АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/8512/12 Справа № 2-40/11
Головуючий у 1 й інстанції - Корягін В.О. Доповідач - Ремез В.А.
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2012р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючого -Ремеза В.А.
Суддів -Пономарь З.М., Прозорової М.Л.,
при секретарі -Горлаковій Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції, девальвації, процентів та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі 16038грн., проценти за користування позикою у розмірі 26989,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 55,85грн. та судовий збір у сумі 430,27грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволені вимог, посилаючись на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2006р. ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір позики грошових коштів про отримання у борг 10000грн., і відповідно до п.2 договору позики грошових коштів від 21.11.2006р. грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору.
Згідно з п. 4 Договору позики від 21.11.2006р. позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) зі сплатою належних з нього процентів за користування грошовими коштами згідно умов цього договору у строк до 21.11.2007р.
Відповідно до п.7 вказаного Договору, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, тобто несплачену у строк суму боргу, несплачені проценти за користування грошовими коштами з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми., а п. 10 Договору передбачено що за весь час фактичного користування грошовими коштами позичальник зобов'язується сплатити позикодавцеві 5% щомісячно. Проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, до 20 числа кожного місяця. (а.с.8).
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що отримавши від позивача згідно договору кошти у борг в сумі 10000грн., відповідач у визначений договором строк кошти не повернув, чим порушив умови укладеного договору позики, а тому встановивши обставини у справі у відповідності до вимог законодавства яким регулюються виниклі між сторонами правовідносини, суд правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування позикою, стягнувши з відповідача на користь позивача борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі 16038грн. та проценти за користування позикою у розмірі 26989,28грн. та судові витрати по справі, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права безпідставні, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України, тоді як відповідачем не надано відповідних доказів на спростування факту укладення між сторонами договору позики, підтвердженого позивачем договором позики грошових коштів від 21.11.2006р.
Інші доводи ОСОБА_2 про незаконність рішення суду необґрунтовані, та зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд розглядаючи справу оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, а тому переоцінці в апеляційному порядку вони не підлягають.
Таким чином рішення суду слід залишити без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з моменту проголошення.
Судді :
