Дата документу 12.08.2020 Справа № 2-1676/11
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 2-1676/11
Провадження №22-ц/807/2580/20
Головуючий в 1-й інстанції Стоманов Е.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2020 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,суддів:Крилової О. В., Полякова О. З.,секретарСеменчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року, постановлену у м. Запоріжжі по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 28.04.2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу призначено до розгляду в порядку загального провадження та призначене підготовче засідання.
25.05.2020 року на адресу суду надійшла заява про залучення до участі правонаступника позивача, заява обґрунтована тим, що 26.11.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю згідно з яким ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-200/899/2008 від 26.06.2008 року (укладеного з ОСОБА_1 ) та договором поруки № ML-200/899/2008 від 26.06.2008 року (укладеного з ОСОБА_2 ) п.344 Додатку до договору купівлі-продажу кредитного портфеля. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги за вищевказаними договорами.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року, залученодо участі у цивільній справіза позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якостіправонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, буд. 28-Д.
Направлено на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» копію відповідної ухвали.
Підготовче засіданнявідкладено на 15 годину 30 хвилин 30 вересня 2020 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на час ухвалення рішення у справі ПАТ «ОТП Банк» втратив право вимоги до скаржника, уклавши до цього, а саме 26.11.2010 року договір купівлі-продажу кредитного портфеля та договір про відступлення права вимоги з ТОВ «ОТП Факторинг», а тому наразі відсутнє матеріальне правонаступництво та підстави для залучення до участі у справі ТОВ «ОТП Факторинг»
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю згідно з яким ПАТ «ОТП Банк», відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-200/899/2008 від 26.06.2008 року (укладеного з ОСОБА_1 ) та договором поруки № ML-200/899/2008 від 26.06.2008 року (укладеного з ОСОБА_2 ) п.344 Додатку до договору купівлі-продажу кредитного портфеля.
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи встановлено факт передання кредитором своїх прав новому кредитору за договором (відступлення права вимоги), що має наслідком процесуальне правонаступництво сторони позивача.
З вказаними висновками суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46ЦПК України передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз наведених норм права, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення позивача із позовом до суду відповідач у справі має бути наділений цивільною правосуб`єктністю. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Позовна заява подана до суду 12 жовтня 2010 року, тобто враховуючи, що 26листопада 2010року міжПАТ «ОТПБанк» таТОВ «ОТПФакторинг Україна»було укладеноДоговір купівлі-продажукредитного портфелю, ПАТ«ОТП Банк»мав повноваженняна подачупозову.
Відповідно до частини першої статті 48ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно з частиною першою статті 55ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь за останнього.
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб`єктного складу учасників спору. Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до положень статті 55 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов`язанні, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Оскільки наразі заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу призначено до розгляду, а позивач у справі втратив право вимоги до відповідачів в наслідок укладання договору про відступку права вимоги, залученню до участі у справі підлягає його правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 13 серпня 2020 року.
Судді: С. В. Кухар
О. В. Крилова
О. З. Поляков
