ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2017 р. Справа № 8/29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Желік М.Б.
Суддів Галушко Н.А.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» вих.12/02-01 від 12.02.2017 року та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» вих.3.853 від 13.02.2017 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2017 року
у справі № 8/29
за заявою Публічного акціонерного товариства “Надра” (м. Київ)
про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика”, м.Львів,
за участю представників:
від ПАТ «Надра»: ОСОБА_3
від боржника: не зявився,
від ТзОВ «Оберіг-Сервіс»: ОСОБА_4,
від ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс»: ОСОБА_5,
від ПАТ «Брокбізнесбанк»: ОСОБА_6,
від ПАТ «Мегабанк»: ОСОБА_7,
від ПАТ «ОСОБА_8 МКБ»: ОСОБА_9,
від ПАТ «Промінвестбанк»: ОСОБА_10,
від ПАТ «Дельта Банк»: ОСОБА_11,
арбітражний керуючий (ліквідатор): ОСОБА_12,
прокурор: Макогон Ю.І.
Учасникам процесу роз’яснено їхні права та обов’язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У судовому засіданні 05.04.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.02.2017 року у справі № 8/29 (головуючий суддя Гутьєва В.В., судді Чорній Л.З., Морозюк А.Я.) у задоволенні клопотання ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” про заміну кредитора з Публічного акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_8” на ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” відмовлено (п.1).
У задоволенні клопотання ТзОВ «УРЗ» про необхідність зобов’язати ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 скликати збори кредиторів для вирішення питання про припинення повноважень чинного складу комітету кредиторів боржника та обрання нового складу комітету кредиторів боржника відмовлено (п.2).
У задоволенні клопотання ТзОВ «Оберіг-Сервіс» про необхідність зобов’язати ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 скликати збори кредиторів для вирішення питання про припинення повноважень чинного складу комітету кредиторів боржника та обрання нового складу комітету кредиторів боржника відмовлено (п.3).
У задоволенні клопотання ТзОВ «Оберіг-Сервіс» про заборону ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика” відмовлено (п.4).
У задоволенні клопотання ТзОВ «УРЗ» про заборону ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика” відмовлено (п.5).
Розгляд справи відкладено на 09.03.17 р. на 14:30 год. (п.6).
Зобов’язано ліквідатора надати суду: протокол комітету кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика”; звіт про проведену роботу; пояснення по суті скарг на дії та бездіяльність ліквідатора (п.7).
Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області від 06.02.2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» вважає незаконною ухвалу від 06.02.2017 та просить
- скасувати її в частині відмови у задоволенні клопотань ТзОВ «Оберіг-Сервіс» і ТзОВ «УРЗ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика”; відмови у задоволенні клопотань ТзОВ «Оберіг-Сервіс» і ТзОВ «УРЗ» щодо скликання зборів кредиторів – зобов’язання ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 скликати збори кредиторів для вирішення питання про припинення повноважень чинного складу комітету кредиторів боржника та обрання нового складу комітету кредиторів боржника;
- прийняти нове судове рішення, яким задоволити клопотання ТзОВ «Оберіг-Сервіс» і ТзОВ «УРЗ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика”; про скликання зборів кредиторів – зобов’язання ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 скликати збори кредиторів для вирішення питання про припинення повноважень чинного складу комітету кредиторів боржника та обрання нового складу комітету кредиторів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» вважає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” про заміну кредитора з Публічного акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_8” на ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”, не було з’ясовано та не взято до уваги, що всі договори про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами, за договорами застави/іпотеки, і сам іпотечний договір є дійсними. Тому просить скасувати вказану ухвалу та винести нову ухвалу, якою задоволити заяву ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” про заміну кредитора у справі №8/29.
Згідно з автоматизованим розподілом справ КП “Документообіг господарських судів”, 21.02.2017 року справу за № 8/29 розподілено до розгляду головуючому судді Желіку М.Б., членам колегії – суддям Костів Т.С., Галушко Н.А.
Ухвалою від 23.02.2017 року задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» про відстрочення сплати судового збору, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до провадження. Призначено розгляд апеляційних скарг у судовому засіданні на 05.04.2017року.
03.04.2017 року на адресу суду від апелянта ТзОВ «Оберіг-Сервіс» надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення; відзив на апеляційну скаргу ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”, відповідно до якого просив оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” про заміну кредитора залишити без змін.
03.04.2017 року представником апелянта ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких просить оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви про заміну кредитора скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вказаного клопотання.
03.04.2017 року на адресу суду від ТзОВ «УРЗ» відзив на апеляційну скаргу ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”, відповідно до якого просив оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” про заміну кредитора залишити без змін.
03.04.2017 року на адресу суду від ТзОВ «Міленіум» відзив на апеляційну скаргу ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”, відповідно до якого просив оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” про заміну кредитора залишити без змін.
05.04.2017 року через канцелярію суду ліквідатором подано відзиви на апеляційну скаргу ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” та на апеляційну скаргу ТзОВ «Оберіг-Сервіс», відповідно до яких просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
У судовому засіданні 05.04.2017 року представник апелянта (ТзОВ «Оберіг-Сервіс») вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник апелянта (ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”) вимоги своєї апеляційної скарги також підтримав, просив суд задоволити. Ліквідатор, представники ПАТ «Надра», ПАТ «Мегабанк» та ПАТ «ОСОБА_8 МКБ» проти задоволення вимог апеляційних скарг заперечили. Прокурор зазначив, що покладає вирішення спору за апеляційними скаргами на розсуд суду.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Ухвалою від 28.05.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Львівська макаронна фабрика”.
Постановою суду від 10.01.2012 року припинено процедуру санації ВАТ „Львівська макаронна фабрика”, визнано Відкрите акціонерне товариство „Львівська макаронна фабрика” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12.
18.05.2016 року ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” подало клопотання про заміну кредитора з Публічного акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_8” на ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”.
На підтвердження заявленого клопотання подано договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року, укладеного між ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” та ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”. Відповідно до п.2.1 договору ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” передає (відступає) новому кредитору - ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Договором передбачено, що чергові додаткова угода та реєстр прав вимоги первісний кредитор має передати на підпис, а новий кредитор зобов’язаний підписати їх у наступній послідовності: 1 транш до 30.11.2015р. – 15 000 000,00 грн.; 2 транш до 25.12.2015р. – 3 000 000,00 грн.; 3 транш до 31.01.2016р. – 3 000 000,00 грн.; 4 транш до 28.02.2016р. – 5 000 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.1.3 договору право вимоги переходить до ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору та реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни додаткової угоди до договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитним договором, зазначеним у відповідному Реєстрі прав вимоги, а також їх зобов’язань за договорами забезпечення.
26 лютого 2016 року між ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” та ТОВ “Фінансова компанія “Поліс” укладено додаткову угоду №4 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18 листопада 2015 року, якою визначено розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються за цією додатковою угодою на дату укладення цієї додаткової угоди, становить 321 905 512,88 грн. відповідно до реєстру прав вимог від 26 лютого 2016 року, який міститься в додатку 1 до даної додаткової угоди. Згідно з визначеннями договору (пп.11.1.8) реєстр прав вимог – погоджена сторонами форма реєстру прав вимоги, що передаються за цим договором з переліком кредитних договорів і договорів забезпечення, інформації боржників, поручителів, розміру зобов’язань кожного з боржників із зазначенням сум заборгованостей. Ціна додаткової угоди складає 8 000 000,00 грн. (п.1.2). Первісний кредитор зобов’язується передати новому кредитору документацію в день укладення цієї угоди, що підтверджується актом приймання-передачі (п.1.3).
В додатку 1 до додаткової угоди № 4 - реєстрі прав вимог № 1 зазначено одним із боржників, право вимоги до яких відступається, ОСОБА_4, кредитний договір № 10.95/08-КД від 23.06.2008 року.
Згідно з випискою по рахунку від 26.02.2016 року на виконання вказаної угоди ТОВ “Фінансова компанія “Поліс” сплатило 8 000 000,00 грн. Публічному акціонерному товариству “ВТБ ОСОБА_8”.
Також у матеріалах справи наявна виписка по рахунку ПАТ “ВТБ ОСОБА_8”, з якої вбачається сплата ТОВ “Фінансова компанія “Поліс” 26.11.2015 року коштів у розмірі 15 000 000,00 грн., 23.12.2015 року – 3 000 000,00 грн. Публічному акціонерному товариству “ВТБ ОСОБА_8” з призначенням платежу «оплата за договором про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18 листопада 2015». Тобто у період з 26.11.2015 року по 26.02.2016 року новим кредитором сплачено 26 000 000,00 грн. за відступлення права вимоги.
12 травня 2016 року ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” та ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, відповідно до якого сторони домовилися про відступлення на користь нового кредитора прав вимоги за іпотечними договорами та договорами застави, які укладені в якості забезпечення виконання боржниками зобов’язань перед первісним кредитором за кредитними договорами згідно з переліком, у якому під номером 42 зазначено іпотечний договір від 24.06.2008 року, зареєстрований за №2133, іпотекодавець - ВАТ „Львівська макаронна фабрика”.
Місцевим судом правильно зазначено, що відповідно до п. 3.1.3 договору від 18.11.2015 року відступлення права вимоги за договорами застави, що укладені у забезпечення зобов’язань боржників за кредитними договорами та не засвідчені нотаріально, здійснюється шляхом укладення сторонами окремих договорів про відступлення права вимоги за такими договорами застави в день укладення відповідної додаткової угоди до цього договору. Відступлення права вимоги за договорами застави/іпотеки, що засвідчені нотаріально та укладені у забезпечення зобов’язань боржників за кредитними договорами, здійснюється шляхом укладення сторонами нотаріально засвідчених договорів про відступлення права вимоги за такими договорами в день укладення відповідної додаткової угоди до цього договору. Однак, договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, який укладений між ПАТ «ВТБ ОСОБА_8» та ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс”, датований 12 травня 2016 року, тоді як додаткова угода № 4 до договору про відступлення права вимоги укладена ще 26 лютого 2016 року, що не відповідає п. 3.1.3 договору від 18.11.2015 року.
Ухвалою суду від 20.01.2011 року у даній справі визнано грошові вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства ВТБ ОСОБА_8 на суму 11 919 789,10 грн., з них: в першу чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 акціонерного товариства „Львівська макаронна фабрика” включено 11 278 534,59 грн. - вимоги забезпечені заставою (іпотекою) та 125,00 грн. - судових витрат; в шосту чергу включено 641 129,51 грн. штрафних санкцій. У визнанні решти вимог як конкурсних судом відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 р. ухвалу суду від 20.01.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Кредиторські вимоги ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” обґрунтовувались наступними договорами: кредитним договором № 10.95/08-КД від 23.06.2008 р. з додатковою угодою від 14.11.2008 р., укладеним між ВАТ «ВТБ ОСОБА_8» та ОСОБА_4; іпотечним договором від 24.06.2008 р., який укладений між ВАТ «ВТБ ОСОБА_8» та ВАТ „Львівська макаронна фабрика”, предмет іпотеки - адміністративний корпус, позначений на плані літ „А-5”, площею 905,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрований в реєстрі № 2133 від 24.06.2008 року. Відповідно до наведеного договору іпотеки ВАТ „Львівська макаронна фабрика” є майновим поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_4 за кредитним договором № 10.95/08-КД від 23.06.2008 р.
Тобто, кредиторські вимоги ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” до ВАТ „Львівська макаронна фабрика” на суму 11 278 534,59 грн. є вимогами, які забезпечені заставою майна боржника. ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” не подавав додаткової заяви у встановленому законом порядку про визнання незабезпечених вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника. Тому, вимоги ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” до ВАТ „Львівська макаронна фабрика” є лише забезпеченими.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно з ч. 3. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 24 Закону України “Про іпотеку” регламентовано відступлення прав за іпотечним договором. Зокрема, правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст.513 ЦК України).
Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 12.05.2016 року та зареєстровано в реєстрі за №861. Проте, всупереч наведеному законодавчому положенню ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” не доведено та не долучено до матеріалів справи ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, який підтверджував би державну реєстрацію відступлення права заставодержателя за іпотечним договором від 24.06.2008 року. Натомість, у матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна № 79615277 станом на 05.02.2017 р., у якій відсутній запис про набуття ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” прав іпотекодержателя на майно боржника. Заперечення апелянта стосовно застосування Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній станом на дату укладення договору іпотеки, є безпідставним і до уваги не береться, оскільки мова йде про реєстрацію відомостей про відступлення прав за договором іпотеки, а таке відступлення здійснювалось 12.05.2016 року.
Крім обставин, досліджених і встановлених місцевим судом, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1 ст.514 ЦК України).
Однак, до заяви про заміну кредитора не долучено відповідних актів приймання-передачі документації, як це передбачено законом та умовами договору про відступлення прав вимоги.
Апелянт стверджує, що помилковими є висновки місцевого суду щодо необхідності укладення договорів про відступлення права вимоги за договорами забезпечення в день укладення відповідної додаткової угоди. Проте, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями та не бере до уваги долучену до додаткових пояснень від 03.04.2017 року копію додаткової угоди №5 від 29.03.2016 року, оскільки під час розгляду відповідного клопотання у суді першої інстанції такий документ був відсутній і до матеріалів справи не долучався. Неможливість подання такого доказу в місцевий суд апелянтом не обгрунтована та не підтверджена, що суперечить приписам ч.1 ст.101 ГПК України (у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього).
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” не обґрунтувало належними та допустимими доказами заявлене клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство, у зв’язку з чим клопотання про заміну кредитора з Публічного акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_8” на ТзОВ “Фінансова компанія “Поліс” задоволенню не підлягає.
06.02.2017 року ТзОВ “УРЗ” і ТзОВ “Оберіг-Сервіс” звернулися із тотожними клопотаннями про необхідність зобов’язати ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 скликати збори кредиторів для вирішення питання про припинення повноважень чинного складу комітету кредиторів боржника та обрання нового складу комітету кредиторів боржника. Розглядаючи подані клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону (ч.9 ст.7 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Як вбачається з протоколу зборів кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика” № 1 від 24.06.2011 р., було обрано комітет кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика” у наступному складі: ПАТ “ОСОБА_8 МКБ” - 48 589 голосів, ПАТ “Комерційний банк “Надра” - 21 687 голосів, ПАТ “Брокбізнесбанк” - 7 948 голосів, ПАТ “Мегабанк” - 3 565 голосів, ПАТ “Банк Перший” - 6 819 голосів, ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” - 7 960 голосів, ПАТ “ВТБ ОСОБА_8” - 11 278 голосів. Усі кредитори були письмово повідомлені про час і місце проведення зборів кредиторів. Збори кредиторів проводились за місцезнаходженням боржника. Відповідно до рішення комітету кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика” від 24.06.2011 року головою комітету кредиторів обрано ПАТ “ОСОБА_8 МКБ”.
Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів регламентовано ст.16 закону. Так, збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника (ч.3 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; інші питання, передбачені цим Законом (ч.5 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») .
Виходячи з наведених положень, вбачається, що уповноваженим на скликання зборів кредиторів є лише арбітражний керуючий за ініціативою вказаних вище осіб. У матеріалах справи відсутні докази звернення належних осіб до арбітражного керуючого з вимогою про скликання зборів кредиторів.
Відтак, колегія суддів вважає законними висновки місцевого суду про те, що суд не наділений повноваженнями зобов’язувати ліквідатора скликати збори кредиторів, у зв’язку з чим не підлягає задоволенню клопотання ТзОВ “УРЗ” і ТзОВ “Оберіг-Сервіс” про необхідність зобов’язати ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 скликати збори кредиторів для вирішення питання про припинення повноважень чинного складу комітету кредиторів боржника та обрання нового складу комітету кредиторів боржника.
06.02.2017 року ТзОВ “Оберіг-Сервіс” і ТзОВ “УРЗ” також звернулися до суду із клопотаннями про необхідність заборонити ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, які спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика”. Розглядаючи подані клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.
Як зазначалося вище, 10.01.2012 року Відкрите акціонерне товариство „Львівська макаронна фабрика” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12. Тобто, на даний час щодо боржника триває ліквідаційна процедура.
Частиною 1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено повноваження ліквідатора з дня його призначення. Зокрема, зазначено, що ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як зазначено вп.73 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 ГПК. У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.
Розглянувши клопотання ТзОВ “Оберіг-Сервіс” і ТзОВ “УРЗ” про необхідність заборони ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, які спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика”, суд приходить до висновку, що такі вимоги заявників не обгрунтовані та не підтверджені жодними доказами, які мали б бути долучені до поданих клопотань. Твердження про те, що «існує реальна загроза відчуження такого майна ліквідатором» є недостатнім для вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів. Іншими доказами заявник не підтвердив, що невжиття відповідних заходів унеможливить або значно ускладнить процедуру задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ „Львівська макаронна фабрика”.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про необгрунтованіть і безпідставність вимог ТзОВ “Оберіг-Сервіс” і ТзОВ “УРЗ” про необхідність заборонити ліквідатору ВАТ „Львівська макаронна фабрика” ОСОБА_12 здійснювати будь-які дії, які спрямовані та пов’язані з підготовкою та продажем в будь-який спосіб майна ВАТ „Львівська макаронна фабрика”.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам відповідає, судом повно та в сукупності досліджено обставини справи та зроблено правильні висновки щодо відмови у задоволенні поданих клопотань. У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали від 06.02.2017 року у справі № 8/29 відсутні.
Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником. Враховуючи відстрочення судом апеляційної інстанції сплату апелянту судового збору згідно з ухвалою від 23.02.2017 року, стягнення судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» апеляційної скарги покладається на скаржника та підлягає стягненню в дохід державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» вих.12/02-01 від 12.02.2017 року залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» вих.3.853 від 13.02.2017 року залишити без задоволення.
3. Ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2017 року у справі № 8/29 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс» (79022, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 170, код ЄДРПОУ 32327584) в дохід державного бюджету України 1 600 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 10.04.2017 року.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Костів Т.С.
