Справа № 2-1014/10 провадження № 22-ц/0390/969/2012 Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г. Категорія: 37 Доповідач: Осіпук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.06.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Осіпука В В,
суддів - Овсієнка А.А., Свистун О.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю осіб, які не брали участі у справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду від 11 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд із зазначеним позовом. Покликались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їх баба ОСОБА_7, яка задовго до своєї смерті заповіла їм: будинковолодіння по АДРЕСА_1; присадибну земельну ділянку площею 0,58 га. за даною адресою; земельну частку-пай площею 1,81 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Баївської сільської ради Луцького району Волинської області. Даний заповіт було складено 17 лютого 2000 року і посвідчено секретарем Баївської сільської ради Луцького району.
Крім того позивачі зазначали, що про даний заповіт їм стало відомо в липні 2008 року, а отже строк на прийняття спадщини ними пропущено з поважних причин.
Тому просили суд постановити рішення, яким надати їм додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7
11 жовтня 2010 року рішенням Нововолинського міського суду позов задоволено, визначено ОСОБА_4, ОСОБА_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю два місяці після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В поданій на рішення апеляційній скарзі особи, які не брали участі у справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять дане рішення скасувати як незаконне, прийняте без з'ясування всіх обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з поважних причин пропустили строк для подачі заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та визначив їм додатковий строк для звернення до нотаріальної контори з відповідними заявами.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживає постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч.1 ст.1270 цього ж Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, яка 17 лютого 2000 року на випадок своєї смерті склала та посвідчила у Баївській сільській раді Луцького району Волинської області заповіт, яким заповіла все своє майно у певних частинах своїм онукам - позивачам по справі: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 9-10, 15).
Крім того установлено, що на час відкриття спадщини позивачі постійно із спадкодавцем не проживали і у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_7 заяв у нотаріальну контору про прийняття спадщини не подавали. Як причину пропуску строку на прийняття спадщини ОСОБА_4, ОСОБА_5 вказали незнання про існування заповіту, зміст якого їм став відомий лише в липні 2008 року, від права на спадщину не відмовлялись.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів справи слідує, що жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяв до нотаріуса у шестимісячний строк позивачами не надано, тобто не доведено ті обставини, на які вони покликалися як на підставу своїх вимог.
Крім того поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що позивачі, дізнавшись про наявність заповіту у липні 2008 року, як самі про це зазначають, з позовом про визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини звернулись до суду лише у липні 2010 року.
Оскільки позивачами не доведені поважні причині пропуску строку для прийняття спадщини, то висновки суду першої інстанції, зроблені в оскаржуваному рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а саме рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.
Тому, відповідно до вимог пунктів 2-4 частини 1 статті 309 ЦПК України, дане рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу осіб, які не брали участі у справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити, оскаржуване рішення Нововолинського міського суду від 11 жовтня 2010 року скасувати.
В позові ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. ,
Головуючий:
Судді:
