УХВАЛА
06 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 18/257
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянув заяву уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Кулія В. М. про відвід судді Білоуса В. В. від розгляду справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
від 15.07.2019
та на ухвалу Господарського суду Полтавської області
від 15.04.2019
у справі № 18/257
за заявою Державної податкової інспекції у м. Полтаві
до Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 18/257 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" від 11.10.2019 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2019.
03.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Кулій В. М. від 02.12.2019 про відвід судді Білоуса В. В. від розгляду справи № 18/257.
Заява мотивована визначенням згідно звіту автоматизованого розподілу головуючого судді-доповідача Волковицької Н. О. та порушенням, за твердженням заявника, суддею Білоусом В. В. законодавства при прийнятті ухвали від 23.07.2018 якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" № 211 від 06.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 у справі № 18/257 повернуто скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.
Вказані обставини викликають у заявника сумнів в неупередженості судді Білоуса В. В. при розгляді даної справи.
У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив пункти 4, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 визнано заявлений уповноваженою особою акціонерів ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Кулієм В. М. від 02.12.2019 про відвід судді Білоуса В. В. від розгляду справи № 18/257 необґрунтованим, справу передано для вирішення питання про відвід в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
04.12.2019 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Банаська О. О.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
До того ж приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням судді щодо повернення без розгляду касаційної скарги не свідчить про його упередженість та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Доводи заявника щодо визначення суддею-доповідачем Волковицької Н. О. не приймаються до уваги з огляду на таке.
Частинами першою, другою, третьою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на 06.12.2019 Державною судовою адміністрацією України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не опубліковано.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 № 17, погодженим листом Державної судової адміністрації України від 15.03.2018 № 15-5170/18, внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).
Пунктом 3 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 урегульовано автоматизований розподіл судових справ між суддями відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом:
1) первісного розподілу справи;
2) додаткового визначення суддів;
3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду;
4) заміни судді в колегії або основного судді;
5) повторного розподілу справи;
6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.
Передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу, зокрема, щодо апеляційних та касаційних скарг, які надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі (пункт 21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010).
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно із частинами четвертою та восьмою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини шістнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Із матеріалів справи вбачається, що 11.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.10.2019 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.04.2019 у справі № 18/257, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" у справі № 18/257 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Погребняка В. Я., судді - Жукова С. В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.10.2019.
У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В. Я. розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.10.2019 № 29.3-02/3548 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 18/257.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.10.2019 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" у справі № 18/257 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Жукова С. В., судді - Васьковського О. В.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що порядок визначення колегії суддів у справі № 18/257 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" від 11.10.2019 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 порушений не був, а тому безпідставними є доводи заявника в заяві про відвід про недотримання порядку визначення колегії суддів для розгляду даної справи, а також про визначення суддею-доповідачем Волковицької Н. О., що не знайшло свого підтвердження.
Відтак, наведені в заяві доводи не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючого судді, а також про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід у зв`язку з її необґрунтованістю.
За результатами розгляду заяви уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Кулія В. М. про відвід судді Білоуса В. В. від розгляду справи № 18/257 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді та можуть бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Заявником не надано жодних доказів, які б вказували на наявність у судді Білоуса В. В. упередженого ставлення до сторін у справі та про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, а тому вищезазначений відвід є необґрунтованим.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Кулія В. М. від 02.12.2019 про відвід судді Білоуса В. В. від розгляду справи № 18/257, слід відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Кулія В.М. від 02.12.2019 про відвід судді Білоуса В. В. від розгляду справи № 18/257.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько
