Справа № 1-10/09
Справа № 1-10/09
П О С Т А Н О В А
П О П Е Р Е Д Н Ь О Г О Р О З Г Л Я Д У
м.Луцьк 23 квітня 2009 року
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області Лозовський А.О.
при секретарі - Лінік Т.В.
за участю прокурора - Смолюка Б.С.
потерпілої - ОСОБА_1
адвоката - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Фаринки Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Кримне Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не судимого за п.п. 4,7,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у наступному: 10 травня 2002 року, близько 02 години ОСОБА_4, будучи повідомленим по телефону далеким родичем - ОСОБА_5 про те, що між останнім і ОСОБА_6 поблизу клубу села Брониця Камінь-Каширського району Волинської області нещодавно виникла конфліктна ситуація, яка закінчилась бійкою, взаємним висловленням словесних образ та погроз, з метою позбавлення життя останнього, використовуючи при цьому нікчемний привід, з хуліганських спонукань, автомобілем «Фольксваген-Пасат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, прибув з міста Камінь-Каширського у вказаний населений пункт, де у заздалегідь обумовленому місці зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, після чого домовився із названими особами шляхом застосування фізичного насильства покарати кривдника, усвідомлюючи, що реалізація єдиного злочинного умислу носить суспільно небезпечний характер, а скоєння нападу в нічний час, за місцем проживання потерпілого і членів його родини порушуватиме нормальні умови життя людей, їх право на відпочинок, тощо.
Враховуючи, що ОСОБА_6 являється фізично здоровим чоловіком, співвиконавці злочину вирішили скоїти напад на нього у групі, а також використати під час подолання опору потерпілого невстановлений в ході досудового слідства компактний електрострумонесучий пристрій, який, на їхню думку, за своїми вражаючими властивостями був здатний заподіяти сильний фізичний біль.
У загальних рисах узгодивши свої майбутні протиправні дії, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 близько 02 години 30 хвилин прибули автомобілем „Фольксваген-Пасат", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, до будинку потерпілого по АДРЕСА_3, де з хуліганських мотивів, використовуючи при цьому нікчемний привід, з метою позбавити життя відразу напали на ОСОБА_6, який, виявивши на власному подвір'ї сторонніх осіб, не одягаючись, вибіг з будинку на вулицю.
Під час протиправного посягання на життя ОСОБА_6, що виразилось у застосуванні до нього грубої фізичної сили ОСОБА_3 і ОСОБА_5, а саме - умисному нанесенні чисельних ударів руками та ногами по голові, животу, грудній клітці, спині, кінцівках, ОСОБА_4 за сприянням названих осіб, які усвідомлювали можливість застосування ОСОБА_4 електрострумонесучого пристрою і бажали його застосування останнім щодо потерпілого, у подальшому утримували останнього, обмежуючи рухи, керуючись при цьому нікчемним приводом, хуліганським мотивом і загальною метою заподіяння йому смерті, привівши у дію невстановлений компактний електрострумонесучий пристрій, шляхом пропускання через тіло останнього електроструму (постійного току) з невеликими інтервалами у часі, спричиняючи особливого багаторазового болю і страждань, збив його з ніг.
Коли ОСОБА_6, не маючи можливості чинити опору раптовому груповому нападу, будучи ураженим електрострумом, намагався відповзти за господарські споруди ОСОБА_5 продовжував його переслідування, наносячи чисельні удари руками та ногами по тулубу й кінцівках, а ОСОБА_4 шляхом застосування електрострумонесучого пристрою - умисно наносив велику кількість тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи характер вчинюваних дій, а також й те, що завдають потерпілому особливих фізичних страждань і бажаючи при цьому настання його смерті.
В момент знаходження ОСОБА_6 за господарськими спорудами власного господарства ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи узгоджено між собою, використовуючи безпорадний стан потерпілого, який лежав на землі й не чинив опору, продовжували умисно наносити йому тілесні ушкодження, застосовуючи при цьому електрострумонесучий пристрій і не реагуючи на фізичні страждання від особливого болю.
В свою чергу ОСОБА_3, будучи об'єднаним єдиним злочинним умислом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6, усвідомлюючи значення, суспільно небезпечний характер і наслідки вчинюваних ними дій, постійно знаходився на подвір'ї потерпілого, спостерігаючи навколо з метою попередити співучасників злочину у випадку небезпеки.
Коли протиправні дії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були виявлені громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_3 попередив їх про небезпеку, після чого втік з місця події.
Будучи викритим у вчиненні злочину, ОСОБА_4 втік з місця події на автомобілі „Фольксваген-Пасат'", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_5 - скрився у темряві.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №44, від 26 березня 2004 року, проведеної судово-медичною експертною комісією Головного бюро судово медичної експертизи МОЗ України, на трупі ОСОБА_6 відмічені наступні тілесні ушкодження: синці та садна лівої частини лоба і носа, синці верхньої губи зліва та лівої виличної ділянки, осаднення епідермісу в лівій тім'яній ділянці, синець правого надпліччя, п'ять згрупованих синців на правому плечі, сім саден на тильній поверхні правої китиці, два синці в поперековій ділянці спини та один синець по правій середньоаксилярній лінії на рівні тазу, крововилив в середню частину брижі попереково-ободової кишки, садна під шаром накладання речовини зеленого кольору із включенням піщинок на лівій боковій поверхні тулуба на зовнішніх поверхнях лівого передпліччя та лівого стегна, на обох надколінках, а також вісімнадцять ушкоджень у вигляді крововиливів правильної дугоподібної форми і одне у формі прямокутного кута з чіткими краями, поверхня котрих у деяких місцях схожа на садна чи опіки, з яких десять розташовано в ділянці міжлопаткової ділянки спини, чотири на лівому надпліччі, три на внутрішньо-передній поверхні верхньої третини правого плеча, та два (серед яких прямокутне) на передній поверхні грудної клітки. Всі вищевказані тілесні ушкодження утворились прижиттєво.
Синці та садна в ділянці голови ОСОБА_6, синці правого надпліччя та правого плеча, синці поперекової ділянки спини та по правій середньоаксилярнііі лінії на рівні тазу, садна правої кисті, крововилив в середній частині брижі попереково-ободової кишки утворились від дії тупих предметів, можливо, як від ударів тупими предметами, так і при ударах тілом о тупі предмети як за декілька годин до настання смерті, так і безпосередньо перед настанням смерті. Садна під нашаруванням речовини зеленого кольору із включенням піщинок на лівій боковій поверхні тулуба, зовнішніх поверхнях лівих передпліччя та стегна, на обох надколінках утворились від дії тупих твердих предметів, можливо, під час волочіння тіла по землі з зеленою травою.
Вісімнадцять ушкоджень у вигляді крововиливів правильної дугоподібної форми з чітко вираженими краями на спині, лівому надпліччі, правому плечі та на передній поверхні грудної клітки з поверхнями, які в деяких місцях схожі на садна чи опіки, утворились від множинних контактів з тілом предмету, контактуюча поверхня якого мала дугоподібну форму з радіусом кривизни приблизно 8-10 см, довжиною по дузі не менше 24 см, товщиною 1 см з чіткими ребрами по краям більшого та меншого діаметрів. З одного боку контактуюча поверхня мала П-подібний кінець. При дослідженні трупа ОСОБА_6 були виявлені загальні ознаки швидкого настання смерті: інтенсивні розлиті трупні плями, розширені та повнокровні судини кон'юнктиви очей, темна рідка кров в крупних судинах та порожнинах серця, повнокров'я внутрішніх органів, крапкові крововиливи (плями Тардьє) під епікардом серця та під плеврою легень, підвищена проникливість кровоносних судин, нерівномірне кровонаповнення міокарду; а також: - ознаки шокової реакції в легенях, серці та нирках; набряки головного мозку та легень; фрагментація м 'язових волокон серця, що свідчить про фібриляцію шлуночків. В ділянці шкіри із однієї з вісімнадцяти схожих ушкоджень на шкірі у вигляді крововиливів дугоподібної форми, поверхня яких місцями схожа на садна чи опіки, мікроскопічно виявлені зміни, які можуть зустрічатися при нетиповій електромітці, а саме: дефект епідермісу з відривом базального шару та витягуванням його ядер паралельно дермі, по крам дефекту ядра базального шару витягнуті паралельно дермі, судини дерми в ділянці ушкодження повнокровні, стінки судин з підвищеною проникливістю (наявність екстравазатів), гомогенізація волокон дерми, ядра придатків шкіри витягнуті, набряк строми в гіподермальному шарі. Всі вищевказані зміни в організмі ОСОБА_6 дають підставу комісії вважати, що його смерть настала від ураження електричним струмом з розвитком електрошоку, внаслідок множинних впливів за короткий проміжок часу на оголену шкіру електрострумонесучим пристроєм, контактуюча поверхня якого мала дугоподібну форму з радіусом кривизни приблизно 8-10 см, довжиною по дузі не менше 24 см, товщиною 1 см. з чіткими ребрами по краям більшого та меншого діаметрів. З одного боку контактуюча поверхня мала П-подібний кінець.
Між ураженням ОСОБА_6 електричним струмом та настанням його смерті існує прямий причинний зв'язок.
Багаторазові, в кількості вісімнадцять-дев'ятиадцять разів за короткий проміжок часу три п'ять хвилин електророзряди електрострумонесучим пристроєм, могли призвести до смерті ОСОБА_6 і без таких супроводжуючих цьому умов як волога земля, оголеність тіла потерпілого та перебування його у стані алкогольного сп 'яніння.
Синці та садна лівої частини лоба і носа, синці верхньої губи зліва та лівої виличної ділянки, осаднення епідермісу в лівій тім'яній ділянці, синець правого надпліччя, п'ять невеликих згрупованих синців на правому плечі, сім саден на тильній поверхні правої китиці, два синці в поперековій ділянці спини та один синець по правій середньоаксиляриій лінії на рівні тазу, садна на лівій боковій поверхні тулуба, на зовнішніх поверхнях лівого передпліччя та лівого стегна, на обох надколінках за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Встановити ступінь тяжкості крововиливу в середню частину брижі попереково-ободової кишки не представляється можливим через настання смерті потерпілого по іншій причині, а ушкодження внутрішніх органів, в кожному окремому випадку, оцінюється згідно з клінічними проявами. Ураження електричним струмом з розвитком електрошоку внаслідок множинних впливів за короткий проміжок часу на оголену шкіру електрострумонесучим пристроєм (не менше вісімнадцяти), про що свідчить вісімнадцять ушкоджень шкіри у вигляді крововиливів правильної дугоподібної форми і одне у формі прямокутного кута з чіткими краями, поверхня котрих у деяких місцях схожа на садна чи опіки, з яких десять розташовано в ділянці між: лопаткової ділянки спини, чотири на лівому надпліччі, три на внутрішньо-передній поверхні верхньої третини правого плеча та два (серед яких прямокутне) на передній поверхні грудної клітки і через які настала смерть ОСОБА_6, у цілому мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.
Крім того, під час вчинення вищеописаних дій. ОСОБА_4 10 травня 2002 року, знаходячись в нічний час на території приватного господарства по АДРЕСА_3, усвідомлюючи їх значення і суспільно небезпечний характер, в групі з ОСОБА_5, ОСОБА_3, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, в момент скоєння нічим невмотивованого очевидного для потерпілого та інших осіб протиправного посягання на життя ОСОБА_6, виявив своє зневажливе ставлення до громадського порядку, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки, моральності, добропристойності, порушивши спокійний відпочинок громадян, спричинивши істотної шкоди особистим та суспільним інтересам, які за своїм змістом відрізнялись особливою зухвалістю й винятковим цинізмом, і виразились у буйстві, поєднаному із застосуванням фізичного насильства, знущанням над потерпілим у безпорадному стані, його мордуванні, застосуванні предмета, заздалегідь підготовленого для нанесення іншій людині різних за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень та сильного фізичного болю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_2 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування .
Заслухавши прокурора, який пропонував відхилити клопотання, призначити справу до розгляду, потерпілу ОСОБА_1, яка із цим погодилась, обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_2, які клопотання підтримали, дослідивши обставини справи суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 368 КПК України досудове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування.
Як убачається із матеріалів справи при направленні даної справи на додаткове розслідування у постановах Камінь-Каширського районного суду від 28 грудня 2002 року, 09 червня 2003 року, 07 жовтня 2003 року, 23 червня 2008 року, ухвалах судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 21 лютого 2003 року, 18 липня 2003 року, 07 жовтня 2003 року, 15 серпня 2008 року вказувалось про неможливість побудови обвинувачення у скоєнні злочинів на припущеннях і домислах, як це зроблено у даному випадку.
Так, вміняючи ОСОБА_3 обвинувачення за п.п. 4, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України слідчим не сформульовано, у чому полягає об'єктивна сторона скоєного злочину, а саме, які дії вчинив обвинувачений, від яких наступила смерть ОСОБА_1
В ухвалі судової палати в кримінальних справах від 15 серпня 2008 року, зазначено, що органами досудового слідства всупереч вимогам ст. 26 КПК України виділено матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_5 в окреме провадження, що перешкоджає повно і об'єктивно дослідити всі обставини вчинення злочинів.
У відповідності до вимог ст.ст. 222 - 223 КПК України в обвинуваченні кожному із винних осіб необхідно вказати хто саме і які дії вчинив із зазначенням мотивів умисного вбивства, ролі кожного у вчиненні злочинів.
Виконати це неможливо без допиту всіх учасників злочинних дій, проведення між ними очних ставок, а тому є підстави вважати, що виділення матеріалів справи щодо ОСОБА_5 є необґрунтованим.
Обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як і раніше ґрунтується на припущеннях та неповно з'ясованих обставинах.
04 березня 2009 року слідчим в ОВС СУ УМВС України у Волинській області Пасічником Н.М. було дано доручення в порядку ст. 114 КПК України начальнику УКР УМВС України у Волинській області, в якому пропонувалося:
1) вжити додаткових заходів з метою встановлення знаряддя злочину, яким були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_6;
2) вжити оперативно-розшукових заходів з метою встановлення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_5, допитавши з цього приводу його близьких родичів та сусідів. Протоколи допитів надати в СУ УМВС в області.
Слідчий прохав про результати виконання доручення доповісти письмово і зібрані матеріали направити до 13 березня 2009 року йому.
25 березня 2009 року за № 4/2418 (а.с. 32 т.8) слідчому дано формальну відповідь про те, що вжито оперативно-розшукові заходи для виконання його доручення та заведено ОРС щодо ОСОБА_5
Між тим, будь-які дані про те, що такі заходи проводились в справі відсутні, не надано слідчому протоколи допиту та інші матеріали, про які йшлося у дорученні.
У справі також відсутні дані про вжиття досудовим слідством будь-яких заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема, постанов про накладення арешту на поштову кореспонденцію близьких родичів обвинуваченого, про наявність дозволу на зняття інформації з каналів зв'язку.
Про неприйняття належних заходів для встановлення місця знаходження ОСОБА_5 свідчить і той факт, що постанову про його розшук слідчим було винесено лише 06 березня 2009 року, тобто наприкінці досудового слідства.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КПК України після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого.
В порушення цієї норми після винесення даної постанови від 06 березня 2009 року будь-яких заходів для встановлення місця перебування ОСОБА_5 слідчий не вживав, обмежившись поверхневою відповіддю на своє доручення в порядку ст. 114 КПК України.
Крім того, не сприяло встановленню місця перебування ОСОБА_5 допущення слідчим ряду процесуальних порушень.
Так, у відповідності до ч.1 ст. 138 КПК України «Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлено, слідчий оголошує її розшук».
Розшук ОСОБА_5 оголошений 06 березня 2009 року, а постанову про притягнення його як обвинуваченого винесено 20 березня 2009 року (а.с. 48 - 53 т.8), тобто слідчий оголосив розшук обвинуваченого без винесення відповідної постанови.
У порушення вимог ст. 139 КПК України слідчий не зазначив у постанові про розшук обвинуваченого ОСОБА_5 потрібні відомості про особу розшукуваного.
Із відповіді на доручення слідчого в порядку ст. 114 КПК України (відсутність будь-яких показань свідків та інших доказів) вбачається, що органами дізнання не вживаються всі необхідні заходи для встановлення знаряддя злочину, про що наголошувалось у судових рішеннях.
Крім того, копії обвинувальних висновків в частині пред'явлення обвинувачення ОСОБА_4 не відповідають оригіналу (а.с. 111 - 112).
У порушення вимог ст.ст. 85 та 220 КПК України у протоколі пред'явлення обвинувачення ОСОБА_4 та його захиснику матеріалів справи (а.с. 86, 87 т.8) не зазначено місце ознайомлення з матеріалами справи і протягом якого часу проходило ознайомлення.
Як встановлено на попередньому розгляді даної справи слідчим не виконано вимоги ст. 217 КПК України.
За наведених вище обставин справа не може бути призначена до судового розгляду і підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Під час додаткового розслідування слід усунути зазначені вище порушення та прийняти досудовому слідству необхідні заходи для встановлення місця перебування ОСОБА_5 та розшуку знаряддя злочину, для виконання судових рішень у повному обсязі.
Керуючись ст. 246 КПК України,-
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_3 за п.п. 4,7,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296 КК України повернути прокурору Волинської області на додаткове розслідування.
Запобіжний захід обвинуваченим залишити попередній: ОСОБА_4 - тримання під вартою, ОСОБА_3 - підписку про невиїзд.
Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання через апеляційний суд Волинської області на протязі семи діб з дня її винесення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той же строк з дня вручення копії постанови.
Суддя апеляційного суду
Волинської області /підпис/ А.О. Лозовський
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області А.О. Лозовський
