Справа № 1-10/2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді С.К.Медвецького
при секретарях А.А.Сегеді, У.Ю.Ратушняк,
С.В.Селіщевій, С.В.Семчука, Н.М.Отрошко
за участю прокурорів Р.А.Джежик, Л.М.Романової
адвокатів В.Д.Момота, В.І.Кіцули,
представника потерпілої О.І.Мордяка,
представника цивільного відповідача Т.С.Долованюк
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого; в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 України, -
встановив:
12.08.2007 року близько 17 год. ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем “Фольксваген-Джета” НОМЕР_1 між 479 та 480 км автодороги Стрий – Тернопіль - Кіровоград – Знам”янка в бік м. Гайсин порушив п.п.10.1, 14.6 (г) Правил дорожнього руху України, на ділянці дороги з небезпечним поворотом праворуч, під час виконання маневру обгін, перетнув суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1., не врахував дорожню обстановку, на крутому повороті та ділянці дороги з обмеженою оглядовістю виїхав на зустрічну смугу руху не пересвідчившись у безпечності маневру іншими учасниками дорожнього руху, де на лівому краю проїзної частини в напрямку руху зі сторони ОСОБА_1, допустив зіткнення з автомобілем “Фольксваген-Бора” НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який вжив міри уникнути зіткнення шляхом гальмування, внаслідок чого:
- пасажир автомобіля “Фольксваген-Джета” ОСОБА_3 померла в зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень у виді важкої відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням м’яких тканин голови, кісток черепу, оболонок і тканин головного мозку, компресійного перелому 5-6 хребців зі здавленням спинного мозку;
- пасажир автомобіля «Фольксваген-Джета» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, закритого перелому кісток носа, перелому зовнішнього щиколотка правої великогомілкової кістки без зміщення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;
- пасажир автомобіля «Фольксваген-Бора» ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у виді відкритого осколкового усередині суглобного перелому правого стегна з ушкодженням колінного суглобу, забійних ран лівої гомілки, травматичного шоку 2 ступеня, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень;
- водій автомобіля «Фольксваген-Бора» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у виді забою м’яких тканин грудної клітки з правої сторони, забійних ран в області правої кисті, закритої черепно-мозкової травми – забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Підсудний вини не визнав зовсім, пояснив, що 12.08.2007 року разом з дружиною, сином та ОСОБА_3 виїхали із Закарпаття в м. Одеса. На автодорозі
Стрий – Тернопіль - Кіровоград – Знам”янка в бік м. Гайсин, за с. Кунка, його автомобіль потрапив у колону, яка рухалася за вантажним автомобілем. Коли всі автомобілі обігнали вантажний автомобіль, то він, на переривчастій лінії дорожньої розмітки, розпочав маневр обгону вантажного автомобіля, який почав збільшувати швидкість руху. Вантажівка була з причепом і загальна довжина її складала близько
25 м. Коли його автомобіль зрівнявся з кабіною вантажного автомобіля, то він побачив, що назустріч йому рухається автомобіль ОСОБА_2 Врахувавши дорожню обстановку, керуючись вимогами п.12.3 ПДР України, він вирішив не гальмувати, а з’їхати на узбіччя ліворуч, давши можливість автомобілю потерпілого проїхати. Коли він з’їхав на узбіччя, то побачив, що автомобіль потерпілого рухається на його автомобіль, після чого сталося зіткнення і він втратив свідомість.
Винуватим себе не визнає, тому що не порушував ПДР України, при виникненні небезпеки вжив всіх необхідних заходів, зокрема з’їхав на ліве узбіччя та зупинив транспортний засіб. Вважав єдиним винуватцем дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля «Фольксваген-Бора» ОСОБА_2, який не вибрав безпечну швидкість руху, виїхав на узбіччя та допустив зіткнення з його автомобілем, який стояв.
Незважаючи на заперечення вини винуватість підсудного у вчиненні злочину беззаперечно стверджується такими доказами:
- потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 12.08.2007 року на власному автомобілі “Фольксваген-Бора” разом з ОСОБА_5 їхали зі сторони м. Гайсина в сторону
м. Вінниці; близько 17 год. проїхавши залізничний переїзд, на невеликій швидкості, він почав наближатися до небезпечного повороту ліворуч; назустріч йому рухалися автомобіль «Волга» та вантажний автомобіль; коли його автомобіль зрівнявся з кабіною вантажного автомобіля, то він побачив автомобіль підсудного, який рухався по зустрічній смузі руху; з метою уникнення зіткнення він почав гальмувати та прийняв праворуч, однак не встиг повністю зупинитися, оскільки сталось зіткнення з автомобілем підсудного, який рухався йому назустріч;
- представник потерпілої ОСОБА_5 – ОСОБА_6 пояснив, що 12.08.2007 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його дружина отримала тяжкі тілесні ушкодження; обставин за яких сталась дорожньо-транспортна пригода вона не пам’ятає, так як спала;
- свідок ОСОБА_7 пояснила, що обставин за яких сталась дорожньо-транспортна пригода вона не бачила, так як розмовляла із ОСОБА_3; автомобіль у якому вони їхали був на узбіччі;
- свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, - працівники Гайсинського РВ УМВС, пояснили, що дорожньо-транспортна пригода сталася між 479 та 480 км автодороги Стрий – Тернопіль - Кіровоград – Знам”янка в бік м. Гайсин неподалік повороту на
с. Мітлинці Гайсинського району; підсудний, будучи опитаний безпосередньо після ДТП пояснював, що почав обгін, однак побачив зустрічну машину, виїхав на узбіччя і там відбулося зіткнення; автомобіль від удару відкинуло на стовпчики; гальмівного шляху автомобіля під керуванням Пилипенка не було;
- свідок ОСОБА_10 пояснив, що 12.08.2007 року він їхав у м. Херсон; не доїжджаючи до м. Гайсина на повороті з обмеженою оглядовість, де була суцільна смуга, у дзеркало заднього виду він побачив автомобіль підсудного, який виїхав на обгін, а назустріч йому їхав автомобіль потерпілого; після чого сталося зіткнення; сказати чи стояв, чи рухався автомобіль підсудного безпосередньо в момент зіткнення він не може; зазначав, що автомобіль потерпілого рухався по своїй смузі руху, а автомобіль підсудного виїхав на обгін на закритому повороті; де точно сталося зіткнення чи на проїжджій частині, чи на узбіччі пояснити не може; також вказав, що будь-яких перешкод підсудному під час виконання маневру обгін він не створював;
- з протоколу огляду місця події 12.08.2007 року видно, що місцем події є 480 + 600 м км автодороги Львів - Кіровоград – Знам”янка зі сторони м. Гайсин в сторону м. Вінниці; проїжджа частина асфальтована, суха, розділена суцільною лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.1; у місці огляду дорога має заокруглення, ширина проїжджої частини складає 7,8 м; ліве узбіччя ґрунтове, сухе, шириною 2,9 м; праве узбіччя ґрунтове, сухе, шириною 4,1 м; ширина правої смуги руху зі сторони м. Гайсин в сторону м. Вінниці складає 4,1 м; автомобіль «Фольксваген-Бора» НОМЕР_2 розташований на правій смузі руху в сторону м. Вінниця; автомобіль частково розвернутий в сторону правого узбіччя; переднє ліве та заднє праве колеса розміщені з правого краю проїжджої частини; відстань від лівого заднього колеса до суцільної смуги складає 2,7 м; відстань від правого переднього колеса до краю узбіччя – 2,4 м; на проїжджій частині дороги виявлений слід гальмування правого колеса автомобіля «Фольксваген-Бора» довжиною 25,6 м; на відстані 1 м від лівого переднього колеса автомобіля «Фольксваген-Бора» на правому узбіччі в сторону м. Вінниця розташований автомобіль «Фольксваген - Джета» НОМЕР_1 червоного кольору; передня частина автомобіля розташована в сторону м. Гайсин; відстань від переднього правого колеса до правого краю проїжджої частини складає 2,2 м; відстань від правого заднього колеса до проїжджої частини – 3,4 м; автомобілі технічно пошкодженні; дані протоколу огляду підтвердженні план-схемою (т.1, а.с.3-5);
- з протоколу додаткового огляду місця події від 16.08.2007 року видно, що місцем події є 480 км автодороги Львів - Кіровоград – Знам”янка зі сторони м. Гайсин в сторону м. Вінниці; проїжджа частина асфальтована, суха, розділена суцільною лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.1; дані протоколу огляду підтвердженні фототаблицею (т.1, а.с.41-44);
- протоколом огляду місця події від 24.06.2008 року беззаперечно встановлено, що місце події між 479 та 480 км автодороги Стрий – Тернопіль - Кіровоград – Знам”янка; довжина суцільної лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 від місця ДТП до переривчастої лінії дорожньої розмітки, в бік м. Вінниці, становить 1 100 м (т.2, а.с.22-24);
- з протоколу огляду транспортного засобу видно, що об’єктом огляду є автомобіль «Фольксваген – Бора» НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2; при огляді встановлено, що розбиті передній бампер, лобове скло, капот, ліве та праве передні крила, решітка, праві передні двері, світлові прилади (т.1, а.с.7-8);
- з протоколу огляду транспортного засобу видно, що об’єктом огляду є автомобіль «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7; при огляді встановлено, що розбита передня частина автомобіля (т.1, а.с.8-9);
- за протоколом медичного огляду для встановлення стану сп’яніння НОМЕР_3 від 12.08.2007 року, ОСОБА_2 перебував у тверезому стані (т.1, а.с.10);
- за протоколом медичного огляду для встановлення стану сп’яніння НОМЕР_4 від 12.08.2007 року, ОСОБА_1 перебував у тверезому стані (а.с.11);
- показаннями потерпілого Тафія на досудовому слідстві (т.1, а.с.30) в судовому засіданні встановлено, що обставин за яких сталась дорожньо-транспортна пригода він не бачив, так як спав, а відчув лише удар і зрозумів, що сталося ДТП;
- з висновку автотехнічної експертизи НОМЕР_5 від 30.08.2007 року видно, що на момент дослідження технічних несправностей рульового керування автомобіля «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1 не виявлено; на момент ДТП система рульового керування автомобіля, знаходилась в працездатному стані; технічних несправностей гальмівної системи та підвіски автомобіля «Фольксваген – Джета» не виявлено (т.1, а.с.71-76);
- згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_6 від 30.09.2007 року встановлено, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді забою м’яких тканин грудної клітки з правої сторони, забійних ран в області правої кисті, закритої черепно-мозкової травми – забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; ці тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупого, твердого предмета, можливо 12.08.2007 року під час дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а.с.77-78);
- за висновками судово-медичних експертизи НОМЕР_7 від 11.09.2007 року та
НОМЕР_7 від 15.10.2007 року, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, закритого перелому кісток носа, перелому зовнішнього щиколотка правої великогомілкової кістки без зміщення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; ці тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупого, твердого предмета, можливо 12.08.2007 року під час дорожньо-транспортної пригоди (т.1, 89-90, 114-115);
- з висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_8 від 11.09.2007 року видно, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у виді відкритого осколкового усередині суглобного перелому правого стегна з ушкодженням колінного суглобу, забійних ран лівої гомілки, травматичного шоку 2 ступеня, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; ці тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупого, твердого предмета, можливо 12.08.2007 року під час дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а.с.91-92);
- за висновком автотехнічної експертизи НОМЕР_9 від 19.10.2007 року встановлено, що в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Фольксваген – Бора» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 ПДР України; дії водія автомобіля «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 – регламентувались вимогами п. п. 10.1, 14.6 (г) ПДР України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати заборонено; технічна можливість попередити зіткнення автомобіля «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 полягала у виконані ним вимог п. п. 10.1, 14.6 (г) ПДР України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1; можливість попередження ДТП у водія автомобіля «Фольксваген – Бора» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 полягала у виконані ним вимог п.12,3 ПДР України; у випадку, коли транспортний засіб, що виїжджає на зустрічну смугу руху, до моменту зіткнення не був загальмований, питання про технічну можливість попередити зіткнення у водія автомобіля, що рухається по своїй смузі руху втрачає зміст, так як ні зменшення швидкості, ні зупинка не виключає можливість зіткнення; у ситуації, що склалася в діях водія автомобіля «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 14.6 (г) ПДР України та горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а.с.103-106);
- допитаний в судовому засіданні експерт Діордіца В.М. підтвердив висновок автотехнічної експертизи, пояснив, що причиною ДТП була невідповідність дій підсудного ПДР України;
- показаннями потерпілої ОСОБА_11 на досудовому слідстві (т.1, а.с.109-110) в судовому засіданні підтверджено, що 12.08.2007 року їй повідомили про загибель матері в ДТП; зі слів близьких їй стало відомо, що дорожньо-транспортна пригода сталася на узбіччі дороги; претензій до підсудного вона немає;
- згідно висновку судово – медичної експертизи НОМЕР_10 від 13.08.2007 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді важкої відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням м’яких тканин голови, кісток черепу, оболонок і тканин головного мозку, компресійного перелому 5-6 хребців зі здавленням спинного мозку; ці тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупого, твердого предмета, можливо 12.08.2007 року під час дорожньо-транспортної пригоди; смерть потерпілої настала від відкритої важкої черепно-мозкової травми (т.1, а.с.119-121);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом встановлено, що Пилипенко при виконанні маневру обгін рухався по зустрічній смузі руху, в бік м. Гайсин, і коли виникла небезпека для руху з’їхав на ліве узбіччя та рухався по ньому до місця зіткнення; відстань руху його по узбіччю склала 40 м (т.2, а.с.82-84);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_2 та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом встановлено, що під час відтворення потерпілий показав місце розташування автомобілів у момент ДТП (т.2, а.с.85-87).
Дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікуються за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, якщо воно спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження.
Заперечення вини ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, суд розцінює як незаборонену законом позицію захисту власних інтересів, шляхом спроби уникнути покарання за скоєне, - тому до уваги не бере, оскільки вони спростовуються наведеними вище беззаперечними доказами, які підтверджують вчинення ним тяжкого злочину.
При цьому суд не може прийняти до уваги показання підсудного в тій частині, що він не порушував вимог ПДР України, оскільки як вбачається з показань свідка Шаманського підсудний розпочав обгін вантажного автомобіля, перетнув суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1., на крутому повороті та ділянці дороги з обмеженою оглядовістю виїхав на зустрічну смугу руху, де і сталось зіткнення. Неприйнятними суд вважає показання підсудного в тій частині, де він зазначав, що вантажний автомобіль під керуванням Шаманського, шляхом постійного збільшення швидкості, перешкоджав йому закінчити маневр обгону, оскільки сам свідок заперечував цей факт, і крім цього, якщо така обставина мала місце, то підсудний мав можливість шляхом гальмування та зменшення швидкості з’їхати на власну смугу руху, а не продовжувати рух по зустрічній смузі.
Не може суд прийняти до уваги висновок автотехнічного дослідження НОМЕР_11 від 25.02.2008 року та додатку до цього висновку (т.1, 289-308, т.2, а.с.123-125) та показання спеціаліста Огородніка В.А. про те, що швидкість автомобіля «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 в момент зіткнення з автомобілем «Фольксваген – Бора» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 дорівнювала нулю, тобто зазначений автомобіль не рухався, оскільки, як вже зазначалося, саме порушення підсудним вимог п. п. 10.1, 14.6 (г) ПДР України та горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 є безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди. На думку суду у даній дорожній обстановці потерпілий ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог п.12.3 ПДР. Крім цього, підсудний у своїх первинних після ДТП поясненнях, будучи допитаний як обвинувачений та під час відтворення обстановки і обставин події вказував (т.1, а.с.13, 37, т.2, а.с.82-84), що почав обгін, однак побачив зустрічну машину, виїхав на узбіччя і рухався по ньому до зіткнення.
Посилання підсудного на те, що під час досудового слідства не було встановлено точне місце дорожньо-транспортної пригоди, суд також не приймає до уваги, так як під час судового слідства ця помилка була усунута і під час додаткового огляду місця події (на виконання судового доручення) було встановлено точне місце ДТП.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і попередження нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного, раніше несудимого, який позитивно характеризується. Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.
За таких обставин, - з урахуванням тяжкості скоєного та думки потерпілих, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Вирішуючи заявлені ОСОБА_2, ОСОБА_5 цивільні позови про стягнення майнової та моральної шкоди суд виходить з меж заявлених вимог, запропонованих критеріїв визначення завданих їм збитків, змісту та обсягу моральних страждань потерпілих, а також відсутність в судовому засіданні доказів, що умисел ОСОБА_1 обумовив настання шкоди.
Потерпілі вважають, що власник джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_7 має відповідати за шкоду завдану транспортним засобом, а НАСК “Оранта” в якій застрахований транспортний засіб повинна сплатити їм страхові кошти в межах страхового ліміту.
При цьому потерпілий ОСОБА_2 вимагав стягнути з відповідачів 87 051 грн.72 коп. майнової, 17 550 моральної шкоди, 2 500 грн. за надання правової допомоги та 350 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, пояснив, що майнова шкода полягає у пошкодженні автомобіля «Фольксваген – Бора»; витрат на лікування та на транспортні послуги; моральна шкода полягає в непоправних стражданнях, які він пережив у момент ДТП.
Представник потерпілої ОСОБА_5 вимагав стягнути з відповідачів 13 167,24 грн. майнової та 32 550 грн. моральної шкоди, пояснив, що майнова шкода складається з витрат понесених на лікування та транспортних витрат; моральна шкода полягає у непоправних втратах і стражданнях, які пережиті його дружиною у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, не можливістю вести звичний спосіб життя через отримані травми.
Представники цивільного відповідача НАСК «Оранта» вимоги позовів визнала частково, просили задовольнити їх лише в межах доведеного.
ОСОБА_7 та її представник вимоги позовів не визнали, оскільки вважали, що вина Пилипенка у скоєнні злочину не доведена.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За змістом ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на праві власності володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань та інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням вимог розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню і непов’язана з розміром цього відшкодування.
Статті 6, 9, 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначають, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого (зазначений у договорі страхування) і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність застрахованої особи; обов’язковим лімітом відповідальності страховика є страхова сума; при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку шкоду, яка заподіяна життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Страховий поліси НОМЕР_12 засвідчують, що страхувальник ОСОБА_7 і страховик НАСК «Оранта» уклали договір страхування цивільно-правової відповідальності, страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров’ю становить 51 000 грн., за шкоду заподіяну майну 35 000 грн. (т.1, а.с.136).
Розмір майнової шкоди, яку суд вважає доведеною, заподіяної ОСОБА_2 складає 78 300 грн.25 коп. – це шкода завдана пошкодженням автомобіля «Фольксваген – Бора» НОМЕР_13 (висновок товарознавчого дослідження НОМЕР_14 від 29.08.2007 року) (т.1, а.с.51-65) та витрат на лікування в сумі 693 грн.77 коп., які підтверджуються довідками лікувального закладу (т.1, 229-230).
Визначаючи розмір моральної шкоди суд визнає, що потерпілий зазнав моральних страждань у виді фізичного болю, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення його стану здоров’я, приниження честі і гідності внаслідок протиправних дій підсудного, неможливості тривалий час вести звичний спосіб життя, в зв’язку з перебуванням на лікуванні, погіршенням фізичного стану здоров’я, - є значним погіршенням рівня та якості його особистого життя.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості, необхідності забезпечення належної компенсації моральних втрат потерпілого, а також те, що ОСОБА_7 не працює, немає постійного заробітку, тому розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає в сумі 10 000 грн.
Крім цього, на користь потерпілого підлягають витрати за проведення товарознавчого дослідження в сумі 350 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення майнової шкоди, а саме: витрат на транспортні послуги, а також витрат на лікування та санаторно-курортне лікування, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема довідками медичного закладу про призначене лікування та платіжними документами про оплату путівки на санаторно – курортне лікування. Надані потерпілим чеки та довідка про вартість путівки не можуть бути належними доказами, оскільки не підтверджені вищезазначеними документами, як і не підтверджені витрати на транспортні послуги.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд визнає, що потерпіла ОСОБА_5 зазнала моральних страждань у виді фізичного болю, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення її стану здоров’я, приниження честі і гідності внаслідок протиправних дій підсудного, неможливості тривалий час вести звичний спосіб життя, в зв’язку з перебуванням на лікуванні, погіршенням фізичного стану здоров’я, - є значним погіршенням рівня та якості її особистого життя.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості, необхідності забезпечення належної компенсації моральних втрат потерпілої, а також те, що ОСОБА_7 не працює, немає постійного заробітку, тому розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає в сумі 25 000 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення майнової шкоди, а саме: витрат на транспортні послуги, а також витрат на лікування та санаторно-курортне лікування, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема довідками медичного закладу про призначене лікування та платіжними документами про оплату путівки на санаторно – курортне лікування. Надані потерпілою чеки та довідка про вартість путівки не можуть бути належними доказами, оскільки не підтверджені вищезазначеними документами, як і не підтверджені витрати на транспортні послуги.
Оскільки майнова і моральна шкода, яка заподіяна потерпілим завдана джерелом підвищеної небезпеки автомобілем «Фольксваген – Джета» НОМЕР_1, що на праві власності належить ОСОБА_7 (т.1, а.с.22), яка уклала з НАСК «Оранта» договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров ’ ю та майну, то майнова шкода підлягає відшкодуванню страховиком в межах страхової суми, тобто 35 000 грн., моральна шкода в межах 5% страхового ліміту, що передбачено ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а розмір майнової та моральної шкоди, що не покривається страховою сумою має відшкодовуватись власником транспортного засобу.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області 376 грн.60 коп. за проведення криміналістичних експертиз.
Також з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_2 підлягає стягненню 2 500 грн. за надання правової допомоги.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд –
присудив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із залу суду.
Цивільні позови задовольнити частково.
Стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта”, 01015 м. Київ, вул. Січневого повстання, 34 В на користь ОСОБА_2 35 000 грн. на відшкодування майнової шкоди та 2 550 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7, АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 43 994 грн. 02 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 7 450 грн. моральної шкоди, 350 грн. за проведення товарознавчого дослідження та 2 500 грн. за надання правової допомоги.
Стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта”, 01015 м. Київ, вул. Січневого повстання, 34 В на користь ОСОБА_5 2 550 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7, АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 22 450 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовів відмовити через недоведеність вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області 376 грн.60 коп. за проведення криміналістичних експертиз.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.
Суддя-підпис. Вирок законної сили не набув.
Оригінал вироку знаходиться в кримінальній справі Гайсинського районного суду № 1-10/09 р.
Копія вірна.
Голова Гайсинського
районного суду В.М.Ковчежнюк
