Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №2-1014/10
09.09.2010 року. м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі :
головуючої – судді Рішко Г.І.,
при секретарі – Стрижак О.М.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду з позовною заявою д о управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 796-ХП від 28.02.1991 року позивач ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 8.12.09 р. його визнано інвалідом другої групи, а з 25.05.2010 р. – інвалідом першої групи.
Відповідно до положень статті 14 Закону №796-ХІІ позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що позивач має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а з з 25.05.10 р. – у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується в повному обсязі незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Також згідно ст. 54 даного Закону, розмір моєї пенсії не може бути меншим з 8.12.09 р. по 24.05.10 р. 8 мінімальних пенсій за віком, а з 25.05.10 р. не може бути меншим 10 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону №796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Стаття 54 ч.4 Закону гласить, що особам, віднесеним до 1 категорії, у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а першої групи – 10 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно даним Законом визначається розмір мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
31.05.2010 року позивач звернувся до відповідача, щоб той здійснив перерахунок пенсії у відповідності до гарантованого законом мінімуму. 10.06.2010 р. відповідач відмовив у задоволенні вимог поставлених в заяві.
Позивачеві в період з 08.12.2009 року виплачувалася пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, розмір яких відповідачем визначався не виходячи з мінімальної пенсії, а виходячи з ПКМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 виходячи з базової величини 19, 91 грн.
Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд такі задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився, однак від такого на адресу суду надійшли заява та письмове заперечення на позовні вимоги позивача, в якому відповідачем позовні вимоги не визнаються, просить відмовити у їх задоволенні та розглянути справи за його відсутності.
Обстеживши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 796-ХП від 28.02.1991 року позивач ОСОБА_1, являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08.12.2009 р. його визнано інвалідом другої групи, а з 25.05.10 р. – інвалідом першої групи/ а.с.5,6,7/.
Відповідно до положень статті 14 Закону №796-ХІІ позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що позивач має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% відсотків мінімальної пенсії за віком з 8.12.09 р. по 24.05.10 р., а з 25.05.10 р. – 100 % відсотків мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується в повному обсязі незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Також згідно ст. 54 даного Закону, розмір пенсії не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів другої групи і 10 мінімальних пенсій для інвалідів першої групи. Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону №796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Стаття 54 ч.4 Закону гласить, що особам, віднесеним до 1 категорії, у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів першої групи – 10 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно даним Законом визначається розмір мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
31.05.2010 року позивач звернувся до відповідача, щоб той здійснив перерахунок пенсії у відповідності до гарантованого законом мінімуму. 10.06.2010 р. відповідач відмовив у задоволенні вимог поставлених в заяві.
Позивачеві в період з 08.12.2009 року по 24.05.2010 року та з 25.05.10 р. виплачувалася державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, розмір яких відповідачем визначався не виходячи з мінімальної пенсії, встановленої Законом, а згідно з ПКМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 виходячи з базової величини 19, 91 грн.
Верховна Рада України своїм пунктом 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року №107-УІ внесла зміни до ст.50, ч.4 54 та ст.67 Закону, а саме ч.4 ст.54 викладено в такій редакції "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності— 150 процентів , а по 1 групі – 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність», а ч.3 ст.67 в такій «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"».
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі №1-28/2008 року, керуючись статтями 147,150,152 Конституції України та статтями 45,51,61, 63,65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: пункт 2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення пункт 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» яким внесено зміни до статей 50, 54 та 67 Закону України №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пункт 6 рішення Конституційного Суду в цих справах мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Пункти 7 рішень Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним, і не може бути оскаржене.
Відповідач, усупереч ст.ст.50, 53, 54 та 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не проводив та не проводить перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 в розмірі встановленому ст. 54 та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю встановлену ст.50 вищезгаданого Закону.
Також слід звернути увагу на Оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку), яким встановлено, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4.ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не Постанова Кабінету Міністрів «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року №1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
У відповідності до ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, відмова відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу з урахуванням ст.ст. 50, 53, 54 та 67 Закону №796-ХІІ є протиправною, такою, що ущемляє його права та суперечить Конституції та законам України.
Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 01 липня 2010 року – 709 грн., з 01 жовтня 2010 року 723 грн., з 01 грудня 2010 року 734 грн.
Отже, розмір пенсії позивача разом з додатковою пенсією за шкоду заподіяну здоров'ю має бути та повинна була бути значно вищою аніж нарахована та нараховувалась відповідачем, як це і вбачається із відмови, яку надано відповідачем про нараховану пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 53, 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України , ст.ст. 8,10,31,60,212,213,214,215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районні Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду першої групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районні Закарпатської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 8.12.09 р. по 24.05.10 р. у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та з 25.05.10 р. 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1. ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на день виплати.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районні Закарпатської області витрати за ІТЗ судового процесу в розмірі 37, 00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: РІшко Г.І.
