ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 липня 2008 р. |
№ 8/29 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого суддів: |
Н. Дунаєвської, І. Воліка, М. Михайлюка, |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
|
касаційну скаргу |
Державного підприємства (ДП) "Красноармійськвугілля" |
|
на постанову |
від 10.06.2008 |
|
Донецького апеляційного господарського суду |
|
за скаргою |
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Укрпідземмонтаж" на дії Державної виконавчої служби (ДВС) Димитровського міського управління юстиції |
|
у справі |
№ 8/29 |
|
за позовом |
ТОВ "Укрпідземмонтаж" |
|
до |
ДП "Красноармійськвугілля" |
|
про |
стягнення 1 188 675,03 грн. |
|
В судове засідання прибули представники сторін: |
|
позивача |
не з'явились; |
|
відповідача |
1) Пархоменко А.Ю. (дов. від 22.07.2008 № 4-89); 2) Григоренко А.М. (дов. від 22.07.2008 № 4-88); |
|
органу ДВС |
не з'явились; |
ВСТАНОВИВ:
У березні 2008 року ТОВ "Укрпідземмонтаж" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Красноармійськвугілля" про стягнення заборгованості з попередньої оплати у розмірі 833 497,50 грн., плати за виконані роботи в сумі 214 821,50 грн. та пені в сумі 140 356,03 грн. за укладеним між сторонами договором на виконання робіт № 230 від 16.04.2007, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за даним договором.
В ході розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме, заявою б/н від 01.04.2008 зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в сумі 1 170 634,33 грн., в тому числі основний борг у сумі 1 048 319,00 грн. та пеню в сумі 122 315,33 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.04.2008 частково задоволені позовні вимоги, на користь ТОВ “Укрпідземмонтаж” з ДП “Красноармійськвугілля” стягнуто основний борг в сумі 1 048 319,00 грн., пеню в сумі 29 319,00 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 9 769,73 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106,97 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; на виконання даного рішення виданий наказ від 21.04.2008.
Доповідач: Волік І.М.
Відділом ДВС Димитровського міського управління юстиції 10.04.2008 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 8/29 від 21.04.2008 про стягнення з ДП “Красноармійськвугілля” на користь ТОВ “Укрпідземмонтаж” основного боргу в сумі 1 048 319 грн., пені в сумі 29 319 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 9 769,73 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106,97 грн.
Однак, 10.04.2008 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 21.04.2008 у справі № 8/29 зупинено постановою відділу ДВС Димитровського міського управління юстиції на строк участі підприємства боржника в процедурі погашення заборгованості, оскільки ДП “Красноармійськвугілля” відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 № 2711-ІV внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості згідно з випискою від 28.11.2005.
26.04.2008 ТОВ “Укрпідземмонтаж” звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою № 151 від 25.04.2008 на дії відділу ДВС Димитровського міського управління юстиції, в якій стягувач просить скасувати постанову від 10.04.2008 відділу ДВС Димитровського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Донецької області від 21.04.2008 по справі № 8/29 та зобов’язати відділ ДВС Димитровського міського управління юстиції провести виконавчі дії та заходи примусового виконання даного наказу у строки, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”.
Так в обґрунтування скарги стягувач зазначає, що виходячи з положень ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що містить визначення термінів, які в ньому вживаються, "заборгованість" - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів (п. 1.4.), "розрахункова дата" - дата, на яку кожним з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом. Розрахунковою датою встановлюється 01.01.2005 року (п. 1. 8.).
Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії (частина друга статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").
Відповідно до п. 3. 1., п. п. 3. 2. 1. п. 3 .2. ст. 3 вищевказаного Закону підприємство ПЕК, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення підприємства до Реєстру, для внесення до Реєстру підприємство подає підтверджуючі документи, одним із яких є довідка, складена підприємством у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період.
Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, ТОВ "Укрпідземмонтаж" вказує, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо заборгованість підприємства ПЕК за виконавчим документом виникла до 01.01.2005 внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Разом з тим, як встановлено господарського суду Донецької області від 08.04.2008 у даній справі, заборгованість ДП “Красноармійськвугілля” перед ТОВ “Укрпідземмонтаж”, що стягнута даним судовим рішенням з відповідача та є предметом примусового виконання, виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за договором про виконання робіт.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2008 у справі № 8/29 (суддя А. Ємельянов), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2008 (колегія суддів: Г. Старовойтова, Р. Волкова, М. Запорощенко), задоволено скаргу ТОВ “Укрпідземмонтаж” на дії органу ДВС, скасована оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження та зобов’язано орган ДВС провести виконавчі дії та заходи примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 21.04.2008 у справі № 8/29 у строки, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”.
Приймаючи оскаржувані судові рішення у справі господарські суди виходили з наступних обставин, що встановлені в ході судового розгляду.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
За приписом статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України “Про виконавче провадження”.
Згідно зі статтею 116 ГПК України виконання рішення суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені права та обов’язки державних виконавців. Під час проведення виконавчих дій за приписом статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України “Про виконавче провадження” (згідно з Законом України від 23.06.2005 № 2711-IV) на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, щодо таких підприємств зупиняється дія статей 4, 5 цього Закону.
Однак, на думку господарських судів попередніх інстанцій, зазначений припис чинного законодавства не може бути застосований до спірних правовідносин стосовно боржника у даній справі, з огляду на таке.
Статтями 4 та 5 вказаного Закону встановлені основні заходи примусового виконання рішень та обов’язки і права державних виконавців при примусовому виконанні рішень.
Відповідно до Преамбули Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 № 2711-ІV (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 2711-ІV) він визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
Стаття 2 Закону № 2711-ІV встановлює сферу його дії, а саме: цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
У зв'язку з чим, господарськими судами попередніх інстанцій вроблений висновок про те, що Законом № 2711-ІV впроваджуються механізми погашення заборгованості саме за енергоносії.
Відповідно до п.1.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” заборгованість –це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема, підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість ДП “Красноармійськвугілля” перед ТОВ “Укпідземмонтаж” виникла внаслідок неповного виконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за договором виконання робіт № 230 від 16.04.2007, предметом якого є проведення позивачем робіт по підготовці до демонтажу гірничого обладнання по 8-й південній лаві пласта L1 гор. 610 м в ОП “Шахта “Димитрова”, демонтажу гірничого обладнання в об’ємах згідно зі Специфікацією, що додається до договору, тобто, виконані ТОВ “Укрпідземмонтаж” роботи не пов’язані з виробництвом (видобутком), передачею (транспортуванням) та/або постачанням енергоносіїв, а отже, борг ДП “Красноармійськвугілля”, який був предметом розгляду у даній справі, не підпадає під поняття заборгованості у розумінні п.1.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Таким чином, задовольняючи скаргу позивача на дії органу ДВС, господарські суди виходили з того, що дія Закону № 2711-ІV не може поширюватись на всі стосунки підприємства, з боржниками чи кредиторами, крім тих, що мають відношення до розрахунків за енергоносії чи енергію. Згідно до приписів ч. 2 ст. 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, на правовідносини, які склалися між сторонами у справі дія названого Закону не поширюється.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДП "Красноармійськвугілля" просить про скасування судових рішень у справі у зв'язку з неправильним застосуванням при їх прийнятті матеріальних норм права та порушення процесуальних норм, та залишення скарги без задоволення.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга ДП "Красноармійськвугілля" підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться; накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики "Про затвердження переліку підприємств" № 568 від 10.12.2005 ДП "Красноармійськвугілля" включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Відповідно до п. 3. 7. ст. 3 цього ж Закону на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про виконавче провадження” на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", щодо таких підприємств зупиняється дія статей 4, 5 цього Закону.
У відповідності до положень ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, зокрема, наділений правом накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством, а на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту на кошти в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Господарськими судами встановлено, що 10.04.2008 державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області № 8/29 від 21.04.2008.
Оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження мотивована тим, що ДП "Красноармійськвугілля" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, а отже, на весь час участі у процедурі погашення заборгованості щодо цього підприємства не могла бути застосована ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” підставою обов’язкового зупинення виконавчого провадження визначено внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Оскаржувані ухвала та постанова мотивовані тим, що дія п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не поширюється на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки предметом позову і стягнення у виконавчому провадженні є заборгованість за договором про виконання робіт, а не борг за енергоносії.
Даний висновок суди попередніх інстанцій обґрунтовують положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Однак, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що суди не врахували того, що положення даної статті стосуються лише підстав включення підприємств паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Суди залишили поза увагою ту обставину, що положення п. 15 ч. 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не пов'язують факт включення підприємств в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” з підставами виникнення заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу, стягнення якої відбувається в період, протягом якого підприємство перебуває в даному реєстрі.
Крім того, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди перевірили наявність підстав, які б свідчили про законність дій органу державної виконавчої служби по зупиненню виконавчого провадження та, відповідно, не вбачається, що суди перевірили, чи брав участь скаржник, на момент зупинення виконавчого провадження, в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" і чи не закінчився термін її дії та чи діяв орган державної виконавчої служби на момент винесення оскарженої постанови у точній відповідності із Законом України "Про виконавче провадження".
Відтак, викладене свідчить, що оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті з порушенням ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України та внаслідок неправильного застосування п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", тому визнати їх законними та обґрунтованими не можна, а отже вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, встановити дійсні обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП "Красноармійськвугілля" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2008 та ухвалу господарського суду Донецької області від 19.05.2008 у справі № 8/29 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді: І.Волік
М. Михайлюк
