Справа №1-74/07
Справа №1-74/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р. Кролевецький районний суд
в складі - судді Бєгунової О.В.
при секретарі Колівошко Н.М.
з участю прокурора Компанієць В.О.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Онуфріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, громадянина України, військовозобов'язаного, освіта базова загальна середня, неодруженого, навчається у ВСУ НАУ, Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О.Майнової, м. Бобровиця Чернігівської області, проживає в АДРЕСА_1, несудимого,
- за ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, -
встановив:
8 березня 2007 року біля 20 годиниОСОБА_2 після вживання спиртних напоїв прийшов до господарства ОСОБА_1 в с. Грузьке Кролевецького району, де почав кликати ОСОБА_3 Не почувши відповіді, всупереч волі господарів, які відпочивали у своєму житловому будинку, ОСОБА_2, вибивши защипку на вхідній хвіртці незаконно проник на подвір'я господарства, де продовжував кричати та вимагати, щоб ОСОБА_3 вийшов з будинку. Дізнавшись від родичів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 не вийде, оскільки відпочиває, та у відповідь на вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_1 залишити подвір'я, і надати їм спокій, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю умисно наніс удар ногою в живіт ОСОБА_1, завдавши їй легкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні підсудний в частково визнав вину у вчиненні злочинів і пояснив, що біля 20 години 8 березня 2007 року разом з знайомими підійшов в господарства ОСОБА_1 в с. Грузьке, щоб викликати та поспілкуватись з ОСОБА_3, якого раніше знав і який на той час, як йому було відомо був вдома. На його виклики ніхто не відгукнувся. Стукаючи у хвіртку, він випадково пошкодив защипку та зайшов на подвір'я, де продовжував викликати ОСОБА_3. З будинку вийшла одна жінка, потім друга, стали гнати його з подвір'я, кажучи, що ОСОБА_3 немає і він до нього не вийде. ОСОБА_1 виштовхувала його з двору, тягнула за руки і, знаходячись біля хвіртки на вулицю він штовхнув її ногою, після чого пішов звідти.
Вина підсудного у вчиненні злочинів підтверджується зібраними по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді дала показання про те, що ввечері 8 березня 2007
року, знаходячись з сім'єю в будинку, почула шум та стукіт.Спочатку відчинила двері дружина її брата, ОСОБА_3, яка сказала, що якісь хлопці на подвір'ї та ґанку вимагають, щоб з дому вийшов ОСОБА_3, кричать, поводяться агресивно. З будинку вийшла ОСОБА_6 , а за нею - вона. На подвір'ї вона побачила двох хлопців, які кричали, вимагаючи покликати ОСОБА_3 Вона та ОСОБА_6 сказали, що ОСОБА_3 відпочиває, з дому не вийде і стали вимагати, щоб вони залишили двір. Один з них відразу пішов, аОСОБА_2 залишився і продовжував наполягати на своєму. ОСОБА_6 пішла в дім, сказавши, що викличе міліцію.ОСОБА_2 пішов з двору і, знаходячись на вулиці біля хвіртки вдарив її ногою в живіт.
Свідок ОСОБА_6 в суда дала показання про те, що біля 20 години 8 березня 2007 року на подвірї свого господарства в с. Грузьке, вийшовши з будинку на крики, побачила хлопців, які поводились агресивно, вимагаючи, щоб до них вийшов її син, ОСОБА_3, який в той час відпочивав. На її вимогу та вимоги дочки, ОСОБА_1, залишити двір не реагували, поки вона не сказала, що викличе міліцію і пішла в дім. Повернувшись побачила ОСОБА_1, яка сиділа біля хвіртки зігнувшись.
Свідок ОСОБА_4 в суді дала показання про те, що ввечері 8 березня 2007 року, знаходячись в будинку родичів чоловіка, ОСОБА_3, вийшла на стукіт у двері. Відчинивши двері побачила на ґанку хлопця, який став вимагати, щоб вона викликала ОСОБА_3, вона відповіла, що ОСОБА_3 відпочиває, намагалась закрити двері, але хлопець перешкодив їй. Повернувшись в будинок, вона розказала про це ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які відразу вийшли у двір. Молоді чоловіки, які знаходились у дворі поводились агресивно, нецензурно лаялись.
Свідок ОСОБА_7 в суді дав показання про те, що 8 березня 2007 року біля 20 години разом зОСОБА_2 підійшов до господарства ОСОБА_1 в с. Грузьке, де на той час перебував ОСОБА_3, з яким вони хотіли зустрітись. Він залишився на вулиці, аОСОБА_2 зайшов у двір, звідки його вигнали жінки, одна з них була з палицею і вдарила його.ОСОБА_2 вдарив ногою в живіт другу жінку.
Даними судово-медичної експертизи підтверджується, що внаслідок вчинених підсудним хуліганських дій потерпілій ОСОБА_1 завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді забою передньої стінки живота, які могли виникнути від удару ногою в живіт. (а.с. 31-33).
Даними протоколу огляду місця події підтверджується, що частина огорожі біля хвіртки господарства ОСОБА_1 має пошкодження, (а.с. 12)
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудної підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, з особливою зухвалістю, яка вбачається в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень; за ч.1 ст. 162 КК України, оскільки він вчинив незаконне проникнення до володіння особи.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, його ставлення до скоєного.
Суд враховує, що підсудний раніше не судимий, навчається, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання. Суд вважає, що виправлення підсудного можливо без відбування покарання з застосуванням звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.
Розглянувши цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Суд визнає обгрунтованими доводи позивачки про те, що винними діями підсудного їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона відчувала фізичний біль, вимушена була лікуватись, була принижена її гідність, зокрема незаконним вторгненням в її двір, вона відчула моральні страждання внаслідок образи та застосування фізичного насильства.
Виходячи з вимог розумності і справедливості, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, а також враховуючи те, що підсудний є студентом та не має самостійних доходів, суд вважає, що відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України підсудний
повинен відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. В решті позову слід відмовити. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 162 КК України і призначити йому за ч.1 ст. 296 КК України покарання у виді обмеження волі на 1 рік 6 місяців, за ч.1 ст. 162 ЮС України призначити покарання у виді обмеження волі на 1 рік.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з'являтися для реєстрацій в органи кримінально-виконавчої системи. Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн.
В решті позову відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду-Сумської області через районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
