Справа № 1-549/11
Провадження №11/0290/918/2012 Категорія: 20
Головуючий у суді 1-ї інстанції Старинщук О.В.
Доповідач : Мішеніна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2012 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого-судді Мішеніної С.В.
Суддів: Зайцева В.А., Кривошеї А.І.
За участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
перекладача ОСОБА_4
розглянула 13 вересня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Олексієнка О.Ю., апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_3 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 10.05.2012 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина,
громадянина України, освіта середня,
неодруженого, непрацюючого,
жителя: АДРЕСА_3, раніше судимого:
22.10.1999 року
Ленінським районним судом
м. Вінниці за ст.ст. 142 ч. 1,
142 ч. 2, 222 ч. 3 КК України до шести
років позбавлення волі з конфіскацією
майна;
30.10.2006 року Апеляційним
судом Вінницької області за ст.ст. 115
ч. 2 п. 6, 12; 187 ч. 2, 187 ч. 4, 190 ч. 2 КК
України до довічного позбавлення волі з
конфіскацією всього належного йому
майна;
12 грудня 2007 року Ленінським район-
ним судом м. Вінниці за ст.ст. 194 ч. 2,
296 ч. 4, 70 ч.4 КК України до довіч-
ного позбавлення волі з конфіскацією
всього належного майна в дохід
держави,
засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.12.2007 року визначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
За ст. 185 ч. 3 КК України виправдано у зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_3 у вчиненні злочину.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що на початку липня 2004 р. в нічний час, діючи умисно з корисливих мотивів, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу вчинив крадіжку телевізора «Фотон» вартістю 450 грн., чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, досудовим слідством підсудний ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що з 04.08.2004р. по 06.08.2004р. шляхом підбору ключа проник в квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7, та вчинив крадіжку телевізора «Фунай» вартістю 700 грн., покривала вартістю 100 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 800грн.
Не погодившись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Олексієнко О.Ю. подав апеляцію з доповненнями , в якій просив скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та через неправильне застосування кримінального закону, справу направити на новий судовий розгляд.
Вимоги мотивовані тим, що судом не враховано ряд обставин, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме те, що відповідно до матеріалів досудового слідства ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину визнавав вину повністю, здійснив явку з повинною, свідок ОСОБА_8 підтвердила факт знайомства ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та те, що останній знав де потерпілий залишає ключі від квартири, покази ОСОБА_7, який підтверджував під час досудового слідства, що місце зберігання ключа від його квартири міг знати тільки співмешканець його знайомої ОСОБА_8 ОСОБА_3, який за декілька днів до вказаного випадку бачив, як він ховав ключ в електрощитовій, згідно протоколу відтворення обстановки та обставин подій ОСОБА_3 вказував на обставини скоєння крадіжки з квартири ОСОБА_7 Суд не проаналізував дані факти, виніс вирок, який не відповідає фактичним обставинам справи, тому вирок суду підлягає скасуванню.
Крім того прокурор вказав, що судом залишено поза увагою те, що строк давності за злочин, вчинений ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України сплинув, поскільки після вчиненого злочину минуло 5 років, тому потрібно було останнього звільнити від відповідальності за ст.49 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію з доповненнями, просив скасувати вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 10.05.2012 року, виправдати його за недоведеністю вини у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.185 КК України або кримінальну направити на додаткове розслідування.
Свої вимоги мотивував тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, вирок винесений з порушенням кримінально-процесуального закону, оцінка доказів винуватості або невинуватості була необ'єктивною та упередженою, також не було встановлено пом'якшуючих вину обставин, не допитано свідка ОСОБА_9, який би міг підтвердити його невинуватість.
Крім того в доповненнях до апеляції зазначив, що в порушення вимог ст.62 Конституції України, він писав явку з повинною під диктовку працівників міліції, всі слідчі дії на досудовому слідстві проводились без присутності адвоката та перекладача, тобто з порушенням закону, тому є недійсними.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Олексієнка О.Ю., зазначив, що вирок винесено з порушенням кримінально-процесуального закону, неправильно застосовано кримінальний закон, просив справу повернути на новий судовий розгляд, пояснення засудженого ОСОБА_3, який просив задоволити його апеляцію з доповненнями, вирок скасувати, його виправдати, думку захисника ОСОБА_2, який зазначив, що суд правильно дійшов висновку щодо виправдання ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України, підтримав апеляцію з доповненнями ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, апеляція з доповненнями засудженого частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за зазначених у вироку обставин обгрунтовані на доказах, які були розглянуті судом, проаналізовані та належним чином оцінені.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснював, що на початку липня 2004 року в нічний час до нього приходили ОСОБА_3 та його знайомий ОСОБА_10. Вони з ОСОБА_10 виходили з кімнати, в якій залишався ОСОБА_3, щоб покурити, а повернувшись, він виявив крадіжку телевізора «Фотон» вартістю 450 грн.
Покази потерпілого ОСОБА_6 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_8, протоколом вилучення речей, згідно якого 30.08.2004 року у співмешканки засудженого ОСОБА_8 було вилучено серед інших речей телевізор «Фотон ТЦ 311 ДП», протоколом огляду речового доказу телевізора «Фотон» та іншими доказами.
При цьому судом у вироку проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і свідчать проти нього.
Вирок суду в цій частині є обґрунтованим, постановлений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно і повністю досліджених, правильно оцінених судом, а висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України з достовірністю випливають з матеріалів справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляції ОСОБА_3 безпідставними щодо порушень кримінально-процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи при вирішенні питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України.
Однак, засуджуючи ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, суд першої інстанції невірно застосував кримінальний закон, поскільки залишив поза увагою, що строк давності за вищевказаний злочин минув і не вирішив питання щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо недоведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не відповідають фактичним обставинам справи.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час досудового слідства ОСОБА_3 визнавав вину у вчиненні крадіжки з помешкання ОСОБА_7, писав явку з повинною, під час відтворення обстановки та обставин події показував та розповідав про обставини вчинення злочину, потерпілий ОСОБА_7 під час досудового слідства пояснював, що ОСОБА_3 було відомо, де він зберігав ключі від квартири.
Незважаючи на це, суд у мотивувальній частині вироку достатньо не проаналізував всі докази по справі, не навів мотивів, з яких взято до уваги одні докази і відкинуті інші, вказавши при цьому, що обвинувачення базується на припущеннях та доказах, одержаних незаконним шляхом, хоча не послався на обставини, які підтверджують такі висновки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути виявлені недоліки.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора задоволити повністю, апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_3 задоволити частково.
Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 10.05.2012 року, яким засуджено ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України скасувати через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи.
Справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Судді :
З оригіналом вірно:
