Справа № 1-261
2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2010 р. м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Обідняка В.Д.
Секретаря Ковальчук Г.М.
З участю прокурора Григоришина І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, Коломийського району, Івано-Франківської області, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, не судимого, гр. України,
за ознаками ст. 122 ч. 1 КК України
ВСТАНОВИВ:
Підсудний у лютому 2010 року в с. П»ядики заподіяв гр. ОСОБА_2 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров”я, але не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 КК України.
Злочин підсудним вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1 25.02.2010 року біля 17.00 год. перебуваючи у власному господарстві, що в АДРЕСА_2, Коломийського району, в ході конфлікту із ОСОБА_2, на грунті неприязних відносин з метою нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_2 і наніс йому декілька ударів кулаками рук в обличчя, чим заподіяв згідно висновку експерта № 131 від 21.04.2010 року тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла нижньої щелепи зліва та закритого перелому суглобового відростка, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров»я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
Свою вину в судовому засіданні підсудний визнав повністю і пояснив, що дійсно 25.02.2010 року біля 17 год. до нього прийшов ОСОБА_2, який з вигляду був п»яний, ображав його, тому він не стримавшись наніс ОСОБА_2 удар кулаком правої руки в обличчя. У вчиненому щиро кається та визнає повністю цивільний позов.
Суд в порядку ст.299 КПК України з’ясував, що підсудний та учасник судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи і підсудний суть пред’явленого обвинувачення та розмір цивільного позову, а тому у суда немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції і визнає на недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову.
Таким чином винуватість підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а його дії слід правильно кваліфікувати за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров”я, але не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 КК України.
При обранні міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Обставин, що обтяжує покарання підсудному суд не знаходить.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вперше судиться, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні одну малолітню дитину та дружину, думку потерпілого, який не настоює на суворому покаранні.
Враховуючи пом’якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд вважає, що при призначенні основного покарання за ст. 122 ч.1 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м”якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 122 ч.1 КК України, обравши покарання у виді громадських робіт.
Цивільний позов потерпілого слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, суд –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винними за ст. 122 ч. 1 КК України та застосувавши ст.69 КК України призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити попередньо до набрання вироку законної сили.
Цивільний позов задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 – 2000 грн матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскажений до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий : підпис
З оригіналом вірно Суддя: Обідняк В.Д.