Справа № 1-74/2007 рік
Справа № 1-74/2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2007 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Керніцького І.І.
при секретарі: Шикор Г.В.
з участю прокурора: Площанської Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Долини справу про обвинуваченню:
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженеця та жителя с Підліски Долинського району Івано-Франківської області, українеця, громадянина України, що має середню освіту, працює опалювачем Підлісківської ЗОШ, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не військовозобов'язаного, в минулому не судимого
за ст.ст 190 ч.2, 358 ч.З КК України,-
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 заволодів чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб та використав завідомо підроблений документ.
Злочини вчинив за наступних обставин:
Так, ОСОБА_1. в грудні 2005 року з метою отримання статусу безробітного вступив в злочинний зговір з невстановленою особою, яка внесла в трудову книжку ОСОБА_1., фіктивний запис про прийняття та звільнення його з роботи в С/Г ТзОВ «Жовтневе», а також підробила довідку про отримання заробітної плати в С/Г ТзОВ «Жовтневе», державна реєстрація якого скасована 26.05.2005 року рішенням суду № 11/74-1238, де ОСОБА_1., ніколи не працював і не отримував зарплату. Трудову книжку з фіктивним записом та фіктивну довідку про отримання середньої заробітної плати невстановлена особа віддала ОСОБА_1. за що останній заплатив їй 500 гривень. В кінці грудня 2005 року ОСОБА_1., маючи у своїй трудовій книжці недійсний запис про прийняття та звільнення з роботи та фіктивну довідку про отримання зарплати в С/Г ТзОВ «Жовтневе», зареєструвався в Долинському центрі зайнятості і 30.12.2005 року йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинено за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа ОСОБА_1., в сукупності вчинив злочини, передбачені ст.ст. 190 ч. 2, 358 ч.З КК України.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. З, 190 ч. 2 КК України визнав повністю, та суду показав, що в даний час він працює опалювачем Підлісківської ЗОШ І-ІІ ступенів. В грудні 2005 року, в п'ятницю, знаходячись на ринку м. Долина він зустрів двох незнайомих чоловіків, з якими у нього зав'язалася розмова. Ті чоловіки розповіли йому, що вони зробили собі неофіційні довідки про отримання заробітної плати і записи в трудовій книжці, звернулися в Долинський районний центр зайнятості, де їх поставили на облік як безробітних, і вони отримують допомогу по безробіттю. Він на той час ніде не працював, і подумав, щоб і йому б не завадило отримувати допомогу по безробіттю. Він запитав у тих чоловіків, хто може таке зробити, і вони сказали, що познайомлять його із жінкою на ім'я
Віра, яка робила це їм, а тому зможе зробити і йому. Ці чоловіки привели його до жінки, яка назвалася ОСОБА_2, яка стояла біля палаток, в яких продавалося взуття, і пішли геть. Більше тих чоловіків він не бачив. Він пояснив ОСОБА_2, що хоче стати на облік в Долинський РЦЗ і отримувати допомогу по безробіттю, і попросив, щоб вона зробила йому для цього документи. Віра спочатку говорила, що вона його не знає, і давала зрозуміти, що боїться це робити незнайомому чоловіку. Він сказав їй хто він такий, що проживає в с Підліски, і йому вдалося її умовити. Вона запитати його, чи має він при собі трудову книжку. Він сказав їй, що має при собі трудову книжку та паспорт. Вона сказала, щоб він дав їй трудову книжку і він дав їй свою трудову книжку НОМЕР_1. Коли вона взяла трудову книжку, то запитала його, чи має він при собі гроші. Він запитав, кільки потрібно грошей, і вона відповіла, що потрібно 500 гривень. Таких грошей він при собі не мав, і сказав про це ОСОБА_2. Тоді вона запитала, чи зможе він принести їй 500 гривень на наступну п'ятницю, через тиждень, на це місце, де вони знаходилися, і він відповів, що може. Наступної п'ятниці він приїхав в м. Долина, пішов на ринок, знайшов там Віру, і дав їй гроші в сумі 500 гривень. Віра віддала йому трудову книжку, в якій були записи про те, що з 27.04.2005 року по 30.11.2005 року він працював на сезонних роботах в СТзОВ «Жовтневе» Тернопільської області. Також вона дала йому довідку про отримання середньої заробітної плати в СТзОВ «Жовтневе». Записи в трудовій книжці та довідка про отримання середньої заробітної плати були скріплені печаткою голубого кольору ТзОВ «Жовтневе». Віра сказала, що з цими документами він може звернутися в центр зайнятості, де його поставлять на облік, нададуть статус безробітного та будуть виплачувати допомогу по безробіттю. Він подякував їй і поїхав додому. Після цього ОСОБА_2 більше не бачив, хоча час від часу їздив на ринок в м. Долина за покупками. Прізвища ОСОБА_2, чи справді її звати ОСОБА_2, та де вона проживає він не знає. Та жінка, яка назвалася ОСОБА_2, була зростом 165-170 см, середньої тілобудови, віком приблизно 40 років, була одягнена в пальто темного кольору та чорну норкову шапку. Говорила вона з російським акцентом. Він знав, що довідка про отримання середньої зарплати підроблена, а записи в трудовій книжці фіктивні, бо в СТзОВ «Жовтневе» Тернопільської області, він ніколи не був, не працював і не отримував там зарплату, але в нього було тяжке матеріальне становище, бо рік він ніде не працював, і тому вирішив здати документи в Долинський районний центр зайнятості. В кінці грудня 2005 року він пішов в Долинський районний центр зайнятості і здав всі необхідні документи. Він не пригадує, якому спеціалісту він здавав документи, але пізніше він ходив відмічатися до спеціаліста ОСОБА_3. Спеціалісту, якому він здавав документи, він збрехав, що він дійсно працював в ТзОВ «Жовтневе». Після цього він ще два рази приходив в Долинський РЦЗ, де йому та іншим людям читали лекції. 30.12.2005 року йому було надано статус безробітного і нараховано допомогу по безробіттю. Допомогу по безробіттю він отримував на свою ощадну книжку, яка в нього вже була. 12.09.2006 року його знято з обліку в Долинському РЦЗ як безробітного і припинено виплату допомоги по безробіттю, так як було з'ясовано, що записи в трудовій книжці про роботу в СТзОВ «Жовтневе» фіктивні, а довідка про отримання середньої заробітної плати підроблена. Його викликав директор Долинського РЦЗ Бабій В.А., який перекреслив запис в трудовій книжці про те, що він працював в ТзОВ «Жовтневе» і сказав, щоб він добровільно повернув незаконно отриману грошову допомогу. За час знаходження на обліку в Долинському РЦЗ з 30.12.2005 року по 15.07.2006 року він незаконно отримав грошову допомогу по безробіттю в сумі 2433,79 гривень. 17.01.2007 року він повернув всі незаконно отримані гроші - 2433,79 гривень.
Оскільки він визнає свою вину частково, просить суд не допитувати свідків по даній справі. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Просив суворо його не карати.
Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.З КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб та використав завідомо підроблений документ.
Обираючи міру покарання підсудному, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується з місця проживання, добровільно відшкодував завдані збитки.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудниму в судовому засіданні не здобуто.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому відносно нього слід обрати покарання в межах санкції статей 190 ч.2, 358 ч.З КК України у вигляді штрафу.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
Керуючись статтями 323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним: за ст. 190 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.; за ст. 358 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
На підставі ст. ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначивши йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речові докази: трудову книжку колгоспника, видану на ім'я ОСОБА_1 та трудову книжку, видану на ОСОБА_1, які зберігається при кримінальній справі повернути власнику - ОСОБА_1.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Долинський районний суд.
