Справа № 1 261
2010 рік
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2010 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Скавронській Т.О.
з участю прокурора Барановського О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 освіта середня, не одружений, не працює, судимий
- 6.02.1989 р. Могилів-Подільським р/с по ст. 184, 14 КК України до 1 року п/в;
- 20.08.1991 р. Ленінським р/с м. Вінниці по ст. ст. 2153 ч.1, 2153 ч.2, 14 ч.1, 42 КК України до 1,6 років п/в;
- 15.06.1993 р. Тульчинським р/с по ст. ст. 140 ч.2, 142 ч.3 КК України до 12 років п/в;
- 20.05.2005 р. Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 3 років п/в;
- 5.10.2009 р. Тульчинським р/с по ст. 396 КК України до трьох місяців арешту
у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України
В С Т А Н О В И В:
16.06.2010 року біля 04.00 годині в смт. Шпиків, Тульчинського району, ОСОБА_1, маючи умисел на крадіжку чужого майна, таємно проник в приміщення літньої кухні домогосподарства АДРЕСА_2 яке належить ОСОБА_2, де з холодильника викрав два курячі стегна загальною масою 800 грам на суму 22,4 гривень та два кільця ковбаси загальною масою 1,2 кг на суму 72 гривні. Після чого вийшов з приміщення літньої кухні та проник в приміщення курника того ж домогосподарства, звідки викрав дві курки та півня на суму 145 гривень, а всього викрав на загальну суму 239,4 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю і суду показав, що він проживає за вищевказаною адресою разом зі своїми старими батьками та братом ОСОБА_1 Неподалік від нього проживає ОСОБА_2, в якої він раніше в будинку та в підсобних приміщеннях ніколи не був. 15.06.2010 року ввечері він перебував вдома, і знаючи, що ОСОБА_2 проживає одна і являється жінкою похилого віку, в нього виник умисел піти до домогосподарства ОСОБА_2 і вчинити там крадіжку яких не будь продуктів харчування та домашньої птиці. Перед крадіжкою, він спиртних напоїв не вживав, так як в нього не було грошей і був він абсолютно тверезий. Так, 16.06.2010 року біля 04.00 години ранку точного часу не пам'ятає, він вийшов зі свого будинку, при цьому взявши поліетиленовий пакет та поліпропіленовий мішок, щоб складати туди крадене і пішов до домогосподарства ОСОБА_2. Коли він прийшов до її домогосподарства, то зайшов на територію подвір'я, після чого пішов до літньої кухні. Двері літньої кухні були зачинені на защіпку, навісного чи іншого замка він не бачив. Відчинивши двері він зайшов в літню кухню, де за вхідними дверми знаходився холодильник. Він відчинив двері холодильника і побачив, що на полицях в холодильнику лежали два кільця домашньої ковбаси та два курячі стегна. Він взяв з холодильника два кільця ковбаси та два курячі стегна і положив собі в пакет і вийшов з літньої кухні, зачинивши за собою двері на защібку і пішов до курника. Підійшовши до курника він відчинив двері, які були зачинені на защібку. Зайшовши в курник він посвітив запальничкою, яка в нього була з собою оскільки він палить. На перемичках він побачив курей і при цьому зловив та положив в мішок дві курки та півня. Після цього він вийшов з курника зачинивши за собою двері на защібку і пішов до себе додому. Коли він йшов по вулиці, то зайшов на територію нежилого домогосподарства, де і заховав мішок в якому знаходились викрадені ним кури та півень біля будинку вказаного домогосподарства. На цьому же місці він з'їв два курячі стегна та одне кільце ковбаси. Після цього взяв одне кільце ковбаси, яке він викрав у ОСОБА_2 і пішов додому. Прийшовши додому, він пригостив ковбасою свого брата, коли він в нього запитав де той її взяв він йому відповів, що викрав з літньої кухні домогосподарства ОСОБА_2. Коли він наступного дня, пішов до нежилого домоволодіння де заховав мішок з курми то там його вже не було, де він дівся йому невідомо. В скоєному щиро кається, просить суд суворо не карати. Крадіжку продуктів харчування він здійснив, так як в нього не було коштів щоб купити поїсти. Завдані збитки він відшкодував в повному обсязі, а також просить суд надати йому ще один шанс для виправлення.
У відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного та оголошенням характерезуючих особу матеріалів справи.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка поєднана із проникненням в приміщення доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч.3 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, який характеризується негативно, щире каяття, сприяння в розкритті злочину, відшкодування завданого збитку.
До обставин, що помякшують відповідальність підсудного суд відносить щире каяття в скоєному злочині, сприяння в розкритті злочину, відшкодування завданого збитку.
Обтяжуючих вину обставинами судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що достатньою мірою покарання з метою виправлення підсудного та запобіганню вчинення нових злочинів, буде призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі в межах санкції визначеної ст. 185 ч.3 КК України.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги позицію державного обвинувача, суспільну небезпечність вчиненого злочину, обсяг заподіяної шкоди, особу підсудного, який щиро покаявся у вчиненому злочині, запевнив суд, що став на шлях виправлення, а також те, що його виправлення можливе без реального відбуття покарання, суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.
Стосовно запобіжного заходу, підстав для його зміни суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324, 328, 330, 331, 342 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на три роки.
Відповідно до ст. 76 п. 2, п.3 КК України засудженому ОСОБА_1 забороняється виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, а також засуджений зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом пятнадцяти діб з дня його проголошення.
Суддя:
