Справа № 2-40/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2011 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку та надвірних господарсько-побутових будівель і споруд, як на частку у спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 їх частини в порядку спадкування, та вторинним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Жидичинської сільської ради, третя особа державний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/8 житлового будинку та надвірних господарських споруд в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку та надвірних господарсько-побутових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: с. Жидичин, вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області, як на частку у спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 їх частини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що у 1956 році вона уклала шлюб з ОСОБА_5 У 1966 році побудували свій власний житловий будинок та надвірні господарсько-побутові будівлі і споруди в с. Жидичин по вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області.
Від шлюбу у подружжя народилося троє дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3
ОСОБА_7 помер 25.09.2001 року, 25.10.2002 року помер ОСОБА_6, а 29.08.2009 року помер її чоловік ОСОБА_5
Після смерті чоловіка залишилася спадщина, яка складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в с. Жидичин, вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області.
Даний будинок був побудований ними під час перебування в шлюбі, тому належав обом на праві спільної сумісної власності.
Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем у спадковому будинку до дня його смерті.
Ще за життя, 17.01.2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого заповів ОСОБА_3 все своє майно.
Враховуючи, що вона є непрацездатною вдовою, тому половину частки, яка б належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом, спадкує незалежно від змісту заповіту. Таким чином 1/2 частка, що належала чоловікові у разі відсутності заповіту успадковувалася б нею, як дружиною з трьома дітьми і кожному належала б 1/8 частина у спадковому майні. Тому її обов’язкова доля у спадковому майні складає 1/16 частини.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є вона та її дочка – відповідач ОСОБА_3, яка заяви про прийняття спадщини протягом передбаченого законом строку не подала.
Враховуючи те, що вона не може отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, тому позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами в с. Жидичин по вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області, як на частку в спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 їх частини в порядку спадкування.
В свою чергу ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, Жидичинської сільської ради, третя особа державний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/8 житлового будинку та надвірних господарських споруд, що знаходяться за адресою: с. Жидичин, вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 побудували житловий будинок та господарсько-побутові будівлі і споруди в с. Жидичин по вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області.
29.08.2009 року помер ОСОБА_5Г, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в с. Жидичин, вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області.
17.01.2007 року батько склав заповіт, згідно якого заповів належне йому майно ОСОБА_3
Рішенням Ківерцівського районного суду від 31.01.2011 року, їй визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом терміном на два місяці.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є вона та її матір ОСОБА_1, яка має право на обов’язкову частку як непрацездатна вдова спадкодавця, яка складає 1/8 частину спадкового майна. Її брати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 померли 25.09.2001 року та 25.10.2002 року відповідно.
ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, непрацездатна вдова спадкодавця, має право на обов’язкову частку, яка складає 1/8 частину спадкового майна, а 4/8 останній належать на праві спільної сумісної власності подружжя.
Зазначає, що отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно в нотаріальній конторі неможливо, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, тому просить суд визнати за нею право власності на 3/8 частини житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами в с. Жидичин по вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області, в порядку спадкування за заповітом.
Представник позивача за вторинним позовом та представник відповідача за первинним позовом ОСОБА_2 вимоги довірителя підтримав просив задовольнити позов.
Позивач за первинним позовом за відповідач за вторинним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримала, однак не заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Представник відповідача за вторинним позовом Жидичинської сільської ради та третя особа державний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, оскільки не викликалися.
Заслухавши пояснення сторін у справі, проаналізувавши обставини справи, представлені докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а позов ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач за первинним позовом по справі ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 30.11.1956 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 8).
В силу ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
З інвентаризаційної справи на домоволодіння № 20 по вул. Селищна в с. Жидичин, вбачається, що роком побудови житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами є 1966 рік (а.с. 14).
29.08.2009 року помер ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 081945, актовий запис № 38, виданого Жидичинською сільською радою Ківерцівського району від 01.09.2009 року (а.с. 22).
Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Жидичин по вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області.
Належність згаданого майна ОСОБА_5 стверджується витягом з погосподарської книги № 3 за 2010 рік Жидичинської сільської ради Ківерцівського району особовий рахунок № 207 (а.с. 16).
Відповідно до змісту ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.
Із довідки Жидичинської сільської ради № 117 від 09.03.2010 року слідує, що спадкодавець на території сільської ради проживав з дружиною ОСОБА_1 (а.с. 18), тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК вступила у фактичне володіння спадковим майном.
Судом встановлено, що у спадкодавця було троє дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, двоє останніх померли до відкриття спадщини (а.с. 20-21).
Як вбачається із заповіту, посвідченого Жидичинською сільською радою, ОСОБА_5 заповів все належне йому майно ОСОБА_3 (а.с. 18).
Однак в силу ч. 1 ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_1 має право на обов’язкову частку у спадщині, як непрацездатна вдова, і спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з вимогами ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Рішенням Ківерцівського від 31.01.2011 року, ОСОБА_3 визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом терміном на два місяці (а.с. 40), і відповідно остання звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір часток у спадковому майні після смерті ОСОБА_5, а саме 5/8 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Жидичин по вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області складає: за ОСОБА_1 1/8 частини, як обов’язкова частка непрацездатної вдови спадкодавця. Також ОСОБА_1 має право на 4/8 частки цього житлового будинку з надвірним спорудами, на праві спільної сумісної власності подружжя, тоді відповідно частка ОСОБА_3 у спадковому майні складає 3/8 частини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що первинний позов слід задовольнити частково, а вторинний позов задовольнити повністю.
На підставі ст.ст. 1217, 1241, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 130, 213-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку та надвірних господарсько-побутових будівель і споруд, як на частку у спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 їх частини в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частки житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в с. Жидичин, вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області, а саме: 1/8 частини, як обов’язкова частка непрацездатної вдови спадкодавця та 4/8 частки на праві спільної сумісної власності подружжя.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Жидичинської сільської ради, третя особа державний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/8 житлового будинку та надвірних господарських споруд в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3 право право власності на 3/8 частки житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в с. Жидичин, вул. Селищна, 20, Ківерцівського району, Волинської області, в порядку спадкування за заповітом.
Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_8
