Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 2-1014/10
РІШЕННЯ
Іменем України
12.07.2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Ковальчук Л.М.
при секретарі Гуменній Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Біо-Оріяна” до ОСОБА_2, виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про розірвання договору, визнання рішень виконавчого комітету сільської ради незаконними, стягнення збитків, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2010 року позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Біо-Оріяна” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про розірвання договору, визнання незаконним рішення виконкому сільської ради в частині та стягнення збитків.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.11.2004 року між ТОВ “Біо-Оріяна” та ОСОБА_2 (пайовик) укладено договір на пайову участь у фінансуванні будівництва житлового будинку № 46/3-А2, згідно умов якого пайовик за рахунок власних коштів зобов’язався прийняти пайову участь у фінансуванні будівництва житлового комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46, який будує ТОВ “Біо-Оріяна”, а товариство після завершення будівництва передає пайовику документи для оформлення права власності на відповідну частку об’єкта будівництва, а саме – одне офісне приміщення загальною площею 79,71 кв.м: будівельний номер офісу – А2, секція будівництва №3, поверх перший.
За договором ОСОБА_2 зобов’язався в термін до 05.12.2004 року профінансувати будівництво вказаного офісного приміщення в сумі 257625,00 грн. (п.1.2., п.п.3.3.4. договору), хоча згідно п.2.2. ціна зазначеного приміщення визначена сторонами у сумі 159420,00 грн.
06.12.2007 року відповідачем було сплачено пай у сумі 164400,00 грн.
ТОВ «Біо-Оріяна» зазначав, що будівництво будинку № 46 по вул. Леніна в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області було завершене наприкінці другого кварталу 2007 року, що підтверджується актом державної приймальної комісії від 31.08.2007 року, затвердженим розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.09.2007 року № 584, а частково сплачуючи пай, ОСОБА_2 зіслався в платіжному документі на уточнену площу приміщення – 82,2 кв.м, встановлену за результатами обміру площі, здійсненому БТІ 02.04.2007 року у період підготовки здачі будинку в експлуатацію.
Позивач ТОВ “Біо-Оріяна” зазначив, що часткова оплата відповідачем паю після завершення будівництва означає, що під час будівництва будинку відповідач фактичної участі у його будівництві не приймав, що суперечить суті зобов’язань за договором про пайову участь.
Хоча згідно з п.5.4. договору від 30.11.2004 року №46/3-А2 сторони домовились про те, що договір діє з моменту виконання пайовиком п.3.3.4. цього договору, тобто внесення паю в сумі 257625,00 грн. до 05.12.2004 року, і лише з цього моменту у ТОВ “Біо-Оріяна” виникав обов’язок видати документи для оформлення права власності на об’єкт паювання (п.3.1.3.), попереднім директором товариства без перевірки строків та повноти внесення паю (дві істотні умови), всупереч змісту ст. 526 Цивільного кодексу України про те, що зобов’язання має виконуватись належним чином, був виданий акт прийому-передачі №160, при цьому без зазначення дати його укладення.
Позивач стверджував, що виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області порушено п.п.“а” п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, ухваливши рішення від 11.09.2007 року №163 “Про визнання права власності на вбудовано-прибудовані приміщення побутового обслуговування за договорами про пайову участь у фінансуванні будівництва в с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46” в частині встановлення належності і права приватної власності на приміщення-аптеку №3-А2 ОСОБА_2 без наявності акта приймання-передавання об’єкта пайовику (інвестору). Тому це рішення в зазначеній частині, на думку позивача, є незаконним.
02.12.2009 року ОСОБА_2 було надіслано пропозицію внести зміни до договору від 30.11.2004 року №46/3-А2 щодо ціни офісного приміщення, встановивши її на рівні 664833,00 грн., та сплатити неоплачену вартість приміщення або розірвати вказаний договір.
Позивач просив суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 11.09.2007 року №163 “Про визнання права власності на вбудовано-прибудовані приміщення побутового обслуговування за договорами про пайову участь у фінансуванні будівництва в с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46” в частині встановлення належності і права приватної власності на приміщення-аптеку №3-А2 ОСОБА_2, розірвати договір від 30.11.2004 року №46/3-А2 та стягнути з відповідача на користь позивача упущену вигоду у розмірі 500433,00 грн.
В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд також визнати незаконним рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.08.2007 року №133/1 “Про визнання права власності приміщення аптеки за договором про пайову участь у фінансуванні будівництва від 30.11.2004 року гр. ОСОБА_2 в с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46”, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на нежиле приміщення загальною площею 81,2 кв.м ОСОБА_2С виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 12.12.2007 року.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 та представник відповідача виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2004 року між ТОВ “Біо-Оріяна”, від імені якого діяла директор товариства ОСОБА_3, та ОСОБА_2 (пайовик) укладено договір на пайову участь у фінансуванні будівництва житлового будинку №46/3-А2 (надалі – договір від 30.11.2004 року №46/3-А2), згідно умов якого пайовик за рахунок власних коштів зобов’язався прийняти пайову участь у фінансуванні будівництва житлового комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46, який будує ТОВ “Біо-Оріяна”, а товариство після завершення будівництва передає пайовику документи для оформлення права власності на відповідну частку об’єкта будівництва, а саме – одне офісне приміщення загальною площею 79,71 кв.м: будівельний номер офісу – А2, секція будівництва №3, поверх перший (а.с.7-9).
Однією з істотних умов договору на пайову участь у фінансуванні будівництва житлового будинку є ціна паю, який повинен бути сплачений.
Ціна паю, який повинен бути сплачений, за договором від 30.04.2004 року №46/3-А2 чітко визначена у п.2.2. цього договору та становить 159420,00 грн. Про те, що саме ця сума є вартістю паю, також свідчить те, що згідно п.1.2. договору від 30.04.2004 року №46/3-А2 один квадратний метр площі офісного приміщення, у фінансуванні будівництва якого приймав участь ОСОБА_2, становить 2000,00 грн., а запланована його площа – 79,71 кв.м. (79,71 кв.м х 2000,00 грн. = 159420,00 грн.).
У п. 3.3.4. договору від 30.04.2004 року №46/3-А2 встановлено обов’язок пайовика профінансувати кошти згідно п. 2.2. договору, тобто у розмірі 159420,00 грн., проте сума вказана у розмірі 257625,00 грн.
Системно аналізуючи положення договору від 30.04.2004 року №46/3-А2, суд вважає, що ціною договору слід вважати суму, передбачену п. 2.2. договору, оскільки сума у розмірі 257625,00 грн. не відповідає вартості квадратного метра площі офісного приміщення, встановленій в п. 1.2. договору від 30.04.2004 року, помноженій на площу названого приміщення, що становить 79,71 кв.м.
Згідно пункту 3.3.4. договору від 30.04.2004 року №46/3-А2 встановлено обов’язок пайовика профінансувати пай у термін до 05.10.2004 року, п.3.3.5. – обов’язок в двотижневий термін після здачі будинку № 46 по вул. Леніна в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області в експлуатацію здійснити кінцевий розрахунок за даними БТІ і отримати у ТОВ “Біо-Оріяна” документи для оформлення своєї пайової частки у власність.
06.12.2007 року ОСОБА_2 було сплачено пайовий внесок за офісне приміщення, будівельний номер А2 в будинку №46 по вул. Леніна в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області у розмірі 164400,00 грн. (79,71 кв.м. за ціною 2000,00 грн. за квадратний метр та 1,49 кв.м за ціною 2500,00 грн., визначеною п.5.2 договору від 30.04.2004 року №46/3-А2).
Згідно з актом прийому-передачі № 160 за договором від 30.04.2004 року №46/3-А2 ТОВ “Біо-Оріяна” передало ОСОБА_2 у власність приміщення аптеки площею 82,2 кв.м.
Тобто дії директора ТОВ “Біо-Оріяна” щодо підписання акта прийому-передачі №160 свідчать про відсутність наміру у товариства розірвати договір від 30.04.2004 року №46/3-А2 у зв’язку із несплатою або недоплатою ОСОБА_2 вартості паю у строки, встановлені п.3.3.4. та п.3.3.5. договору. Неправомірність, на думку позивача, дій директора ТОВ “Біо-Оріяна” ОСОБА_4 із складання вищезазначеного акта прийому-передачі не встановлена вироком суду у кримінальній справі відповідно до вимог ч. 4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України.
Більше того, умовами договору від 30.04.2004 року №46/3-А2 не передбачено право ТОВ “Біо-Оріяна” розірвати в односторонньому порядку договір у зв’язку з невчасною оплатою пайщиком вартості паю у строки, визначені п.3.3.4. та п.3.3.5. договору.
Відповідно до вимог ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем не надано суду переконливих доказів на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_2 ТОВ “Біо-Оріяна” шкоди, внаслідок чого останнє значною мірою було позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору від 30.04.2004 року №46/3-А2.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.08.2007 року №133/1 встановлено належність і право приватної власності ОСОБА_2 на приміщення аптеки за договором про пайову участь у фінансуванні будівництва від 30.11.2004 року гр. в с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46. (а.с. 54).
Рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 11.09.2007 року № 163 “Про визнання права власності на вбудовано-прибудовані приміщення побутового обслуговування за договорами про пайову участь у фінансуванні будівництва в с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46” встановлено належність і право приватної власності на приміщення-аптеку №3-А2 ОСОБА_2 (а.с.22-24).
Акт прийому в експлуатацію будинку № 46 по вул. Леніна в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області був затверджений розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.09.2007 року № 584 та зареєстровано Інспекцією державного будівельно-архітектурного контролю Київської обласної державної адміністрації 18.09.2007 року (а.с.16-20).
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме – приміщення аптеки загальною площею 81,2 кв.м, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46, було отримано ОСОБА_2 12.12.2007 року (а.с.53). Площа аптеки у вказаному свідоцтві зазначена згідно тієї площі, яка була вказана у рішенні виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.08.2007 року №133/1.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.08.2007 року №133/1 є незаконним, оскільки воно містить виправлення щодо площі аптеки внаслідок незаконних дій сільського голови, який його підписав. Так, відсутній вирок суду у кримінальній справі відповідно до вимог ч. 4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, яким було б встановлено неправомірні дії названої посадової особи.
Згідно вимог ст.60 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивачем же не надано переконливих доказів стосовно того, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.08.2007 року №133/1 та від 11.09.2007 року №163 є незаконними.
Також позивачем невірно обрано спосіб захисту його порушеного права щодо визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007 року недійсним, оскільки свідоцтво не є правочином, а тому визнаватись недійсним воно не може, а може бути лише скасованим.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову .
Керуючись п.6 ст.154 Цивільного процесуального кодексу України суд також приходить до висновку про необхідність скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2010 року.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 651 Цивільного кодексу України та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Біо-Оріяна” до ОСОБА_2, виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про розірвання договору, визнання рішень виконавчого комітету сільської ради незаконними, стягнення збитків, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ковальчук Л.М.
