Справа №1-261/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О., при секретарі Адамчо К.С., з участю прокурора Фалеса Я.С., адвоката ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу про обвинувачення
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Берегово
мешканки АДРЕСА_1, без освіти, не заміжньої,
не працюючої, на утриманні має пятьох малолітніх дітей, раніше
притягувалася до кримінальної відповідальності, судимість погашена,
громадянки України,
за ст.150-1 ч.2 КК України ,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 в період з 21 серпня 2010 року по 15 вересня 2010 року в денний час доби, знаходячись в місцях стоянки автомобілів по вул.Б.Хмельницького та по вул.Сечені в м.Берегово, використовуючи свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, тримаючи його на руках, систематично випрошувала гроші у сторонніх осіб, привласнюючи собі отримані внаслідок жебракування доходи.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину свою повністю визнала і пояснила, що вона проживає разом з пятьома малолітніми дітьми, яких виховує сама. Підсудна не має місця роботи. Матеріальної допомоги, що отримує від держави, не вистачає на утримання сім»ї. Щоб заробити кошти, систематично жебракувала на стоянках автотранспорту м.Берегово. При цьому тримала малолітнього сина на руках, щоб більше розжалобити людей. Отримані внаслідок жебракування гроші, підсудна витрачала на утримання сім”ї.
У вчиненому щиро покаялась, обіцяла більше не порушувати закон, просила суд не карати її суворо.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.150-1 КК України кваліфіковані невірно, оскільки постановою Берегівського райсуду від 18.08.2010 року ОСОБА_3 було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком суду від 30.07.2009 року за вчинення злочину, передбаченого ст.304 ч.2 КК України.
ОСОБА_3, будучи матір»ю малолітньої дитини, використовувала її для зайняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей у сторонніх осіб) з метою отримання прибутку, тому дії винної слід кваліфікувати за ч.1 ст.150-1 КК України.
Обираючи підсудній міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину.
Те, що ОСОБА_3 вину визнала і щиро покаялася, має на утриманні пятьох малолітній дітей, яких виховує одна, важкий матеріальний стан її сім'ї, є особою, що не має судимості, суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання винної по справі не встановлено.
Враховуючи особу ОСОБА_3, конкретні обставини справи, суд вважає за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України ,
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 за ч.1 ст.150-1 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.79 КК України звільнити засуджену від відбування покарання із строком випробування 1 (один) рік.
На підставі п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироком в законну силу залишити попередній- підписку про невиїзд .
Вирок оголошений і може бути оскарженим протягом 15 діб з дня його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Головуючий О.О.Фейір
