Справа № 456/769/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/657/23 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2023 року, якою відмовлено ОСОБА_6 у відкритті провадження у справі за заявою щодо бездіяльності прокурора,
встановила:
Заявник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із заявою, яка містить незрозумілий, неконкретизований характер вимог.
Аналізуючи зміст вищезазначеної заяви, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 подав заяву про бездіяльність прокурора щодо незаконного закриття кримінального провадження № 12021140130000024 від 16.01.2021 на стадії досудового розслідування, яка, на його думку, полягає в тому, що прокурор добре поінформований про незаконні дії слідчої ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні, якою не розглянуто його заяву від 29.12.2023 про замах на його життя під час пожежі.
Слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою мотивуючи тим, що порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
За таких обставин, зважаючи на те, що заявник ОСОБА_6 у своїй заяві не висуває жодних конкретних вимог, незважаючи на обізнаність про закриття кримінального провадження № 12021140130000024 від 16.01.2021, питання про скасування постанови про закриття кримінального провадження не порушує, а лише зазначає про бездіяльність прокурора щодо незаконного закриття кримінального провадження № 12021140130000024 від 16.01.2021 на стадії досудового розслідування, яка, на його думку, полягає в тому, що прокурор добре поінформований про незаконні дії слідчої ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні, якою не розглянуто його заяву від 29.12.2023 про замах на його життя під час пожежі, що не входить до визначеного ч.1 ст. 303 КПК України переліку бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за поданою заявою на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
Скаржник ОСОБА_6 не погодившись з ухвалою слідчого судді звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Копію рішення отримано нарочно в суді першої інстанції та подано апеляційну скаргу в межах строку оскарження.
Апелянт покликається на те, що слідча суддя неповно встановила обставини щодо скарги на бездію прокурора, а тому ухвала не відповідає фактичним обставинам справи. Слідча суддя послалася на відсутність в заяві вимог, однак зміст вини полягає в помилковості висновку суду щодо предмету скарги поданої в суд. Зокрема суд вирішив, що неправомірність закриття провадження полягає в діях слідчого, тобто мав би поставити питання про дії поліції, а не прокуратури. Статус заявника у суді є власне «заявник», тобто не сторона кримінального провадження, якій КПК дає право оскаржувати постанову слідства поліції про закриття провадження у слідстві. Встановивши відсутність питання з боку заявника до суду про закриття провадження слідча суддя одночасно не встановила, що заявник до суду не має права, згідно чинного КПК, ставити питання про скасування постанови поліції про закриття кримінального провадження. Відповідно з точки зору правосуддя , в т.ч. оскаржуваної ухвали, через неповноту встановлення обставин, оскаржувана ухвала є необгрунтованою, розглянутою без виклику заявника в суд.
Апелянт наполягає, що слідча суддя в неповному об`ємі встановила обставини справи, пославшись на безпредметність заяви, відповідно прийняла рішення яке не відповідає суті вимог заяви.
Апелянт ОСОБА_6 на розгляд апеляційної скарги не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду шляхом вручення судової повістки нарочно.
Відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників провадження в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК України.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження своє рішення обґрунтував тим, що главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Вирішуючи питання на стадії відкриття провадження за скаргою ОСОБА_6 , слідчий суддя на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України відмовив у відкритті провадження за скаргою поданою на бездіяльність прокурора мотивуючи відсутністю покликання на суть вимог у відповідності до КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, дійсно регламентовано главою 26 КПК України, зокрема ст.ст. 303-308 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема у п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
У суді апеляційної інстанції досліджено матеріали скарги в яких наявна заява ОСОБА_6 від 26.05.2023 та ухвала слідчого судді від 29.05.2023.
Покликання в апеляційній скарзі щодо повернення справи на новий судовий розгляд у зв`язку з неповнотою встановлення слідчим суддею обставин справи, яка стосується можливого зобов`язання прокурора на проведення певних дій стосовно діяльності слідчої ОСОБА_7 , якою закрито кримінальне провадження № 12021140130000024 від 16.01.2021, то таке є необгрунтованим, безпідставним.
З наявних у справі документів вбачається, що ОСОБА_6 вважає себе скаржником, а не учасником кримінального провадження №12021140130000024. При цьому до заяви від 26.05.2023, для підтвердження бездіяльності, яка на думку апелянта є в діях прокурора, не долучено жодного документу, який би підтвердив факт подачі заяви щодо замаху на його життя під час пожежі; також є не зрозумілим дата подачі такого повідомлення, оскільки дата «23.12.2023» ще не настала, а кримінальне провадження порушене у 2021 році, відповідно скарга про злочин може бути датована, як 2021 так і 2022 роками.
Крім того знаючи про закриття кримінального провадження № 12021140130000024 ОСОБА_6 не вказано ні в заяві, ні в апеляційній скарзі коли саме винесена слідчим відповідна постанова. Відповідно суди першої та апеляційної інстанції позбавленні можливості перевірити інформацію зазначену у заяві та апеляційній скарзі до судів першої та апеляційної інстанції стосовно дії чи бездіяльності прокурора, оскільки таке не передбачено діючим КПК України.
Стосовно того, що ОСОБА_6 іменує та вважає себе скаржником, який оскаржує бездіяльність прокурора, то у статті 303 КПК України не зазначено такої особи як «скаржник» який може оскаржувати дію чи бездіяльність кого небуть. У даній статті чітко вказано що і хто та коли може оскаржити.
Натомість ст. 306 КПК України передбачено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, чи прокурора під час досудового розслідування.
Статею 410 КПК України визначено, що неповнота судового розгляду, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення,зокрема, у разі якщо:
1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
На даний час кримінальне провадження № 12021140130000024 закрито, відповідно відсутня стадія досудового розслідування.
З врахуванням зазначено вище у слідчого судді не було підстав для витребовування кримінального провадження для детального дослідження чи перевірки.
Відповідно доводи ОСОБА_6 наведені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2023 року, якою відмовлено ОСОБА_6 у відкритті провадження у справі за заявою щодо бездіяльності прокурора - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді: