ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail [email protected]
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2011 р. Справа № 8/29
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Унікон", 83055, м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, буд. 2Б
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремремпуть", 39619, м. Кременчук, вул. Рихарда Зорге, буд. 10, кв. 2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача - 1. ОСОБА_1, АДРЕСА_1
2. Відкрите акціонерне товариство “Кременчуцький сталеливарний завод”, 39621, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141
про встановлення факту використання об’єкта авторського права
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Храпач О. О.
від відповідача: Щвець В.В.,
від третіх осіб: не з’явились.
Розглядається позовна заява про встановлення факту використання ТОВ "Кремремпуть" об’єкту авторського права - технічних умов ТУ У 27.3-13533123-001-2004, власником яких є ТОВ "Фірма "Унікон".
Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що спірні технічні умови ним не використовувалися, в договорі на поставку була допущена описка Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький сталеливарний завод”, яка виправлена шляхом внесення змін до договору, поставка фероалюмінію була здійснена з іншими показниками та технічними умовами, ніж ті які має позивач.
В судовому засіданні 26.04.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України прийнято рішення про реєстрацію авторського права на службовий твір –літературний письмовий твір науково-технічного характеру «Технічні умови ТУ У 27.3-13533123-001-2004 «фероалюміній» (а.с.120).
Згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 22.04.2008р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, зареєстровано авторське право на літературний письмовий твір науково-технічного характеру «Технічні умови ТУ У 27.3-13533123-001-2004 «фероалюміній»; автор –ОСОБА_1; авторські майнові права на даний твір належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Унікон" (а.с.119).
Позивач посилається на те, що відповідач використовував вказаний твір (технічні умови) з порушенням Закону України «Про авторське право і суміжні права», уклавши з ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” договір про постачання останньому фероалюмінію ФА-30 з посиланням на ТУ У 27.3-13533123-001-2004 без зазначення імені автора.
З огляду на вказане позивач заявив вимоги про встановлення факту використання ТОВ "Кремремпуть" об’єкту авторського права - технічних умов ТУ У 27.3-13533123-001-2004, власником яких є ТОВ "Фірма "Унікон".
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).
За ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
Як свідчить свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 22.04.2008р рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України про реєстрацію авторського права, літературний письмовий твір науково-технічного характеру «Технічні умови ТУ У 27.3-13533123-001-2004 «фероалюміній»- є службовим твором. Автором даного твору є ОСОБА_1, а авторські майнові права на даний твір належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Унікон" (а.с.119).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 438 Цивільного кодексу України автору належать такі особисті немайнові права, зокрема, як право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.
Оскільки позивач –ТОВ „Фірма „Унікон" не є автором спірного твору, то є безпідставним заявлення позову з підстав не зазначення відповідачем в договорі автора твору, оскільки визнання авторства належать до особистих немайнових прав автора (в даному випадку ОСОБА_1).
Як свідчать матеріали справи, 18.06.2009р. листом № 313/06 ТОВ “Кремремпуть”звернулося до ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”з комерційною пропозицією про поставку продукції - ФАЛ-30Т згідно з ТУ У 27.3-31341105-004:2007 виробника –ВАТ НВП "Васильківський рудовідновлювальний завод" (а.с.90).
ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” листом від 07.07.2009р. запропонував ТОВ “Кремремпуть”розглянути можливість зниження ціни на запропоновану продукцію ФАЛ-30 виробництва –ВАТ НВП "Васильківський рудовідновлювальний завод" (а.с.91).
07.08.2009р. між ТОВ “Кремремпуть” (відповідачем) та ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” було укладено договір поставки товару № 0407-сн (92-94).
За умовами п. 1.2 цього Договору відповідач зобов’язався поставити ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (покупцю) фероалюміній ФА-30 ТУ У 27.03.-13533123-001-2004 ФА-30 в чушках вагою не менш 8 кг.
Листом від 07.08.2009р. ТОВ “Кремремпуть” звернувся до ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” про виправлення описки у найменування товару, який є предметом договору № 0407-сн від 07.08.2009р., зазначивши що при укладенні договору було невірно вказаний номер технічних умов ТУ У 27.03.-13533123-001-2004, а слід було вказати ТУ У 27.3-31341105-004:2007 (а.с.95).
ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” листом від 17.08.2009р. запропонував виправити описку та внести відповідні зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 17.08.2009р. (а.с.96).
17.08.2009р. ТОВ “Кремремпуть” та ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” уклали Додаткову угоду №1 до договору № 0407-сн від 07.08.2009р., якою внесли зміни до предмету договору, визначивши в п. 1.2 договору предметом поставки - фероалюміній ФА-30 в чушках, вагою не менш 8 кг згідно з ТУ У 27.3-31341105-004:2007. Місце поставки товару є селище Васильківка Дніпропетровської області (а.с. 97).
Вищевказані факти також встановлені в рішенні господарського суду Полтавської області від 23.03.2010р. по справі № 19/238, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Унікон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремремпуть" про встановлення факту використання винаходу (а.с.54-55). Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2011р. вказане рішення залишено без змін (а.с.74-80). В касаційному порядку судові рішення пос праві № 19/238 не оскаржувалися.
Таким чином, рішення господарського суду Полтавської області від 23.03.2010р. по справі № 19/238 набрало законної сили і встановлені в ньому факти не підлягають доведенню на підставі ст. 35 ГПК України.
Господарським судом в рішенні від 23.03.2010р. по справі № 19/238 також було встановлено, що відповідач – ТОВ “Кремремпуть” за вказаним договором поставки фактично здійснив поставку на адресу ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” лігатури залізно-алюмінієвої ФАл-30 згідно з технічними умовами ТУ У 27.3-31341105-004:2007, виробництва ТОВ НВП "Васильківський рудновідновлювальний завод".
Позивачем не доведено факт використання відповідачем спірних технічних умов в розумінні ст. 15 вказаного Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:
а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;
б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
Відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.
Вказаною нормою передбачено, що при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Частиною другою ст. 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
Отже, законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права як встановлення факту використання твору.
Таким чином, позовні вимоги про встановлення факту використання технічних умов, не відповідають встановленим законом матеріально-правовим способам захисту порушеного права.
Фактично позивачем заявлено вимоги про встановлення факту –факту використання твору.
Зазначені факти можуть бути встановлені судом і їм надана відповідна оцінка при розгляді матеріальних вимог по суті спірних правовідносин.
Заявлення вимог, що не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права є підставою для відмови у позові.
Згідно п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2229 від 25.11.2005р., дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано:
