ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 вересня 2008 р. |
Справа № 8/29 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Шіляк Марини Анатоліївни
при секретарі Феденько Н.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: комунального підприємства "Коломияводоканал", вул. Шевченка, 3, с. Шепарівці, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78200,
до відповідача: військової частини А-0742, вул.Крип'якевича, 163, м.Коломия, Івано-Франківської області, 78200,
про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення.
За участі представників сторін:
від позивача Дуляба В.В. - представник, довіреність № 43-2 від 12.04.2008 року,
від відповідача Ковбаса В.О. - представник, довіреність № 180/265 від 11.06.2008 року,
від відповідача Юзюк Т.М. - представник, довіреність № 400 від 25.09.2008 року.
СУТЬ СПОРУ : комунальне підприємство "Коломияводоканал" звернулося до суду з позовом до військової частини А-0742 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 18060 грн. 01 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав на те , що між позивачем та військовою частиною А-1501 укладено договір № 219 від 01.10.2002 року на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію, згідно якого військова частина А-1501 (Абонент) зобов"язувалася проводити оплату за послуги водопостачання та водовідведення гуртожитку по вул. Палія , 26 А в м.Коломия в десятиденний термін після одержання відповідного рахунку, проте в порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань Абонент не здійснював оплату вищезазначених послуг , внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18060 грн. 01 коп. Представник позивача вважає , що зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з військової частини А-0742 як правонаступника військової частини А-1501 . При цьому представник позивача заперечив твердження представника відповідача щодо спливу позовної давності та зазначив , що за змістом частин першої та третьої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку , і такою дією є проведення військовою частиною А-0742 в грудні 2005 р. оплати за надані позивачем послуги в сумі 2723,33 грн., що зарахована як погашення заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення .
Представники відповідача проти позову заперечили , вказали на те , що військова частина А-0742 не є стороною договору № 219 від 01.10.2002 року на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію , зазначили , що у 2004 році військова частина А-1501 була розформована і позивачу було направлено повідомлення про ліквідацію, проте під час ліквідаційної процедури позивач будь-яких претензій не заявляв, та наполягали на застосуванні судом наслідків спливу позовної давності. Крім того , представники відповідача вказали на те , що гуртожиток по вул.С.Палія , 26 А в м.Коломия передано на баланс комунального підприємства з експлуатації житла Коломийської міської ради .
Розглянувши матеріали справи , вислухавши представників сторін , оцінивши зібрані в справі докази та надавши їм належної правової оцінки , суд встановив наступне .
Між Комунальним підприємством "Коломияводоканал"(Водоканал) та військовою частиною А-1501 (Абонент) укладено договір № 219 від 01.10.2002 року на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію. Даний факт підтверджується оглядом в судовому засіданні фотокопії зазначеного договору .
Відповідно до умов вказаного договору Водоканал зобов"язувався надавати Абоненту послуги водопостачання та водовідведення гуртожитку по вул. Палія , 26 А в м.Коломия , а Абонент - своєчасно здійснювати оплату цих послуг(п.1.1 договору).
Підпунктом 2.2.2 пункту 2 договору № 219 від 01.10.2002 року передбачено , що Абонент зобов"язаний проводити оплату за послуги водопостачання та водовідведення в десятиденний термін після одержання відповідного рахунку .
Матеріалами справи (зокрема , фотокопіями рахунків за надані послуги ) підтверджується , що в порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань Абонент не здійснював оплату вищезазначених послуг , внаслідок чого станом на 01.06.06 виникла заборгованість в сумі 18060 грн. 01 коп.
Разом з тим , у зв"язку з організаційними заходами у Збройних Силах України на підставі Директив Міністра оборони України №115/1/013 від 18.11.03 та №115/1/01 від 29.01.04 військова частина А 1501 розформована та сформовано військову частину А 1858 з терміном до 01.12.04, яка в подальшому розформована в термін до 30.10.05. Згодом на підставі Директиви Міністра оборони України №Д-322/1/034 від 30.12.06 з 25.02.06 сформована військова частина А0742. Даний факт підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою військової частини А0742 №180/254 від 09.06.08.
Крім того , судом встановлено , що Рішенням Коломийської міської ради від 05.08.04 №995 житловий будинок №26а по вул. Палія прийнято до комунальної власності територіальної громади міста та передано на баланс комунального підприємства з експлуатації житла Коломийської міської ради , що підтверджується фотокопіями Актів прийому-передачі житлового будинку №26 а по вул.Палія в м.Коломия від 01.03.06 та приймання відомчого житлового фонду у комунальну власність .
Суд вважає позов таким , що підлягає до задоволення частково з огляду на наступне .
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов"язанні є , зокрема , правонаступництво.
Довідками військової частини А0742 №234 від 17.03.2005 р. та №71 від 25.07.2006 р. підтверджується , що вказана військова частина є правонаступником військової частини А 1501 .
Наведене дає підстави для висновку суду про те , що до військової частини А0742 переходять права та обов"язки військової частини А 1501 , в тому числі по договору № 219 від 01.10.2002 року .
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим , на підставі акту звірки розрахунків між сторонами по справі встановлено , що заборгованість військової частини А 0742 перед КП"Коломияводоканал" станом на момент передачі житлового будинку до комунальної власності територіальної громади м.Коломия -квітень 2006 р. - становить 3 607 грн. При цьому заборгованість обрахована з червня 2005 року.
Згідно приписів, встановлених ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів сплати заборгованості, в сумі 3607 грн. відповідачем суду не подано, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростовано.
За наведених обставин, вимога позивача щодо стягнення 3607 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з з червня 2005 року по квітень 2006 року є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
В решті позову слід відмовити з огляду на сплив позовної давності .При цьому суд виходить з наступного
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України(2003 р.) правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом .
За змістом ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 4 ст.267 ЦК передбачено , що сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові .
Твердження представника позивача щодо переривання перебігу позовної давності з посиланням на ст.264 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймається , оскільки за змістом ст.262 цього ж кодексу заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати ,пов"язані з розглядом справи.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 262 , 267, 512 , 525,526 , 530 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з військової частини А-0742, вул.Крип'якевича, 163, м.Коломия, Івано-Франківської області, 78200, (р/р 35218001002521 в УДК м.Івано-Франківська, МФО 836014, код 24982516), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь комунального підприємства "Коломияводоканал", вул. Шевченка, 3, с. Шепарівці, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78200, (р/р 26005355049491 в АКБ "Укрсоцбанк" м.Коломия, МФО 336019, код 32148690) –3607 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Шіляк Марина Анатоліївна
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 01.10.2008 року.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"________________