Головуючий суду 1 інстанції - Маньковський О.О.
Доповідач - Карташов О.Ю.
Справа № 2-40/11
Провадження № 22ц/782/487/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року травня « 15» дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючий суддя Карташов О.Ю.
судді Дронська І.О., Оробцова Р.І.
при секретарі Скоробогатовій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційними скаргами
ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення
Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20 грудня 2012 року
по цивільній справі за позовом
ОСОБА _3 до ОСОБА_4, Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Луганській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частку житлового будинку та виділення у власність в натурі господарських споруд, ~
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Луганській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку - відмовлено за необґрунтованістю.
Попереджено ОСОБА_4 про недопущення порушень правил співжиття щодо проживання із ним інших осіб, прописаних за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частку житлового будинку та виділення у власність в натурі господарських споруд-відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_3, відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Разом з тим, апеляційні скарги не містять доводів щодо необґрунтованості рішення суду в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_4
Таким чином, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_3
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так , ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування зазначала, що на підставі свідоцтва про право власності вона є власником будинку, розташованого за адресою - АДРЕСА_1. В спірному будинку зареєстрований її батько - відповідач по справі. Останній створює їй та її чоловіку перешкоди у користуванні власністю - спірним будинком та земельною ділянкою, а саме - не пускає до будинку, на город, погрожує фізичною розправою, вбивством,псує та руйнує будинок. Вказані обставини унеможливлюють спільне проживання та позбавляють її можливості здійснювати право власності належним їй майном на свій розсуд. На усні звернення до відповідача щодо звільнення займаного ним приміщення він відповідає відмовою.
Просила суд усунути перешкоди у здійсненні права власності належним їй на праві власності майном - житловим будинком, виселити ОСОБА_4 зі спірного житлового будинку,зобов'язати відповідача по справі - Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Луганській області -зняти ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
ОСОБА _4 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою. В обґрунтування зазначав, що ОСОБА_3 є його донькою. Під час навчання її в інтернатурі, вони з дружиною, нині померлою, оформили на ім'я доньки земельну ділянку під забудову житлового будинку, а 17.07.1992р. рішенням сільради дану земельну ділянку було збільшено на 0,14га. Зазначив, що він разом з усіма членами родини приймали участь у будівництві будинку на виділеній земельній ділянці за адресою-АДРЕСА_1. Крім того, вказав, що будівельні матеріали були придбані за його гроші, тоді як відповідач за зустрічним позовом на той час навчалась й не мала засобів до існування, перебувала на його утриманні. Земельну ділянку та будинок не оформляв на себе, оскільки згідно закону, який діяв на той час, в особистій власності громадянина міг бути лише один житловий будинок, а у його власності вже був будинок.
Враховуючи, що він має похилий вік, мешкає в спірному будинку понад 20 років, за його кошти було побудовано вказаний будинок, просив суд визнати за ним право власності на 1\2 частину житлового будинкута виділити у власність в натурі літню кухню, гараж, сарай, погреб, що розташовані окремо від будинку. Також просив поновити строк позовної давності для звернення до суду з зустрічним позовом,у квітні 2010р.,з моменту звернення позивача до суду про виселення, він дізнався про порушення свого права володіти та користуватись прибудовами до будинку, якими він користувався з 1989р., йому було невідомо про те, що будинок було зареєстровано на ім'я дочки.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог пред'явлених ОСОБА_3 та необґрунтованості зустрічних позовних вимог ОСОБА_4
Такі висновки суду відповідають обставинам справи.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно до свідоцтва про право власності, житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстровано на праві власності від 06.10.2006р. за ОСОБА_3, з реєстрацією 28.10.2006р. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, земельна ділянка за даною адресою належить ОСОБА_3
З довідки, виданої Верхньогерасимівською сільрадою від 26.11.2009р., вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 зареєстровані її син та батько-ОСОБА_4
З довідки виконкому Верхньогерасимівської сільради від 15.11.2010р. вбачається, що ОСОБА_4 з 10.12.2008р. зареєстрований за адресою- АДРЕСА_1,фактично проживає за цією адресою з листопада 2009р.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація ОСОБА_4.в спірному будинку, як батька власника, здійснена за згодою самого власника будинку ОСОБА_3, між ними було досягнуто усної угоди щодо використовування ОСОБА_4 для проживання приміщення літньої кухні та господарських побудов, безкоштовно, строк проживання не оговорювався.
Згідно вимог ст. 157 ЖК України, членів сім'ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч.1ст.116 ЖК України.Виселення провадиться в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 157 ЖК України, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, де визначено, хто може належати до членів сім'ї наймача. Передусім це дружина наймача, їхні діти й батьки.
Положеннями ч.1ст.116 ЖК України визначено, що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними водній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Виходячи з офіційного характеру заходів запобігання й громадського впливу, які мають передувати виселенню наймача або членів його сім'ї на підставі ст. 116 ЖК Українибез надання іншого жилого приміщення, і відповідно до правил ст. 29 ЦПК про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, виконавчими комітетами, іншими уповноваженими органами, а заходів громадського впливу - органами самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, товариські суди тощо), повинен підтверджуватися письмовими доказами.
Так ,згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання,що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985р.№2,виселення винного може статись,якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема,заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адмінкомісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.
Враховуючи ,що в даному випадку заходи запобігання та громадського впливу до ОСОБА_4не застосовувались - суд правильно вважав заявлені вимоги щодо виселення відповідача з займаного житлового приміщення необґрунтованими.
Також , з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено вчинення ОСОБА_4перешкод у здійсненні права користування ОСОБА_3 належним їй будинком та земельною ділянкою, суд вважав за необхідне попередити ОСОБА_4 про недопущення порушень правил співжиття щодо проживання із ним інших осіб,за адресою АДРЕСА_1.
Такі висновки суду ґрунтуються та підтверджені дослідженими доказами, показаннями сторін, свідків, які надали пояснення в суді першої інстанції та обставинами встановленими по справі.
Крім того, для визначення права особи на користування житловим приміщенням має значення те, що саме в якості кого, по відношенню до власника житла, така особа була зареєстрована за згодою власника.
До того ж, ОСОБА_2 з позовом про визнання недійсною реєстрації ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, з підстав не надання ним згоди на таку реєстрацію, до суду, по даній справі не звертався.
За таких обставин, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304 п.1, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області,~
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ~ відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20 грудня 2012 року ~ залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
