СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
"23" квітня 2020 р. Справа № 18/257
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозкомплект» (вх.№1205 П) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.03.2020 у справі №18/257
за позовною заявою (вих. № 02-44/181 від 19.03.2019 року, вх. № 618/19 від 19.03.2019 року) керуючого санацією публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" Тищенко Оксани Іванівни, вул. Харківська, 6, смт. Буди Харківського району Харківської області
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект", м.Полтава,
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс", м. Полтава,
відповідача 3: Публічного акціонерного товариства "Веселка", м. Краматорськ,
про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння,
подану в межах справи про банкрутство № 18/257
за заявою Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава
до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м. Полтава
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.03.2020 у справі №18/257 (суддя Іванко Л.А.) поновлено провадження з розгляду позовної заяви керуючого санацією публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко Оксани Іванівни до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект", товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс", публічного акціонерного товариства "Веселка" про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння; призначено підготовче засідання на 28.04.2020 на 10:00, засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1, зал судових засідань № 24; роз`яснено учасникам справи право подати заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (явка представників сторін не є обов`язковою; всі письмові пояснення по справі та докази сторони мають право направити суду поштою), копію ухвали надіслано учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію у справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.
ТОВ «Сельхозкомплект» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області по справі №18/257 від 27.03.2020 за позовною заявою керуючого санацією ПАТ «Бурова компанія "Букрос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс", Публічного акціонерного товариства "Веселка", про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння.
10.04.2020 від керуючого санацією надійшло клопотання про відмову у відкритті апеляційного провадження (вх.№3447).
Також від керуючого санацією надійшла заява про зловживання процесуальними правами та застосування до ТОВ «Сельхозкомплект» заходів процесуального примусу, в якій він просив визнати подання ТОВ «Сельхозкомплект» апеляційної скарги на ухвалу суду від 27.03.2020 зловживанням процесуальними правами; постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з ТОВ «Сельхозкомплект» штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за зловживання процесуальними правами, а саме: за вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджанню судочинству (вх.№ 3450).
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню з огляду на таке.
Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Так, зокрема, відповідно до п. 37 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно положень ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Статтею 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції:1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Відповідно ч. 2, 3 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином, ухвала про поновлення провадження у справі не включена до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів зазначає, що під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов`язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.03.2020 у справі №18/257 судом вчинено ряд процесуальних дій (зокрема, поновлено провадження з розгляду позовної заяви, призначено підготовче засідання), які спрямовані на забезпечення судового процесу, можливість оскарження яких в апеляційному порядку також не передбачено процесуальним законом окремо від рішення суду.
Оскаржувана ухвала була постановлена в межах розгляду позовної заяви керуючого санацією про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння. Тому всі заперечення щодо даного судового рішення заявник апеляційної скарги не позбавлений права викласти, наприклад, у відповідній апеляційній скарзі на судове рішення, яке може бути прийняте за наслідками розгляду такої заяви керуючого санацією.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Сельхозкомплект» всупереч положенням ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги кредиторам у справі.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню.
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання керуючого санацією ПАТ КБ «Букрос» Тищенко О.І. про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Щодо заяви керуючого санацією ПАТ КБ «Букрос» Тищенко О.І. про зловживання процесуальними правами та застосування до ТОВ «Сельхозкомплект» заходів процесуального примусу, колегія суддів зазначає таке.
В обґрунтування клопотання керуючий санаціє зазначає, що подання апеляційної скарги є затягуванням розгляду справи, оскільки скаржнику достеменно відомо перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. ТОВ «Сельхозкомплект» неодноразово подавалися апеляційні та касаційні скарги на рішення, що не підлягають оскарженню, розгляд справи зупинявся на значний проміжок часу та ухвалами апеляційного та касаційного господарського суду заяви визнані такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ч. 2 ст. 135 ГПК України).
Розглянувши доводи керуючого санацією, враховуючи обставини даної справи, зокрема те, що ТОВ «Сельхозкомплект» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу вперше, керуючим санацією не надано доказів системності і однотипності апеляційних скарг ТОВ «Сельхозкомплект» у цій справі, колегія суддів наразі не вбачає достатніх підстав для визнання вказаних дій товариства зловживанням процесуальними правами та не вбачає підстав для застосування до нього заходів процесуального примусу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сельхозкомплект» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.03.2020 у справі №18/257.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: апеляційна скарга на 10 арк. та конверт на 1 арк., всього документів на 11 арк.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель
