Справа № 2-40/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 лютого 2011 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого Порох К. Г
Васильківський районний суд Дніпропетровської області
в складі: судді – Порох К.Г.
при секретарі – Лук’яненко О.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
відповідача –ОСОБА_2
представника відповідача –ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2
„про відшкодування майнової шкоди завданої злочином ”
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 березня 2006 року автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп’яніння здійснив наїзд на його автомобіль НОМЕР_2, на водійському сидінні якого він знаходився. В результаті чого йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. 10 липня 2006 року Васильківським районним судом вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки. Ухвалою колегії у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2006 року вирок Васильківського районного суду змінено в частині призначення покарання і ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
В зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями тривалий час знаходився на лікуванні у реанімаційному відділенні обласної лікарні ім. Мечнікова в м. Дніпропетровську, пізніше у Васильківській ЦРЛ. На придбання ліків ним було витрачено 5003грн.09коп., на проїзд для проходження медичних процедур - 159грн.95коп. на придбання продуктів –508грн.76коп. Зазначені суми не входять до раніше стягнутої за вироком суду матеріальної шкоди. Просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок майнової шкоди завданої внаслідок злочину в розмірі 5574,40коп.
В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 змінила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на користь позивача, її сина ОСОБА_4, витрати пов’язанні з придбанням ліків в розмірі 3 576грн.92коп.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди, відшкодування витрат, понесених позивачем на придбання ліків. З сумою заподіяної шкоди - 3 576грн.92коп. згоден повністю.
В порядку ч.4 ст.174 ЦПК України суд у разі визнання відповідачем позову за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання позову відповідачем не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, а тому підлягає задоволенню.
В ст.15 -16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, визнання права визначається як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
З вироку Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України, який набрав чинності, встановлено, що 21 березня 2006 року близько 14.30 години в сел. Васильківка Васильківського району ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем НОМЕР_3 і рухаючись по вул. Партизанській, відволікся від керування автомобілем, невірно оцінив дорожню обстановку і допустив наїзд на стоячий на правому боці проїзної частини дорого автомобіль ВАЗ 21033 н/з 936-53АА під керуванням ОСОБА_4 В результаті зіткнення ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с.4-6).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2006 року вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінила в частині призначеного покарання. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання –3 роки позбавлення волі, звільнено з іспитовим строком –три роки. (а.с.7), тобто, судовим рішенням у визначеному законом порядку встановлено винуватість відповідача у спричиненні позивачу тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно ч.4ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Позивача ОСОБА_4 визнано потерпілим по кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_2 (а.с.4).
Витрати понесені позивачем, пов’язані з придбанням ліків на лікування складають 3576грн.92коп., що підтверджується товарними чеками та квитанціями на їх придбання. (а.с.8-14).
Згідно з частинами 1-2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У пунктах 2,3,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992року №6 (зі змінами внесеними постановами від 8 липня 1994р. №7 від 30 вересня 1994р. №11, від 25 травня 1998р. №15 та від 24 жовтня 2003р. №9) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз’яснено, що «… під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повному господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Шкода заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача ОСОБА_2 та з його вини заподіяно тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4. В зв’язку з чим останьому завдана матеріальна шкода, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Згідно 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору –51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи –120 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1166 ЦК України, 3, 60, 62, 88, 174 ч.4, 209, 212-218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 –задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди 3576грн.92коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір –51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –120грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя:
ОСОБА _5
