Справа № 1-250/10
ПОСТАНОВА
про направлення справи на додаткове розслідування
31 серпня 2010 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Діденко О.П.,
при секретарі Загуменній В.М.,
з участю прокурора Дуся Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині
справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Хотуничі Щорського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, несудиомого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 ( номер будинку в паспорті не зазначено), фактично проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1,
за ст.286 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 29 грудня 2009 року близько 07 год.40 хв., керуючи автомобілем марки „ГАЗ-3307”, державний номерний знак НОМЕР_1, належним ОСОБА_2, та рухаючись по вул.Леніна в с.Вертіївка Ніжинського району в напрямку до м..Ніжина, на перехресті з вулицею Польовою здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, грубо порушивши при цьому п.12.3 ПДР України. В результаті ДТП ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження .
Підсудний ОСОБА_1 вину визнав та дав показання, що дійсно в зазначений у обвинуваченні час та у зазначеному місці, керуючи автомобілем, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Йому відомо, що ОСОБА_3 тривалий час перебувала на лікуванні, а скільки лікувалася ОСОБА_4, йому невідомо, але знає, що вона отримала ушкодження ноги.
Потерпіла ОСОБА_3 дала показання, що дійсно ОСОБА_1 керованим автомобілем здійснив наїзд на неї та на ОСОБА_4, з якою вони разом йшли по вулиці, що вона лікується і в даний час, підсудний їй шкоду не відшкодував, а ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження, але скільки вона лікувалася, їй невідомо.
Свідок ОСОБА_4 дала показання, що підсудний ОСОБА_1 здійснив наїзд автомобілем як на ОСОБА_3, так і на неї, що вона отримала забій ноги, у зв”язку з чим перебувала на амбулаторному лікуванні більше двох тижнів, але скільки точно, не пам”ятає. Їй внаслідок ДТП було заподіяно як фізичний біль, так і моральні страждання, вона також понесла витрати на придбання ліків, про що під час досудового слідства говорила слідчому, але останній сказав, що вона не може бути визнана потерпілою через те, що ступінь тяжкості заподіяного їй тілесного ушкодження не тягне за собою кримінальної відповідальності водія щодо неї.
Свідок ОСОБА_5 дав показання, що підсудний ОСОБА_1 здійснив наїзд на двох пасажирів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Як убачається з матеріалів справи, кримінальну справу за ст.286 ч.1 КК України було порушено за фактом ДТП, в результаті якого ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с.1).
Кримінальну справу за ст.286 ч.1 КК України відносно ОСОБА_1 також порушено за фактом ДТП, внаслідок якого ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с.3).
В цей же час обвинувачення ОСОБА_1 пред”явлено за ст.286 ч.1 КК України, а саме за наїзд на двох пішоходів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок якого ОСОБА_3 заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с.111). Тобто, постанова про притягнення у якості обвинуваченого є неконкретною, так як у ній не зазначено, чи були заподіяні тілесні ушкодження іншому пішоходу, на якого скоєно наїзд, а саме на ОСОБА_4
З протоколу допиту ОСОБА_4 у якості свідка убачається, що вона впала під автомобіль, керований підсудним, так як він зачепив її і на час зупинки автомобіля знаходилась під ним (а.с.55).
Як убачається з матеріалів кримінальної справи та встановлено в судовому засіданні, під час досудового слідства мала місце неповнота, оскільки взагалі не досліджувалося питання щодо того, які тілесні ушкодження були заподіяні ОСОБА_4 внаслідок ДТП, так як докази про це в матеріалах справи відсутні, не визначався ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, наявність чи відсутність у неї претензій до підсудного ( на досудовому слідстві – до обвинуваченого) і в залежності від встановленого не винесено судження органу досудового слідства з приводу наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого відповідною частиною ст.286 КК України, стосовно ОСОБА_4, що позбавляє її можливості бути потерпілою з усіма правами у разі, якщо буде наявний склад злочину у діях ОСОБА_1, а в разі відсутності в його діях складу злочину - звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства.
Заперечення прокурора проти направлення справи на додаткове розслідування з тих підстав, що зазначену неповноту досудового слідства можливо усунути шляхом виклику в судове засідання та допиту експерта, підтримані потерпілою та підсудним, суд не може прийняти до уваги, оскільки з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду допущені недоліки досудового слідства усунути в судовому засіданні неможливо, а тому справу відповідно до вимог ст.281 КПК України слід направити прокурору для організації проведення додаткового розлідування.
Запобіжним заходом підсудному ОСОБА_1 до набрання постановою законної сили слід залишити підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання.
Керуючись ст. 281 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України повернути Ніжинському міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування, в ході якого органу досудового слідства виконати дії з дотриманням норм КПК України, зазначені в мотивувальній частині даної постанови.
Запобіжним заходом підсудному ОСОБА_1 до набрання постановою законної сили слід залишити підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя Діденко О.П.
