Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22-ц/778/4811/13
Головуючий у 1-й інстанції Макаров В.О.
Суддя-доповідач Крилова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого судді Крилової О.В.
суддів Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
при секретарі Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договорами позики,
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд із вказаним позовом, в якому, зазначав, що 10.08.2006 року ОСОБА_7 взяв у нього за договором позики 30 300 грн. для розвитку індивідуальної трудової діяльності, в строк до 31.12.2006 року, із зобов'язанням сплачувати на його користь щомісяця 10 числа грошові кошти в розмірі 2 121 грн.
Додатковою угодою від 20.12.2006 року до договору позики термін дії договору був продовжений до 01.06.2007 року.
27.10.2006 року ОСОБА_7 взяв у нього за договором позики ще 10 100 грн. для особистих потреб, в строк до 17.11.2006 року, із зобов'язаннями виплачувати на його користь грошові кошти з розрахунку 0,23% від суми позики за кожен день користування коштами.
Додатковою угодою від 30.12.2006 року до договору позики термін дії договору був продовжений до 01.06.2007 року.
Оскільки ОСОБА_7 отримав грошові кошти, зобов'язався повернути їх в строк визначений сторонами, відповідно до умов договорів позики, однак виконав свої зобов'язання частково, загальна сума боргу становить у розмірі 92 476 грн. 61 коп, з яких сума основного боргу за договором позики від 10.08.2006 року - 30 300 грн., сума відсотків за договором позики від 10.08.2006 року за період з 10.08.2006 року по 10.03.2008 року - 40 299 грн., сума основного боргу за договором позики від 27.10.2006 року - 10 100 грн., сума відсотків за договором позики від 27.10.2006 року - 11 777 грн. 61 коп.
З урахуванням передачі ОСОБА_7 будівельних матеріалів в рахунок погашення відсотків за договорами позики, надання медичних послуг, не погашена сума відсотків станом на 17.03.2008 року становить 51 549 грн. Таким чином загальна сума боргу складає 91 949 грн.
Також, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
24.07.2008 року він звернувся до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про пред'явлення своїх вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_7, відповідно до ст. 1281 ЦК України.
При цьому ним були понесені витрати по оплаті послуг нотаріуса в розмірі 100 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути солідарно зі спадкоємців ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на його користь суму основного боргу за договором позики у розмірі 40400,00 грн., суму відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 51549,00 грн., послуги нотаріуса у розмірі 100 грн., що загальним розміром становить 92049,00 грн., а також судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто зі спадкоємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг у сумі основного боргу - 40400.00 грн., суму відсотків за користування кредитними коштами 51549,00 грн., що загальним розміром становить 91949,00 грн.. а також витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 30.00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави суму судового збору в розмірі 919,49 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просила зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Вирішуючи спір про стягнення грошової суми з відповідача, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 1282 ЦК, за якими встановлений обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_7 перебував з позивачем у позикових правовідносинах, отримав згідно з наданими договорами позики від позивача зазначену у позові грошову суму.
Факт наявності у позивача зазначених договорів з відповідними розписками спадкодавця про отримання грошових сум свідчить про те, що обов'язок повернення грошових коштів позичальником за життя здійснений не був.
Зазначені договори позики не оспорені ані позичальником за його життя, ані спадкоємцем позичальника та не визнані недійсними.
Факт того, що відповідач є спадкоємцем не оспорений та визнається сторонами.
Вартість спадкового майна - 1/5 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 не є меншою за розмір заявлених кредитором вимог.
Єдиним доказом на підтвердження ринкової вартості спадкового майна є висновок оцінювача ТОВ «Бюрок-сервіс плюс», з якого вбачається, що вартість чотирикімнатної квартири з урахуванням її площі та місця знаходження становить 707 000 гр.
Інших доказів про інший розмір ринкової вартості апелянтом не надано. Крім того, апелянтом не спростований висновок щодо змісту зазначеного дослідження оцінювача, не надані будь-які докази про те, що ринкова вартість спадкового майна є нижчою.
Враховуючи, що спадковим майном є 1/5 частина зазначеної квартири, слід зробити висновок про те, що заявлені вимоги кредитора не перевищують вартості спадкового майна.
Посилання апелянта на те, що квартира була продана за договором купівлі-продажу за ціною 51 тис. гр. не підтверджує ринкову вартість, тому що відповідно до ст. 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін і вона не обов'язково має відповідати ринковій вартості.
Отже жодних інших відомостей про ринкову вартість спадкового майна апелянтом не надано.
Натомість за ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на те, що позикові зобов'язання спадкодавця не спростовані та договори позики не визнані недійсними, а також з урахуванням того, що ринкова вартість отриманого відповідачем спадкового майна не є меншою за розмір боргових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу.
За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2013 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді
