Справа №1-74/07
Справа №1-74/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 року Борзнянський районний суд Чернігівської області
в складі головуючої судді Затєєва С.Д.
при секретарі Литвиненко В.В.
з участю прокурора Подоприхіна М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борзні справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого
в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України
встановив
ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 8 березня 2007 року за попереднім зговором між собою з метою крадіжки чужого майна прибули на неохороняєму територію МТФ №1 СТОВ „Авангард", яка розташована по вул. Пушкіна м. Борзни Чернігівської області, де з покрівлі телятника таємно викрали 38 листів 8-ми хвильового шиферу вартістю одного листа 19 грн.84 коп , чим заподіяли СТОВ „Авангард" матеріальну шкоду на загальну суму 753 грн.92 коп.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що на початку березня 2007 року при зустрічі з ОСОБА_3. останній запитав в нього чи не має він листків 30 шиферу, який уже був в користуванні і повідомив, що шифер необхідно для його кума ОСОБА_4 за який він заплатить 250 грн. Він йому відповів, що він має такий шифер і продасть його. Зустрівшись з ОСОБА_2 запропонував йому разом з ним зняти шифер з даху сарая СТОВ „Авангард". 7 березня 2007 року разом пішли на територію ферми де з покрівлі сарая зняли 38 листів шиферу і склали біля сарая. На слідуючий день вранці пішли до ОСОБА_5 і попросили його перевезти шифер гужовою повозкою, пояснивши, що шифер належить ОСОБА_1 Погрузивши на повозку відвезли до ОСОБА_3 де розгрузили в господарстві останнього. Сюди ж під'їхав і ОСОБА_4, який віддав йому 250 грн. Гроші поділили порівну з ОСОБА_2., заплативши 20 грн. ОСОБА_5.
Підсудний ОСОБА_2. винним себе в пред'явленому обвинуваченні також визнав повністю і пояснив, що дійсно коли йому запропонував ОСОБА_1 заробити грошей шляхом продажу шиферу, який необхідно зняти з даху сарая на МТФ №1 СТОВ „Авангард", то він згодився. 7 березня 2007 року разом з ОСОБА_1 в вечірній час з покрівлі сарая зняли 38 листів шиферу, який спочатку склали на території ферми, а на слідуючий день гужовою повозкою ОСОБА_5 перевіз до ОСОБА_3 Всі питання з продажу шиферу вирішував ОСОБА_1, який йому віддав 115 грн.
Заслухавши підсудних, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи суд находить, що вина підсудних в пред'явленому обвинуваченні, крім їх особистого зізнання, підтверджується сукупністю слідуючих доказів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3. пояснив, що ОСОБА_4., який є його кумом, попросив попитати в знайомих чи ніхто не продає шифер, який уже був в користуванні, сказавши, що йому необхідно 30 листів, за які він дає 250 грн. З цього питання він цікавився в багатьох осіб і коли запитав у ОСОБА_1 то останні сказав, що в нього є шифер і він
згодний продати. Через деякий час на гужовій повозці ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. привезли до його господарства шифер. Так як вони не знали де проживає ОСОБА_4. , то розгрузили в нього на подвір'ї. Він зателефонував до ОСОБА_4 і останній відразу приїхав та розрахувався з ОСОБА_1 грошима. Про те що шифер крадений він не знав і йому про це ніхто не повідомляв.
Аналогічні покази про справі дає і свідок ОСОБА_4.І.
Як вбачається з показів свідка ОСОБА_6 допитаного в судовому засіданні, під час відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних останні докладно, на місці вчинення злочину - на території МТФ №1 СТОВ „Авангард" м. Борзни, розповідали і показували з якого сарая і яким чином вони викрали 38 листів шиферу.
Згідно протоколу огляду місця події ( а.с.6 ) на даху сарая, який розташований на території МТФ №1 СТОВ „Авангард" , відсутні три ряди восьмихвильового шиферу, а відповідно до протоколу огляду виявлення та вилучення ( а.с. 11 ) у господарстві ОСОБА_3, яке знаходиться по вул. Жовтнева 1-ж м. Борзни виявлено та вилучено 38 листів восьмихвильового шиферу. Як пояснив при вилученні ОСОБА_3., що даний шифер йому привезли ОСОБА_1, ОСОБА_2., та ОСОБА_5 Дані протоколу вилучення повністю знаходять своє узгодження з показами підсудних, свідків допитаних в судовому засіданні.
Вартість викраденого підтверджується висновком судово - товарознавчої експертизи (а.с. 44-46).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2. таємно викравши чуже майно за попереднім зговором між собою, то тим самим скоїли злочин передбачений ч.2 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудним суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного ними злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Особу підсудних - кожний з них до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризуються за місцем проживання, сільськогосподарське товариство до підсудних ніяких матеріальних претензій не має, так як шкода відшкодована повністю, щиро розкаюються в скоєному. Зазначені обставини суд визнає як такі, що пом'якшують їх відповідальність.
Обставин, які б обтяжували їх відповідальність по справі не встановлено.
Враховуючи наявність декількох пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливо без ізоляції від суспільства і в відношенні їх можливо застосувати ст.75 КК України.
Як встановлено в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 на день набрання чинності Закону України „Про амністію" був інвалідом 3-ї групи, злочин ним скоєний також до набрання чинності зазначеного закону, санкція статті по якій притягується підсудний до кримінальної відповідальності передбачає покарання менш сурове, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років. На застосуванні амністії підсудний ОСОБА_1 не заперечує.
Виходячи з викладеного суд вважає , що є всі підстави для застосування по відношенню до підсудного ОСОБА_1 закону України „ Про амністію".
На підставі викладеного та керуючись ст.323 -324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання 2 ( два ) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком в один рік, зобов'язавши його відповідно до ст.76 КК України періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Відповідно до ст.1 п. „є" Закону України „ Про амністію" ОСОБА_1 звільнити від покарання призначеного вироком суду.
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання 2 ( два ) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2. звільнити від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком в один рік,
зобов'язавши його відповідно до ст.76 КК України періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально - виконавчої інспекції і повідомляти останні про зміну місця проживання" і роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженим залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. за проведення судово - товарознавчої експертизи на користь держави 47 грн.07 коп.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.
