Справа № 2-5151/09
Провадження № 2/522/2174/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2018 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В провадження судді Бондаря В.Я. справа надійшла 21.06.2018 року на підставі розпорядження виконуючого обов’язки керівника апарату суду № 4458/18 від 21.06.2018 року, винесеного у зв’язку з заявленим суддею Шенцевою О.П. самовідводу.
Справа отримана головуючим-суддею 22.06.2018 року.
З метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженому ставленні судді до розгляду справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у цивільній справі за вищевказаним позовом, виходячи з наступного.
25.04.1989 року згідно наказу № 496-к від 25.04.1989 року в.о. директора Одеського судноремонтного заводу імені «50-річчя Радянської України» ОСОБА_1 звільнено згідно ст. 40 п. 1 КЗпП УССР.
15.02.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про визнання наказу № 496-к від 25.04.1989 року необґрунтованим і незаконним та його скасування. Поновлення його на посаді начальника цеху механізації. Крім того просив поновити термін звернення до суду. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги.
У якості однієї з підстав поважності пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 вказав, що у 2000 році за ініціативою колишнього голови Одеського облсуду ОСОБА_2, його піддали завідомо незаконному 2-х місячному арешту. На думку ОСОБА_1, це було наслідком його участі у справі «Афініан-фейс Шіппінг Лімітед» (т. 3 а.с. 41). Крім того у запереченнях на касаційну скаргу представника відповідача (ДП «ОМТП») ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 255), ОСОБА_1 вказує: « Реальна неможливість своєчасного мого звернення з позовом до суду у 90-х й до 2007 року полягає у наступних невідворотних обставинах, а саме: "… вже наприкінці минулого сторіччя та на початку нинішнього 21-го сторіччя після народження доньки ОСОБА_4 наша сім’я, де були вже 2 інваліди війни, прикуті до ліжка, зазнала тяжких знущань з боку корумпованої влади: двомісячний незаконний арешт мене і тримання у Миколаївській в’язниці…».
Як вбачається із відповіді Генеральної прокуратури України від 28.12.2000 року (т. 2 а.с. 273) ОСОБА_1 обвинувачувався за ч. 1 ст. 125 КК України.
При розгляді вказаної кримінальної справи ОСОБА_5 приймав участь у якості представника потерпілого. В судових засіданнях публічно висловлював свою думку стосовно обставин, на які посилається ОСОБА_1 у якості підстав пропуску строку на звернення до суду у цієй справі. Ця обставина може викликати певні сумніви стосовно неупередженості головуючого по справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі – Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та керуючись ст. 36, 39 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти самовідвід судді Бондаря Вячеслава Яковича у розгляді справи (№ 2-5151/09) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Цивільну справу № 2-5151/09 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - направити для подальшого розподілу до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Бондар
27.06.2018
