ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2014 р. Справа № 8/29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Галушко Н.А.
Новосад Д.Ф.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду Львівської області від 21.07.2014р.
у справі № 8/29
за заявою Відкритого акціонерного товариства «Надра», м.Львів
до Відкритого акціонерного товариства «Львівська макаронна фабрика», м.Львів
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від боржника - не з»явився
від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Стащук О.М.
від ПАТ «Мегабанк» - Кульбій-Кухар Ю.В.
від ПАТ «Комерційний банк «Надра» - Колосюк С.Л.
від ПАТ «ПіреусБанк» - Пилат Т.І.
арбітражний керуючий - Слідзьона Н.П.
В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2014р. у справі № 8/29 (суддя Гутьєва В.В.) про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівська макаронна фабрика», м.Львів у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про отримання господарським судом Львівської області дозволу Франківського районного суду м.Львова на участь ОСОБА_2 в судовому засіданні у справі № 8/29, забезпечення етапування ОСОБА_2 з СІЗО № 19 в господарський суд Львівської області та про відкладення розгляду справи - відмовлено; у задоволенні скарги ОСОБА_2 на незаконні дії ліквідатора Слідзьони Н.П. у справі № 8/29 - відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - ОСОБА_2 подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки, як зазначає скаржник, він є власником 99,2 % акцій ВАТ «Львівська макаронна фабрика», що підтверджується сертифікатом акцій, виданий реєстратором ТзОВ «Росан-Довіра-Реєстратор». Відтак, на думку скаржника, зняття арешту з майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика» на підставі постанови господарського суду Львівської області від 10.01.2012р. по справі № 8/29 і подальший його розпродаж повністю обезцінює частку його майна, а саме акції цього товариства. Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно порушено провадження у справі про банкрутство, а дії арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. суперечать положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і призводять до фактичного рейдерського захоплення підприємства.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра" звернулось до господарського суду із заявою про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Львівська макаронна фабрика" у порядку, встановленому ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону 784-XIV від 30.06.1999 р. з наступними змінами та доповненнями.
Ухвалою від 28.05.2010 р. порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ВАТ „Львівська макаронна фабрика", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Слідзьону Н.П.
Постановою господарського суду від 10.01.2012 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Слідзьону Н.П.
07.07.2014 р. на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_2 на незаконні дії ліквідатора Слідзьони Н.П. у справі № 8/29 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Львівська макаронна фабрика" (за вхідн. № 3432 від 07.07.2014 р.).
Ухвалою від 08.07.2014 р. скаргу ОСОБА_2 на незаконні дії ліквідатора ВАТ "Львівська макаронна фабрика" Слідзьони Надії Петрівни прийнято та призначено до розгляду на 21.07.2014 р.
17.07.2014 р. на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про отримання Господарським судом Львівської області дозволу Франківського районного суду м. Львова на участь ОСОБА_2 в судовому засіданні у справі № 8/29, забезпечення етапування ОСОБА_2 з СІЗО № 19 в Господарський суд Львівської області та про відкладення розгляду скарги на незаконні дії ліквідатора ВАТ "Львівська макаронна фабрика" Слідзьони Н. П. Клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_2 обґрунтовував відсутністю коштів на оплату послуг уповноваженого представника. Вказане клопотання ОСОБА_2 обгрунтовано відхилено з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
В провадженні Франківського районного суду м.Львова знаходиться кримінальна справа № 1-636/11 про обвинувачення ОСОБА_2, колишнього голови правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика» у вчиненні корисливих злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.5 ст.91, ч.3 ст.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.222, ч.3 ст.209, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.
Щодо підсудного ОСОБА_2 судом обрано міру запобіжного заходу - перебування під вартою, в зв»язку з чим він перебуває в СІЗО № 19. Накладення арешту на особу є кримінально-правовою санкцією, регулюється нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Господарським процесуальним законодавством не передбачено забезпечення господарським судом організації участі осіб у судовому процесі, в тому числі забезпечення етапування із СІЗО, а приміщення господарського суду належним чином не обладнане для утримання таких осіб.
Обов»язок забезпечення участі особи або її представника в судовому процесі покладено на саму особу та регламентовано ч.5 ст.28 ГПК України.
Згідно з п. 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси. Враховуючи, що ОСОБА_2 не обґрунтував належним чином підстав, визначених ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для звернення із скаргою на дії ліквідатора, не є учасником провадження у справі про банкрутство, відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про отримання Господарським судом Львівської області дозволу Франківського районного суду м. Львова на участь ОСОБА_2 в судовому засіданні у справі № 8/29, забезпечення етапування ОСОБА_2 з СІЗО № 19 в Господарський суд Львівської області та про відкладення розгляду справи підставно відмовлено.
18.07.2014 р. голова комітету кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика" ПАТ "Піреус Банк МКБ" подав на адресу суду клопотання (за вхідн. № 31220/14 від 18.07.2014 р.), в якому просив суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні скарги про відсторонення арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. від обов'язків ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика". Клопотання голови комітету кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика" обґрунтовано тим, що арбітражний керуючий Слідзьона Н.П. діє в межах повноважень передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". До клопотання голови комітету кредиторів долучено протокол комітету кредиторів ВАТ „Львівська макаронна фабрика" № 21 від 17.07.2014 р., відповідно до якого комітетом кредиторів прийнято рішення про те, що арбітражний керуючий Слідзьона Н.П. діє в межах повноважень передбачених нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дії ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика" Слідзьони Н.П. щодо організації продажу майна банкрута з метою задоволення вимог кредиторів та здійснення ліквідаційної процедури відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до п. 3.8 статуту ВАТ „Львівська макаронна фабрика" майно товариства є його власністю і складається із сукупності основних засобів та інших поза оборотних активів, обігових коштів та інших цінностей, вартість яких відображена в балансі ВАТ „Львівська макаронна фабрика". Скарга ОСОБА_2 на незаконні дії ліквідатора ВАТ "Львівська макаронна фабрика" Слідзьони Н.П. є незаконною, підстави, які наведені в скарзі - безпідставними.
Крім того, ліквідатор ВАТ „Львівська макаронна фабрика" Слідзьона Н.П. подала заперечення на скаргу ОСОБА_2 (за вхідн. № 31221/14 від 18.07.2014 р.), відповідно до якого просила суд відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 про відсторонення арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. від обов'язків ліквідатора ВАТ „Львівська макаронна фабрика" з підстав, наведених у запереченні.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено наступне:
Своє право на звернення до суду із скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_2 обґрунтовував, зокрема, тим, що він є власником 99,2 % акцій ВАТ "Львівська макаронна фабрика" і ці акції входять до складу його майна і визначають, своєю чергою, частку в майні ВАТ "Львівська макаронна фабрика", відтак подальший продаж майна ВАТ "Львівська макаронна фабрика" обезцінює частку його майна, а саме акцій товариства.
Із заявами, клопотаннями, скаргами до господарського суду можуть звертатися сторони або учасники провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Абзацом 22 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону 784-XIV від 30.06.1999 р. визначено, що учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Відтак, відповідно до наведеної норми, акціонерів у провадженні у справі про банкрутство представляє уповноважена ними у встановленому для акціонерного товариства порядку особа. У випадку надання суду належних доказів, що підтверджують повноваження, уповноважена особа акціонерів бере участь у справі на підставі Закону.
ОСОБА_2 не є кредитором у справі № 8/29 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Львівська макаронна фабрика", оскільки на адресу суду заява про визнання кредитором ОСОБА_2 (конкурсним чи поточним) відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у встановленому порядку на адресу суду не поступала. Відтак ОСОБА_2 не є кредитором у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Інтереси кредиторів у справі про банкрутство представляє комітет кредиторів банкрута. Згідно із ч.11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону 784-XIV від 30.06.1999 р. ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Боржником у справі № 8/29 є юридична особа - Відкрите акціонерне товариство "Львівська макаронна фабрика".
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Скаржником не надано відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказів, що він є власником майна ВАТ "Львівська макаронна фабрика", особою, що відповідає за зобов'язаннями банкрута, доказів включення його майна, зокрема, акцій ВАТ "Львівська макаронна фабрика" до ліквідаційної маси боржника.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно із ч.2 ст. 80 Господарського кодексу України акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, в процедурі банкрутства ВАТ «Львівська макаронна фабрика» було здійснено експертну оцінку майна, вартість активів відповідно до висновків про вартість майна становить 44579304,00 грн. Експертна оцінка майна, у встановленому законом порядку, погоджувалась з кредиторами, в заставі яких перебуває це майно, та комітетом кредиторів ВАТ «Львівська макаронна фабрика», про що зазначено у протоколі № 10 від 09.12.2011р. та протоколі № 12 від 08.02.2012р. Тому твердження скаржника про «наміри продати активи за заздалегідь погодженими цінами» не відповідає дійсності, так як ліквідатор не може впливати на рішення колегіального органу.
В силу статті 115 Цивільного кодексу України та статті 85 Господарського кодексу України товариство визнається власником не лише майна, яке засновники (акціонери) згідно з установичми документами передали йому у власність, а й іншого майна, яке на відміну від стутатного капіталу товариства називається власним капіталом товариства. Це виготовлена у процесі господарювання продукція, доходи від продажу цінних паперів, кредити банків, інвестиції тощо. Власником майна товариства є не акціонери, а саме товариство. З наведеного вбачається, що майно акціонерного товариства юридично відособлено від майна акціонерів товариства. ОСОБА_2 в силу ч.1 п.8 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства» не є власником майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика», а володіє лише корпоративними правами ВАТ «Львівська макаронна фабрика». Згідно п.8 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Акції ВАТ «Львівська макаронна фабрика» до ліквідаційної маси банкрута не включені. В скарзі відсутнє посилання на те, що акції ВАТ "Львівська макаронна фабрика", що належать ОСОБА_2 на праві власності, включені до ліквідаційної маси банкрута.
У відповідності до статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» постановою господарського суду від 10.01.2012р. повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна припинено. Власником майна боржника є саме Відкрите акціонерне товариство «Львівська макаронна фабрика» і майно банкрута підлягає реалізації у встановленому Законом порядку для задоволення вимог кредиторів.
Відтак, враховуючи вищевикладене, права ОСОБА_2 не порушені, підстави, визначені ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для подання скарги на дії ліквідатора ним не доведені.
На підставі наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 на незаконні дії ліквідатора Слідзьони Надії Петрівни у справі № 8/29 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Львівська макаронна фабрика".
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 21.07.2014р. у даній справі.
З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 21.07.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 21.07.2014 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 21.07.2014р. у справі № 8/29 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.
6. Повний текст постанови складено « 19» листопада 2014р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Галушко Н.А.
