Справа № 1-549/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого: судді Петрова Р.І.,
при секретарі: Волошиній О.О.,
за участю прокурора: Кушнірьова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло та з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за таких обставин.
09.06.2011 року, близько 16 години, ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна з проникненням у житло, прибув до квартири АДРЕСА_2 З цією метою ОСОБА_2 постукав у двері вищевказаної квартири. Двері відчинила господарка квартири - ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_2, не отримавши дозволу на те, щоб зайти до квартири, увійшов до квартири, при цьому не реагуючи на прохання ОСОБА_3 зупинитись та вийти з квартири, ОСОБА_2 зайшов до зали вказаної квартири, де на дивані відпочивав знайомий господарки квартири - ОСОБА_4 Почувши крик ОСОБА_4 підвівся та попрохав ОСОБА_2 залишити квартиру. Однак ОСОБА_2 не відреагував на зауваження ОСОБА_4 та наніс йому два удари кулаком руки в обличчя. Від нанесених ударів ОСОБА_4 впав на диван, а ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, відкрито викрав з серванта належний ОСОБА_4 мобільний телефон «Samsung R 210», вартістю 50 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «МТС», вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 32 гривні, поклавши його до кишені своїх штанів. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 став вимагати у ОСОБА_4 гроші. ОСОБА_4 підкорився цим вимогам, дістав з кишені та передав ОСОБА_2 гроші в сумі 20 гривень. Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми протиправними діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 112 гривень.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину по суті пред’явленого органом досудового слідства обвинувачення визнав частково та пояснив, що 09.06.2011 року, приблизно о 16-00 годині, він прийшов до квартири АДРЕСА_2 де проживала ОСОБА_3, яку він раніше знав як сусідку по будинку. До ОСОБА_3 він прийшов з метою позичити гроші. Він постукав у двері квартири. Двері відчинила ОСОБА_3 Після цього він увійшов до квартири без запрошення. Він запитав у ОСОБА_3 чи може вона позичити йому гроші. ОСОБА_3 відповіла, що гроші позичити не зможе, оскільки пенсію вона ще не отримувала, а тому грошей вона не має. Потім він попрохав гроші у ОСОБА_4, який також перебував у цій квартирі. ОСОБА_4 дав йому 20 гривень. Після цього він побачив мобільний телефон «Samsung», який лежав на столі в кімнаті. Він взяв його в руки та почав крутити. Покрутивши телефон в руці, він поклав його до своєї кишені. ОСОБА_4, побачивши це, попрохав його віддати хоча б сім-карту з телефону, що він і зробив. ОСОБА_3 попрохала його залишити її домоволодіння. Забравши телефон він пішов з квартири. В подальшому телефон віддав брату, а гроші витратив на власні потреби. Вказував, що прийшов до квартири АДРЕСА_2 щоб позичити гроші у ОСОБА_3, а не з метою викрадення майна з квартири. Умисел на викрадення телефону виник тоді коли він побачив його на столі у квартирі. Крім того, зазначав, що насильство при викраденні телефону до ОСОБА_4 він не застосовував. Перед тим як прийти до квартири ОСОБА_3 випив лише одну пляшку пива. Показання, які надавав на досудовому слідстві в частині обставин при яких він потрапив до квартири, спростовував, вказуючи, що це вигадано слідчим.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства.
Так, з оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_4, які він надавав на досудовому слідстві (на даний час місце знаходження потерпілого не відоме), вбачається, що 09.06.2011 року, близько 16-00 години, він відпочивав на ліжку в квартирі АДРЕСА_2 а господарка квартири ОСОБА_3 сиділа на кріслі та дивилась телевізор. В цей час у вхідні двері квартири хтось постукав. ОСОБА_3 піднялась з крісла та вийшла до прихожої. Далі він почув як хтось увірвався до квартири. Також він чув як невідомий чоловік вимагав гроші від ОСОБА_3, посилаючись на те, що вона отримала пенсію. ОСОБА_3 відповідала, що пенсію не отримувала і грошей вона не має. Потім він побачив як невідомий чоловік відштовхнув ОСОБА_3 і пішов у кімнату. Невідомий чоловік підійшов до ліжка та почав перевертати матраци, постіль, шукаючи гроші. Він, дивлячись на це, піднявся, а невідомий чоловік, в свою чергу, перейшов від ліжка до серванту та почав шукати гроші в серванті. Він звернувся до невідомого чоловіка з проханням вийти з квартири, сказавши, що грошей у них немає. Невідомий чоловік повернувся до нього обличчям і кулаком правої руки наніс йому два удари в голову. Від отриманих ударів він впав на диван, а невідомий чоловік схопив з серванта його мобільний телефон «Samsung», поклавши телефон до своєї кишені. Він почав його просити повернути мобільний телефон. На це невідомий чоловік став погрожувати йому та почав вимагати гроші. Він, розуміючи всю серйозність ситуації, дістав з кишені гроші в сумі 20 гривень та передав їх невідомому чоловіку, повідомивши що більше грошей у нього немає. Невідомий чоловік забрав гроші, поклав їх до кишені та пішов з квартири. Далі він викликав працівників міліції (а.с.15-17).
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що через свій похилий вік деякі обставини справи на даний час не пам’ятає, але на досудовому слідстві надавала слідчому правдиві та точні показання, оскільки тоді всі обставини справи чітко пам’ятала. Вказувала в суді, що 09.06.2011 року вона перебувала в своїй квартирі, а саме в квартирі АДРЕСА_2 Разом з нею у квартирі знаходився її знайомий ОСОБА_4 Почувши стук у вхідні двері квартири, вона відчинила їх. Відчинивши двері вона побачила хлопця. Його обличчя було чимось прикрито. Потім цей хлопець увійшов до квартири без її запрошення і штовхнув її на крісло. Після цього він підійшов до серванту та почав там щось шукати, як вона зрозуміла гроші. Потім він почав перевертати матрац на ліжку, продовжуючи шукати гроші. В цей момент до нього підійшов ОСОБА_4 та дав йому гроші, при цьому зазначаючи, що в нього більше не має та попрохав його вийти з квартири. В цей час невідомий хлопець наніс удар ОСОБА_4 Потім цей хлопець пішов з її домоволодіння. Вказувала, що підсудного до моменту вчинення злочину не знала, а тому він не міг звертатись до неї з проханням позичити гроші.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_3, які вона надавала на досудовому слідстві, вбачається, що 09.06.2011 року, близько 16-00 години, вона відпочивала у своїй квартирі, а саме в квартирі АДРЕСА_2 В залі на дивані відпочивав її знайомий ОСОБА_4 В цей час у вхідні двері квартири хтось постукав. Вона піднялась з крісла, вийшла до прихожої та відчинила двері. В дверях вона побачила незнайомого хлопця, який прикривав своє обличчя. Незнайомий хлопець без запрошення увірвався до її квартири та почав вимагати у неї гроші, посилаючись на те, що вона отримала пенсію. Вона відповіла, що грошей у неї не має, так як пенсію вона не отримувала. Невідомий хлопець пішов до кімнати та почав перевертати постіль. Її знайомий ОСОБА_4 піднявся та попрохав невідомого хлопця вийти з квартири. Невідомий хлопець повернувся до ОСОБА_4 обличчям та кулаком вдарив його два рази в голову. Від отриманих ударів ОСОБА_4 впав на диван, а хлопець схопив з серванту мобільний телефон, який поклав до свого карману. Також хлопець відібрав 20 гривень у ОСОБА_4 та вибіг з квартири (а.с.19-22).
Свідок ОСОБА_3 підтвердила в суді вищевказані показання.
Показання свідка ОСОБА_3, які вона надавала на досудовому слідстві, суд вважає правдивими, оскільки вони узгоджуються з показаннями потерпілого, матеріалами справи і надані свідком безпосередньо після вчинення злочину.
Свідок ОСОБА_5 – брат ОСОБА_2 підтвердив в суді, що ОСОБА_2 10.06.2011 року передав йому в користування мобільний телефон «Samsung R 210», повідомивши, що знайшов його на вулиці. Через деякий час цей телефон він передав ОСОБА_6 в якості застави за позичені гроші.
Свідок ОСОБА_6, показання якого на досудовому слідстві були оголошені судом, пояснив, що його сусід ОСОБА_5 12.06.2011 року позичив у нього гроші в сумі 50 гривень, а в якості застави залишив йому мобільний телефон «Samsung R 210». В подальшому цей телефон був вилучений працівниками міліції.
Крім того, вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підтверджується і іншими доказами по справі, зокрема:
-протоколом огляду місця події, з якого вбачається, що місцем вчинення злочину є квартира АДРЕСА_2 (а.с.6-8);
-протоколом пред’явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_4 вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка заволоділа його майном (а.с.43-44);
-протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_4 підтвердив свої показання з приводу вчинення ОСОБА_1 пограбування (а.с.54-56);
-протоколом особистого догляду, яким у ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон «Samsung R 210», що належить ОСОБА_4 (а.с.27);
-висновком товарознавчої експертизи № 772 від 21.06.2011 року, яким встановлена вартість мобільного телефону (а.с.65-67);
-протоколами огляду речових доказів (а.с.57,73);
-іншими матеріалами справи.
Показання підсудного ОСОБА_1 з приводу того, що умисел на викрадення мобільного телефону у нього виник тоді коли він побачив його на столі у квартирі, а також про те, що насильство при викраденні телефону до ОСОБА_4 він не застосовував, суд вважає неправдивими, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами по справі.
Крім того, ОСОБА_1 під час досудового слідства розповідав геть інші обставини за яких він потрапив до квартири АДРЕСА_2 ніж в суді, що свідчить про нестабільність його позиції та нещирість при наданні показань.
Доводи підсудного з приводу того, що він прийшов до квартири АДРЕСА_2 щоб позичити гроші у ОСОБА_3, а не з метою викрадення майна з квартири, суд не бере до уваги, оскільки, по-перше, потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_3 чітко вказали на поведінку підсудного при викраденні майна, яка свідчить про те, що підсудний увійшов до квартири саме з метою заволодіння чужим майном, і, по-друге, підсудний і ОСОБА_3 між собою не знайомі і не перебували у товариських відносинах, а тому підсудний не міг звертатись до неї з проханням позичити гроші.
Вказані доводи підсудного є надуманими і направлені на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину
Таким чином, вищевказане в описовій частині вироку суду обвинувачення визнається судом доведеним.
Суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії підсудного за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло та з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.
При призначенні підсудному покарання суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставин, які пом’якшують покарання підсудного, не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння (сам підсудний зазначав, що випив пляшку пива перед вчиненням злочину).
Суд призначає підсудному покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, що з урахуванням особи підсудного, обтяжуючих покарання обставин, обставин вчинення злочину та відношення самого підсудного до скоєного злочину, який фактично не визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, повністю відповідає меті покарання.
Цивільний позов по справі не пред’явлено.
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи по справі необхідно стягнути з підсудного на користь держави, що відповідає вимогам ст. 93 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.
Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 15.06.2011 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 225 гривень 12 копійок за проведення товарознавчої експертизи по справі.
Речові докази: мобільний телефон «Samsung R 210», сім-карту оператора мобільного зв’язку «МТС» - залишити потерпілому ОСОБА_4.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же час з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда
Р. І. Петров
