АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 1-10/09 Категорія КК: ч.2 ст. 185
Головуючий у першій інстанції Кияшко О.А.
Доповідач Корнієнко Т. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа х
Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді - Верховець Т.М.
суддів - Корнієнко Т.Ю., Мороза І.М.
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу
за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції, Мороза О.В., на постанову Дніпровського районного суду м. Києва
від 25 лютого 2009 року,
встановила:
Цією постановою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -направлено для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 предявлено обвинувачення в тому, що він 26 квітня 2007 року приблизно о 12 год.00 хв., знаходячись біля озера «Райдужне» в м. Києві, повторно таємно викрав викрав чуже майно - мобільний телефон «Моторола-Л6», вартістю 615 грн. з сім-карткою вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 5 грн., чим причинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 645 грн.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції вказав, що під час попереднього слідства неповно зясовані дані про особу обвинуваченого, зокрема не встановлено його місце проживання.
Прокурор Мороз О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію на постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, в якій просить постанову скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на її необгрунтованість і незаконність, мотивуючи тим, що у справі зібрані всі необхідні дані про особу обвинуваченого, вважає, що суд не вправі повернути справу на додаткове розслідування у звязку з тим, що обвинувачений після передачі справи до суду зник і місце його перебування невідоме.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Згідно ст. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» і на яку посилається прокурор в апеляції, суддя не вправі повернути справу на додаткове розслідування у звязку з тим, що обвинувачений після передання справи до суду зник і місце перебування його невідоме, лише на стадії попереднього розгляду справи.
Як вбачається з копії паспорту, ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1. (а.с. 57).
За цією адресою 07.05.2007 року він дав підписку про невиїзд ( а.с. 41).
15.06.2007 року він ознайомився з матеріалами справи в порядку ст. ст. 218-222 КПК України.
До суду на попередній розгляд справи 25.07.2007 року і в судові засідання 21.08.2007 року, 05.09.2007 року ОСОБА_3 не зявився.
Судом застосовувались примусові приводи щодо ОСОБА_3
Згідно рапорту ДІМ Дніпровського РУ ГУ Роженко Д.М. від 20.08.2007 року (а.с. 87), якому було доручено виконання примусового приводу, ОСОБА_3, зі слів його матері, не проживає за місцем реєстрації і де він мешкає їй не відомо.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 порушив підписку про невиїзд з постійного місця проживання за місцем реєстрації, а місце його фактичного проживання органами досудового слідства не встановлено.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2007 року ОСОБА_3 оголошено в розшук зі зміною йому запобіжного заходу з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на утримання під вартою в Київському СІЗО ДДУзПВП, а провадження у справі зупинено до розшуку підсудного.
Згідно повідомлень Дніпровського РУ ГУ MB С України в м. Києві від 27.09.2007 року та від 30.07.2008 року на виконання постанови суду про розшук підсудного заведено оперативно - розшукову справу № 04-3093/07 від 16.09.2007 року, по якій проводяться оперативно - розшукові заходи.
Таким чином, в ході судового розгляду виникла необхідність встановлення фактичного місця проживання обвинуваченого, ці дані про особу обвинуваченого з достатньою повнотою органами досудового слідства не були зясовані, суд, застосовуючи примусові приводи та оголосивши підсудного в розшук, вжив всі можливі заходи для розгляду кримінальної справи., однак протягом майже двох років з моменту оголошення ОСОБА_3 в розшук місце його проживання органами міліції не було встановлено, що унеможливлює розгляд кримінальної справи судом.
В своїй постанові суд навів переконливі мотиви, з яких направляє справу на додаткове розслідування, вони не суперечать розясненням, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року, а тому колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується і вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 281, ст. 365-366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першоїінстанції, залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районногосуду м. Києва від 25 лютого 2009 року про повернення справи заобвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 ККУкраїни на додаткове розслідування - залишити без змін.
