Справа № 2-5151/09
Провадження № 2-ві/522/63/18
У Х В А Л А
17 серпня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Лапшинській Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в міста Одесі заяву ОСОБА_2 про відвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди,
встановив:
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди.
14 серпня 2018 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про відвід судді на підставі п.1, п.3 ст. 36 ЦПК України та в порядку ст. 39 ЦПК України, яку мотивував тим, що відносно судді ОСОБА_3 у заявника виникають сумніви в неупередженості та об'єктивності. А саме, ОСОБА_2 зазначив, що суддею ОСОБА_3 допущено комплекс умисних правопорушень, на підтвердження яких є неоспорювані та неспростовні докази.
В судовому засіданні ОСОБА_2 подав додаткову заяву про відвід, з посиланням на працю судді ОСОБА_3 в слідчому відділі УСБУ в Одеській області, а потім адвокатом.
Також в заяві є посилання на розгляд суддею ОСОБА_3 деяких справ в минулому.
В судовому засіданні 15 серпня 2018 року представник відповідача Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» у судовому засіданні заперечувала проти відводу судді, вказуючи на необґрунтованість заяви ОСОБА_2 про відвід.
Ухвалою суду від 15 серпня 2018 року зупинено провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди. Заяву передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді ОСОБА_3
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М. від 16 серпня 2018 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_2 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 та призначена до розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав заяву про відвід та пояснив, що він є правозахисником та здійснював в різний період представництво осіб (Басс, Радченко та Празднічних) в судових засіданнях під голуванням судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_3, проте, незгодний з прийнятими судовими рішеннями, тому є підстави висловити недовіру судді.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Фактично підставою для звернення позивача ОСОБА_2 з заявою про відвід судді ОСОБА_3 стала незгода з винесеними ним рішеннями по іншим справам, де заявник був представником сторін, та минулою службою судді на інших посадах, що свідчить про відсутність сумнівів в неупередженості головуючого та не є підставою для відводу судді.
Також, заявником будь-які докази що свідчать про неупередженість судді не надано та не зазначено, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.
Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.
В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини не знайшли підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника не зазначено та не надано. Також, ОСОБА_2 не надані допустимі, належні, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді у зв'язку з неупередженістю.
Між тим, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що ОСОБА_2 не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого по справі ОСОБА_3 при вирішенні даної цивільної справи.
Отже, передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_2 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. М. Чернявська
17.08.2018
