АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/1806/13
Справа №233/12 Головуючий 1 інст. - Шмадченко С.І.
Категорія: земельні Доповідач - Бобровський В.В.
Р І ШЕ Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Бобровського В.В.,
С у д д і в Шевченко Н.Ф.,
Кокоші В.В.,
при секретарі Гелашвілі Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5, Управління земельних відносин, Управління Держкомзему у м.Харкові, Харківське регіональне відділення Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», 3-тя особа ОСОБА_6, про визнання рішень Харківської міської ради недійсними, поновлення порушеного права, визнання недійсним договору дарування, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання недійсними: п.139 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 10 вересня 2008 року № 237/08 «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів відведення земельних ділянок» про скасування п.1.4 додатку до рішення Харківської міської ради від 16 квітня 2008 року № 85/08 «Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 740 кв.м по АДРЕСА_2 та рішення Харківської міської ради від 30 вересня 2009 року № 217/09 «Про передачу у власність та передання громадянам в оренду земельних ділянок» п.13 доповнення № 5), яким скасовано п.151 додаток 1 рішення Харківської міської ради «Про передачу у власність та передання в оренду земельних ділянок» від 25 лютого 2009 року № 27/09 про надання ОСОБА_3 у власність вищевказаної земельної ділянки».
Позивачі посилались на те, що ОСОБА_3 відповідно договору дарування від 29 квітня 2002 року є власником п'ятдесят дев'ять сотих домоволодіння по АДРЕСА_2.
ОСОБА_4 за договором дарування від 7 липня 1982 року належить сорок одна сота будинку. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці наданої в постійне користування згідно рішення Київського райвиконкому м.Харкова № 24 від 13 грудня 1957 площею 538 кв.м, окрім цього вони користуються частиною земель запасу площею 204 кв.м, на якій самочинно побудований гараж у 1986 році.
Рішенням міської ради від 16 квітня 2008 року їм було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 740 кв. м'яку за рішенням міської ради від 25 лютого 2009 року № 27/09, додаток № 1 п.151 передано їм у власність.
Проте при оформленні права власності стало відомо, що вказані рішення міською радою скасовані та прийнято рішення про розробку проектів відводу земельної ділянки площею 947 кв.м по АДРЕСА_1 для передачі у власність ОСОБА_5 в тому числі за рахунок частини земель запасу, яку вони використовують.
З таких підстав позивачі просили визнати недійсним п.139.1 додаток № 1 до рішення міськради від 30 вересня 2009 року про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки ОСОБА_5, поновити їх право постійного користування земельною ділянкою площею 740 кв. м.
Ухвалою районного суду від 14 грудня 2010 року провадження у справі за заявою представника міськради, як така що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства закрита.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2011 року за апеляційною скаргою ОСОБА_4 ухвалу районного суду від 14 грудня 2010 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В подальшому в уточнених позовних заявах ОСОБА_3, ОСОБА_4 протягом квітня - вересня 2011 року просили зобов'язати управління Держкомзему у м.Харкові провести реєстрацію та видачу державного акту на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 740 кв. м, з метою забезпечення позову заборонити управлінню Держкомзему реєстрацію державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 937 кв. м, а міської ради видавати такий державний акт.
У лютому 2012 року позивачі додатково просили скасувати рішення міської ради № 70/10 від 29 квітня 2010 року п.66 додаток №1 про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0937 га по АДРЕСА_1, відновити обмінний файл з кадастровим № 6310136600120420004 на земельну ділянку, яка рахується за ОСОБА_3 площею 0,074га для обслуговування житлового будинку та господарських забудов по АДРЕСА_2; анулювати обмінний файл з кадастровим №6310136600120420005 на земельній ділянці площею 0,0937 га, що рахується за ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, а також визнати недійсним Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 №631010001000174 від 14 червня 2011 року площею 0,0937 га та визнати недійсним договір дарування земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0937 га, укладеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6, посвідченого 25 липня 2011 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Скасовано п.139 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 10 вересня 2008 року №237/08 «Про скасування п.1.4 додатку до рішення Харківської міської ради від 16 квітня 2008 року №85/08 «Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відводу земельної ділянки по АДРЕСА_2 в частині оформлення документів на земельну ділянку площею 536 кв.м
В іншій частині у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 з посиланням на підставність та обґрунтованість позовних вимог, неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення районного суду скасувати, новим рішенням позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, колегія вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення районного суду скасувати, позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково з наступного.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, згідно до п.3, 4 ст.309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за нормою ч.1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але до ч.3 цієї статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що під головуванням судді Шмадченко С.В. ухвалою районного суду 14 грудня 2010 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання рішень недійсними та про поновлення порушеного права закрито, як така, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За апеляційною скаргою ОСОБА_4 вказана ухвала суду скасована ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2011 року, а справу направлено до того ж суду для продовження розгляду.
Згідно протоколу розподілу справ між суддями у неавтоматизованому режимі від 15 лютого 2011 року, справу призначено до розгляду судді Шмадченко С.В. (т.2 а.с.1)під головування якої справу вирішено по суті спору в порушення вимог процесуального права про недопустимість повторної участі судді в розгляді справи за нормою ч.1 ст.21 ЦПК України відповідно до якої суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції не може брати участь у розгляді цієї самої справи після скасування ухвали про закриття провадження.
Згідно до ч.1 ст.23 цього Кодексу за наявності таких підстав суддя зобов'язаний заявити самовідвід, чого не було вчинено суддею у даній справі.
За таких обставин, колегія вважає, що справу вирішено неповноважним судом та відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, допущені порушення є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
При вирішенні справи по суті спору апеляційним судом встановлені такі обставини та правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин.
Житловий будинок з господарськими забудовами та спорудами АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 29 квітня 2002 року п'ятдесят дев'ять сотих, ОСОБА_4 - сорок одна сота відповідно договору дарування від 7 липня 1982 року.
Житловий будинок розташовано на земельній ділянки площею 538 кв.м, який надано в постійне користування рішення Київського райвиконкому м.Харкова № 24 від 13 грудня 1957 року особам правонаступниками яких є позивачі, для будівництва житлового будинку (т.1 а.с.43-44).
Земельна ділянка площею 536 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку надано попередньому власнику будинку рішенням Київського райвиконкому м.Харкова від 29 листопада 1957 року (т.3 а.с.108-109).
Згідно плану земельних ділянок кварталу між земельними ділянками сторін розташована земельна ділянка площею 411 кв.м, яка перебуває в комунальній власності Харківської міської ради.
Рішенням міської ради № 85/08 від 16 квітня 2008 року (додаток 1 п.1.4) ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 740 кв.м по АДРЕСА_2.
На підставі договору від 28 травня 2008 року науково-виробничим підприємством «Навігаційно-геодезичний центр» виготовлено проект відведення земельної ділянки площею 740 кв.м для надання у власність ОСОБА_8
Зазначений проект затверджено рішенням Харківської міської ради № 27/09 від 25 лютого 2009 року та згідно додатку 1 п.151 відповідно до положень ст..ст. 89, 116, 118 та вмежах норм за ст..121 ЗК України передана земельна ділянка площею 740 кв.м, з урахуванням площі наданої у користування у грудні 1957 року та 202 кв.м із земель запасу, що межують з ділянкою АДРЕСА_2, у приватну власність для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.
Із матеріалів справи вбачається, що без повідомлення ОСОБА_3 рішенням міської ради № 237/08 від 10 вересня 2008 року (із змінами та доповненнями від 23.10.2008р. № 285/08, № 286/08 від 29 квітня 2009 року № 95/09, від 30 вересня 2009 року № 217/09), п.1.4 додатку 1 до рішення міської ради від 16 квітня 2008 року № 85/08 про надання дозволу на розробку проекту відведення йому земельної ділянки відмінено п.139 додатком 1, та додатково п.139.1 надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 947 к.м, включаючи 536 кв.м наданих у листопаді 1957 кв.м та із земель запасу площею 411 кв.м, з яких передано у власність ОСОБА_3 202 кв.м ділянки за рішенням міської ради № 27/09 від 25 лютого 2009 року.
Аналіз матеріалів проекту землеустрою по АДРЕСА_1, розробленого на замовлення ОСОБА_5 приватним підприємством «ЛІК», свідчить про те, що висновки управління містобудування та архітектури від 21 квітня 2009 року, висновок управління культури і туризму від 29 травня 2009 року, державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17 квітня 2009 року, управління Держкомзему у м.Харкові від 13 травня 2009 року, вчинені після набуття ОСОБА_3 за нормою ст..124 ЗК України права власності на земельну ділянку площею 740 кв.м.
Скасовуючи рішення міської ради № 27/09 від 25 лютого 2009 року про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки рішенням міської ради № 217/09 від 30 вересня 2009 року (п.13 додаток 6), відповідачем не було враховані положення ст..378 ЦК України про те, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинена лише за рішенням суду та у випадках, встановлених законом.
За таких обставин колегія вважає, що при скасуванні рішення від 16 квітня 2008 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки та рішення № 27/09 від 25 лютого 2009 року про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 740 кв.м., Харківською міською радою позивачі протиправно були позбавлені права власності на земельну ділянку, оскільки право власності припиняється на землю лише за рішенням суду.
З огляду на викладене, колегія вважає у зазначеній частині позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними вищевказаних рішень міськради, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України та п.10 ч.2 ст.16 ЦК України підлягають задоволенню частково, а рішення міськради про позбавлення їх права власності на земельну ділянку підлягають визнанню незаконними.
Посилання позивачів на норму ст..155 ЗК України, як на підставу визнання недійсними зазначених рішень міськради, колегія не приймає до уваги виходячи із зазначеної норми, відповідно до якої акти органу місцевого самоврядування визнаються недійсними за порушення права особи щодо володіння, користування та розпорядження належній їй земельної ділянки.
Виходячи із наведеного колегія вважає за необхідне поновити право власності позивачів на земельну ділянку, АДРЕСА_2 площею 740 кв.м, визнати недійсним Державний акт на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0937 га по АДРЕСА_1 та недійсним договір дарування ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0937 га на користь ОСОБА_6
Зобов'язати управління Держкомзему у м.Харкові відповідно до положень ст..ст.125, 126 ЗК України провести реєстрацію та видачу ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 740 кв.м зобов'язати районне управління державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» та Управління Держкомзему у м.Харкові відновити обмінний файл з кадастровим номером на земельну ділянку площею 0.074 га на ім'я ОСОБА_3, анулювати обмінний фал з кадастровим номером на земельну ділянку площею 0.0937 га на ім'я ОСОБА_5
Заперечення відповідачів про безпідставність позову, правомірність прийнятих міською радою рішень щодо спірної земельної ділянки, колегія не приймає до уваги за їх безпідставністю та необґрунтованість, враховуючи що норми ст..ст. 125, 126 ЗК України про набуття права власності на земельну ділянку з моменту державної реєстрації набули чинності після прийняття рішення міської ради № 27/09 від 25 лютого 2009 року.
З огляду на викладене, керуючись ст..ст.303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року скасувати.
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_9, Управління земельних відносин, Управлінню Держкомзему у м.Харкові, Харківському регіональному відділенню ДП «Центр державного земельного кадастру», третя особи: ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати:
- рішення Харківської міської ради № 237/08 від 10 вересня 2008 року, додаток 1, п.139 про скасування рішення Харківської міської ради від 16 квітня 2008 року № 85/08, додаток 1, п.1.4 та скасувати п.139-1 про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 947 кв.м. по АДРЕСА_1.
- рішення Харківської міської ради від 30 вересня 2009 року № 217/09 додаток 6 п.13 про скасування п.151 додаток 1 до рішення Харківської міської ради від 25 лютого 2009 року № 27/09, про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 740 кв.м по АДРЕСА_2 та п.275 додаток 1 про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки площею 937 кв.м по АДРЕСА_1.
Поновити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,074 га АДРЕСА_2.
Зобов'язати Управління Держкомзему України у м.Харкові провести реєстрацію та видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 740 кв.м на ОСОБА_3 АДРЕСА_2.
Зобов'язати Харківське регіональне відділення ДП «Центр державного земельного Кадастру» та Управління Держкомзему України у м.Харкові відновити обмінний файл з кадастровим номером № 6310136600120420004 на земельну ділянку АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3 та анулювати обмінний файл з кадастровим номером № 6310136600120420005 на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0937 га.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0937 га виданий ОСОБА_5 14 червня 2011 року на підставі рішення Харківської міської ради № 70/20 від 29 квітня 2010 року,
Визнати недійсним договір дарування ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0937 га на користь ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 25 липня 2011 року.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді
