УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
УХВАЛА
Від
"16" грудня 2011 р.
Справа № 14/325"б".
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенерго" (м.Київ)
до боржника Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.Коровинці Чуднівського району)
про визнання банкрутом
Головуючий суддя Машевська О.П.
Судді: Терлецька-Байдюк Н.Я.
Шніт А.В.
В засіданні суду прийняли участь:
від кредиторів: ОСОБА_3 - предст. УПФУ в Чуднівському районі за довір. № 4606/01 від 31.10.11р. ( в засіданнях 30.11.11р. та 16.12.11р.), ОСОБА_4 - предст. Чуднівської МДПІ за довір. № 1206/10/10 від 27.10.11р. ( в засіданнях 30.11.11р. та 16.12.11р.), ОСОБА_5 - предст. ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" за довір. № 08/3946-000007 від 12.04.11р. (в засіданні 30.11.11р.), ОСОБА_6 - предст. ДК "Укрнафтогаз" НАК"Нафтогаз України" за дов. від 22.12.10 № 3553 (в засіданні 30.11.11р.) , Кущев В.М. - предст. ЗАТ "ФЕК" "Тай-Пен Холдінг" за довір. № 01-06 від 01.06.10 р.( в засіданні 30.11.11р.), ОСОБА_8 - ПАТ "Житомиргаз" (м. Житомир) за довір. № 57/19 від 04.01.11р. ( в засіданні 16.12.11р.), ОСОБА_9 - предст. ВАТ "Житомирбудцукор" за довір. № 50 вих. від 16.12.11р. ( в засіданні 16.12.11р.), ОСОБА_10 - предст. ПАТ "Кредитпромбанк" за довір. № 398 від 11.08.11р. ( в засіданні 16.12.11р.).
від боржника: Горук В.А. - керуючий санацією ( в засіданнях 30.11.11р. та 16.12.11р.).
від заявника: ОСОБА_12 - предст. ПАТ ВТБ Банк за довір. № 577/11.5.2 від 02.08.11р. ( в засіданнях 30.11.11р. та 16.12.11р.).
У судовому засіданні 30.11.11 року оголошувалась перерва до 11:00 год. 16.12.11 року в порядку ст. 77 ГПК України, про що учасники провадження у справі про банкрутство були повідомлені належним чином.
Господарським судом Житомирської області розглядається справа № 14/325 "б" про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" у судовій процедурі санації боржника, поновленій ухвалою суду від 03.12.08 року у зв'язку з визнанням мирової угоди від 19.11.04 року недійсною, із одночасним застосуванням правових наслідків її недійсності за правилами ст.ст. 17-21, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон № 2343) та з врахуванням вказівок Постанови ВГСУ від 09.12.2009р.
11.01.2010 року на адресу господарського суду надійшли наступні заяви конкурсного кредитора ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ):
- № 01-01 від 04.01.2010 року про заставні вимоги до боржника та включення до складу заставних кредиторів на суму 5 772 788,49 грн.;
- № 02-01 від 04.01.2010 року про збільшення вимог до боржника та включення до складу реєстру вимог конкурсних кредиторів на суму 2 634 619,90 грн.;
- №03-01 від 04.01.2010 року про вимоги до боржника та включення до складу кредиторів на суму 3 598 653,31 грн. ( а. с. 15-39 Т.26).
Ухвалою господарського суду від 02.06.10 року зазначені заяви прийняті до розгляду та зобов'язано кредиторів боржника та керуючого санацією Горука В.А. надати господарському суду письмові відзиви на зазначені заяви ( а с. 84-85 Т.26)
Ухвалами від 29.06.10р. , 29.11.10 р., 22.12. 10р. та 26.01.11 року розгляд зазначених заяв по суті відкладався у зв'язку з неподанням керуючим санацією, кредиторами боржника письмового відзиву на заяви кредитора та визнанням судом необхідною участь в засіданні суду з розгляду цього питання уповноваженого представника кредитора, що звернувся з відповідними заявами.
Ухвалою суду від 31.10.11 року, після повернення справи до господарського суду, призначено наступне засідання суду на 30.11.11 року, у зв'язку з чим вжито додаткові заходи для розгляду заяв ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ) по суті, зокрема витребувано додаткові докази згідно резолютивної частини ухвали суду ( а. с. 223-228 Т.29).
У судовому засіданні 30.11.11 року представник ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ) заявлені до боржника вимоги підтримав, надав частково витребувані судом докази в оригіналі для огляду в засіданні суду, а також письмове пояснення підставам не подання інших витребуваних ухвалою суду від 31.10.11 року доказів в оригіналі (а. с. 112 Т.31).
Керуючий санацією ВАТ "Коровинецький цукровий завод" Горук В.Я. надав письмовий відзив (пояснення) на заяви кредитора, проти задоволення яких заперечує у повному обсязі з підстав, у ньому викладених.
Заслухавши представників кредитора та боржника, дослідивши матеріали справи, господарський суд, - <� Поле для текста >
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 1999 року до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство звернувся ініціюючий кредитор ТОВ "Трансенерго" ( м. Київ) із загальною сумою грошових вимог 600 000,00 грн.
Вимоги до боржника обгрунтовувались наступними доказами.
27 серпня 2007 року було укладено трьохсторонній Договір № 08-003 про поставку нафтопродуктів між Національною асоціацією цукровиків України "Укрцукор" , надалі "Повірений", ВАТ "Коровинецький цукровий завод" , надалі "Отримувач" та компанією "Трансенерго", надалі "Постачальник", що діяв на підставі договору доручення від 21 серпня 1997 року № 17/41-04.
За умовами даного Договору ТОВ "Трансенерго" як постачальник взяв на себе зобов'язання здійснити поставку для ВАТ "Коровинецький цукровий завод" як отримувача нафтопродуктів відповідно до Специфікацій (додатків до цього Договору) на суму 547 000, 00 грн. дол. США по курсу НБУ на дату розрахунків.
Нафтопродукти мали бути поставлені не пізніше 15 вересня 1997 року.
Умови оплати за поставлені нафтопродукти сторонами були обумовлені наступним чином:
- в момент підписання акту передачі-приймання нафтопродуктів, отримувач передає постачальнику інформацію щодо забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим Договором ( про заставу) (п.6.1.1);
- отримувач має право достроково провести розрахунки з постачальником шляхом передачі постачальнику цукру-піску, який є предметом застави для забезпечення виконання зобов'язань отримувача перед постачальником, відповідно до цього Договору ( п.6.1.2);
- розрахунок шляхом передачі цукру проводиться у кількості, що дорівнює наступним співвідношенням: 1кг цукру - 4,12 кг мазуту, або 2 кг дизельного пального, або 1,9 кг бензину (п. 6..3);
- якщо отримувач проводитиме свої розрахунки з постачальником відповідно до п.6.1.2, то постачальник повертає банку "Україна" надану останнім гарантію оплати вартості нафтопродуктів (пакет векселів) ( п.6.2).
У п. 2.3.3. Договору ВАТ "Коровинецький цукровий завод" як отримувач зобов'язався для забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим Договором до дати проведення повних взаєморозрахунків надати постачальнику у заставу свою майбутню продукцію цукор-пісок, що буде виготовлений з врожаю цукрового буряка 1997р.). Кількість і вартість предмету застави визначатиметься у відповідності з п. 6.1.3 Договору ( а .с. 6 Т.1).
У розділі 9 Договору сторони договору домовились, що внесення змін, доповнень до Договору, а також його пролонгація оформляється додатковою угодою та обов'язково у письмовій формі.
Договір складено у трьох примірниках однакової юридичної сили ( а.с. 8 Т.1).
17 листопада 1998 року між постачальником та отримувачем, без участі повіреного, оформлено двохсторонній протокол про те, що станом на 02.11.98 року заборгованість ВАТ "Коровинецький цукровий завод" за поставлені нафтопродукти склала 1 002 069,50 грн. , яку боржник зобов'язався погасити шляхом поставки однієї тисячі тон цукру вартістю одна тисяча гривен за одну тонну в строк до 01 листопада 1999 року. В якості гарантії оплати боржник передає ТОВ "Трансенерго" прості векселя на суму 1 000 000,00 грн. Право власності на вказані векселі до ТОВ Трансенерго" переходить з дня їх видачі ВАТ "Коровинецький цукровий завод" ( а с. 23 Т.1).
У матеріалах справи є копії двох простих векселів № 673115280200 та 673115280199 на суму 300 000,00 грн. кожний, що видані 17 листопада 1998 року ВАТ "Коровинецький цукровий завод" без зазначення строку платежу ( по пред'явленню) на користь ТОВ "Трансенерго" ( а. с. 24).
Докази оформлення акту приймання - передачі зазначених векселів, пред'явлення їх до оплати боржнику і опротестування нотаріусом в неплатежі 24 червня 1999 року до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не подано.
Посилання на акти протесту нотаріуса № 236 та № 237 від 24.06.99 р. містяться у копії платіжних вимог № № 41 та 42 від 19 серпня 1999 року ( а. с. 25).
Згідно повідомлень Агропромислового банку "Україна" платіжні вимоги з 30.08.1999 року поміщені до картотеки у зв'язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку платника ( а с. 30).
Ухвалою суду від 15 листопада 1999 року господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" ( а. с. 1 Т.1).
У відзиві боржника на заяву ініціюючого кредитора було зазначено про те, що за Договором № 08-003 від 27 серпня 1997 року ТОВ "Трансенерго" поставило боржнику у період з вересня 1997 року по листопад 1997 року бензин марки А-76 кількістю 665,427 тон на суму 347792,45 грн. та дизпалива кількістю 685,898 грн. на суму 340605,45 грн. В свою чергу, боржник відвантажив кредитору у період з грудня 1007 рок по грудень 1998 року цукор кількістю 440,8 тн. на суму 442182,29 грн. Залишок боргу станом на 07.12.1999 рок становив 246215,61 грн. ( а с. 36).
Ухвалою суду від 28.12.99 року визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 600 000, 00 грн. та 85 грн. по сплаті державного мита. ( а с. 71 Т.1).
07 грудня 1999 року до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство звернувся інший кредитор Українська корпорація "Укрнафтопродукт" ( м. Київ), а також просив визнати його вимоги в сумі 335 485,23 грн.
Вимоги до боржника обгрунтовувались наступними доказами.
22 жовтня 1998 року між Українською корпорацією "Укрнафтопродукт" , надалі "Продавець" та ВАТ "Коровинецький цукровий завод", надалі "Покупець" було укладено Договір № 020 купівлі - продажу нафтопродуктів ( бензину А-76 кількістю 110 тон та дизпалива кількістю 110 тон. ) на умовах у ньому викладених ( а с. 56 .1)
Рішенням арбітражного суду Житомирської області від 07.08.199 року у справі № 2/2041/85 на користь Української корпорації "Укрнафтопродукт" з боржника було стягнуто 203106,66 грн. боргу , 25000,00 пені , а всього на суму 228106,66 грн. за неналежне виконання умов Договору № 020 купівлі - продажу нафтопродуктів. ( а с. 57).
Наказ суду № 2/2041/8577 від 07.09.99 року було пред'явлено кредитором для примусового списання шляхом оформлення платіжної вимоги № 54 від 14.09.1999 року, яку вміщено до картотеки з 20.09.1999 року ( а. с. 58 Т.1).
22 жовтня 1998 року між ВАТ "Коровинецький цукровий завод", надалі "Продавець" та Українською корпорацією "Укрнафтопродукт" , надалі "Покупець" було укладено Договір № 021 купівлі - продажу цукру кількістю 182,350 тон на умовах у ньому викладених ( а .с. 60 Т.1).
Рішенням арбітражного суду Житомирської області від 26.08.1999 року у справі № 2021 на користь Української корпорації "Укрнафтопродукт" з боржника було стягнуто 107378,57 грн. пені за неналежне виконання умов Договору № 021 купівлі - продажу цукру щодо поставки цукру ( а. с. 61).
Наказ суду № 2021 від 26.08. 99 року було пред'явлено кредитором для примусового списання шляхом оформлення платіжної вимоги № 52 від 06.09.1999 року, яку вміщено до картотеки з 15.09.1999 року (а.с. 64).
Таким чином, грошові вимоги Української корпорації "Укрнафтопродукт" до боржника складались із 203106,66 грн. основного боргу та 132 378,57 грн. пені .
Ухвалою суду від 13.12.99 року заяву УК "Укрнафтопродукт" та додані до неї документи приєднані до порушеної справи про банкрутство ( а. с. 65 Т.1).
Ухвалою суду від 06.06.2000 року визнано грошові вимоги УК "Укрнафтопродукт" на загальну суму 335 485,23 грн. та 85 грн. державного мита ( а с. 42 Т.7).
29 лютого 2000 року до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника звернулось ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) на суму вимог 600 000,00 грн., посилаючись на наявність права власності на прості векселі № 673115280201 та 673115280202 на суму 300 000,00 грн. кожний, що видані 17 листопада 1998 року ВАТ "Коровинецький цукровий завод" без зазначення строку платежу ( по пред'явленню) на користь ТОВ "Трансенерго" ( а. с. 110-111 Т. 4).
Докази переходу права власності на прості векселі, що були видані на користь іншого векслеутримувача та прав з них, до заяви не подано.
Ухвалою суду від 01.09.2000 року визнано грошові вимоги ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) на загальну суму 600 000,00 грн. та 85 грн. державного мита ( а с. 202 Т.8).
Іншими ухвалами суду визнавались грошові вимоги кредиторів, що звернулись із заявами до боржника.
Ухвалою від 14.11.2000 року судом введено процедуру санації ВАТ "Коровинецький цукровий завод" .
Ухвалою від 23.05.2001 року затверджено План санації за участю кредиторів інвесторів: ТОВ "Трансенерго" ( ініціюючий кредитор) , Українська корпорація " Укрнафтопродукт" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( а с. 221 Т.10).
Ухвалою від 31.05.02 року процедуру санації за участю зазначених інвесторів достроково припинено (а.с. 16 Т.12)
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2002 року повернуто без розгляду апеляційні скарги Української корпорації "Укрнафтопродукт" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на ухвалу суду від 31.0.02 року (а. с. 193 Т.12).
20 вересня 2002 року за вх. № 7590 господарським судом отримано клопотання ТОВ "Трансенерго" за підписом арбітражного керуючого (ліквідатора) Дунаєвського Е.Л. виключити з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод" грошові вимоги кредитора на суму 600 000, 00 грн. та зарахувати їх до грошових вимог ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на цю суму шляхом збільшення останніх до попередньо визнаних і затверджених судом у зв'язку з укладенням договору уступки прав вимоги боргу від 24.07.2002 року , про що винести відповідну хувалу.
У клопотанні також зазначається, що боржника про відступлене право вимоги було повідомлено листом від 17.09.2002 року № 117/09-Т ( а.с. 209 Т.12).
Аналогічного змісту клопотання отримано судом 20 вересня 2002 за вх. № 7591 вд ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( а с. 210 Т.12).
До заявлених клопотань доказів, про які у них йшлося не подано.
Ухвалою суду від 12.02.2003 року призначено інвестором боржника ТОВ "Нова економіка" (м.Харків). ( а с. 221 Т.12).
Ухвалою суду від 21.03.2003 року затверджено План санації містоутворюючого підприємства ВАТ "Коровинецький цукровий завод" із змінами згідно рішення комітет кредиторів від 21.03.2003 року за участю інвестора ТОВ "Нова економіка" ( м.Харків). ( а с. 124 Т.13).
Іншою ухвалою суду від 21.03.2003 року затверджено уточнений реєстр вимог кредиторів , до якого внесено грошові вимоги ТОВ "Трансенерго" ( ініціюючий кредитор) на суму 600 000, 00 грн. до четвертої черги задоволення та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на суму 600 000, 00 грн. до четвертої черги задоволення , Української корпорації " Укрнафтопродукт" на суму 335 485,23 грн. до четвертої черги задоволення. ( а с. 125 Т.13)
Розгляд клопотань ТОВ "Трансенерго" ( ініціюючий кредитор) та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про внесення змін до реєстру вимог кредиторів розпочато судом в засіданні суду 21.04.03 року за участю їх представників : ліквідатора ТОВ "Трансенерго" Дунаєвського Е.Л. та голови правління ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ОСОБА_16 , а від імені боржника - керуючого санацією Горука В.А. ( а с. 149 Т.13).
У судовому засіданні головою правління ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ОСОБА_16 було подано засвідчену копію Угоди № 2 про уступку права на вимогу від 24.07.2002 року.
У судовому засіданні 21.04.2003 року було оголошено перерву до 14:30 год. 20.05.03 року з метою надання ліквідатором ТОВ "Трансенерго" Дунаєвським Е.Л. обгрунтування клопотання, ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Трансенерго" у справі господарського суду м. Києва № 24/183-б та доказів погодження з комітетом кредиторів уступки вимог банкрута - ТОВ "Трансенерго" , про що всі присутні були повідомлені під розписку ( а с. 149 Т.13).
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2003 року було також відмовлено ТОВ "Трансенерго" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду від 21.03.2003 року про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ( а с. 152 Т.13).
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2003 року було прийнято апеляційну скаргу ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на ухвалу господарського суду від 21.03.2003 року про затвердження Плану санації боржника ( а. с. 153 Т.13).
У зв'язку з наведеними обставинами, судове засідання з розгляду клопотань ТОВ "Трансенерго" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про внесення змін до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з відступленням права вимоги , розпочате 21.04.2003 року після оголошеної перерви 20.05.03 року не відбулось у зв'язку з перебування справи у Житомирському апеляційному господарському суді.
Про призначення у справі нової дати засідання суду з розгляду заявлених клопотань судом першої інстанції було повідомлено ТОВ "Трансенерго" листом від 29.05.03 р. № 887, який повернувся на адресу суду без вручення адресату (т а с. 234 -235 Т.13).
Постановою апеляційної інстанції від 18.07.2003 року ухвалу суду від 21.03.2003 року про затвердження Плану санації боржника залишено без змін ( а. с. 226- 228 Т.13).
14 серпня 2003 року ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" подано касаційну скаргу на постанову апеляційної інстанції від 18.07.2003 року (а.с. 236 Т.13).
Постановою ВГСУ від 22.10.2003 року постанову апеляційної інстанції від 18.07.2003 року залишено без змін. У судовому засіданні касаційної інстанції участь приймали представники ТОВ "Трансенерго" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( а с. 353 Т.13).
06 листопада 2003 року на адресу господарського суду надійшло спільне клопотання ТОВ "Трансенерго" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про поновлення розгляду заявлених клопотань ( а. с. 359 Т.13).
Ухвалою суду від 19 .11.2003 року було призначено нову дату засідання суду з розгляду клопотань ТОВ "Трансенерго" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про внесення змін до реєстру вимог на 16.12.2003 року о 11год. 30 хв. ( а с. 358 Т.13).
У судовому засіданні 16 грудня 2003 року продовжено розгляд заявлених клопотань кредиторів за участю їх представників ліквідатора Дунаєвського Е.Л. та Кущева В.М. та керуючого санацією Горука В.А.
Як свідчать матеріали справи, ліквідатором ТОВ "Трансенерго" Дунаєвським Е.Л. було надано засвідчену господарським судом м. Києва ухвалу суду від 11.06.2002 року у справі № 24/183-б, копію ухвали суду від 27.09.2001 року про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Трансенерго" та витяг з протоколу зборів комітету кредиторів ТОВ "Трансенерго" № 9 ( а с. 11 Т.15).
В засіданні суду було оголошено перерву з розгляду заявлених клопотань до 14:30 год. 22 грудня 2003 року ( а.с 13 Т.15).
Як свідчать матеріали справи, після оголошеної в засіданні суду перерви судове засідання 22.12.2003 року відбулося за відсутності представників як кредиторів , так і боржника.
За наслідками розгляду заявлених клопотань , винесені ухвали суду від 22.12.2003 року про їх відхилення. Копії ухвал суду надіслано кредиторам та керуючому санацією Горуку В.А. ( а с. 18 та 19 Т.15).
Копія ухвали суду від 22.12.2003 року повернулася на адресу суду без вручення адресату ТОВ "Трансенерго" ( а с. 26 Т.15) . Докази повернення копій ухвали суду від 22.12.2003 року з підстав невручення ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" та керуючому санацією Горуку В.А у матеріалах справи відсутні.
У матеріалах справи також відсутні докази апеляційного чи касаційного оскарження зазначених ухвал суду ТОВ "Трансенерго" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" .
Ухвалою суду від 19 листопада 2004 року затверджено у справі мирову угоду та припинено провадження у справі ( а с. 112-113 Т.15).
За умовами додатку № 2 до мирової угоди "Графік погашення кредиторської заборгованості 4-ї черги" до нього були включені грошові вимоги ТОВ "Трансенерго" ( ініціюючий кредитор) на суму 600 335, 00 грн. до четвертої черги задоволення та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на суму 600 085, 00 грн. до четвертої черги задоволення , Української корпорації " Укрнафтопродукт" на суму 335 570,23 грн. до четвертої черги задоволення. ( а с. 107 Т.15).
20 лютого 2007 року та 12 березня 2007 року ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" звернувся із заявою про розірвання мирової угоди від 19.11.2004 року в цілому у зв'язку з її невиконанням боржником, в тому числі, перед кредитором на загальну суму вимог 600 085 ,00 грн. , із клопотанням надсилати кореспонденцію суду кредитору на а/с 124 , з клопотанням про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів тощо (а.с.118, 199 , 131 Т.17).
Ухвалою суду від 27.03.2007 року розірвано мирову угоду вд 19.11.04 року щодо кредитора ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" та відхилено клопотання про забезпечення вимог кредиторів ( а с. 5 Т.18).
Постановою ВГСУ від 27.06.2007 року ухвалу суду від 27.03.2007 року скасовано та надіслано справу в частині розгляду заяви ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про розірвання мирової угоди на новий розгляд. ( а с. 27 Т.18).
18 вересня 2007 року кредитор ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" звернувся до суду із заявою про збільшення суми вимог № 3-09/07 від 18.09.07 року, посилаючись, знову-таки, на Договір № 2 про уступку права вимоги від 24.07.2002 року, укладений з ТОВ "Трансенерго" стосовно суми 600 000, 00 грн., інші договори про уступку права вимоги від 24 січня 2003 року, укладені з ТОВ "Трансенерго", а також договір № К-08/12/03 від 24.12.2003 року про уступку права вимоги, укладений з УК "Укрнафтопродукт" , на підставі яких просив розірвати мирову угоду від 19.11.2004 року в цілому та поновити провадження у справі про банкрутство ( а с. 70-71 Т.18) .
Ухвалою суду від 05.10.2007 року відхилено клопотання ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про збільшення суми грошових вимог ( а с. 94 -95 Т.18).
Ухвалою суду від 26.10.2007 року, за наслідками нового розгляду заяви ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" відповідно до постанови ВГСУ від 27.06.07 року, у задоволенні останньої відмовлено ( а с. 118 -119 Т.18).
Ухвали суду 05.10.2007 року та від 26.10.2007 року було оскаржено ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" до Вищого господарського суду.
Постановами ВГСУ від 20 лютого 2008 року ухвали суду від 05.10.2007 року та від 26.10.2007 року в частині відхилення клопотання ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про збільшення суми грошових вимог скасовані та справу в цій частині надіслано на новий розгляд в іншому складі складі суду.
У мотивувальній частині постанови ВГСУ від 20.02.2008 року було звернуто уагу на те, шо господарським судом першої інстанції не було належним чином досліджено , чи є ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" належним правонаступником по кредиторським вимогам ТОВ "Трансенерго" вдповідно до укладених договорів устпки вимоги , не було зв'ялвано суму гровшових вимог ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" має до боржника вдпорвідно до укладених угож ( а с. 223 Т.18).
Як свідчать матеріали справи, 17.02.2004 року ухвалою господарського міста Києва у справі № 24/183-б ліквідовано юридичну особу ТОВ "Трансенерго" (ініціюючого кредитора у справі) , а 11.11.2005 року за № 107412800000411990 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у державному реєстрі ( а с. 17,21 Т.19).
Ухвалою суду від 21.04.2008 року за наслідками нового розгляду заяви ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про збільшення вимог на суму 2233041,31 грн. відповідно до постанови ВГСУ від 20.02.08 року, у її задоволенні відмовлено. ( а с. 56 Т.19).
Постановою ВГСУ від 30.07.2008 року ухвалу суду від 21.04.2008 року скасовано у повному обсязі та у мотивувальній частині знову надані вказівки суду першої інстанції , аналогічні за змістом вказівкам , викладеним у постанові ВГСУ від 20.02.2008 року, про необхідність дослідження наступних обставин: чи є ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" належним правонаступником за кредиторськими вимогами ТОВ "Трансенерго" ( ініціюючого кредитора) відповідно до укладених договорів уступки права вимоги та якою є сума грошових вимог ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" до боржника відповідно до укладених угод.
На виконання вказівок Вищого господарського суду, ухвалою суду від 19.09.2008 року було прийнято до розгляду заяви кредитора ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про розірвання мирової угоди із розміром вимог на суму 600 085,00 грн. та на суму 2233041,31 грн. (а.с. 123 Т.19).
Іншою ухвалою суду від 19.09.2008 року було прийнято також до розгляду заяву конкурсного кредитора Державного комітету України з Державного матеріального резерву б/н від 1.09.2008 року про визнання недійсною мирової угоди, укладеної 19.11.2004 року та затвердженої ухвалою суду від 19.11.2004 року ( а с. 132 Т.19).
За наведених обставин, заяви кредитора ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про розірвання мирової угоди із розміром вимог на суму 600 085,00 грн. та на суму 2233041,31 грн. відкладались.
Ухвалою суду від 03.12.2008 року мирову угоду, укладену 19.11.2004року та затверджену ухвалою господарського суду від 19.1.2004 року визнано недійсною та поновлено провадження у справі на стадії санації ( а с. 68 Т. 20).
Ухвалою суду від 17.12.2008 року припинено провадження з розгляду заяв ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про розірвання мирової угоди у зв'язку з невиконанням боржником її умов та клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів ( а. с. 96 Т. 21).
Ухвалою суду від 04.09.2009 року ( п.2 резолютивної частини) визнано погашеними вимоги ТОВ "Трансенерго" ( м.Київ) на суму 600 335,00 грн. та УК "Укрнафтопродукт" ( м. Київ) на суму вимог 335570,23 грн. ( а. с. 107 Т.25). Постановою ВГСУ від 09.12.. 2009 року ухвалу в цій частині залишено без змін ( а. с. 163 Т.25).
Відповідно, із заявами № 01-01 від 04.01.2010 року про заставні вимоги до боржника та включення до складу заставних кредиторів на суму 5 772 788,49 грн.; № 02-01 від 04.01.2010 року про збільшення вимог до боржника та включення до складу реєстру вимог конкурсних кредиторів на суму 2 634 619,90 грн. та №03-01 від 04.01.2010 року про вимоги до боржника та включення до складу кредиторів на суму 3 598 653,31 грн. ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" звернувся до господарського суду після поновлення провадження у справі , яке здійснюється на даний час у судовій процедурі санації ( а. с. 15-39 Т.26).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх на підставі ст.ст. 4-7, 25 33, 43 ГПК України, ст. 1, 14 та 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з врахуванням вказівок, викладених у постановах Вищого господарського суду від 20.02.2008 року та від 30. 07.2008 року, господарський суд прийшов до висновку відмовити ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" у задоволенні всіх заяв, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону № 2343 і ст. 4-5 ГПК України ухвала суду у провадженні у справі про банкрутство є судовим рішенням.
Відповідно до Роз'яснення ВАСУ від 10.12.1996 № 02-5/422 "Про судове рішення" рішення господарського суду має грунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
За наведених обставин, при розгляді заявлених вимог ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" до боржника у судовій процедурі санації судом застосовується процесуальне законодавство, чинне на час винесення ухвали суду та матеріальне законодавство, чинне на час виникнення обставин, на яких грунтуються доводи кредитора.
1. Як встановлено судом, ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" є конкурсним кредитором ВАТ "Коровинецький цукровий завод" на суму грошових вимог 600 085, 00 грн., з яких 600 000, 00 грн. - сума основного боргу та 85,00 грн. - сума державного мита, сплаченого при зверненні із заявою до суду у справу про банкрутство, що підтверджують ухвали суду від 01.09.2000 року та від 21.03.2003 року ( про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів ) ( а. с. 202 Т.8 , а с. 125 Т.13).
Грошові вимоги ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на суму 600 085, 00 грн., ухвалою суду від 04.09.2009 року ( п.3) були відновлені у повному обсязі в порядку статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням мирової угоди від 19.11.2004 року недійсною Ґ( а с. 107 Т.25). Однак постановою ВГСУ від 09.12.2009 року ухвалу суду від 04.09.2009 року в частині п.3 - скасовано ( а. с. 163 Т.25).
Одночасно у мотивувальній частині постанови, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ухвала суду від 04.09.2009 року в частині пункту 3 фактично є ухвалою про затвердження реєстру вимог кредиторів.
Однак оскільки ухвалу суду від 04.09.09 року в частині п.3 скасовано , а іншу ухвалу про відновлення вимог конкурсних кредиторів у повному обсязі у незадоволеній частині не винесено, ухвалою про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" є ухвала суду від 21.03.2003 року (а.с.125 Т.13).
У заяві № 01-01 від 04.01.10 року, кредитор ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" просить включити його до складу заставних кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод" із заставною сумою вимог 5 772 788,49 грн.
В обгрунтування вимог посилається на Угоду № 4-з про уступку права вимоги боргу від 24.12.2003 року, укладену з ТОВ "Трансенерго" ( ініціюючим кредитором).
Угоду від імені первісного кредитора ( заставодержателя) ТОВ "Трансенерго" укладено ліквідатором Дунаєвським Е.Л. , що діяв на підставі ухвали суду господарського суду м. Києва від 19.02.2002 року у справі № 24/18б та від імені нового кредитора ( заставодержателя) ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" в особі Голови правління ОСОБА_17 про те, що первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимагати від боржника ВАТ "Коровинецький цукровий завод" належного виконання зобов'язання за договором про заставу від 27.08.1997 року, а саме за рахунок заставленого майна задовольнити вимоги в повному обсязі шляхом погашення боргу у натурі поставкою у межах України цукру-піску в обсязі 1026,310т вартістю 1026310,00 грн., які витікають з договірних взаємовідносин між ВАТ "Коровинецький цукровий завод" та ТОВ "Трансенерго" за договором № 08-003 від 27.08.1997 року про поставу нафтопродуктів ( а. с. 19 Т.26).
До Угоди № 4-з про уступку права вимоги боргу від 24.12.2003 року, ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" додано Договір про заставу від 27.08.1997 року, який є доповненням до Договору про поставку нафтопродуктів № 08-003 від 27.08.1997 року ( а.с. 21 Т.26).
Відповідно до зазначеного Договору про заставу ТОВ "Трансенерго" та ВАТ "Коровинецький цукровий завод" домовились, зокрема, про наступне:
- боржник як заставодавець передає заставодержателю у заставу цукор урожаю 1997 року кількістю 1026, 310 тон та вартістю 1026310 грн. із розрахунку 1 кг цукру - 1,0 гривня;
- зміст, розмір і строк виконання зобов'язань, що забезпечуються заставою, визначаються Кредитною угодою, підписаною між позичальником і заставодавцем ;
- звернення стягнення на майно (предмет застави ) відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса , після вчинення нотаріусом виконавчого напису майно ( предмет застави) переходить у власність заставодержателя;
- заставодавець має право призупинити звернення стягнення на майно, що знаходиться у заставі шляхом виконання своїх зобов'язань по Договору про поставку нафтопродуктів № 08-003 від 27 серпня 1997 року в будь-який проміжок часу до моменту реалізації цього майна ( а. с. 21 Т.26).
Розмір заставних вимог визначено ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" наступним чином: загальну вартість заставного майна 1026310,00 грн. ( цукру-піску кількістю 1026,310 тон) помножено на індекс інфляції за період з вересня 1997 року по грудень 2009 року ( середній індекс склав 525,4%) та отримано 5 392 232,74 грн. Окрім того, загальну вартість заставного майна 1026310,00 грн. помножено на 3% річних та отримано 380555,75 грн. Разом - 5772 7888,49 грн. ( а.с. 16 Т.26).
Судом встановлено, що при зверненні із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трансенерго" не посилався на Договір про заставу від 27.08.1997 року та обгрунтовував свої вимоги до боржника самим Договором про поставку нафтопродуктів № 08-003 від 27.08.1997 року та іншими доказами.
На дату його звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Закон № 2343 в старій редакції визнавав кредитором юридичних осіб, які мали підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю були забезпечені заставою.
Відповідно, ТОВ "Трансенерго", майнові вимоги якого повністю були забезпечені заставою, не мав права ініціювати справу про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод". Однак господарському суду при порушенні справи про банкрутство зазначені обставини не були відомі. Про наявність заставних відносин з ініціюючим кредитором, господарський суд не було повідомлено також боржником.
Договір про заставу від 27.08.1997 року було надано до матеріалів справи саме конкурсним кредитором ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" в якості додатку до заяви № 01-01 від 04.01.10 року.
Ухвалою суду від 08.09.2000 року було здійснено перехід на застосування положень нового закону, про введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядником майна Обрусову І.В. ( а с. 207 Т.8).
Одночасно судом було встановлено, що проти ініціюючого кредитора у цій справі ТОВ "Трансенерго" 20 лютого 2001 року господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі про банкрутство № 24/183-б за загальною процедурою, 16.07.2001 року проведено підготовче засідання суду та 27.09.2001 року - попереднє.
Водночас, ухвалою суду від 23.05.2001 року у справі про банкрутство ВАТ Коровинецький цукровий завод" , ТОВ "Трансенерго", яке перебувало у процедурі банкрутства, було затверджено в якості інвестора боржника разом з іншими двома конкурсними кредиторами: Українською корпорацією " Укрнафтопродукт" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( а. с. 221 Т.10).
Ухвалою суду від 25.06.2001 року у справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Жеронкіна Д.Л. призначено керуючим санацією боржника .( а. с. 244 Т.10).
У справі про банкрутство ТОВ "Трансенерго" № 24/83-б ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2001 року арбітражного керуючого Жеронкіна Д.Л. було призначено розпорядником майна ТОВ "Трансенерго".
Таким чином, після 16.07.2001 року та до 05.11.2001 року арбітражний керуючий Жеронкін Д.Л. одночасно виконував повноваження розпорядника майна ТОВ "Трансенерго" , яке вважалось інвестором ВАТ "Коровинецький цукровий завод" та повноваження керуючого санацією останнього.
Постановою господарського суду м. Києва у справі № 24/183-б від 05.11.2001 року ТОВ "Трансенерго" було визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Жеронкіна Д. Л.
Таким чином, після 05.11.2001 року та до 19.02.2002 року арбітражний керуючий Жеронкін Д.Л. одночасно виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Трансенерго" , яке вважалось інвестором ВАТ "Коровинецький цукровий завод" та повноваження керуючого санацією останнього.
Ухвалою господарського суду м. Києва у справі № 24/183-б від 19.02.2002 року арбітражного керуючого Жеронкіна Д.Л. було звільнено від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Трансенерго" за станом здоров''я та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Дунаєвського Е.Л. ( а с. 20 Т.19).
В свою чергу, арбітражний керуючий Жеронкін Д.П. продовжував виконувати повноваження керуючого санацією ВАТ "Коровинецький цукровий завод" до 31.05.2002 року.
До 31.05.2002 року ТОВ "Трансенерго" , яке перебувало в ліквідаційній процедурі продовжувало вважатись інвестором ВАТ "Коровинецький цукровий завод".
Станом на дату затвердження судом у справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" уточненого реєстру вимог кредиторів 21.03.2003 року, чинною була редакція статті 14 Закону № 2343, яка визначала обов'язок розпорядника майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Однак відомості про заставні вимоги ТОВ "Трансенерго" до боржника на суму 1026310,00 грн. до уточненого реєстру вимог кредиторів керуючим санацією Горуком В.А. внесено не було.
У матеріалах справи відсутні докази передачі попереднім керуючим санацією ВАТ "Коровинецький цукровий завод" Жеронкіним Д.Л. , який одночасно виконував обов'язки ліквідатора ТОВ "Трансенерго" після припинення його повноважень 31.05.2002 року оригіналу Договору про заставу від 27.08.1997 року у розпорядження новопризначеного керуючого санацією Горука В.А.
Більше того, судом звернуто увагу, що за Угодою № 4-3 про уступку прав вимоги від 24.12.2003 року ТОВ "Трансенерго" передало ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" право вимоги за Договором про заставу від 27.08.1997 року, а за основним Договором № 08-003 від 27.08.1997 року про поставку нафтопродуктів - ні .
Оскільки Угоду № 4-3 про уступку прав вимоги від 24.12.2003 року укладено за час дії ЦК УРСР 1963 року, господарський суд враховує наступне.
У пункті 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 14.12.1993 № 01-6/1301 "Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу" зазначено наступне: відповідно до статті 197 Цивільного кодексу України уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону або договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.
До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання.
Виходячи з цього, кредитор не має права залишити за собою основні вимоги за зобов'язанням і уступити іншій особі тільки права, що забезпечують його виконання, наприклад, стягнення неустойки за недопоставку продукції або штрафу за прострочку повернення засобів упаковки багаторазового використання.
Як випливає із статті 197 Цивільного кодексу України, у разі уступки кредитором основної вимоги за зобов'язанням до набувача автоматично переходять права, що забезпечують його виконання.
Отже, якщо кредитор уступає іншій особі основні вимоги, угода про таку уступку не вимагає окремої умови про уступку права на вжиття до боржника заходів, що забезпечують виконання зобов'язання (неустойка, штраф, пеня).
Згідно пункту 2 цього Роз'яснення для вирішення питання щодо правомірності дій кредитора, перш за все, необхідно з'ясувати, чи не суперечить уступка вимоги іншій особі закону (нормативному акту), що регулює конкретні взаємовідносини.
Відповідно до статті 178 ЦК УРСР 1963 року виконання зобов'язань забезпечувалось згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством.
Тому, з врахуванням змісту пункту 1 Роз'яснення кредитор ТОВ "Трансенерго" не мав права залишити за собою основні вимоги за зобов'язанням (в даному випадку, за Договором № 08-003 від 27.08.1997 року про поставку нафтопродуктів) і уступити ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" тільки права, що забезпечують його виконання ( в даному випадку, за Договором про заставу від 27.08.1997 року).
У п. 6 Роз'яснення зазначається, що господарський процесуальний Кодекс України не надає господарському суду право замінити позивача. Тому, якщо уступку вимоги здійснено з порушенням законодавства у позові іншої особи до боржника слід відмовити.
Окрім того, застосування ст. 625 Цивільного кодексу України до заставної вартості майна є безпідставним, оскільки як інфляційні, так і 3% річних застосовуються за прострочку виконання грошового зобов'язання.
Більше того, у судовій процедурі санації не розглядаються та не визнаються додаткові вимоги конкурсних кредиторів, які грунтуються на процентах та індексі інфляції , що нараховуються за весь час прострочення грошового зобов'язання. Такі вимоги можуть пред'являлися до боржника у загальному позовному провадженні або в його ліквідаційній процедурі.
З врахуванням вище викладеного, господарський суд відмовляє ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" у задоволенні заяви № 01-01 від 04.01.2010 року про заставні вимоги до боржника та включення до складу заставних кредиторів на суму 5 772 788,49 грн.
2. Як встановлено судом, 29 лютого 2000 року до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника звернулось ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) на суму вимог 600 000,00 грн., посилаючись на наявність права власності на прості векселі № 673115280201 та 673115280202 на суму 300 000,00 грн. кожний, що видані 17 листопада 1998 року ВАТ "Коровинецький цукровий завод" без зазначення строку платежу ( по пред'явленню) на користь ТОВ "Трансенерго" ( а. с. 110-111 Т. 4).
Докази переходу права власності на прості векселі, що були видані на користь іншого векслеутримувача у встановленому порядку не подано, зокрема, якою є дата переходу права власності, приймаючи до уваги, що останні були видані 17. 11.1998 року, а Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, набув чинності для України з 6 січня 2000 р. і відповідно не міг застосовуватися для правовідносин, що виникли до вказаної дати.
Доказів того, що прості векселі № 673115280201 та 673115280202 , видані на користь ТОВ "Трансенерго" , були видані 17.11.1998 року ВАТ "Коровинецький цукровий завод" саме для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, як того вимагали Правила виготовлення і використання вексельних бланків", затверджені постановою КМУ і НБУ N 528 від 10 вересня 1992 р., ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) до суду подано не було. Отже, докази набуття прав з векселів ( стягнення вексельної суми) до заяви не було подано, так само як і докази опротестування векселів нотаріусом .
Більше того, ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) зазначені прості векселі в оригіналі для огляду суду у 2000 році не пр'ед'являлися.
Однак ухвалою суду від 01.09.2000 року визнано грошові вимоги ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) на загальну суму 600 000,00 грн. та 85 грн. державного мита ( а с. 202 Т.8). Ухвалою суду від 21.03.2003 року вимоги зазначеного кредитора включені до реєстру вимог кредиторів ( а с. 125 Т.13).
У заяві № 02-01 від 04. 01.10 року про збільшення вимог до боржника та включення їх до реєстру вимог кредиторів на суму 2 634 619,90 грн. ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" ( м. Київ ) посилається на ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", ст.ст. 47,48 "Уніфікованого закону про переказні та прості векселі", ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.ст. 516 та 518 ЦК України.
Насамперед господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 34 ГПК України докази, що подаються сторонами в якості доказування своїх вимог та заперечень повинні бути належними та допустимими.
Особливістю судових доказів є те, що вони виступають в якості гарантії достовірності одержаної судом інформації, оскільки на підставі їх оцінки в сукупності за правилами ст.ст. 4-7 та 43 господарський суд приймає судове рішення іменем України.
У зв'язку з цим, до їх форми чинним Господарським процесуальним кодексом України встановлені особливі вимоги: докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії ( ст. 36 ГПК України).
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (постанова ВГСУ № Б29/122-09 вд 25.10.11 року , постанова ВСУ № 32/173Б від 08.06.04 року).
На дату засідання суду ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" вимоги ухвали суду від 31.10.11 року надати в оригіналі прості векселі № 673115280201 та 673115280202 для огляду ( в частині наявності індосаменту) та докази вчинення нотаріусом протесту векселів в їх неплатежі не виконано.
Окрім того, господарським судом враховується наступне.
За змістом статті 1 та 5 Закону № 2343, ст. 4-1 ГПК України кредитор, який має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника користується правами позивача, що визначені у ст. 22 ГПК України, зокрема, правом на зменшення розміру вимог та відмову від цих вимог ( повністю або частково).
Відповідно ст. 4 -1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону).
Відповідно до ст. 23 Закону № 2343 вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Вимоги ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на суму 2 634 619,90 грн. до боржника обгрунтовуються обставинами, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому по своїй правовій природі є поточними.
До моменту відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги кредиторів задовольняються у загальному порядку боржником, або за наслідком розгляду спору в позовному провадженні згідно позовних вимог поточного кредитора.
Наслідком заявлення кредитором поточних вимог до боржника в межах справи про банкрутство у судовій процедурі санації є відмова суду у їх визнанні.
З врахуванням вище викладеного, господарський суд відмовляє ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" у задоволенні заяви № 02-01 від 04.01.10 року про збільшення вимог до боржника та включення їх до реєстру вимог кредиторів на суму 2 634 619,90 грн.
3. У задоволенні заяви № 03-01 від 04.01.10 року ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про вимоги до боржника на суму 2 634 613,90 грн. відповідно до Угоди № 2 про уступку права на вимогу від 24.07.2002 року, укладеної з ТОВ "Трансенерго" господарський суд відмовляє з наступних підстав.
Зі змісту зазначеної заяви вбачається, що ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" фактично просить замінити його на ТОВ "Трансенерго" на суму 600 000,00 грн., визнаних ухвалою суду від 28.12.1999 року.
Сума решти вимог грунтується на застосованих ним ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", ст.ст. 47,48 "Уніфікованого закону про переказні та прості векселі", ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.ст. 516 та 518 ЦК України, відповідно до яких вексельну суму 600 000,00 грн. збільшено до 2 634 613,90 грн.
Відповідно до 25 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Про можливість заміни кредиторів у справі про банкрутство внаслідок відступлення права вимоги, а відтак, про можливість внесення змін до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, йдеться також у п.51 Постанови ВСУ № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах у про банкрутство".
Водночас наголошується, що така заміна допускається, якщо перехід прав вимоги за грошовим зобов'язанням відбувся відповідно до правил ЦК України.
Угоду № 2 про уступку права на вимогу від 24.07.2002 року було укладено під час дії ЦК УРСР.
У статті 197 ЦК УРСР 1963 року було зазначено, що уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.
У статті 198 ЦК УРСР 1963 року кредитор, який уступив вимогу іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги.
Про зазначений обов'язок первісного кредитора ТОВ "Трансенерго" перед новим кредитором ЗАТ ФЕК "Тай-Пен Холдінг" прямо обумовлено у п.7 Угоди.
У пункті 8 цієї Угоди зазначено, що розрахунки за даним договором здійснюються сторонами шляхом погашення основного боргу по реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду м. Києва 11.06.2002 року у справі № 24/183-б про банкрутство ТОВ "Трансенерго"
Щодо затвердженого 27.09.2001 року господарським судом м. Києва реєстру вимог кредиторів у справі № 24/183-б про банкрутство ТОВ "Трансенерго", то відомості про кредиторів, включених до нього, зазначаються у мотивувальній частині ухвали суду ( МКВКП "Зоря" , ЗАТ ФЕК "Тай-Пен Холдінг" , працівники боржника), а в резолютивній суд ухвалив : затвердити реєстр вимог кредиторів наданий розпорядником майна ТОВ "Трансенерго" Жеронкіним Д.Л. в сумі 39236582,18 грн.; призначити дату скликання перших загальних зборів кредиторів на 12.10.2001 року. ( а с. 5-6 Т.15).
В подальшому, ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2002 рок у справі № 24/183-б про банкрутство ТОВ "Трансенерго", виключено з реєстру вимог кредиторів грошові вимоги МКВКП "Зоря" у сумі 3856790,04 грн., в т.ч. 1249644,20 грн. пені й колишніх працівників ТОВ "Трансенерго" у сумі 6425,86 грн. та включено до реєстру на зазначену суму вимоги ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" внаслідок укладених угод про уступку права вимоги та перевід боргу ( щодо задоволення вимог працівників) ( а.с. 2 Т.15).
Таким чином, з 11.06.2001 року єдиним кредитором ТОВ "Трансенерго" став вважатися ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг".
Оскільки на дату винесення цієї ухвали, ТОВ "Трансенерго" перебувало у процедурі ліквідації, то розрахунок з його кредитором ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" мав проводитися за правилами ст. 30 та 31 Закону № 2343.
Зокрема, у ч. ч.5 та 6 ст. 30 Закону № 2343 було передбачено, що продаж цінних паперів, що належать банкруту на праві власності, здійснюється відповідно до законодавства.
Уступка вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів. Ліквідатор має право виставити на відкриті торги вимоги банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог банкрута не встановлено комітетом кредиторів.
Докази дотримання вище наведених норм Закону № 2343 у матеріалах справи відсутні.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 22.12.2003 року відхилені клопотання ТОВ "Трансенерго" та ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод" відповідно до укладеної Угоди № 2 про уступку права на вимогу від 24.07.2002 року, які набрала законної сили ( а. с. 18 та 19 Т.15).
Більше того, звертаючись повторно із заявою про визнання кредитором боржника за цієї Угодою, ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" не подано, окрім самої угоди та повідомлення ліквідатора Дунаєвського Е.Л. № 117/09-Т від 17.09.2002 року жодного первинного документу, з якого випливали права першого кредитора до боржника.
Відповідно, докази щодо набутого обсягу кредитором прав до боржника не подано.
Посилання ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на наявність таких документів у копії в матеріалах справи не заслуговують на увагу, оскільки питання доказування ініціюючим кредитором своїх вимог до боржника грунтувались на процесуальному законі, а заміна осіб у зобов'язанні та перехід прав у певному обсязі здійснюється за правилами цивільного законодавства, як матеріального права. За загальним правилом, до матеріалів справи оригінали документів не долучаються.
Посилання ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" на ухвали суду від 28.12.1999 року та від 21.03.2003 року як на підставу вимог до боржника також судом до уваги не приймаються, оскільки є процесуальною формою визнання певних правовідносин на дату їх винесення.
Однак після винесення судових актів, встановлені ними правовідносини можуть або змінитися, або припинитися, або змінитися особи ( кредитор або боржник).
В окремих випадках, зміна матеріальних правовідносин тягне за собою зміну процесуальних, що підтверджуються приписами ст. 25 ГПК України.
Так, ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2004 року у справі № 24/183-б про банкрутство ТОВ "Трансенерго" ліквідовано як юридичну особу та припинено провадження у справі. ( а с. 20 Т.19). Ухвалою суду від 04.09.09 року у цій справі визнано вимоги ТОВ "Трансенерго" погашеними.
Однак ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" вважає, що набув право вимоги до боржника до ліквідації ТОВ "Трансенерго" , тому став новою стороною у зобов'язанні, яке, відповідно, продовжує діяти.
У статті 25 ГПК України зазначається, що господарський суд має право винести ухвалу про відмову заміни сторони її правонаступником.
Приймаючи до уваги вище викладене, а також вимоги ст. 33 ГПК України, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви № 03-01 від 04.01.10 року ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про вимоги до боржника на суму 2 634 613,90 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Більше того, збільшення суми вимог проти реєстрової у процедурі санації та в межах справи про банкрутство має наслідком відмову у визнанні таких вимог.
4. Господарський суд відмовляє у задоволенні заяви № 03-01 від 04.01.10 року ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про вимоги до боржника на суму 964 036,41 грн. , що грунтується на Угоді № К-08/12-03 про уступку права на вимогу від 24.12.2003року, укладену з УК "Укрнафтопродукт" з вище викладених підстав.
Так, у п. 7 цієї угоди було передбачено, що первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору оригінали документів, які відповідають дійсному стану вимоги на день підписання даної угоди та з яких випливають права та обов'язки першого.
Новим кредитором ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" докази виконання первісним кредитором п.7 цієї Угоди не подано.
Судом також встановлено, що Українську корпорацію "Укрнафтопродукт" ( ідент. код 24746017) було ліквідовано за рішенням суду та виключено з ЄДРПОУ 19.06.2006 року ( а. с. 37 Т.20).
У статті 25 ГПК України зазначається, що господарський суд має право винести ухвалу про відмову заміни сторони її правонаступником.
Приймаючи до уваги вище викладене, а також вимоги ст. 33 ГПК України, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви № 03-01 від 04.01.10 року ЗАТ "Фек "Тай-Пен Холдінг" про вимоги до боржника на суму 964 036,41 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Більше того, збільшення суми вимог проти реєстрової у процедурі санації та в межах справи про банкрутство має наслідком відмову у визнанні таких вимог.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 25, 33, 43 та 86 ГПК України, ст.ст. 1, 14, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , господарський суд , - <� Текст >
<� Текст > <� Дата > <� Текст > <� Поле для текста >
<� Поле для текста >
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяв конкурсного кредитора по справі - ЗАТ "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" № 01-01 від 04.01.10 р. про заставні вимоги до боржника та включення до складу заставних кредиторів на суму 5772788,49 грн., № 02-01 від 04.01.10 р. про збільшення вимог до боржника та включення до складу реєстру вимог конкурсних кредиторів з сумою 2634619,90 грн., № 03-01 від 04.01.10 р. про вимоги до боржника та включення до складу кредиторів на суму 3598653,31 грн.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку. <� Дата слухання справи > о <� Час слухання > <� Текст > <� Поле для текста >
<� Поле для текста >
Головуючий суддя Машевська О.П.
судді Терлецька-Байдюк Н.Я.
Шніт А.В.
<� Поле для текста >
