено відповідні протоколи (т.4 а.с.181-186).
15.03.2017 року у ОСОБА_1 відібрано зразки крові, зразки нігтів та піднігтьового вмісту правої та лівої рук проведення судових експертиз, про що складені відповідні протоколи (т.6 а.с.53, 55).
15.03.2017 року у ОСОБА_1 відібрані зразки відбитків пальців та долоней правої та лівої руки для проведення дактилоскопічної експертизи, про що складений відповідний протокол (т.6 а.с.57).
15.03.2017 року у ОСОБА_1 відібрані змиви з правої та лівої руки для проведення судових експертиз, про що складений відповідний протокол (т.6 а.с.59).
15.03.2017 року у свідка ОСОБА_5 відібрані змиви з правої та лівої руки для проведення судових експертиз, про що складений відповідний протокол (т.7 а.с.152).
Згідно висновку судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_4 від 05.04.2017 року, при серологічному дослідженні зразка крові гр-на ОСОБА_4, встановлена группа А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.23-24).
Згідно висновку судово- медичної експертизи зразка крові ОСОБА_1 №455 від 07.04.2017 року, кров гр-на ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.25-26).
Згідно висновку судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_5 №453 від 05.04.2017 року при серологічному дослідженні зразка крові гр-на ОСОБА_5 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за за ізосерологічною систнмою АВ0 (т.5 а.с.27-28).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №481 від 07.04.2017 року експертом зазначено: згідно «Акту судово-медичного дослідження» №246 від 20.03.2017 року кров трупа ОСОБА_3 (Акт судово-медичного дослідження трупа №48 від 11.03.2017 року) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологіч- ною системою АВ0; згідно «Висновку експерта» №455 від 07.04.2017 року кров ОСОБА_1 групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н; згідно «Висновку експерта» №453 від 05.04.2017 року кров ОСОБА_5 групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н.
Питання слідчого:
« 1 .Чи є кров людини на представлених для дослідження чорні бавовняні джинси належні ОСОБА_3?»
Відповідь експерта:
На представлених для дослідження чоловічих штанах (об'єкти №№2, 7, 10), встановлено наявність крові людини. В усіх інших об'єктах №№1, 3-6, 8,9, 11-16, наявність крові не встановлена.
Питання слідчого:
«2. Яка групова приналежність виявленої крові?»
Відповідь експерта:
При серологічному дослідженні крові слідів (об'єкти №№2, 7, 10), виявлено антиген Н, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Питання слідчого:
«3. Чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_3, чи від свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи від підозрюваного ОСОБА_1, чи іншої особи?»
Відповідь експерта:
Враховуючи отримані результати дослідження слідів крові (об'єкти №№2, 7, 10) та групову приналежність крові осіб, що проходять по справі, не виключається можливість походження зазначених слідів від потерпілого ОСОБА_3, або від іншої особи з виявленими груповими властивостями. Оскільки, в зазначених слідах не виявлено антиген В, якій є групо специфічним для громадян ОСОБА_1 і ОСОБА_5, то можливість походження зазначених слідів від них виключається. Оскільки, в зазначених слідах не виявлено антиген А, якій є групо специфічним для громадянина ОСОБА_4, то можливість походження зазначених слідів від нього виключається (т.5 а.с.29-32).
Згідно висновка судово-медичної експертизи №482 від 07.02.2017 року, експертом проведено судово-медичну експертизу джемпера, який належить ОСОБА_3 та зазначено, що згідно «Акту судово-медичного дослідження» №246 від 20.03.2017 року кров трупа ОСОБА_3 (Акт судово-медичного дослідження трупа №48 від 11.03.2017 року) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» №455 від 07.04.2017 року кров ОСОБА_1 групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н; згідно «Висновку експерта» №454 від 05.04.2017 року кров ОСОБА_4 групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н; згідно «Висновку експерта» №453 від 05.04.2017 року кров ОСОБА_5 групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н.
Питання слідчого:
«1. Чи є кров людини на представлених для дослідження сірому синтетичному светрі, належному ОСОБА_3?»
Відповідь експерта:
На представленому для дослідження чоловічому джемпері (об'єкти «№№1, 4, 10-15), встановлено наявність крові людини. В усіх інших об'єктах №№2, 3, 5-9, наявність крові не встановлена.
Питання слідчого:
«2. Яка групова приналежність виявленої крові?»
Відповідь експерта:
При серологічному дослідженні крові слідів (об'єкти №№1, 4, 10-15) виявлено антиген Н, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АБО.
Питання слідчого:
«3. Чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_3, чи від свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи від підозрюваного ОСОБА_1, чи іншої особи?»
Відповідь експерта:
Враховуючи отримані результати дослідження слідів крові (об'єкти №№1, 4, 10-15) та групову приналежність крові осіб, що проходять по справі, не виключається можливість походження зазначених слідів від потерпілого ОСОБА_3, або від іншої особи з виявленими груповими властивостями. Оскільки, в зазначених слідах не виявлено антиген В, якій є групо специфічним для громадян ОСОБА_1 і ОСОБА_5, то можливість походження зазначених слідів від них виключається. Оскільки, в зазначених слідах не виявлено антиген А, якій є групо специфічним для громадянина ОСОБА_4, то можливість походження зазначених слідів від нього виключається (т.5 а.с.33-35).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №138 від 14.04.2017 року за результатами проведення судово-медичної експертизи біологічних слідів на зубній щітці та на масажній щітці для волосся (гребінці), які були вилучені в ході огляду місця мешкання ОСОБА_3, препарати ДНК, виділені з біологічних слідів на масажній щітці для волосся (гребінці), якою користувався зниклий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., являють собою ДНК чоловічої статевої належності. Встановлений їх генотип. Препарати ДНК, виділені з біологічних слідів на зубній щітці, якою користувався зниклий ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2., являють собою суміш ДНК формально чоловічої статевої належності (можлива домішка жіночої ДНК). В змішаному генотипі містяться усі генетичні ознаки чоловіка, ДНК якого виявлена на масажній щітці для волосся (гребінці). Таким чином біологічні сліди на масажній щітці для волосся ( гребінці) та на зубній щітці можуть походити від одного чоловіка, на зубній щітці з домішкою ДНК іншої особи (осіб) (т.5 а.с.38).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №493 від 14.04.2017 року, на вирішення експертизи поставлені наступні питання:
1.Чи є кров людини на представлених для дослідження фрагменту рами з санітарних носилок, який було вилучено 15.03.2017 року в ході огляду автомобіля марки «Volkswagen модель Transporter Т5», рік випуску 2009, біло-помаранчевого кольору, кузов НОМЕР_8, на якому мається передній та задній держ.номери НОМЕР_1. Задній держ.номер НОМЕР_1 виконаний на форі іншого державного номеру для транспортного засобу (НОМЕР_9) в салоні автомобіля»?
2.Яка групова приналежність виявленої крові?
3.Чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_3, чи від свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чи від підозрюваного ОСОБА_1 чи іншої особи?
На вказані питання експертом надані наступні відповіді:
1.На доставленому для дослідженні металевому фрагменті рами (об.№3) знайдена кров, людини. В частині слідів на фрагменті рами (об.№№2,4) знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена.
2.При веродолічному дослідженні даного сліду (об.№3) виявлений антиген Н, який є основним групоспецифічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.
3.Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на фрагменті рами (об.№3) від потерпілого ОСОБА_3, основним групоспецифічним антигеном крові якого є виявлений антиген Н. Походження даного сліду за рахунок крові ОСОБА_4, якому властивий антиген А, або ОСОБА_5 та ОСОБА_1, крові яких властивий антиген В, виключено (т.5 а.с.52-55).
Згідно висновка судово-медичної експертизи №477 від 07.04.2017 року, на вирішення експерту поставлені наступні питання, на які експертом надані наступні відповіді:
Питання слідчого:
«1. Чи є кров людини на представлених для дослідження вилучених 14.03.2017 року під час обшуку кімнати в якій мешкав ОСОБА_1, на території ТОВ «Мехколона 28», яка розташована за адресою: Донецька область м. Авдіївка проїзд Індустріальний 102, берці літні зеленого кольору «мультикам», належні ОСОБА_1, які були упаковані в пакет №3?
Відповідь експерта:
На ботинку-берці на праву ногу (об'єкт №2), встановлено наявність крові, видову приналежність якої визначити не представилось можливим. В інших об'єктах на ботинку на праву ногу (об'єкти №№1,3-6) і на ботинку-берці на ліву ногу (об'єкти №№7-12) наявність крові не встановлено.
Питання слідчого:
Яка групова приналежність виявленої крові? Чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_3, чи від підозрюваного ОСОБА_1, чи іншої особи?
Відповідь експерта:
В зв'язку з тим, що видова приналежність крові об'єкта № 2 не встановлена, групова приналежність крові встановлювалась, тому відповісти на інші питання не представилось можливим (т.5 а.с.56-57).
Відповідно висновку судово-медичної експертизи №494 від 10.04.2017 року, на поставлені слідчим питання експертом зроблено наступні висновки: згідно «Акту судово-медичного дослідження» №246 від 20.03.2017 року кров трупа ОСОБА_3 (Акт судово-медичного дослідження трупа №48 від 11.03.2017 року) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» №455 від 07.04.2017 року кров ОСОБА_1 групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта» №454 від 05.04.2017 року кров ОСОБА_4 групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта» №453 від 05.04.2017 року кров ОСОБА_5 групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні в зразку його крові виявлено супутній антиген Н.
Питання слідчого:
«1. Чи є кров людини на представлених для дослідження змиву зі сліду біологічного походження, які були виявлені на металевих медичних носилках з нижньої сторони, який було вилучено 15.03.2017 року в ході огляду автомобіля марки «Volkswagen модель Transporter Т5», рік випуску 2009, біло-помаранчевого кольору, кузов НОМЕР_8, на якому мається передній та задній держ. номери НОМЕР_1. Задній держ. номер НОМЕР_1 виконаний на фоні іншого державного номера для транспортного засобу (НОМЕР_9) в салоні автомобіля ?»
Відповідь експерта:
В представленому для дослідження зіскобі (об'єкт №1), встановлено наявність крові людини.
Питання слідчого:
«2. Яка групова приналежність виявленої крові?»
Відповідь експерта:
При серологічному дослідженні крові об'єкта №1, виявлено антиген Н, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Питання слідчого:
«3. Чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_3, чи від свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи від підозрюваного ОСОБА_1, чи іншої особи?»
Відповідь експерта:
Виявлений антиген Н є групоспецифічним для потерпілого ОСОБА_3 , таким чином, не виключається можливість походження зазначеного сліду від потерпілого ОСОБА_3, або від іншої особи з виявленими груповими властивостями. Оскільки, в зазначеному сліді не виявлено антиген В, якій є групоспецифічним для громадян ОСОБА_1 і ОСОБА_5, то можливість походження цього сліду від них виключається. Оскільки, в зазначеному сліді не виявлено антиген А, якій є групо специфічним для громадянина ОСОБА_4, то можливість походження даного сліду від нього виключається (т.5 а.с.58-60).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №305 від 28.07.2017 року, зі сліду крові на фрагменті рами медичних носилок, вилучених з автомобіля «Volkswagen Transporter Т5», отримані препарати ДНК, встановлені їх генотипічні характеристики. Препарати ДНК, виділені зі сліду крові на фрагменті рами медичних носилок, являють собою ДНК чоловічої статевої належності. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу сліду крові на фрагменті медичних носилок з автомобіля «Volkswagen Transporter Т5» з генотипом потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. ДНК крові на фрагменті рами медичних носилок може походити від потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., з ймовірністю не менше 99,999999999999999927%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,73*10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,73 чоловіків на квінтильйон. (т.5 а.с.68-71).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №303 від 27.07.2017 року, із біологічних слідів, що містять кров, на ботинку-берці на праву ногу, вилученого під час обшуку в кімнаті, де мешкав ОСОБА_1, якому належать берці, та зі зразка крові потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., отримані препарати ДНК, встановлені їх генотипічні характеристики.
Препарати ДНК, виділені із біологічних слідів, що містять кров, на ботинку-берці на праву ногу підозрюваного ОСОБА_1, являють собою суміш ДНК чоловічої статевої належності, в якій виявлено співпадання з ДНК потерпілого ОСОБА_3.
Походження змішаної ДНК біологічних слідів, що містять кров, на ботинку на праву ногу підозрюваного ОСОБА_1, можливе від потерпілого ОСОБА_3 та невстановленої особи (припустимо власника ботинок-берців) (т.5 а.с.72-74).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №304 від 28.07.2017 року, зі слідів крові в зіскобі з металевих медичних носилок з автомобіля «Volkswagen Transporter Т5» отримані препарати ДНК, встановлені їх генотипічні характеристики. Препарати ДНК, виділені зі слідів крові в зіскобі з металевих медичних носилок, являють собою ДНК чоловічої статевої належності. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу сліду крові в зіскобі з металевих медичних носилок з автомобіля «Volkswagen Transporter Т5» з генотипом потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. ДНК крові в зіскобі з металевих медичних носилок може походити від потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., з ймовірністю не менше 99,999999999999999927%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,73*10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,73 чоловіків на квінтильйон. (т.5 а.с.75-78).
Згідно висновка судової дактилоскопічної експертизи №576 від 26.04.2017 року, на чотирьох відрізках прозорої липкої стрічки розмірами 46x48 мм, 19x76 мм, 159x48 мм, 85x19 мм, як зазначено в постанові «виявлені при огляді від 15 березня 2017 року автомобіля «Фольтсфаген Т5» військовий номер 5855 Б4», від копійовано п'ять слідів пальців рук розмірами 16x21 мм, 18x33 мм, 11 х21 мм, 15x20 мм, 18x22 мм та один слід долоні руки розмірами 42x50 мм, відкопійований на відрізок прозорої липкої стрічки розмірами 159x48 мм, визнані непридатними для ідентифікації особи.
Відповісти на питання «Чи не залишені вказані сліди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., або іншою особою?»., не можливо у зв'язку з тим, що вказані п'ять слідів пальців рук та один слід долоні руки, визнані непридатними для ідентифікації особи.
На поверхнях дев'яти відрізків напівпрозорої липкої стрічки синього кольору, розмірами 2556мм, 91x45 мм, 115x45 мм, 156x45 мм, 168x45 мм, 268x45 мм, 251х45 мм, 272x45 мм, 266x45 мм, як зазначено в постанові «виявлених під час огляду місця події від 11 березня 2017 року в районі с. Красногорівка Ясиноватського району Донецької області на місці розташування трупу ОСОБА_3», слідів рук не виявлено.
Відповісти на питання «Чи не залишені вказані сліди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., або іншою особою?»., не можливо у зв'язку з тим, що на поверхнях дев'яти відрізків напівпрозорої липкої стрічки синього кольору, розмірами 2556x45 мм, 91x45 мм, 115x45 мм, 156x45 мм, 168x45 мм, 268x45 мм, 251x45 мм, 272x45 мм, 266x45 мм, слідів рук не виявлено. (т.5 а.с.79-96).
Згідно висновка судової молекулярно-генетичної експертизи №399 від 25.05.2017 року, на експертизу надано фрагменти липкої стрічки типу «скотч» синього кольору, виявлені та вилучені 11.03.2017 року в ході огляду в районі с.Красногорівка Ясинуватського району поблизу трупу ОСОБА_3 За результатами проведення експертизи, експертом зроблено наступні висновки:
На наданих на дослідження фрагментах липкої стрічки (об'єкти №№ 1 - 11) виявлено клітини з ядрами.
Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на фрагментах липкої стрічки (об'єкти №№ 1, 5, 6) (таблиця 1.1 додаток 1).
Встановити генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на фрагментах ліпкої стрічки (об'єкти №№ 2 - 4, 7 - 11), не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даних об'єктах.
Генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на фрагментах ліпкої стрічки (об'єкти №№ 1, 5), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (об'єкт № 3 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398) і не збігаються з генетичними ознаками (ДНК- профілями) свідка гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (об'єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398), свідка гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. (об'єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398), підозрюваного гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (об'єкт № 4 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (об'єкт № 3 згідно висновку і судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398), та генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених на фрагментах ліпкої стрічки (об 'єкти №№ 1, 5), складає 7,91 х 10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1 децильйона осіб (1,26 х 1033).
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на фрагменті ліпкої стрічки (об'єкт № 6), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на фрагменті ліпкої стрічки (об'єкт № 6), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (об'єкт №3 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398) і не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілями) свідка гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (об'єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398), свідка гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. (об'єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398), підозрюваного гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (об'єкт № 4 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 24.05.2017 № 398) (т.5 а.с.98-110).
Згідно висновка судової молекулярно-генетичної експертизи №398 від 24.05.2017 року за результатами дослідження зразків крові ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1, відрізки липкої стрічки зі слідами рук, експертом зроблено наступні висновки:
1.Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (об'єкт № 3) (таблиця 1.1 додаток 1).
2.Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові підозрюваного гр. ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1. (об'єкт № 4) (таблиця 1.1 додаток 1).
3.Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові свідка гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (об'єкт № 1) (таблиця 1.1 додаток 1).
4.Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові свідка гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. (об'єкт № 2) (таблиця 1.1 додаток 1).
5.На наданих на дослідження відрізках липкої стрічки зі слідами рук (об'єкти №№ 5-8) виявлено клітини з ядрами.
6.Встановити генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на відрізках ліпкої стрічки (об'єкти №№ 5 - 8), не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК в даних об'єктах.
7.У зв'язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на відрізках ліпкої стрічки (об'єкти №№ 5 - 8), не встановлено, надати відповідь на запитання: "Чи збігаються генетичні ознаки клітини з ядрами, виявлених на відрізках липкої стрічки зі слідами рук, у місцях розміщення слідів, з генетичними ознаками зразків крові трупу потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., підозрюваного громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., свідка громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4; свідка громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 не є можливим (т.5 а.с.112-134).
Згідно висновку експерта №3/12-964 від 01.09.2017 року за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на дослідження якої були надані зрізи карманів штанів, в які був одягнений загиблий ОСОБА_3, на внутрішній поверхні трьох зрізів карманів штанів виявлені мікрочастинки рослини роду коноплі. На внутрішній поверхні одного зрізу карману штанів мікрочасток рослини роду коноплі та рослини виду мак снотворний не виявлено (т.5 а.с.137-139).
Згідно висновку експерта №1/11-41 від 22.09.2017 року за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів:
Надані на дослідження прозорі безбарвні рідини з двох пластикових пляшок є спиртом етиловим ректифікованим міцністю 96,3% та 96,1 % об'ємних.
Надані на дослідження рідини з двох пластикових пляшок є спиртом етиловим ректифікованим, який за органолептичними та фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ДСТУ4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови".
Надані на дослідження рідини з двох пластикових пляшок подібні між собою за органолептичними показниками та відрізняються за фізико- хімічними показниками, а саме: за показником міцності, показниками масової концентрації альдегідів, сивушного масла, вільних кислот, естерів, за показником об'ємної частки метилового спирту та показником масової концентрації сухого залишку (т.5 а.с.141-147).
Згідно висновку експерта №3/12-1150 від 09.10.2017 року за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на дослідження якої були надані камуфльовані штани, вилучені 14.03.2017 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, на внутрішніх поверхнях двох накладних кишень (на передній частині штанів), двох внутрішніх кишень (на передніх частинах штанів) та однієї внутрішньої кишені (на задній правій частині штанів) мікрочасток рослини роду коноплі не виявлено (т.5 а.с.149-151).
Згідно висновку експерта №3/12-1148 від 09.10.2017 року за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на дослідження якої була надана куртка, вилучена 14.03.2017 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, на внутрішніх поверхнях двох накладних кишень (на передніх половинах куртки), однієї накладної кишені (на лівому рукаві) та двох внутрішніх кишень (на перехідних половинах куртки), двох внутрішніх кишень (на внутрішній частині куртки) мікрочасток рослину роду коноплі не виявлено (т.5 а.с.153-155)..
Згідно висновку експерта №3/12-1149 від 09.10.2017 року за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на дослідження якої була надана куртка, вилучена 14.03.2017 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, на внутрішніх поверхнях двох накладних кишень (на передніх половинах куртки), однієї накладної кишені (на лівому рукаві куртки) мікрочасток рослини роду коноплі не виявлено (т.5 а.с.157-159).
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів та проведення їх вилучення від 08.10.2017 року, на підставі ухвали Артемівського міськрайонного суду, вилучено пістолет системи Макарова-ПМ серії РА заводський номер НОМЕР_10, 2 магазини та 16 патронів калібру 9 мм, а також копії а.с.33 т.2, а.с.186 т.1 книги обліку видачі, приймання і закріплення РАО за ТУВКР ДКР СБ України, з якої вбачається, що пістолет закріплений за ОСОБА_1 (т.5 а.с.162-166).
Згідно висновку судової балістичної експертизи №2/2-587 від 10.10.2017 року, пістолет, наданий на дослідження, є ручною нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю. Два предмета, надані на дослідження разом з пістолетом є частинами даного пістолету-двома магазинами до пістолета Макарова. Пістолет, наданий на дослідження, є пістолетом Макарова (ПМ) серія НОМЕР_10 калібру 9 мм, промислового виготовлення (рік випуску-1969). Даний пістолет придатний до стрільби. Здійснення пострілу без натискання на спусковий гачок з даного пістолету неможливе (т.5 а.с.168-173).
Згідно висновка судово-криміналістичної експертизи №1/18-163 від 10.10.2017 року, на момент дослідження клеймо номера кузова «НОМЕР_8» наданого на дослідження автомобіля VOLKSWAGEN Т5 біло-помаранчевого кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 нанесено способом, який використовується для маркування нових кузовів автомобілів моделі VOLKSWAGEN Т5 2005 модельного року виготовлення на заводі виробнику та зміні первинного змісту не піддавалося.
В зв'язку з важкодоступним розміщенням маркувального майданчика дослідження маркувального майданчика двигуна не проводилося. Для відповіді на питання: «Чи піддавався зміні первинний ідентифікаційний номер двигуна транспортного засобу марки «Volkswagen модель Transporter Т 5», рік випуску 2009, біло-помаранчевого кольору, кузов № НОМЕР_8, на якому мається передній та задній держ. номери НОМЕР_1, при цьому задній державний номер виконаний на фоні іншого державного номеру для транспортного засобу (НОМЕР_9), наданого на дослідження?» необхідно надати на дослідження блок циліндрів двигуна у демонтованому стані для проведення дослідження за спеціальною технологією для виявлення раніше нанесених знаків (т.5 а.с.175-178).
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №2/20-82 від 09.10.2017 року, встановити ринкову вартість мобільного телефону у корпусі чорного кольору торгівельної марки «Samsung» моделі «С5212» станом на 04.03.2017 року немає можливості у зв'язку з відсутністю цінових пропозицій. Проте, на момент проведення експертизи ринкова мобільного телефону у корпусі чорного кольору торгівельної марки «Samsung» моделі «С5212» могла становити 423,30 грн. (т.5 а.с.180-184).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «Київстар» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів, стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_11 за період часу з 03 березня 2017 року по 05 травня 2017 року (т.5 а.с. 212-213, т.6 а.с.1-3).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «Київстар» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів, стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_12, за період часу з 03 березня 2017 року по 28 квітня 2017 року (т.6 а.с.4-7).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «Київстар» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів., стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_13, за період часу з 03 березня 2017 року по 25 квітня 2017 року (т.6 а.с.8-12).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «Київстар» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R», інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів, стільникової координати базових станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_14, за період часу з 03 березня 2017 року по 05 травня 2017 року (т.6 а.с.13-17).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «МТС-Україна» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів., стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «МТС-Україна» за абонентським номером НОМЕР_15 за період часу з 03 березня 2017 року по 28 квітня 2017 року (т.6 а.с.18-21).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «МТС-Україна» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів, стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «МТС-Україна» за абонентським номером НОМЕР_16 за період з 03 березня 2017 року по 28 квітня 2017 року (т.6 а.с.22-26).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «МТС-Україна» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів, стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «МТС-Україна» за абонентським номером НОМЕР_17 за період з 03 березня 2017 року по 05 березня 2017 року (т.6 а.с.27-30).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2017 року, прокурором вилучено у ПрАТ «МТС-Україна» на цифровому носії інформації - компакт диску для лазерних систем зчитування формату «DVD-R», інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, SMS повідомлення, GPRS трафік, нульові з'єднання, тривалості з'єднань із прив'язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв'язку із зазначенням номера сектора, азимутів, стільникової координати базовий станцій, що передаються технічними засобами мобільного зв'язку ПрАТ «МТС-Україна» за абонентським номером НОМЕР_18 за період з 03 березня 2017 року по 25 квітня 2017 року (т.6 а.с.27-30).
Відповідно до даних протоколу огляду предмета від 01.06.2017 року, слідчим у присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36, за участю підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Смарчевської Я.В., інспектора-криміналіста Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Орлової В.А. із застосуванням відеозйомки було проведено огляд мобільного телефону «Nomi i-504 Dream» з двома сім картками - МТС та Київстар, який належить ОСОБА_1 Під час огляду ОСОБА_1 зазначив, що використовував номера телефонного зв'язку з мобільними операторами «Київстар» НОМЕР_19, «МТС» НОМЕР_20. Під час огляду телефон було увімкнено та слідчим оглянуті «Телефонна книжка», «Останні», «SMS», «Viber», «Whats Up», «Telegram», Cr-maib, Facebook, «Швидкий виклик». Після чого телефон було вимкнено, поміщено до експертного сейф-пакету №4292416 та упаковано згідно правил упакування речових доказів. До протоколу огляду додані диски DVD-R з відеозаписом слідчої дії (т.6 а.с.39-44).
Відповідно до висновку судового експерта №1/8-57 від 16.08.2017 року за результатами судової комп'ютерно-технічної експертизи, при дослідженні мобільного телефону марки «Nomi» модель і504 Dream ІМЕІ 1:НОМЕР_24, ІМЕІ 2:НОМЕР_21 з сім картками мобільних операторів «Київстар» (номер сім картки НОМЕР_22) та «МТС» (номер сім картки НОМЕР_23), в мобільному пристрої було виявлено контактні номери, які представлені у файлах з назвою «Контактні номери.xls», журнал дзвінків, який представлений у файлі з назвою «Журнал дзвінків», смс та ммс повідомлення, які представлені у файлі з назвою «Повідомлення.xls». Виявлена інформація, а саме контактні номери, журнал дзвінків, смс та ммс повідомлення, які представлені у файлах «Контактні номери.xls», «Журнал Дзвінків.xls», «Повідомлення.xls», було скопійовано на оптичний диск для лазерних систем зчитування CD-R, який додається до висновку експерта як додаток 2. Питання «Чи була видалена інформація за період часу з 02.03.2017 по 17.03.2017 включно - примусово або автоматично?» не вирішувалось у зв'язку з тим, що відсутнє апаратно-програмне забезпечення (т.8 а.с.146-151).
Відповідно до протоколу огляду від 11.09.2017 року, оглянуто та встановлено чотири оптичні диски для лазерних систем, інформаційно-аналітична довідка щодо вхідних та вихідних дзвінків, а також смс-повідомлень абонентських номерів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 за період часу з 03.03.2017року, по 28.04.2017 року. Дослідженням змісту файлів, які містяться на даних дисках під час судового засідання, встановлено, що відповідно до отриманої від ПрАТ « МТС Україна» інформації по трафіку з'єднань абонентських номерів, сім-карткою, якою користувався ОСОБА_1 НОМЕР_20, 04.03.2017 року, останній пересувався територією Донецької області. Так 00:00:00 год. та о 00:13:56 год. 04.03.2017 року ОСОБА_1 перебував у радіусі дії базової станції 325 (м. Авдіївка, вул. Леніна, 66 ).
Після цього ОСОБА_1 о 00:48:04 зателефонував свідку ОСОБА_32 (тел. НОМЕР_25) та їх розмова тривала 82 секунди.
Далі ОСОБА_1 тричі поспіль розмовляв із свідком ОСОБА_6 (НОМЕР_26) о 00:50:11 год. тривалістю 219 сек., о 00:55:40 год. тривалістю 91 сек. та о 01:06:53 год. тривалістю 128 секунд, в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ « МТС Україна», за адресою: м. Авдіївка Донецької обл., в районі Хімік по вул. Тімірязєва,1.
Згідно даних оператора стільникового зв'язку 04.03.2017 року о 01:13:56 год. Телефон ОСОБА_1 перебував у радіусі дії базової станції № 310 у м. Авдіївка, телефонував свідкам ОСОБА_32 та ОСОБА_6 як зазначено вище, а також отримав Інтернет з'єднання: в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ « МТС Україна», за адресою: м. Авдіївка Донецька обасть. в районі Хімік по вул. Тімірязєва,1.
04.03.2017 року о 01:39:27 год. з телефону ОСОБА_1 здійснено вхідний дзвінок на номер телефону НОМЕР_26 (належить свідку ОСОБА_6) тривалістю 157 сек., в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ «МТС Україна», за адресою: с. Орлівка , Ясиноватського району Донецької обл. вул. Радянська.
Цієї ж ночі, відбувались Інтернет з'єднання за номером сім-карти ОСОБА_1 НОМЕР_20 у м. Авдіївка (радіус дії базових станцій 130, 125), в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ «МТС Україна», за адресою смт. Кринична м. Макіївка (радіус дії базових станцій 265, 230).
Потім 04.03.2017р. о 02:36:39, ОСОБА_1 знаходився в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ « МТС Україна» за адресою: м. Авдіївка, Донецька обл., вул. Леніна , 66 ;
04.03.2017р о 02:53:56, ОСОБА_1 знаходився в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ «МТС Україна» за адресою смт. Кринична, м. Макіївка Донецької обл. вул. Вокзальна ( район Магазин « Дует»)
Потім 04.03.2017 р. о 03:53:56, ОСОБА_1 знаходився в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ « МТС Україна» за адресою: смт. Кринична, м. Макіївка Донецької обл., (в районі ВАТ "ГРАНІТ"), о 07:35:06, того ж дня ОСОБА_1 знаходився в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ « МТС Україна» за адресою: м. Авдіївка Донецької обл. по вул. Леніна, 66
Таким чином, маршрут пересування обвинуваченого ОСОБА_1 вночі 04.03.2017 року пролягав у радіусі дії базових станцій ПрАТ «МТС Україна», розташованих у м. Авдіївка, с. Орловка, м. Авдіївка, смт Кринична, м. Макєєвка, м. Авдіївка.
04.03.2017 о 10:17:41 ОСОБА_1 знову телефонував ОСОБА_6, їх розмова тривала 18 секунд, в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ПрАТ « МТС Україна» за адресою: м. Авдіївка Донецької обл. вул. Леніна ,66.
Відповідно до дослідженої у судовому засіданні отриманої від ПрАТ «МТС Україна» інформації, свідок ОСОБА_5, користувався сім-карткою НОМЕР_27. Вночі 04.03.2017 року пересувався територією Донецької області. 04.03.2017р. о 01:02:55 год. відбулось Інтернет-з'єднання сім-картки НОМЕР_27 із базовою станцією № 310, що розташована у м. Авдіївка, р-н Хімік, вул. Тімірязев, 1 . Надалі 04.03.2017р. о 02:02:55 год. відбулось Інтернет-з'єднання сім-картки НОМЕР_27 із базовою станцією № 350, що розташована у с. Орлівка, Ясинуватський район, вул. Радянська, потім о 02:35:25 год. відбулось Інтернет-з'єднання сім-картки НОМЕР_27 із базовою станцією №130, що розташована у смт. Очеретино. Наступне Інтернет-з'єднання сім-картки НОМЕР_27 відбулось 04.03.2017 р. о 03:12:44 год. із базовою станцією № 265, що розташована у смт Кринична м. Макіівка вул. Вокзальна (район магазину «Дует»). Наступне з'єднання відбулось 04.03.2020 о 09:50:36 год. у Авдіївка. З дослідженої інформації по трафіку з'єднань абонентських номерів, вбачається , що маршрут пересування ОСОБА_5 вночі 04.03.2017 року пролягав у радіусі дії базових станцій ПрАТ «МТС Україна», розташованих у м. Авдіївка - с. Орлівка - смт. Очеретино - смт. Кринична м. Макіївка - м. Авдіївка, та відповідає маршруту руху обвинуваченого ОСОБА_1
Відповідно до дослідженої інформації по трафіку з'єднань абонентських номерів, вбачається, що ОСОБА_4. вночі 04.03.2017р. о 00:35:03 перебував у м. Авдіївка та здійснив вихідний дзвінок за номером телефону НОМЕР_28 тривалістю 47 сек., а також о 05:03:06 годин зателефонував на той самий номер телефону, перебуваючи у радіусі дії базовой станції 60138, яка розташована за адресою: Донецька обл, м. Авдіївка, вул.К. Маркса, 2 "А". ( Т.7 а.с. 85-137).
Також судом досліджено файли з дисків, які надані представником потерпілих Рибіним В.В. , щодо з'єднань мобільних телефонів ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 за період з часу з 00-00 годин 03.03.2017р. по 23.59 годин 30.04.2017 року (Т.7 а.с.150-151), які за своїм змістом аналогічні змісту файлів, які містяться на дисках оглянутих та встановлених протоколом огляду від 11.09.2017 року. (Т.7 а.с. 85-137) .
Протоколом огляду від 05.10.2017 року, оглянуто мобільний телефон у корпусі чорного кольору марки «Sаmsung АS», з якого відеофайл, перенесено на комп'ютер та записано на R - диск. Дослідженням даного диску встановлено відеофайл на якому зображено передача, свідком ОСОБА_4. зі сховища, слідчому мобільного телефона потерпілого. ( Т.5 а.с. 186)
Постановою військового прокурора Донецького гарнізону Вдовитченко В. від 14.03.2017 року призначено у кримінальному провадженні №12017050140000161 від 05.03.2017 року для здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону майора юстиції Бакуменка О.М. (т.6 а.с.77).
Постановою прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменка О.М. від 14.03.2017 року, визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017050140000161 від 05.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за Дружківським ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області (т.4 а.с.139-140).
Постановою начальника СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Будіка І.М. від 16.03.2017 року досудове розслідування по кримінальному провадженні №12017050140000161 доручено групі слідчих СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області (т.6 а.с.81).
Постановою прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменка О.М. від 16.03.2017 року матеріали досудових розслідувань по кримінальним провадженням №12017050140000161 від 05.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та №12017050260000275 від 11.03.2017 року за підозрою ОСОБА_1 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України. Об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний реєстраційний №12017050140000161. Правову кваліфікацію кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні визначено за п.4 ч.2 ст.115 КК України (т.6 а.с.78-80).
Постановою прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменка О.М. від 16.03.2017 року визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017050140000161 від 05.03.2017 року за підозрою ОСОБА_1 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України за військовою прокуратурою Донецького гарнізону (т.6 а.с.82-84).
Відповідно до витягу з ЄРДР за №42017051100000373 від 10.10.2017 року, на підставі рапорту старшого слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону сил АТО Феськів І.В. від 10.10.2017 року, до ЄРДР внесено відомості за ч.3 ст.365 КК України та розпочато досудове розслідування (т.6 а.с.64-71).
Постановою заступника військового прокурора Донецького гарнізону Добриніна С.В. від 10.10.2017 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12017050140000161 від 05.03.2017 за ознаками злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України та №42017051100000373 від 10.10.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України об'єднані в одне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12017050140000161 (т.6 а.с.74-76).
Протокол огляду інтернет-сайтів та вилучення матеріалів, що містять ознаки документів від 08.05.2017 року з додатками (т.6 а.с.103-191) судом не досліджувався, як недопустимий доказ, оскільки зазначені документи є статтями інтернет видань, які не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з листа заступника начальника штабу Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з адміністративних питань Полєжаєва С.В. від 29.05.2017 року №4942 для умовного позначення (взаємного розпізнання) сил і засобів у період з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року використовувались сині стрічки (т.6 а.с.198).
Відповідно до витягу з наказу Першого заступника Голови СБ України від 30 вересня 2016 року по особовому складу № 1195-ОС майор ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службу безпеки України (т.8 а.с.155).
Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 12.03.2017 року, останній звернувся до слідчого Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, в якій просив застосувати до нього заходи забезпечення безпеки (т.6 а.с.227).
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 12.03.2017 року, останній звернувся до слідчого Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, в якій просив застосувати до нього заходи забезпечення його безпеки (т.6 а.с.228).
Постановою Прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменка О.М. від 13.03.2017 року, вжито заходів забезпечення безпеки військовослужбовців військової частини - польова пошта В0849 молодшого сержанта ОСОБА_4 та старшого солдата ОСОБА_5 шляхом їх переведення до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. З даною постановою ОСОБА_5 та ОСОБА_4. були ознайомлені 15.03.2017 року, про що свідчать їх підписи на постанові (т.6 а.с.229-230).
Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури об'єднаних сил Пічунова К.С. від 26.12.2018 року кримінальне провадження №42017000000002238 від 13.07.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України по факту ймовірного перевищення влади або службових повноважень працівниками військової прокуратури Донецького гарнізону та співробітниками Дружківського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУНП у Донецькій області під час досудового розслідування кримінального провадження №120170502600000275 - закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю у діянні складу злочину (т.8 а.с. 63-71).
Зазначена постанова у встановленому КПК України порядку не скасована та є чинною. Крім того, як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №29 від 14.03.2017 року, у ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено
Отже, факт здійснення фізичного або психологічного впливу на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працівниками поліції та військової прокуратури Донецького гарнізону під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
Доводи захисника Агапова П.В. про недопустимість усіх письмових та речових доказів, отриманих після 16.03.2017 року у зв'язку з тим, що постанова про визначення підслідності кримінального провадження №12017050140000161 за військовою прокуратурою Донецького гарнізону, яка була винесена 16.03.2017 року прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменком О.М. (т.6 а.с.82-84), суперечить вимогам ч.5 ст.36, ст.216, 218 КПК України, прийнята неуповноваженою особою, а тому досудове розслідування кримінального провадження здійснювалось неуповноваженими особами, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.
Відповідно до п.7 та п.п.8.1 наказу Генерального прокурора України від 29.08.2014 №12гн «Про особливості діяльності військових прокуратур» (зі змінами, внесеними наказом Ггенерального прокурора України від 20.10.2014 року №12гн-1), слідчі військових прокуратур здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 ст.216 КПК України, які проходять службу та/або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу (у тому числі Служби безпеки України). Територіальним прокурорам, якій здійснюють нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, своєю постановою підслідність таких кримінальних правопорушень визначати а слідчими військових прокуратур.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменко О.М. здійснював нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, отже мав повноваження на визначення підслідності кримінального провадження.
Вирішуючи питання підслідності даного кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що на теперішній час здійснення досудового розслідування кримінального провадження щодо працівників правоохоронних органів віднесено до підслідності ДБР, що визначено у ч. 4 ст. 216 КПК України, проте відповідні зміни було введено в дію 20 листопада 2017 року, а кримінальне провадження № №12017050140000161 було розпочато 05.03.2017 року, підслідність кримінального провадження була визначена 16.03.2017 року.
Згідно п. 1 розділу 11 Перехідних положень КПК України (в редакції, яка діяла станом на 16.03.2017 року) до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.
Після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.
Таким чином, досудове розслідування здійснювалось уповноваженим органом, тому відсутні підстави для визнання недопустимими усіх речових та письмових доказів, отриманих після 16.03.2017 року відсутні.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він вночі з 03 на 04 березня 2017 року перебував у розташуванні військового підрозділу та відповідно не вчиняв інкриміновані йому кримінальні правопорушення, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні, протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також трафіком з'єднань осіб, у межах покриття базових станції, якими підтверджується, що абонентські номера, якими користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вночі 04.03.2017 року знаходились в одних і тих же місцях покриття базових станцій ПрАТ «МТС Україна», розташованих у м.Авдіївка, с.Орлівка, м.Авдіївка, с.Очеретине, пгт Криничне, м.Авдіївка.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що вночі з 03 на 04 березня 2017 року у м.Авдіївці були обстріли і не завжди добре працював зв'язок, внаслідок чого сигнал може прийняти будь-яка інша станція, яка знаходиться поблизу до тієї, яка вийшла з ладу, спростовується дослідженими під час судового засідання доказами, а саме інформацією трафиків з'єднань, відповідно до якої абонентський номер, яким користувався свідок ОСОБА_4. знаходився у зоні покриття базової станції ПрАТ «МТС Україна» 60138, яка розташована у м.Авдіївка вул.К.Маркса, 2 та не знаходився у зоні покриття будь-яких інших базових станцій.
Аналізуючи показання свідків захисту ОСОБА_9 та ОСОБА_10., суд вважає, що вони не спростовують причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів, оскільки вони є суперечливими, непослідовними та не узгоджуються з дослідженими судом доказами. Так, свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що він не може стверджувати, що ОСОБА_1 після 21-00 години вечора знаходився саме у кімнаті, однак він міг перебувати у розташуванні частини (на дворі або у будівлі). До такого висновку свідок прийшов, оскільки не чув по рації, що хтось виїжджав. Тобто свідчення свідка ОСОБА_9 ґрунтуються на припущеннях.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що не може точно сказати, у котрій годині він прокинувся у ночі та побачив ОСОБА_1, який спав на ліжку у кімнаті, оскільки не дивився на годинник. Свідок зазначив лише приблизний проміжок часу між 00 та 03 годиною ночі. Також свідок показав, що перед тим, як він заснув приблизно біля 22-00 годин, то ОСОБА_1 у кімнаті не було. Крім того, свідок ОСОБА_10 суду показав, що не може сказати, чи перебував у цей час з ними у кімнаті ОСОБА_9, а також що рації ні у кого з них не було.
Отже, показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не доводять того факту, що 04.03.2017 року у період часу з 00-30 годин до 02-00 годин обвинувачений ОСОБА_1 не покидав місце розташування батальйону.
Крім того, як вбачається з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_25, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_19, в'їзд транспортних засобів на територію розташування батальйону хоча і здійснювався через КПП, однак час в'їзду та виїзду не фіксувався, у зв'язку з бойовими діями.
Показаннями свідків ОСОБА_19. та ОСОБА_4 підтверджується факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5, ОСОБА_4. та ОСОБА_1 ввечорі 03.03.2017 року.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні, суд вважає їх правдивими, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_19, ОСОБА_22, а також протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також узгоджуються з протоколом огляду місця події від 11.03.2017 року та висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 №48/8 від 15.04.2017 року, відповідно до якої характер та локалізація ушкоджень на трупі ОСОБА_3 відповідає обставинам, зазначеним свідками ОСОБА_4. та ОСОБА_5 при проведенні слідчих експериментів за їх участю. Також показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи №303 від 27.07.2017 року, відповідно до якої на ботинках берцах, які належать ОСОБА_1, маються сліди крові, які співпадають з ДНК потерпілого ОСОБА_3 та висновку судово-медичної експертизи №304 від 28.07.2017 року, відповідно до якої сліди крові на медичних носилках в автомобілі «Фольксваген Т5» співпадають генотипом крові потерпілого ОСОБА_3
Об'єктивні дані судово-медичних експертиз підтверджують, що смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної травми голови, грудної клітини, живота з їх органами, ведучої в яких була травма голови. Характер та локалізація заподіяних ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, кількість ударів - 57, механізм їх спричинення, свідчать про наявність прямого умислу на вчинення вбивства.
Колегія суддів приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за п.4 ч.2 ст.115 КК України, оскільки у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлював, що завдає потерпілому ОСОБА_3 особливі страждання, шляхом нанесення 57 ударів, з яких 15 - в життєво важливий орган - голову, що завдало потерпілому нестерпного болю та мучення.
До особливо жорстокого способу умисного вбивства колегія суддів відносить заподіяння особливо великої кількості тілесних ушкоджень, які завідомо для ОСОБА_1 завдали потерпілому ОСОБА_3 особливих страждань.
Що стосується кваліфікуючої ознаки, передбаченої п.3 ч.2 ст.115 КК України, а саме - умисне вбивство викраденої людини, суд приходить до висновку про обґрунтованість кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 помістив потерпілого ОСОБА_3 до автомобілю проти волі останнього, вивіз у безлюдне місце, де після нанесення тілесних ушкоджень залишив без надання допомоги.
Суд переконався, що своїми діями ОСОБА_1 вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки до функціональних обов'язків оперативного співробітника оперативної групи Головного Управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБУ, не входило виявлення цивільних осіб, які займалися протиправною діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів. В порушення вимог нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників СБУ, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, які виразились у незаконному затриманні та викраденні, незаконному допиті потерпілого ОСОБА_3 із застосуванням фізичного насильства, що спричинило смерть потерпілого, передбачав їх наслідки та бажав їх настання.
Допитавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що подія злочинів мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:
-за ч.3 ст.365 КК України, як перевищення влади, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством, погрозою застосування насильства, застосуванням зброї, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, що спричинили тяжкі наслідки;
-за п.3, п.4 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство викраденої людини, вчинене з особливою жорстокістю.
При призначенні покарання, колегія суддів враховує положення ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Отже, кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя.
Серед злочинів проти особи, вбивства становлять особливу небезпеку. Це найтяжчий злочин проти життя людини. При цьому, Закон рівною мірою охороняє життя будь-якої людини, незалежно від її життєздатності, моральних якостей, віку службового становища, тощо.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу ОСОБА_1, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, зокрема те, що він вчинив ряд злочинів, в тому числі злочин, передбачений ч.3 ст.365 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а також злочин, передбачений п.3, п.4 ч.2 ст.115 КК України, який віднесений до особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, які є найбільшою соціальною цінністю.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - сина Дмитра, 27.03.2016 року народження та доньку Дар'ю, 30.10.2006 року народження, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, на даний час є діючим співробітником Служби безпеки України, має військове звання підполковник, за місцем служби характеризується позитивно, має державні відзнаки та почесні грамоти, є учасником бойових дій (т.4 а.с.14-15, т.9 а.с.37-53).
Як вбачається з висновку судової психолого-психіатричної експертизи №499 від 01.06.2017 року, ОСОБА_1 є психічно здоровим. В період скоєння інкримінованого правопорушення, 04.03.2017 року за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не знаходився в тимчасово хворому стані. В період скоєння інкримінованого правопорушення, ОСОБА_1 не знаходився в стані фізіологічного афекту (стану сильного душевного хвилювання), а також не знаходився в стані емоційного стану (стрес, фрустрація), які б суттєво впливали на його поведінку. У ОСОБА_1 відсутні які-небудь індивідуально-психологічні характеристики, що істотно впливають на його поведінку. В даний час ОСОБА_1 повністю усвідомлює свої дії та керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує (т.5 а.с.61-67).
Суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на основі всебічного, повного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, також враховує цінність тих суспільних відносин, на які він посягнув, ступінь підвищеної суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, умисну форму вини, тяжкі наслідки злочинів у виді заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3 При цьому суд також враховує принципову позицію потерпілих, які наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
ОСОБА_1 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин і від його дій настали особливо тяжкі наслідки.
З урахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, настання особливо тяжких наслідків - смерті ОСОБА_3, особи обвинуваченого, враховуючи обставини, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, по яких він притягується до кримінальної відповідальності, з призначенням за ч.3 ст.365 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади у правоохоронних органах.
Відповідно до вимог ст.54 КК України ОСОБА_1, як особа, що вчинила тяжкий та особливо тяжкий злочин, має бути позбавлений військового звання - підполковник.
З урахуванням вчинення ОСОБА_1 кількох кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо та визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об'єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 38815 грн., яка складається з витрат на поховання сина, ОСОБА_3 та витрат на її лікування, а також про відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн. (т.1 а.с.52-53). В обґрунтування позовних вимог потерпіла посилається на те, що вона витратила кошти на поховання сина, а також у зв'язку із вбивством сина стан її здоров'я погіршився та вона тривалий час лікувалася. Також вона зазнала непомірної моральної (немайнової) шкоди, душевних та психічних страждань внаслідок втрати свого сина, яка настала в результаті протиправних злочинний дій ОСОБА_1
Потерпілою ОСОБА_37 заявлено цивільний позов, в якому потерпіла просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 2 000 000 грн., а також стягнути моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн. з державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_3 був її чоловіком та чудовим батьком її сину. Його втрата спричинила їй тяжкі душевні страждання та фактично паралізувало її життя, вона втратила впевненість у можливості жити далі, та оскільки у неї є син - думки про нього, а також допомога психолога далі їй можливість мати другий шанс на життя. Але думки про вбивство її коханого чоловіка не дають їй можливості відчувати будь-які почуття радості, визивають почуття розгубленості та несправедливості. Також посилається на те, що шкода була їй спричинена саме службовою особою СБУ, під час виконання ним своїх службових обов'язків, тому повинна бути відшкодована державою.
Обвинувачений ОСОБА_1 позови не визнав у повному обсязі, заперечуючи свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень.
Представник цивільного відповідача - Державної казначейської служби України Бударіна О.О. проти задоволення позову ОСОБА_37 заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість.
Представник цивільного відповідача - Служби безпеки України Гончаренко О.С. проти задоволення позову ОСОБА_37 заперечував, посилаючись на те, що потерпілою не доведено факт заподіяння їй моральної шкоди саме діями Служби безпеки України.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 38 815 грн., які складаються з витрат на поховання та витрат на лікування потерплої, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Пунктом 10 ч.1 ст. 56 КПК України передбачено, що протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Наведене однозначно свідчить про те, що церемонія поминання не відноситься до поховання. Більше того, зі змісту правових норм статті другої Закону України "Про поховання та похоронну справу" випливає, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними правовими поняттями.
Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд в своїй постанові від 19.03.2018 по справі № 554/1793/15-ц, в якій зокрема вказав, що витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» роз`яснено, що витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати.
Таким чином, витрати на проведення поминальних обідів, не відносяться до витрат на поховання. Тому заявлені позовні вимоги про стягнення витрат на поминальний обід у сумі 13267 грн., відповідно до рахунку офіціанта від 13.11.2017 року (т.1 а.с.55) не підлягають задоволенню.
Як вбачається з наданих до позовної заяви копій товарних чеків (т.1 а.с.54, 56-57) , на організацію та проведення поховання ОСОБА_3, потерпілою ОСОБА_2 було витрачено 9559 грн. Доказів на підтвердження придбання ліків, потерплою ОСОБА_2 суду не надано.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягають стягненню у відшкодування матеріальної шкоди 9 559 грн.
Щодо відшкодування потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_37 моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
У відповідності до Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого, у даному випадку за умов вчинення злочину щодо члена родини.
Стаття 1167 ЦК України, якою визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 27 Конституції України гарантує, що кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
За змістом ст.23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Згідно ч. 3 вказаної статті, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що внаслідок злочинів, вчинених обвинуваченим, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_37 отримали та зазнали душевні та моральні страждання, які відбулися в результаті злочину, в зв`язку з втратою близької людини - сина та чоловіка. Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 призвело до того, що порушився звичайний, нормальний спосіб життя потерпілих в цілому: негативні переживання та спогади, емоційна напруга. Отже, очевидним є те, що вчинення обвинуваченим злочину потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_37 завдано моральної шкоди. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.
Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_37 суд враховує, що потерпілі втратили сина та чоловіка внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого, що людське життя є не поновлюваним, а тому і втрата близької людини є тяжкою моральною травмою, після якої людина потребує тривалого часу для відновлення нормального ритму життя та адаптації у суспільстві.
Тому з урахуванням обставин справи, вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 300 000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_37 у відшкодування моральної шкоди 300 000 грн.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_37 про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн. з державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.127 КПК України та ч.2 ст.1177 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Таким чином, моральна шкода підлягає відшкодуванню державою у випадках, прямо встановлених законом.
Судом не встановлено, що саме діями Служби безпеки України потерпілій ОСОБА_37 спричинено матеріальну шкоду, що є підставою для її відшкодування відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, а також не встановлено і обставин, які б давали підстави для відшкодування моральної шкоди на підставі ч.2 ст.1167 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Витрати, пов'язані з проведенням експертних досліджень в загальній сумі 21199,02 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_1 був затриманий 16.03.2017 року (т.6 а.с.45-51) та ухвалою слідчого судді від 16.03.2017 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням суми застави.
Згідно повідомлення ДУ «Бахмутська установа виконання покарань», 07.04.2017 року ОСОБА_1 був звільнений з під варти у зв`язку із внесенням застави.
Тому, відповідно до ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період часу з 16.03.2017 року по 07.04.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі.
У зв'язку із призначенням обвинуваченому покарання пов'язаного із ізоляцією від суспільства, з метою забезпечення виконання покарання, а також враховуючи, що обвинувачений є діючим працівником правоохоронного органу, вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, пов'язаний із застосуванням насильства, у зв'язку з чим існує ризик його переховування від правосуддя, суд вважає за необхідне застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту у залі суду.
Заставу, сплачену за обвинуваченого ОСОБА_1 повернути заставодавцю, скасувавши такий запобіжний захід.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 16.03.2017 року на автомобіль марки «Volkswagen моделі Transporter T5», рік випуску 2009 року, біло-помаранчевого кольору, кузов НОМЕР_8, на якому мається передній та задній держ.номери НОМЕР_1, задній держ.номер НОМЕР_1 виконаний на фоні іншого державного номеру для транспортного засобу (НОМЕР_9).
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100,124, 128, 368-370, 373-374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА _1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.365, п.3, п.4 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
-за ч.3 ст.365 КК України - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки;
-за п.3, п.4 ч.2 ст.115 КК України - у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.
На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 військового звання «підполковник».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, тобто з 01 липня 2021 року.
Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період часу з 16.03.2017 року по 07.04.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави - скасувати.
Застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, без визначення розміру застави, взявши під варту у залі суду.
Після набрання вироком законної сили заставу у сумі 308 800 грн. (триста вісім тисяч вісімсот грн.) - повернути заставодавцю ОСОБА_38.
Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 9559 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн), у відшкодування моральної шкоди - 300 000 грн. (триста тисяч грн.).
В іншій частині позову відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_37 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_37 у відшкодування моральної шкоди 300 000 грн. (триста тисяч грн.).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у сумі 21199,02 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 16.03.2017 року на автомобіль марки «Volkswagen моделі Transporter T5», рік випуску 2009 року, біло-помаранчевого кольору, кузов НОМЕР_8, на якому мається передній та задній держ.номери НОМЕР_1, задній держ.номер НОМЕР_1 виконаний на фоні іншого державного номеру для транспортного засобу (НОМЕР_9).
Речові докази, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Донецького гарнізону:
-мобільний телефон NOMI І 504 DREAM imei 1: НОМЕР_24, imei 2:НОМЕР_21 з сім картою мобільного оператора «МТС»- НОМЕР_7, та сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_29, належний ОСОБА_1 у експертному сейф-пакеті МВС №3890175 - конфіскувати.
-спеціалізований полімерний пакет «Експертна служба МВС України» № 1830610, в який упаковано чотири (4) відрізки прозорої липкої стрічки зі слідами рук (додаток до висновку експерта №576 від 26.04.2017 року); спеціалізований полімерний пакет «Експертна служба МВС України» № 4013053 з вмістом чотирьох (4-х) дактилоскопічних карт (додаток до висновку експерта №576 від 26.04.2017 року); паперовий пакет №1, в який упаковано один відрізок напівпрозорої липкої стрічки синього кольору (додаток до висновку експерта №576 від 26.04.2017); паперовий пакет №2, в якій упаковані вісім відрізків напівпрозорої липкої стрічки синього кольору (додаток до висновку експерта №576 від 26.04.2017 року); спеціалізовані полімерні пакети «Експертна служба МВС України» №№3687098, 3687099, 3687100, 3687101, 1789549, зі зразками крові ОСОБА_4, ОСОБА_1, залишками ліпкої стрічки зі слідами рук (додатки до висновку експерта №398 від 24.05.2017 року); спеціалізований полімерний пакет «Експертна служба МВС України» №1789572 (додаток до висновку експерта №399) з фрагментами липкої стрічки синього кольору; саморобний паперовий конверт-пакет №1 зі зрізами нігтів правої руки ОСОБА_4, саморобний паперовий конверт-пакет зі зрізами нігтів лівої руки ОСОБА_4, паперовий конверт з осадами з об. №1,2 (додатки до висновку експерта №438 від 03.05.2017 року ); паперовий конверт зі зрізами нігтьових пластин з правої руки потерпілого ОСОБА_3, саморобний паперовий конверт з друкованими записами чорного барвнику «Осади з об.№№1,2 на ниточках марлі з контрольним зразком марлевої серветки, саморобний паперовий конверт зі зразком крові підозрюваного ОСОБА_1, пакет №1 зразок венозної крові громадянина ОСОБА_1 ; паперові конверти зі змиви з поверхні рульового колеса автомобіля Фольксваген», змиви з поверхні ручки переключення передач авто; паперові конверти зі зрізами нігтів правої руки ОСОБА_5, зрізами нігтів лівої руки ОСОБА_5, осадами №1,2,на фрагментах марлі, контроль марлі»; конверт зі зразками нігтів та піднігтьового вмісту правої руки ОСОБА_1, зразки нігтів з лівої ріки ОСОБА_1, осади об.1,2 на ниточках марлі; пакет №9 Парка камуфльована Великобританія МТР (додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи куртки (парки) №463 від 14.04.2017); коврик типу «Карімат», вилучений із салону автомобіля «Фольксваген Т5», д/н 9855 Б-4; берці «TALANT LET RON», бойцові тип А коричневого кольору, вилучені 14.03.2017 року за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №46 від 12.04.2017); пакет №12 утеплювач до зимової куртки зеленого кольору, вилучений 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи куртки №467 від 14.04.2017); поліетиленовий пакет, в якому знаходяться штани камуфльовані піксельні, вилучені 14.03.2017 року за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 ( додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи штанів №470 від 14.04.2017 року); поліетиленовий пакет, в якому знаходяться штані осінні камуфльовані виробництва Німеччина, вилучені 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судово-імунологічної експертизи №465); поліетиленовий пакет з берцями коричневого кольору, фірми «Талан» (додаток до висновку судово-імунологічної експертизи №462 від 12.04.2017); поліетиленовий пакунок чорного кольору, в якому знаходиться коврік водітельського місця, вилучений 15.03.2017 при огляді автомобіля «Фольцваген Т5» (додаток до висновку судово-імунологічної експертизи №459 від 07.04.2017); поліетиленовий пакет з фрагментом рами медичних носилок, вилучений при огляді автомобіля «Фольксваген Т5 НОМЕР_1 (додаток до висновку судово-імунологічної експертизи №493 від 14.04.2017); поліетиленовий пакунок чорного кольору, в якому знаходяться берци літні камуфляжного кольору, вилучені 14.03.2017 року за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової імунологічної експертизи №472 від 12.04.2017); поліетиленовий пакунок червоного кольору, в якому знаходиться тапок чорного та синього кольорів громадянина ОСОБА_4(додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №475 від 06.04.2017); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться пара чоловічих сапог з високим берцем коричневого кольору на шнурках 41 разміру «Табак» , чорний поліетиленовий пакет, в якому знаходиться куртка зеленого кольору (додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №476 від 07.04.2017) ; поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходяться куртка камуфльована піксельна, вилучена 14.03.2017 року за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 ( додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №464 від 14.04.2017); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться куртка ОРМ камуфльована, Британія , вилучена 14.03.2017 року за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 ( додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №471 від 14.04.2017 року); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться куртка камуфльована ЭРМ, вилучена 14.03.2017 р за адресою м.Авдіївка, ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №466 від 14.04.2017) ; поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться куртка осіння камуфльована - виробництва Німеччини, вилучена 14.03.2017 р. за адресою м.Авдіївка, ВЧ ПП В0849( додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №468 від 12.04.2017 року); поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходиться джемпер, вилучений з автомобіля «Фольцваген Т5» д/н НОМЕР_1 ( додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №458 від 06.04.2017 року); поліетиленовий сейф-пакет біло-синього кольору, в якому знаходиться пара кожаних кросівок NIKE 41 чорного кольору, вилучених 11.03.2017 року (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №474 від 06.04.2017 року); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходяться штани камуфльовані Британські марки МТР, поліетиленовий пакунок чорного кольору, в якому знаходиться куртка з утеплювачем зеленого кольору камуфльована армії Німеччини, вилучена 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до судової медичної імунологічної експертизи №485 від 11.04.2017 р.); поліетиленовий пакунок чорного кольору, в якому знаходяться штани «Рита» чорного кольору, вилучені 14.03.207 р за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №487 від 10.04.2017 року); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходяться кросівки зеленого кольору зимові, вилучені 14.03.2017 року за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 ( додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №489 від 11.04.2017 року); поштовий конверт, в якому знаходяться сліди біологічного походження, які були виявлені з металевих медичних носилок з нижньої сторони при огляді автомобіля «Фольксваген Т 5» дм НОМЕР_1 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №494 від 10.04.2017); чорний поліетиленовий пакет, в якому знаходиться кофта темно-синього кольору, вилучена 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №486 від 10.04.2017); поліетиленовий пакет, в якому знаходяться штани камуфльовані DPM Британія, вилучені 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №478 від 07.04.2017); поліетиленовий пакунок , в якому знаходиться куртка камуфльована Великобританія МТР, вилучена 14.03.2017 за адресою м.Авдіїхвка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №479 від 07.04.2017 р.); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходяться берці літні зеленого кольору мультикам, вилучені 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №477 від 07.04.2017 р.); згорток зі змивами з поверхні обох рук ОСОБА_1 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №456 від 10.04.2017 р); паперовий згорток зі зразками венозної крові ОСОБА_1 ( додаток до висновку судової імунологічної експертизи №455 від 07.04.2017); поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться куртка костюму літнього польового К/КЛП, вилучена 14.03.2017 за адресою м.Авдіївка ВЧ ПП В0849 (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №488 від 11.04.2017); зразки крові в 2-х примірниках висушені на марлевих серветках громадянина ОСОБА_4, упаковані в конверти білого кольору (додаток до судової медичної імунологічної експертизи №454 від 05.04.2017); зразки крові в 2-х примірниках, висушені на марлевих серветках громадянина ОСОБА_5, упаковані в конверти білого кольору (додаток до судової медичної імунологічної експертизи №453 від 05.04.2017 року); два марлевих тампони з залишками змивів, вилучених з обох рук громадянина ОСОБА_5, упаковані в два паперових конверти (додаток до судової медичної імунологічної експертизи №457 від 06.04.2017); поліетиленовий пакет, в якому знаходиться чоловіча футболка чорного кольору (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №480 від 07.04.2017); саморобні паперові конверти з вмістом марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої руки свідка ОСОБА_4 (додаток до висновку судової медичної експертизи №484 від 12.04.2017 р. ); поліетиленовий пакет з логотипом торгівельної мережі «АТБ» білого кольору, в якому знаходиться чоловіча кофта сірого кольору (додаток до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №482 від 07.04.2017 року); поліетиленовий пакет жовтого кольору, в якому знаходяться чоловічі штани темно-синього кольору (додаток до висновку судової медичної імунологічної експертизи №481); два марлевих тампони з залишками змивів, вилучених з обох рук громадянина ОСОБА_3 , упаковані в 2 паперових конверти (додаток до судової медичної імунологічної експертизи №483 від 07.04.2017); поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходиться зубна щітка, вилучена під час ОМП за адресою м.Авдіївка просп. Центральний 7-25 (додаток до висновку судово-медичної експертизи №138 від 14.04.2017 р.); частина зразка крові потерпілого ОСОБА_3, ботинки-берці мультикам ОСОБА_1 у двох спецпакетах з маркувальними позначеннями експертної установи (додаток до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №303 від 27.07.2017); фрагмент рами медичних носилок з автомобіля «Volkswagen Transporter T5» в одному спец-пакеті (додаток до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №305 від 28.07.2017); залишки зіскобу крові з металевих медичних носилок з автомобіля ««Volkswagen Transporter T5» у одному спец-пакеті №3687100 з маркувальними позначеннями експертної установи (додаток до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №304 від 28.07.2017); мікрочастки з переднього правого крайнього сидіння авто «Фольксваген Т-5» вилучені 14.03.2017 року в ході огляду за адресою м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, 22-5, які упаковані у сейф-пакет типу файл; чоловічи труси сірого кольору; поліетиленовий кольоровий пакет №16, в якому знаходяться дві пляшки з рідиною прозорого кольору об'ємом 1,5 літри з написами на поліетиленових наклейках вкруг пляшок «Поляна Квасова», одна з яких наповнена до половини, інша повна; експертний пакет МВС №2173749 (додаток до експертного висновку №3/12-964 від 01.09.2017 року наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів) - знищити, як такі, що не мають цінності.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Вирок постановлений та виготовлений у нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Головуючий
суддя
О. Ю. Кравченко
Судді
: Ю.О. Сухоручко
О.М. Данелюк
