КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
22.01.09 р. № 18/257
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Яковлева М, Л, (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шевченко В. Ю.
При секретарі судового засідання –Олійник О.Л.
За участю представників сторін, відповідно протоколу судового засідання від 22.01.2009 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Бурова компанія «Букрос», м. Полтава на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2008 року,
у справі № 18/257 (суддя Ореховська О.О.)
за заявою державної податкової інспекції у м. Полтаві
до відкритого акціонерного товариства Бурова компанія «Букрос», м. Полтава
про визнання банкрутом,
в с т а н о в и в :
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року за заявою державної податкової інспекції у м. Полтаві порушено провадження у справі №18/257 про банкрутство відкритого акціонерного товариства Бурова компанія «Букрос», м. Полтава.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.08.2006 року визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 704013,4 грн., зобов,язано його подати оголошення про порушення провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном ВАТ «Букрос»та призначено розпорядника майна –арбітражного керуючого Рибаченко М.П..
У газеті «голос України»від 15.09.2006 року № 171 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства Бурова компанія ( далі- ТОВ БК ) «Букрос», м. Полтава.
16.05.2007 року боржник звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на дії розпорядника майна Рибаченка М.П. щодо визнання дій останнього неправомірними та усунення його від виконання своїх обов’язків.
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 22.10.2008 року у справі № 18/257 у задоволенні вищевказаної скарги боржнику було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду боржник звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким усунути арбітражного керуючого Рибаченка М.П. від виконання обов’язків розпорядника майна ТОВ БК «Букрос»та визнати його дії неправомірними при здійсненні своїх повноважень.
При цьому боржник посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді скарги на дії розпорядника майна не врахував, що Рибаченко М.П.:
- порушив вимоги ч.9 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої розпорядник майна зобов’язаний розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника разом з посадовими особами боржника; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визначених вимог боржником;
- в порушення вимог ч.14 ст.13 зазначеного Закону давав усні вказівки посадовим особам боржника, які стосуються безпосередньо господарської діяльності боржника;
- при відсутності відповідних повноважень уклав договір зберігання майна, який був в подальшому визнано недійсним.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 08.01.2009 року.
Арбітражним керуючим Рибаченком М.П., закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк»в особі Полтавського головного регіонального управління, м. Полтава та начальником ДПІ у м. Полтаві подано відзиви на апеляційну скаргу із проханням залишити оскаржуваний процесуальний документ в силі, з підстав зазначених у відзивах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення арбітражного керуючого Рибаченка М.П. та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Положеннями п.10 ст.13 Закону передбачено, що при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов’язаний діяти добросовісно, розумно, враховуючи інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відносно до законодавства України.
Пунктом 9 ст.3-1 Закону встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна) згідно з цим Законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання своїх обов’язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до приписів даної статті Закону підставою для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) від виконання обов’язків, повинно бути доведення факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов’язків, визначених Законом.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна неодноразово звертався до керівника боржника з проханням разом розглянути вимоги кредиторів ( а.с. 95-119 т.7), але боржником прохання було проігноровано.
За таких обставин слід зробити висновок, що суд першої інстанції правильно дав юридичну оцінку діям боржника в даній ситуації, щодо ухилення від розгляду кредиторських вимог разом з розпорядником майна.
Згідно з положеннями п.8.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»»розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, крім випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів.
Не знайшло свого документального підтвердження і посилання скаржника на те, що розпорядник майна давав усні вказівки посадовим особам боржника, які стосуються безпосередньо господарської діяльності боржника.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна 20.08.2007 року був укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК Крайт»договір зберігання майна ВАТ БК «Букрос», а 21.08.2007 року був укладений додаток до цього договору.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.06.2008 року та додатковим рішенням того ж суду по справі № 5/22 договір зберігання від 20.08.2007 року з додатком до нього від 21.08.2007 року, укладений між ТОВ «ТВК Крайт» та ВАТ БК «Букрос»в особі арбітражного керуючого Рибаченка М.П. був визнаний недійсним.
Підставою для визнання договору недійсним була відсутність повноважень у арбітражного керуючого Рибаченка М.П. укладення договору зберігання.
Дане рішення суду першої інстанції було залишено без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.07.2008 року та Вищого господарського суду України від 14.10.2008 року.
Згідно ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
У зв’язку з тим, що договір зберігання був визнаний судом недійсним, ТОВ «ТВК Крайт» звернувся до боржника з поточними вимогами на суму 364 358,71 грн.
Таким чином розпорядник майна порушив встановлений порядок укладення договору зберігання, що може спричинити збитки боржнику.
Вказане порушення розпорядником майна Рибаченко М.П. вимог чинного законодавства свідчить про неналежне виконання ним своїх обов’язків.
Також у судовому засіданні боржником подано довідку про збитки, підписану керівником та головним бухгалтером боржника, що спричинені діяльністю арбітражного керуючого Рибаченка М.П. на суму 2 064 760,71 грн. та акт перевірки майна боржника, яке знаходиться на зберіганні у ТОВ «Крайт», який підписано Головою та членами комісії інвентаризації майна ВАТ «Букрос», що створена керівництвом боржника.
Довідку взято колегією суддів до відома, а із акту вбачається, що частина обладнання зберігається на відкритому повітрі та вже істотно пошкоджена, а частина обладнання взагалі відсутня.
Крім того, слід зазначити, що на підставі п.7 ст.13 Закону розпорядник майна призначається не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника боржника.
Як було зазначено вище, розпорядник майна був призначений судом першої інстанції 31.08.2006 року. З цього часу строк повноваження розпорядника майна як і строк процедури розпорядження майна судом першої інстанції не продовжувався.
Також слід особливо відмітити, що у оскаржуваній ухвалі, при відхиленні вимог скарги на дії розпорядника майна, судом не було розглянуто скаргу по суті, а лише вказано, що заміна арбітражного керуючого недоречна аби не затягувати судовий розгляд, що є грубим порушенням прав боржника стосовно оскарження дій розпорядника майна та вимог Закону.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Бурова компанія «Букрос», м. Полтава на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2008 року у справі № 18/257 –задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2008 року у справі № 18/257 - скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити повноваження розпорядника майна –арбітражного керуючого Рибаченка Миколи Петровича.
3. Матеріали справи № 18/257 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Яковлєв М. Л.
Судді:
Мостова Г. І.
Шевченко В. Ю.
Дата відправки 26.01.09
