ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.11 Справа № 18/257.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії «Оранта»в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта», м. Луганськ
до акціонерної страхової компанії «Оранта-Лугань», м. Луганськ
про стягнення 24990 грн.
за участю представників:
від позивача: Степанов О.В. за дов. від 15.10.2010;
від відповідача: Анненкова А.А. за дов. від 20.07.2010;
Захарова Т.Ю. за дов. від 27.07.2010.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 24990 грн.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.
В судовому засіданні 12.01.2011 було оголошено перерву до 17.01.2011 (11.40).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
25.09.2008 між позивачем (страховиком) та гр. ОСОБА_1. (страхувальником) був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 09-214-63, згідно якому від пошкодження внаслідок дорожньо транспортної пригоди (ДТП) був застрахований автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA, реєстраційний номер НОМЕР_2.
11.02.2009 на автошляху Київ –Должанськ сталася дорожньо транспортна пригода в наслідок якої зіткнулися автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1., та автомобіль ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить гр. ОСОБА_2. (автомобілем керував ОСОБА_3.).
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано пошкодження автомобілю FIAT DOBLO PANORAMA, реєстраційний номер НОМЕР_2, який був застрахований позивачем.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 16.03.2009 по адміністративній справі № 3-531/09, винним у вчиненні ДТП був визнаний гр. ОСОБА_3. (водій автомобілю ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_1).
Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховим випадком про що 23.09.2009 позивачем складено страховий акт № 151 і за заявою страхувальника (ОСОБА_1.) останньому виплачене страхове відшкодування в сумі 35416,68 грн.
На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»позивач звернувся до ОСОБА_3 (водія автомобілю ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_1, винного у ДТП) з вимогою про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Після звернення до ОСОБА_3 із вказаною вимогою від останнього позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за заподіяння шкоди третім особам у наслідок ДТП застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.11.2008 № ВС/2679166 (строк дії до 11.11.2009).
Ліміт відповідальності страховика (відповідача) складає 25500 грн., розмір франшизи –510 грн.
03.12.2009 позивач направив відповідачу вимогу про виплату йому страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 24990 грн. (25500 грн. мінус франшиза –510 грн.).
Листом від 29.12.2009 відповідач просив надати позивача додаткові матеріали, зокрема: документи, які підтверджують кваліфікацію спеціаліста, яким здійснено оцінку матеріальної шкоди та складено акт дослідження від 18.03.2009; завірену копію постанови Алчевського міського суду від 16.03.2009 з відміткою, що постанова набрала законної сили; платіжне доручення, завірене банківською установою, цвітні фотографії пошкоджень автомобіля та інше.
Відповідач у зазначеному листі вказав, що вказані документи йому необхідні для розгляду вимоги та прийняття рішення щодо відшкодування шкоди.
Позивач витребувані відповідачем документи останньому не подав обґрунтовуючи суду це тим, що надання таких документів не передбачено законом.
На підставі вказаних доводів позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 24990 грн.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобілю FIAT DOBLO PANORAMA, реєстраційний номер НОМЕР_2, в сумі 44577,65 грн. визначено неповноважною особою, тому акт дослідження спеціаліста від 18.03.2009 № 154/09 не може бути прийнятий до уваги.
Відповідач також зазначив, що позивач у порушення ст. 25 Закону України «Про страхування»не подав йому на запит відомості, пов’язані із страховим випадком, які були необхідні для вирішення питання про відшкодування шкоди.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України (ч. 2 ст. 25 вказаного Закону).
У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку (ч. 4 ст. 25 вказаного Закону).
Матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобілю FIAT DOBLO PANORAMA, реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 44577,65 грн. був визначений спеціалістом Розбаєвим К.Ш. про що свідчить акт дослідження спеціаліста від 18.03.2009 № 154/09, який одержано відповідачем від позивача.
У вказаному акті зазначено, що висновок про розмір матеріального збитку зроблено спеціалістом Розбаєвим К.Ш.; висновок перевірено Резніковим О.В.
В акті (який направлявся позивачем відповідачу) не вказано повноважень цих осіб щодо можливості виконання функцій з визначення матеріального збитку, тобто не зазначено ці є ці особи аварійними комісарами або суб’єктами оціночної діяльності і чи підтверджується їх кваліфікація відповідними документами.
На підставі ч. 3 ст. 25 Закону України «Про страхування»відповідач листом від 29.12.2009 просив позивача надати додаткові матеріали, зокрема, документи, які підтверджують кваліфікацію спеціаліста, яким здійснено оцінку матеріальної шкоди та складено акт дослідження від 18.03.2009.
Позивач не подав відповідачу витребуваних відомостей.
Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України «Про страхування»підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
У пункті 5 статті 26 вказаного Закону йдеться про створення перешкод страхувальником страховику, однак, законодавством не визначено порядку врегулювання спірних відносин між двома страховиками.
Тому, за аналогією закону (ч. 1 ст. 8 ЦК України) суд застосовує положення пункту 5 статті 26 Закону України «Про страхування» до спірних відносин.
Неподанням позивачем відповідачу відомостей (на його запит), пов'язаних із страховим випадком, зокрема відомостей про повноваження та кваліфікацію осіб, якими визначався розмір матеріального збитку, завіреного рішення суду та інших, по суті були створені перешкоди страховику (відповідачу) у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, що є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.
За таких підстав, в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
17 січня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 24 січня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко
