ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-1014/10
20 квітня 2010 року Першотравенської міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Бондарьової Г.М
при секретарі Кобкі Т.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Першотравенськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно.
23 травня 2009 року він уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі–продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 (надалі - нерухоме майно), за яким він купив, а відповідач продав йому нерухоме майно.
Згідно з умовами договору, він сплатив відповідачу повну суму продажу нерухомого майна у розмірі 23500,00 грн., про що свідчить підписання договору з боку відповідача.
Проте відповідач необґрунтовано ухиляється від нотаріального посвідчення, передбаченого ст. 657 ЦК, що робить неможливою реалізацію виняткових повноважень позивача по володінню, користуванню і розпорядженню придбаною власністю, які закріплені ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України, ст. 4 Закони України «Про власність».
Позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, про що надав суду письмову заяву та просить розглядати справу в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмову заяву, що дійсно продав позивачу нерухоме майно та просить узаконити угоду та визнати за позивачем право власності на вищезазначене нерухоме майно, визнає позов в повному обсязі та просить розглядати справу у його відсутність.
Представник виконавчого комітету Першотравенської міської ради Стрельников Вадим Сергійович позов визнав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву та просить суд розглядати справу в його відсутність.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Виходячи з наведеного та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що 23 травня 2009 року позивач уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі–продажу квартири АДРЕСА_1 (надалі - нерухоме майно), за яким він купив, а відповідач продав йому нерухоме майно.
Згідно з умовами договору, він сплатив відповідачу повну суму продажу нерухомого майна у розмірі 23500,00 грн., про що свідчить підписання договору з боку відповідача. Спірне майно належало відчиму відповідача ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва №10187 про право власності на житло від 04 листопада 2008 року, та зареєстрованого в Першотравенському МБТІ 18.12.2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідач постйно проживав з відчимом ОСОБА_4 після смерті його матері, з якою ОСОБА_4 перебував у фактичних шлюбних відносинах, тобто з 1994 року. Відповідач звернувся у Першу Павлоградську державну нотаріальну контору за відкриттям спадщини, де йому було рекомендовано для вирішення питання по суті звернутися до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області.
Всі положення даного договору повністю відповідають вимогам законодавства.
Згідно зі ст.ст. 655, 657 ЦК України між позивачем та відповідачем у письмовій формі була досягнута домовленість за всіма істотними умовами купівлі-продажу нерухомого майна. Посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу нерухомого майна сторони не мали можливості, так як відповідач ухилявся від свого обов’язку. Відповідач фактично вступив у права спадкоємця , так як він постйно проживав з відчимом ОСОБА_4 після смерті його матері, з якою ОСОБА_4 перебував у фактичних шлюбних відносинах. Згідно з п.3. ст.1268 ЦК України Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання зі спадкодавцем підтверджується актом №6 від 08.01.2010 року, виданого ПП «Комунальщик-3». Згідно з п21 Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Представник виконавчого комітету Першотравенської міської ради Стрельников Вадим Сергійович позов визнав, та просить визнати за позивачем право власності на вищезазначене нерухоме майно.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Проте відповідач необґрунтовано ухиляється від нотаріального посвідчення, передбаченого ст. 657 ЦК, що робить неможливою реалізацію виняткових повноважень позивача по володінню, користуванню і розпорядженню придбаною власністю, які закріплені ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України, ст. 4 Закони України «Про власність».
Сторони фактично виконали свої зобов'язання за даним договором. Нерухоме майно було передано позивачу, відповідач отримав гроші і передав нерухоме майно.
Згідно ст.220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном визнається правомірним, якщо інше не встановлене законом. Позивач здійснює володіння нерухомим майном на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23 травня 2009 р., згідно з якими до позивача переходить право власності на нерухоме майно.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 204, ч. 2 ст. 220,, ч. 1 ст. 321, 392, 655, 657 ГК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування » ч. 3 ст. 48, ст. 49 Закону України «Про власність», суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності по праву спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, яка належала Свідоцтва №10187 про право власності на житло від 04 листопада 2008 року, та зареєстрованого в Першотравенському МБТІ 18.12.2008 року.
Визнати дійсним договір купівлі–продажу квартири від 23 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про продаж квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва №10187 про право власності на житло від 04 листопада 2008 року, та зареєстрованого в Першотравенському МБТІ 18.12.2008 року
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: /Г.М.Бондарьова/