В И Р О К
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Капшук Л.О.
при секретарі - Скринській І.В.
за участю прокурора - Вітанівської Т.С.
захисника - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_2.
представника потерпілого - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця села Зеленьки Миронівського району Київської області,
жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
не працюючого, одруженого, з базовою вищою освітою,
раніше судимого Харківським районним
судом міста Києва за ст.ст. 117 ч. 3, 17 ч. 2, 117 ч. 3 КК
України (в редакції 1960 р.) до шести років позбавлення волі
за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.3 КК України ,
В С Т А Н О В И В :
15 січня 2007 року потерпілий ОСОБА_2. уповноважив підсудного продати на умовах та за ціну на його розсуд належну йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого Миронівським міськвиконкомом Київської області 11 січня 1996 року, зареєстрованого в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації Київської області за № 3331 в книзі № 23, реєстраційний № 17623353, частину квартири під номером АДРЕСА_2, для чого уповноважив представляти його інтереси в усіх установах та організаціях, в тому числі органах нотаріату, органах місцевого самоврядування, Білоцерківському БТІ, подавати від його імені заяви, в тому числі заяву про належність йому майна на праві особистої приватної власності, одержувати довідки і документи, в тому числі витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в Білоцерківському БТІ, розписуватись за нього, підписати договір купівлі-продажу, одержавти належні йому за продану частину квартири гроші, сплачувати необхідні платежі, і виконувати всі інші необхідні дії, пов»язані з даною довіреністю. Дана довіреність була підписана потерпілим, посвідчена приватним нотаріусом Миронівського нотаріального округу Захарченко Н.Ф., яка встановила особу довірителя та перевірила його дієздатність, зареєстрована в реєстрі за № 79, занесена до Єдиного реєстру довіреностей.
22 січня 2007 року з метою придбання права на реалізацію вказаної квартири шляхом отримання та використання завідомо підробленого документа підсудний звернувся до секретаря Козинської сільської ради ОСОБА_15 з проханням посвідчити довіреність від імені співвласника квартири ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, яким останній уповноважує його на вчинення представницьких дій, в тому числі, на реалізацію належної йому частини квартири під номером АДРЕСА_2 та отримання коштів від реалізації. 22 січня 2007 року секретар Козинської сільської ради на підставі наданих підсудним копії паспорту та ідентифікаційного номеру померлого ОСОБА_5 склала довіреність, якоюОСОБА_5. уповноважив підсудного з метою продажу частини квартири під номером АДРЕСА_2 представляти його інтереси в усіх установах та організаціях, в тому числі в органах нотаріату, місцевого самоврядування, Білоцерківському МБТІ, одержувати необхідні документи, в тому числі витяги з прав власності на нерухоме майно, розписуватись за нього, підписати договір купівлі-продажу, одержати за продану квартиру гроші та вчиняти інші дії. Дана довіреність була посвідчена вказаною особою з відміткою про те, що підписана довірителем, особа якого та дієздатність перевірені, нотаріальна дія зареєстрована в книзі реєстрації нотаріальних дій за №2.
Оскільки вказана довіреність не була занесена до Єдиного реєстру довіреностей, який створено з 8 січня 2007 року, підсудний повторно звернувся до секретаря Козинської сільської ради ОСОБА_15, яка на його прохання склала аналогічний текст довіреності, на якій поставила іншу дату її складання та зробила посвідчувальний напис 20 грудня 2006 року. Дану нотаріальну дію ОСОБА_15. занесла до книги реєстрації нотаріальних дій за 2006 рік за № 121.
6 лютого 2007 року підсудний, використовуючи посвідчені 20 грудня 2006 року та 15 січня 2007 року від імені ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_2. довіреності, уклав з ОСОБА_6. договір купівлі-продажу, за яким передав у власність останньому квартиру під номером АДРЕСА_2 за кошти в сумі 70000 грн., які отримав від продавця при підписанні договору. Договір купівлі-продажу було підписано сторонами та посвідчено державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_14., яка особи сторін, їх дієздатність, повноваження представника і належність продавцям відчужуваної квартири перевірила.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1632 від 14 квітня 2008 року квартира під номером АДРЕСА_2 має ринкову вартість 88854, 75 грн.
В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та показав, що наприкінці 2006 року дізнався, що продається зруйнована квартира в АДРЕСА_2, вирішив її купити та перепродати. З цією метою поїхав в місто Кагарлик до потерпілого ОСОБА_2. Останній пояснив, що являється опікуном співвласника квартири ОСОБА_5 і запевнив, що може продати її без племінника за кошти в сумі 65000 грн. Звернувшись за допомогою до матері ОСОБА_7. він дізнався, що в Козинській сільській раді може отримати довіреність від імені племінника потерпілого на продаж належної йому частини квартири. 15 січня 2007 року ОСОБА_2. склав довіреність, якою уповноважив його зібрати необхідні документи та продати належну йому частину квартири. Довіреність була посвідчена нотаріально. Ніяких обманних дій для спонукання потерпілого до складання довіреності не вчиняв, діяв в межах домовленості, яка була між ними. Того ж дня він сплатив потерпілому кошти за квартиру в сумі 65000 грн., а останній написав відповідну розписку про їх отримання та передав йому ключі від квартири, документи на квартиру та копії особистих документів ОСОБА_5 22 січня 2007 року за протекцією ОСОБА_8. звернувся до секретаря Козинської сільської ради ОСОБА_15, яка склала та посвідчила довіреність від імені ОСОБА_5 та без його участі, якою його було уповноважено представляти інтереси останнього в різних органах та виконувати необхідні дії для продажу належної йому частини квартири. Звернувшись до нотаріальної контори з метою укладення договору купівлі-продажу, він дізнався, що на підставі довіреності, датованої 22.01.2007 року, договір не може бути посвідчений, а тому через декілька днів повторно звернувся до секретаря сільської ради з проханням скласти аналогічний документ, проте попередньою датою. Його прохання було задоволено, секретарем виготовлено іншу довіреність, яка була датована 20 грудня 2006 року. Використовуючи вказані довіреності, 6 лютого 2007 року він продав квартиру під номером АДРЕСА_2 ОСОБА_6. за кошти в сумі 70000 грн. У вчиненому щиро розкаюється, розуміє зміст вчинених злочинних дій та просить суворо не карати.
Винність підсудного у використанні завідомо підробленого документа та вчиненні шахрайства підтверджується зібраними в ході досудового і судового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Надаючи покази про обставини справи потерпілий ОСОБА_2. показав, що він та племінникОСОБА_5. були співвласниками квартири під номером АДРЕСА_2. Квартира була пошкоджена пожежею, а тому в ній ніхто не проживав. Він мешкав в місті Кагарлик Київської області, місце проживання племінника йому не було відоме. Коли підсудний звернувся до нього з пропозицією продати квартиру, то він відмовився, посилаючись на відсутність співвласника . Підсудний повідомив, що займеться його розшуком, а з метою збору необхідних для продажу квартири документів йому необхідна відповідна довіреність. 15 січня 2007 року він у приватній нотаріальній конторі склав довіреність, якою уповноважив підсудного оформити документи на продаж квартири, розраховуючи, що продаж відбудеться лише за його участі та за згодою з співвласником. У липні 2007 року дізнався про продаж квартири. Коштів після реалізації квартири від підсудного не отримував, розписку, на яку він посилається , не писав. Відповідаючи на запитання учасників судового розгляду, потерпілий надав покази, що суперечать вищевикладеним. Показав, що уповноважив підсудного на продаж квартири, проте не розрахував, що підсудний не віддасть кошти, отримані при її реалізації. Підсудний його обманув, оскільки не передав вказаних коштів. Посилаючись на те, що порушені його майнові права, в тому числі як спадкоємця померлого племінника ОСОБА_5, заявив цивільний позов про стягнення з підсудного на його користь 65000 грн. матеріальної шкоди, спричиненої злочинними діями по продажу квартири обманним шляхом. Розмір позову обгрунтував тим, що мав таку домовленість з підсудним щодо вартості квартири.
Представник потерпілого ОСОБА_4 також підтвердив ті обставини, що потерпілий уповноважував підсудного на продаж належної йому частини квартири. Показав, що при цьому потерпілий вважав, що продаж не може бути здійснено в його відсутності та без згоди співвласника ОСОБА_5 Пред»явлений потерпілим цивільний позов підтримав, посилаючись на ті обставини, що потерпілий вчинив дії по фактичному прийняттю спадщини, звернутися з відповідною заявою до органу нотаріату він не міг, оскільки не мав свідоцтва про смерть спадкодавця, з заявою про продовження строку , необхідного для прийняття спадщини, до суду не звертався.
Свідок ОСОБА_9., яка являється дружиною потерпілого, щодо обставин звернення підсудного за вирішенням питання щодо продажу квартири, надала покази, аналогічні початковим показам потерпілого. Додатково показала, що 15 січня 2007 року її чоловік ОСОБА_2. дійсно їздив з підсудним до нотаріальної контори та по приїзду пояснив, що підписав пустий листок паперу.
Свідок ОСОБА_10, яка доводиться матір»ю підсудному, показала, що працює головним спеціалістом в УДК Миронівського району, та на прохання підсудного запитала бухгалтера Ємчиської сільської ради ОСОБА_8. про те, чи можливо допомогти її сину в посвідченні довіреності. ОСОБА_8. повідомила, що можливо, а тому вона зателефонувала підсудному та познайомила його з останньою, після чого він мав розмову з нею. Суті його прохання вона не знала. Пізніше він повідомляв їй, що продав якусь квартиру та віддав власнику кошти.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8. підтвердила, що при здачі звіту, що мало місце наприкінці грудня 2006 року або січня 2007 року, ОСОБА_10 звернулась до неї з проханням допомогти її сину посвідчити довіреність в Козинській сільській раді, куди вона влаштовувалась на роботу. Вона погодилася та того ж дня зустрілась з підсудним, який намагався роз»яснити їй суть прохання. Повідомивши про те, що у цьому питанні не розуміється, вона попросила його приїхати до Козинської сільської ради. Здавши звіт, вона прибула до вказаної сільської ради, де у секретаря ОСОБА_15 запитала згоду на складання довіреності підсудному. Остання погодилась, а тому після приїзду підсудного вона вказала, куди йому потрібно звернутись. Через деякий час підсудний зайшов до неї в кабінет та повідомив, що довіреність йому видана. Через декілька днів підсудний звернувся з аналогічним проханням та пояснив, що перша довіреність не використана. Разом з ним вона зайшла до секретаря сільської ради та попросила переробити довіреність, на що остання знову дала згоду. Про те, що вказані нотаріальні дії не відповідають закону, не знала.
Секретар Козинської сільської ради ОСОБА_15. показала, що вона являється особою, яка вчиняла нотаріальні дії на території Козинської сільської ради. В грудні 2006 року до неї звернулась ОСОБА_8., яка передала прохання ОСОБА_10 посвідчити довіреність її сину. Після її згоди 20 грудня 2006 року ОСОБА_8. прийшла до неї в кабінет з підсудним, який надав копію свого паспорту та паспорту ОСОБА_5, а також копії довідок про ідентифікаційні номера. У відсутності довірителя ОСОБА_5 та не маючи його паспорту, вона склала та посвідчила довіреність від його імені, за змістом якої останній уповноважував підсудного на продаж належної йому частини квартири та отримання коштів від продажу. Довіреність зареєструвала в реєстрі нотаріальних дій. Підсудний розписався в журналі реєстру нотаріальних дій та отримав довіреність. Через деякий час підсудний звернувся з аналогічним проханням та попросив видати довіреність іншою датою, що вона і зробила, усвідомлюючи незаконність своїх дій. Вказану нотаріальну дію також занесла до журналу реєстрації нотаріальних дій.
Із показів свідка ОСОБА_11., яка займає посаду інженера правової реєстрації КП КОР Білоцерківського МБТІ, вбачається, що в січні 2007 року підсудний звертався до неї за отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно з метою прадажу квартири. При цьому надав необхідні проавовстановлюючі документи на квартиру, технічну документацію, дві довіреності, якими співвласники квартири уповноважували його представляти їх інтереси з метою реалізації належного їм майна, копії необхідних особистих документів, написав заяву про видачу витягу. На підставі поданих документів та заяви нею було виготовлено витяг з реєстру. В лютому 2007 року з заявою про реєстрацію права власності на цю ж квартиру звернулась особа, яка її придбала за договором купівлі-продажу.
Свідок ОСОБА_12 показав, що в січні 2007 року у газеті «Миронівський край» помістив об»яву про придбання однокімнатної квартири. На початку лютого 2007 року по телефону, який був повідомлений в об»яві, зателефонував чоловік, який запропонував подивитися квартиру під номером АДРЕСА_2. Разом з ОСОБА_13 він поїхав за вказаною адресою, де зустрівся з підсудним. Оглянувши квартиру, побачив, що у ній була пожежа, квартира перебувала у занедбаному стані. На їх прохання підсудний показав документи на квартиру. Наступного дня вони звернулись до державної нотаріальної контори, де було посвідчено договір купівлі-продажу. Після укладення договору він розрахувався з підсудним, передавши йому кошти в сумі 70000 грн.
Свідок ОСОБА_13 надав суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_6
Допитана в якості свідка приватний нотаріус Захарченко Н.Ф. показала, що вона складала та посвідчувала довіреність від імені потерпілого ОСОБА_2. в січні 2007 року. Конкретних обставин справи не пам»ятає, проте стверджує, що при посвідченні довіреності особа довірителя нею була встановлена, дієздатність перевірена, зміст довіреності був відомий довірителю ОСОБА_2., він був складений нею лише після того, як він висловив своє волевиявлення. Факт підписання чистого листка паперу чи документу, зміст якого не прочитано довірителем чи нею вголос не міг мати місця. ОСОБА_2. розумів значення вчинюваної ним нотаріальної дії.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_14., наданих в ході досудового слідства, вбачається, що 6 лютого 2007 року до Миронівської державної нотаріальної контори звертався ОСОБА_1., який представляв інтереси ОСОБА_2. та ОСОБА_5 згідно доручень, що були посвідчені приватним нотаріусом Захарчсенко Н.Ф. та Козинською сільською радою, та ОСОБА_12 Вказані особи мали намір укласти договір купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_2. Перевіривши особи сторін, їх дієздатність та надані документи, відсутність заборони на нерухоме майно, вона склала та посвідчила договір купівлі-продажу.
Письмовими матеріалами справи:
• протоколом огляду від 26.07.2007 року, з кого вбачається, що при огляді реєстрів для реєстрації нотаріальних дій Козинської сільської ради виявлено, що під номером 121 мається запис про вчинену 20.12.2006 року від імені потерпілого ОСОБА_5 нотаріальну дію - складання довіреності. Аналогічний запис зроблено 22.01.2007 року під неомером 2. При огляді примірника довіреності, посвідченої 20.12.2006 року, який зберігається в Козинській сільській раді Миронівського району, виявлено, що вона не містить підпису довірителя ОСОБА_5 (а.с. 32);
• довіреністю, посвідченою секретарем Козинської сільської ради 22.01.2007 року, з якої вбачається, що ОСОБА_5. уповноважив прідсудного ОСОБА_1. на продаж належної йому частини квартири під номером АДРЕСА_2 (а.с.33);
• довіреністю аналогічного змісту, яка містить реєстраційний напис про її посвідчення 20.12.2006 року (а.с.34);
• свідоцтвом про реєстрацію права власності на житло, виданим Миронівським міськвиконкомом 11.01.1996 року, з якого вбачається, що співвласниками квартири під номером АДРЕСА_2 були потерпілий ОСОБА_2. таОСОБА_5., та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.,а.с. 74,75);
- договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори 06.02.2007 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1-542, з якого вбачається, що підсудний розпорядився належною ОСОБА_5. частиною квартири та отримав кошти від реалізації вказаного майна (а.с.65);
- копією актового запису про смерть ОСОБА_5 №207 від 18.03.2006 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області ( а.с.54);
- протоколами очної ставки від 14.08.2007 року, 24.10.2008 року між свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_8., а також між підсудним та свідками ОСОБА_15. і ОСОБА_8. Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_10, ОСОБА_8. та ОСОБА_15. підтвердили свої покази щодо обставин справи, надані при їх допиті в якості свідків.(а.с.,а.с.137-140);
- протоколами пред»явлення особи для впізнання від 24.10.2008 року, відповідно до яких ОСОБА_15. та ОСОБА_8. вказали на підсудного, як на особу, яка зверталась з проханням посвідчити довіреність від імені ОСОБА_5 та отримала таку довіреність (а.с.,а.с. 142-145);
- протоколами виїмки від 23.10.2007 року, 19.02.2008 року, 21.02.2008 року, відповідно до яких у підсудного було вилучено розписку, складену від імені ОСОБА_2., про отримання ним коштів, в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації - інвентаризаційну справу на квартиру під номеромАДРЕСА_2, в Миронівській державній нотаріальній конторі - договір купівлі-продажу (а.с.,а.с. 147, 150, 180);
- висновком товарознавчої експертизи № 1632 від 14.04.2008 року, відповідно до якого загальна ринкова вартість квартири під номеромАДРЕСА_2 станом на 6 люте 2007 року могла складати 88854,75 грн.( а.с.,а.с. 61,62).
Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів дає суду підстави для сумніву в тому, що потерпілий при складенні довіреності діяв під впливом обману з боку підсудного. Покази потерпілого щодо волевиявлення при складанні довіреності були суперечливими. Відповідаючи на запитання учасників судового розгляду, потерпілий підтвердив, що обманувся в наслідках правочину, оскільки повірив, що після укладення договору підсудний віддасть кошти за квартиру. Вказані обставини свідчать про те, що він розумів зміст і можливі наслідки своїх юридичних дій. Факт навмисного цілеспрямованого ведення потерпілого в оману щодо фактів, які впливали на укладення правочину, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Не встановлені обставини, що могли перешкодити вчиненню правочину, існування яких замовчував або заперечував підсудний.
Не узгоджуються між собою покази підсудного та свідка ОСОБА_15 щодо дати звернення за складанням та посвідченням довіреності від імені ОСОБА_5 Покази ОСОБА_15 про те, що підсудний вперше звернувся за укладенням довіреності 20.12.2006 року, суд вважає помилковими, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу квартири він використав довіреність, датовану даним числом. Саме вона не потребувала реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, який був створений з 8 січня 2007 року. Довіреність, що була датована 22.01.2007 року не була внесена до вказаного реєстру, а тому не могла бути прийнята нотаріусом при посвідченні угоди купівлі-продажу.
Аналізуючи зібрані в ході досудового та судового слідства, а також досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1. надав державному нотаріусу для вчинення нотаріальної дії завідомо підроблений документ - довіреність на вчинення представницьких дій від імені ОСОБА_5, а тому дії підсудного органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 358 ч.3 КК України.
На підставі вказаного підробленого документа, шляхом обману, він придбав право на реалізацію майна - Ѕ частини квартири під номером АДРЕСА_2 вартістю 44427, 37 грн. та реалізував вказане майно, тобто вчинив шахрайство.
Зібрані у справі докази не підтверджують факту вчинення підсудним шахрайства у великому розмірі. Враховуючи розмір вказаного майна та розмір податкової соціальної пільги, визначений на підставі положень п.22.5 ст. 22 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб» та відповідно до п.п. 6.1.1. п.6.1. ст. 6 цього Закону , суд дійшов висновку, що при вчиненні злочину підсудним спричинено збитки в розмірі від ста до двохсот п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому кваліфікуючою ознакою даного злочину є завдання значної шкоди, а не шкоди у великому розмірі. Враховуючи вказані обставини злочинні дії підсудного по вчиненню шахрайства підлягають кваліфікації за ст. 190 ч. 2 КК України. Саме за цей злочин він має нести кримінальну відповідальність.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудного ОСОБА_1. , який за місцем проживання характеризується позитивно ( а.с.,а.с. 122,191).
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.
Обставиною, що пом»якшує відповідальність підсудного, суд вважає щире каяття у вчиненні злочинів.
З урахуванням наведених обставин, суд прийшов до висновку, що покарання підсудному необхідно призначити у виді позбавлення волі.
При цьому тяжкість вчинених підсудним злочинів, характер діянь, обставина, що пом»якшує його відповідальність, щире розкаяння у вчиненому та готовність нести відповідальність за вчинені діяння, а також сімейний стан підсудного, факт перебування дружини в стані вагітності, що підтверджено відповідними медичними довідками, істотно знижують ступінь небезпечності його особи для суспільства та в сукупності утворюють підстави для висновку про можливість його звільнення від відбування покарання та доцільність застосування щодо нього випробування відповідно до ст. 75 КК України.
Звільняючи підсудного від реального відбування покарання, суд вважає за необхідне покласти на нього обов»язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за його поведінкою в період іспитового строку.
Цивільний позов про стягнення з підсудного 65000 грн., які були обумовлені при укладанні довіреності на реалізацію частини квартири під номером АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За загальним правилом, що міститься в ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
До змісту правовідносин представництва входять не лише права, а й обов»язки їх учасників. Зокрема, представник зобов»язаний діяти в межах наданого повноваження і в інтересах того, кого представляє, а після виконання обов»язків - передати права і все отримане за укладеним ним правочином особі, яку він представляє.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановлено, що підсудний за правилами представництва реалізував майно потерпілого та особи, з якою він перебував у родинних відносинах.
Зі змісту довіреності, посвідченої потерпілим ОСОБА_2. 15 січня 2007 року вбачається, що він уповноважив підсудного укласти договір купівлі-продажу належної йому на праві власності частини квартири та отримати за продане майно гроші. Підсудний при укладенні договору діяв в межах наданих йому повноважень. Після укладення правочину отримані кошти в сумі 70000 грн. підсудний не передавав потерпілому, посилаючись на те, що між ними була інша домовленість, за якою він передав потерпілому кошти в сумі 65000 грн. 15 січня 2007 року, тобто до виконання всіх дій за договором доручення. Домовленість про передачу вказаної суми коштів підтвердив і потерпілий. Зміст складеної ним довіреності не встановлює письмової форми передачі отриманого за укладеним правочином.
Факт передачі підсудним коштів в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_1. та ОСОБА_16., які показали, що кошти в сумі 65000 грн. були передані потерпілому в їх присутності, тоді ж ним внесено запис до тексту надрукованої розписки про їх отримання. В підтвердження вказаних обставин в якості речового доказу до справи приєднана розписка, складена від імені потерпілого. Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 682-ВКЕ від 18.11.2008 року вирішити питання чи потерпілий писав текст про отримання коштів в даній розписці не представилось можливим. Вказані обставини не спростовують показань підсудного щодо передачі коштів потерпілому та не являються доказом того, що кошти не передавались.
Судовим слідством та потерпілим не доведено, що дії підсудного при отриманні ним довіреності від імені потерпілого на вчинення представницьких дій та вчиненні вказаних дій були протиправними та злочинними. Потерпілим не доведено факт порушення його прав та інтересів та факт заподіяння йому шкоди під час вчинення представницьких дій від його імені.
Що стосується порушення його прав на спадкування майна, належного померлому ОСОБА_5., то в судовому засіданні встановлено, що при вчиненні шахрайських дій щодо реалізації майна ОСОБА_5 були порушені права його спадкоємців. Проте належність потерпілого до кола родичів померлого ОСОБА_5 не може бути підставою для стягнення на його користь вартості спадкового майна. Потерпілим не надано суду будь-яких доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та належності до кола спадкоємців, які мають право на спадкування. В судовому засіданні він показав, що такі докази відсутні, оскільки спадщину він не приймав, з спадкоємцем на час смерті не проживав, з заявою про прийняття спадщини чи продовження строку для прийняття спадщини не звертався.
Вищевказані обставини свідчать про недоведеність обставин, на які посилається потерпілий як на підставу заявлених вимог.
Питання речових доказів суд вирішує, керуючись правилами, встановленими ст.81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
Визнати ОСОБА_1винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.2, ст. 358 ч.3 КК України і призначити покарання:
- за ст. 190 ч.2 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
-за ст. 358 ч.3 КК України у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися у вказаний орган для реєстрації.
Цивільний позовОСОБА_2залишити без задоволення.
Речові докази: довіреності, посвідчені від імені ОСОБА_5 20.12.2006 року та 22.01.2007 року, розписку ОСОБА_2. про отримання коштів, лист та листівку зі зразками почерку ОСОБА_1., справу № 6 від 16.04.2005 року по факту пожежі в даній квартирі на 10 аркушах, картки зі зразками підписів ОСОБА_2. від 19.04.2006 року, заяву ОСОБА_2. від 19.04.2006 року про відкриття поточного рахунку в національній валюті, договір № 1023106360/0 від 19.04.2006 року, дві відомості про видачу заробітної плати від 16.10.2006 року з підписами ОСОБА_2. - залишити на зберігання в матеріалах справи; інвентаризаційну справу на квартиру під номером АДРЕСА_2 на 24 аркушах - повернути Білоцерківському МБТІ, договір купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_2 на 23 аркушах - повернути Миронівській Державній нотаріальній конторі.
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд протягом п'ятнадцятиденного терміну з моменту проголошення.
Суддя: підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом.
Суддя Л.О.Капшук
