Справа № 1-25/09
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року смт.Шацьк
Шацький районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді - Храновської Н.В.,
при секретарі - Копитко І.О.,
за участю захисника підсудного – ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
підсудного - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Столенські Смоляри Любомльського району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну неповнолітнюю дитину з вищою світою, підприємця, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356 КК України,
В С Т А Н О В И В:
29 травня 2008 року підсудний ОСОБА_3, самовільно, без згоди власника – ОСОБА_4, здійснив демонтаж, належного останньому, металевого боксу, який знаходився в АДРЕСА_2, чим заподіяв потерпілому значну матеріальну шкоду на суму 27522,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованого злочину, підсудний ОСОБА_3 своєї винуватості не визнав та показав, що він, приблизно наприкінці травня 2008 року звернувся до начальника Шацького ВУЖКГ ОСОБА_5 з проханням продати йому металевий бакс по АДРЕСА_3, на що останній погодився, проте повідомив, що за попереднім орендарем гаражів, які є на балансі у ВУЖКГ за гр.. ОСОБА_4 рахується заборгованість в сумі 1535 гривень і в разі її погашення, він зможе демонтувати даний бокс, а крім того, порекомендував повідомити про намір демонтувати даний об»єкт ОСОБА_6, яка була дружиною покійного ОСОБА_7, який будував даний гараж. Тому, в той же день він разом із ОСОБА_8 в смт. Шацьк підходив до ОСОБА_6, вважаючи її такою, що має право розпоряджатися даним боксом, і повідомив, що він має намір демонтувати гараж, який будував її чоловік та погасити заборгованість по орендній платі, на що вона відповіла, щоб він узгоджував ці питання з ОСОБА_5. Тоді, він внісши в касу підприємства 1535 гривень заборгованості по орендній платі за гаражі, приступив до демонтажу гаража. Про те, що власником даного боксу був ОСОБА_4, батько ОСОБА_6, йому відомо не було. Думав, що розпоряджатися ним мала право ОСОБА_6, до якої їй порекомендував звернутися ОСОБА_5. Крім того, ОСОБА_9 в розмові повідомив, що ОСОБА_6 дозволила йому розпорядитися даним гаражем на власний розсуд в рахунок заборгованості по орендній платі. А також, він не визнає розмір завданої шкоди, який вважає є значно завищений, оскільки гараж був збудований із бляхи, тирси, глини, цементу, а також, перебував в аварійному стані, що значно знижує його вартість.
Проте, незважаючи на невизнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого злочину самим підсудним його винність повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме.
Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, який показав, що з жовтні 2003 року він на підставі договору оренди орендував у Шацкого ВУЖКГ два гаражі. На земельній ділянці, яка належить Шацькій селищній раді, з дозволу останньої, до даних гаражів було прибудовано його зятем ОСОБА_7 металевий бокс для фарбування автомобілів, який рахувався його власністю, оскільки кошти на його будівництво надавав він, а також, усі документи на даний бокс виготовлялись на його ім»я. Проте, в листопаді 2008 року йому повідомила його донька ОСОБА_6, що бокс уже демонтували, в зв»язку з чим, він наказав доньці звернутися в правоохоронні органи, так, як за станом здоров»я не міг цього зробити особисто. На будівництво гаража він постійно давав кошти, проте будь-яких письмових доказів на підтвердження придбання будівельних матеріалів, не збереглось. Вважає, що будівництво гаража обійшлось, приблизно, в 8 тис. доларів США. Цивільний позов підтримав частково, просив стягнути з ОСОБА_3 в його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 27522,00 грн., яка для нього є значною, оскільки він є особою пенсійного віку, постійно хворіє, проживає із дружиною, яка також є пенсійного віку та хворіє, крім того має на утриманні доньку інваліда 1-ї групи; 500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, так як хвилювання з цього приводу призвели до погіршення стану здоров»я, змушений був з»являтися в органи ВС для дачі пояснень, а також просив відшкодувати витрати на правову допомогу в сумі 1300,00 грн..
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що в травні 2008 року до нього звернувся гр. ОСОБА_3 з проханням продати металевий бокс, який був добудований до гаражів Шацького ВУЖКГ , два з яких перебувало в оренді в ОСОБА_4 і за оренду яких за останнім рахувалась заборгованість в розмірі 1535 гривень. Тому він ОСОБА_3, в присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_11, повідомив, що питання з приводу демонтажу гаража йому слід вирішувати з можливим власником ОСОБА_4. Та що він дозволить демонтувати цей гараж лише за умови сплати заборгованості по орендній платі. Після чого йому стало відомо, що ОСОБА_3 погасив заборгованість по орендній платі, та повідомив його, що питання демонтажу гаража узгоджено. Крім того зауважив, що даний гараж перебував в аварійному стані, оскільки, приблизно з 2004 року не використовувався. Дані показання підтвердив в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_10. Свідок ОСОБА_11 показав, що бачив, що ОСОБА_3 приходив та вирішував якісь питання з ОСОБА_9, проте свідком їхньої розмови та розмови з ОСОБА_6 не був.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що кошти для будівництва гаража давав батько та уся підприємницька діяльність була оформлена на батька, а займався фактично ремонтом та фарбуванням автомобілів її покійний чоловік ОСОБА_7. На будівництво гаража було приблизно витрачено 5-6 тисяч доларів США. З приводу демонтажу гаража до її батька ніхто не звертався, а лише телефонував ОСОБА_3 та просив ідентифікаційний код на ім.»я батька, а також повідомив, що має намір сплатити заборгованість по орендній платі за її батька та забрати металевий бокс, на що вона йому згоди не дала. В листопаді 2008 року побачила, що гаража немає і повідомила батька.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що був свідком розмови ОСОБА_3 з ОСОБА_9 і хто є власником гаража ОСОБА_9 не повідомляв, лише сказав, що це питання потрібно вирішувати з ОСОБА_6, а також, повідомив, що за ОСОБА_4 рахується заборгованість за оренду гаражів, тому запропонував взяти в ОСОБА_6 ідентифікаційний код батька - ОСОБА_4 і погасити заборгованість. Крім того пояснив, що гараж був збудований із бляхи, яка уже частково прогнила, глини, цементу і перебував в аварійному стані.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_12, показав, що є підприємцем і торгує будівельними матеріалами та що покійний ОСОБА_7 брав у нього в борг будівельні матеріали, а саме профільні листи металу та профільні труби, за які розраховувався частково, придбавши товару, приблизно, до півтори тисячі доларів. Гараж був добротний, але не завершений будівництвом. Відомо було, що власником даного гаража був ОСОБА_4. Допитана в судовому засіданні також за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_13, показала, що працювала касиром у ВУЖКГ і коли виникла у ОСОБА_4 заборгованість за орендовані гаражі, вона неодноразово, за дорученням ОСОБА_9, підходила до ОСОБА_6 з розпискою від імені ОСОБА_4 про передачу металевого боксу останнім ВУЖКГ в рахунок заборгованості по орендній платі, однак остання відмовилась, а також, ствердила, що усім було відомо що власником металевого боксу був ОСОБА_4
Належність демонтованого металевого боксу ОСОБА_4 підтверджується частиною проектно-технічної документації /а.с. 5-18/.
Крім того, з мотивувальної частини Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом крадіжки майна від 08.03.2009 року /а.с. 1—2 відмовного матеріалу № 86/, яка ним не оскаржувалась, вбачається, що ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_3, що питання з приводу купівлі металевого боксу слід вирішувати з власником та що він по питанню демонтажу гаража до ОСОБА_4 не звертався, що свідчить про те, що ОСОБА_3 було відомо, що власником даного металевого боксу був ОСОБА_4. Крім того, при попередньому розгляді скарги ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що демонтував металевий бокс зі згоди ОСОБА_9 та доньки власника ОСОБА_6. Також, ОСОБА_3 визнав, що звертався до ОСОБА_6 з проханням надати йому ідентифікаційний код батька для погашення заборгованості по орендній платі. Отже, усі ці обставини в сукупності свідчать про те, що підсудному було достовірно відомо хто є власником металевого боксу та що він не визнає своєї винуватості з метою уникнення відповідальності.
В обґрунтування розміру завданої значної шкоди демонтажем боксу ОСОБА_4 та розміру цивільного позову на суму 116799 гривень потерпілим представлено локальний кошторис вартості виготовлення металевого боксу, згідно з яким, його вартість становить 116699,00 грн. Проте, як встановлено в судовому засіданні із показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_10, показань підсудного ОСОБА_3, які показали, що металевий бокс був збудований із матеріалів: шлаку, тирси, піску, цементу, профільної труби та листів металу, а також, те що він був незавершений будівництвом, його вартість є завищеною, що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 31 від 18.08.2009 року з якого вбачається, що кошторисна вартість тимчасового металевого боксу без внутрішніх робіт та зовнішнього оздоблення, з врахуванням 60 % його готовності становить 27522,00 грн./ а.с. 100-108/, з чим погодився в судовому засіданні потерпілий, зменшивши позовні вимоги. А також, приймаючи до уваги, те що потерпілий є особою похилого віку, постійно хворіє, єдиним джерелом його доходів є пенсія, утримує доньку інваліда 1-ї групи /а.с.123-125/, тому вважаю, що шкода завдана діями ОСОБА_3 ОСОБА_4 є для нього значною.
Отже, оцінюючи усі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що своїми умисними діями, які виразились в самовільному, всупереч установленому законом порядку, демонтажі металевого боксу без згоди власника ОСОБА_4, правомірність яких оспорюється потерпілим, якими було заподіяно останньому значної шкоди, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст.. 356 КК України.
У даній справі потерпілим, який визнаний цивільним позивачем, заявлено цивільний позов на суму 116799,00 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, розмір якої було зменшено до 27522,00 грн. та яка, на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Крім того, на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК Україну повному відшкодуванню підлягає і моральна шкода в розмірі 500,00 грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 1300,00 грн..
Суд, обговорюючи питання про вид і міру покарання підсудному враховує, що вчинений ним злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості та особу підсудного, який за місцем проживання характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Обставин, які б пом»якшували чи обтяжували покарання підсудного, суд не вбачає. А тому, йому слід призначити покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, а саме у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.. 1166, 1167 ЦК України, суд,-
З А С У Д И В:
визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.356 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 680,00 (шістсот вісімдесят) гривень.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 27522,00 (двадцять сім тисяч п»ятсот двадцять дві) гривні на відшкодування майнової шкоди; - 500, 00 (п»ятсот) гривень на відшкодування моральної шкоди та 1300,00 (одну тисячу триста) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з часу його проголошення, через Шацький районний суд.
Головуючий: суддя Н.В.Храновська
