ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
11.05.11 Справа № 8/29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши апеляційні скарги Голови правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика»
на ухвалу Господарського суду Львівської області
від 11.02.2011р. у справі № 8/29
за заявою Публічного акціонерного товариства «Надра» (м. Київ)
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівська макаронна фабрика»(м. Львів)
за участю представників:
від Заявника: ОСОБА_3;
від розпорядника майна: ОСОБА_4;
від Боржника: не з’явився;
від Кредитора – ПАТ «Кредитпромбанк»: ОСОБА_5
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Заявника, Кредитора та Розпорядник майна ознайомлені.
Ухвалою від 11.02.2011р. у справі №8/29 Господарського суду Львівської області (суддя Гутьєва В.В.) визнано грошові вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»на суму 23762976,85 грн., з яких в першу чергу до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Львівська макаронна фабрика» підлягає включенню сума 4317092,23 грн –вимоги, забезпечені заставою (іпотекою) та 125,00 грн –судових витрат; в четверту чергу –17710435,40 заборгованості; в шосту чергу включено 1735449,22грн - штрафних санкцій.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ВАТ «Львівська макаронна фабрика»подало апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на те, що майно, застава якого є предметом договору іпотеки від 25.08.2005 року, укладеного між Боржником та ВАТ «КБ «Надра», є об’єктом іпотеки за іпотечними договорами від 19.04.2007 року, 12.05.2006 року, 09.08.2007 року укладених між ВАТ «Львівська макаронна фабрика»та ПАТ «Кредитпромбанк», а тому відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», іпотечні договори від 19.04.2007 року, 12.05.2006 року, 09.08.2007 року є нікчемними.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Заявника, Розпорядника майна Боржника та Кредитора у даній справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:
Як було встановлено Господарським судом Львівської області в оскаржуваній ухвалі та підтверджується матеріалами, наявними у справі, відповідно до кредитного договору № 08/9/07 - КЛТ від 19.04.2007 р., укладеного між ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк»(Кредитор) та ТзОВ «ТД «Айвенго»(Позичальник), було надано банком кредитів (траншів) Позичальнику у межах загальної суми у розмірі 1400000,00 гривень на термін до 15 липня 2009 р. Згідно з п. 4.2 кредитного договору основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісії та пені є іпотека адміністративного корпусу літ. «А-5»загальною площею 905 кв. м., що розташований за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170 та належить майновому поручителю ВАТ «Львівська макаронна фабрика»згідно з договором іпотеки № 08/9/11/07 - ІЛТ від 19.04.2007 р.
24.11.2009 р. Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі № 21/122 про стягнення заборгованості з ТзОВ «ТД»Айвенго»на користь ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк»у розмірі 2272813,20 грн. шляхом звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці та належить іпотекодавцю ВАТ «Львівська макаронна фабрика»на праві власності - адміністративний корпус загальною площею 905 кв.м., позначений на плані літ. А-5, що розташований за адресою : м. Львів, вул. Городоцька, 170 та судові витрати у розмірі 11482,07 грн., а саме: 11364,07 грн. –державного мита та 118,00 –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з наданим суду розрахунком станом на 15.01.2010 р. загальна заборгованість за кредитним договором становить 2240124,13 грн, а саме: сума прострочених кредитів - 1740710,57 грн., сума прострочених відсотків - 284896,17 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 214517,39 грн. Вимоги забезпечені іпотекою.
Відповідно до умов кредитного договору № 32-К-2005 від 28.12.2005 р., укладеного між ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк»та ТзОВ «ТД «Львівська макаронна фабрика», банк надав Позичальнику кредит у сумі 1030000,00 грн. Згідно з п. З додаткової угоди № 1 до кредитного договору п. 4.1. кредитного договору викладено у новій редакції і вказано, що основним забезпеченням повернення кредиту, сплати процентів та пені є іпотека згідно з договором іпотеки № 08/17/11/06-1ЛТ від 12.05.2006 р. та предмет застави згідно з договором застави № 08/17/31/06-ЗЛТ від 12.05.2006 р. Згідно з додатковою угодою № 3 до кредитного договору встановлено термін погашення заборгованості –10.04.2009 р.
У відповідності до договору іпотеки майновим поручителем позичальника виступає ВАТ «Львівська макаронна фабрика». Згідно з пп.. 1.1 , 1.2, 4 іпотечного договору для забезпечення зобов'язань Позичальника за кредитним договором, Іпотекодавець надав банку в іпотеку майно, а саме: тарний цех ВАТ «Львівська макаронна фабрика», позначений на плані літерою Г-1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170 та складається з відокремленої одноповерхової виробничої будівлі загальною площею 761,2 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві власності.
Відповідно до рішення господарського суду Львівської області у справі № 30/191 від 03.12.2009 р. з ТзОВ «ТД «Львівська макаронна фабрика»на користь ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк»стягнуто заборгованість у розмірі 274 131,29 грн. шляхом звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці та належить ВАТ «Львівська макаронна фабрика»- тарний цех ВАТ «Львівська макаронна фабрика»та судові витрати у розмірі 1488,65 грн., а саме: державного мита –1370,65 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу —118,00 грн.
09.08.2007 р. між ОСОБА_6 (Позичальник) та ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк»був укладений кредитний договір № 06/82/07-С. Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк надав Позичальнику кредит на суму 2000000,00 грн. строком до 08.08.2012 р.
Всупереч вимогам кредитного договору, позичальник не виконав умови сплати та повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та пені.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.08.2007 р. між Банком та майновим поручителем позичальника - ВАТ «Львівська макаронна фабрика»було укладено договір іпотеки №13/82/101/07-С, згідно з яким Майновий поручитель передав, а Банк прийняв в іпотеку виробничий корпус, загальною площею 2184,2 кв.м., позначений на плані літ.А-2-3, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Городоцька,170.
Загальна сума боргу, відсотків та пені станом на 27.05.2010 р. становить 2294548,27 грн., а саме:
сума заборгованості за кредитом згідно з рахунком № 22034600010157 становить 2037295,49 грн. (в т.ч. відсотки –470 647,49), пеня –257242,78 грн. Вимога забезпечена іпотекою.
В матеріалах справи відсутні докази скасування чи зміни наведених вище рішень Господарського суду Львівської області, а отже вони є такими, що набрали законної сили, що й не заперечується учасниками, які беруть участь у справі.
Разом з цим, беручи до уваги, що вищевказана заборгованість встановлена та для її погашення звернено стягнення на вищезазначене майно Боржника відповідно до наведених вище рішень Господарського суду Львівської області, які набрали законної сили, твердження Скаржника про нікчемність угод, на підставі яких вона виникла не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, про затвердження кредиторських вимог, оскільки угоди, на підставі яких суди звернули стягнення на заставлене майно Боржника, вже були досліджені в порядку іншого судового провадження і їм була надана відповідна правова оцінка.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що грошове зобов’язання - це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відтак, штрафні санкції не входять до складу грошового зобов’язання, не є кредиторськими вимогами в контексті положень ст. 1 Закону, повинні враховуватись окремо в реєстрі вимог кредиторів та задовольнятися у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Щодо сум заборгованості, незабезпечених заставою, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, перевіривши правильність задоволення місцевим господарським судом заяви про визнання грошових вимог щодо їх стягнення не встановила порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.
З огляду на зазначене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, що мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що піддягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
п о с т а н о в и в:
Ухвалу від 11.02.2011р. у справі №8/29 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
