Справа № 1-250/10
Провадження №-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2010 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судці Пилип'юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю сторін, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця справу за скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, про порушення кримінальної справи за ст.125 ч.1 КК України відносно ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ:
30.11.2010 року ОСОБА_1, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася із скаргою в порядку передбаченому ст.27 КПК України про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст.125 ч.1 КК України за спричинення її сину умисного легкого тілесного пошкодження і зобов'язати відшкодувати заподіяну моральну шкоду.
В скарзі зазначає, що 23.08.2010 року приблизно о 17.00 год. попросила свого сина ОСОБА_2 на велосипеді поїхати в магазин по хліб, який знаходиться на відстані 100- 150 м. від будинку. Повернувшись з магазину розповів, що ОСОБА_3 виганяючи худобу на пасовище для її сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зупинив його та ударив в праве стегно своєю ногою за поломаний ним буцімто пліт.
Посилалась на те, що згідно акту судово медичного обстеження від 26.08.2010 року №354 в її сина виявлено тілесне ушкодження набряк середньої третини правого стегна, синець на зовнішній поверхні середньої третини правого стегна. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, або від удару об такі, по строку можуть відповідати на 23.08.2010 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні скаржник в інтересах малолітнього скаргу підтримала, посилалась на обставини викладені в ній, просила порушити відносно ОСОБА_3 кримінальну справу за ст.125 ч.1 КК України, віддати до суду, покарати в межах санкції даної статті, визнати малолітнього сина та її потерпілими та зобов'язати відшкодувати заподіяну моральну шкоду в розмірі 10024 грн., з яких 5000 грн. на користь сина, 5000 грн. на її користь та 24 грн. витрат на проїзд.
ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо скарги заперечував, вважав її безпідставною, зазначивши, що 23 серпня перебував в дома, оскільки здійснює догляд за престарілою матір'ю, якій 80 років, корів того дня та взагалі для своїх сусідів на пасовище не виганяв, своєї немає, будь-яких інцидентів з малолітнім ОСОБА_2 не мав, тілесних ушкоджень останньому не спричиняв. Вважав, що ОСОБА_1 на протязі 6 років перебуває з його сім'єю в неприязних відносинах із-за спору частини присадибної ділянки, тобто таким чином за допомогою правоохоронних органів хоче вплинути на нього. Просив відмовити в порушенні кримінальної справи.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1, 23.08.2010 року з ОСОБА_3 не зустрічалась, корів її на пасовище останній не виганяв, про подію зазначену в скарзі нічого не відомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що працює вчителем, проживає по сусідству з ОСОБА_1, 23.08.2010 року з ОСОБА_3 не зустрічалась, корів її на пасовище останній не виганяв, про подію зазначену в скарзі нічого не відомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює сільським головою с.Лукавці, ОСОБА_1 знає з негативної сторони, остання безпричинно конфліктує з сусідами, стосовно спричинення тілесних ушкоджень її сину до сільської ради не зверталась, про подію зазначену в скарзі нічого не відомо.
Суд заслухавши ОСОБА_1, ОСОБА_3І, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали скарги, вважає, що в порушенні кримінальної справи необхідно відмовити з наступних підстав.
У відповідності до вимог п.2 ч.2 ст.251 КПК України: Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне з таких рішень... за наявності для того підстав відмовляє у порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору.
Відповідно до роз'яснень у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 30.05.2008 року «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя повинен керуватися вимогами ст.ст.6,94,99 КПК України.
Згідно ч.2 ст.94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
В наведеному списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання доданому до скарги приватного звинувачення та допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, факти викладені в скарзі заперечували, що викликає сумнів в правдивості доводів скаржника про порушення кримінальної справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає по сусідству з господарством ОСОБА_3, на протязі 6 років перебуває з останнім в неприязних відносинах з приводу спору щодо присадибної ділянки, подія зазначена в скарзі місця не мала та спростована поясненням свідків допитаних в судовому засіданні.
З даних характеристики виданої виконавчим комітетом Лукавецької сільської ради ОСОБА_1, за час проживання в селі зарекомендувала себе з негативної сторони, часто без причин конфліктує з сусідами, поводить себе агресивно, є ініціатором безпідставних судових позовів до сусіди ОСОБА_7 з приводу земельного спору.
З даних постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.09.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають по сусідству, з 2004 року між ними виникали суперечки з приводу земельної ділянки, яка на праві приватної власності належить останньому. Стосовно обставин спричинення тілесних ушкоджень пояснив, що цілий день перебував вдома, займався своїми справами, з малолітнім ОСОБА_2 не зустрічався.
З даних пояснення малолітнього ОСОБА_2 відібраного працівником служби в справах неповнолітніх вбачається, що 23.08.2010 року ОСОБА_3 вів корову, вказане суперечить доводам скарги приватного звинувачення де зазначено, що останній виганяв корів на пасовище для сусідів.
З даних копії рішення Вижницького районного суду від 16.08.2004 року вбачається, що в задоволенні позову ОСОБА_8 до Лукавецької сільської ради, ОСОБА_7, про визнання недійсним рішення сільської ради про відмову в наданні земельної ділянки - відмовлено.
Подією злочину є факт вчинення особою суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності, що містить ознаки злочину.
Статтею 99 КПК України встановлено, що при відсутності підстав для порушення кримінальної справи, прокурор, слідчий, орган дізнання, або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб...
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.125 ч.1 КК України необхідно відмовити за відсутністю події злочину.
На підставі ст.6 п.1 КПК України, керуючись ст.ст.27,94,99,99-1,251 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.125 ч.1 КК України - відмовити за відсутністю події злочину.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: І. В. Пилип'юк