Справа № 1-261 / 10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді - Пархоменка П.І.
при секреті - Горбач Н.Д.
з участю прокурора - Дей С. Г.
захисника - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бахмач, Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, має одну неповнолітню дитину, раніше судимий 17.05.2010 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 гривень, проживає АДРЕСА_1, -
у скоєнні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України та ст. 185 ч. 2 КК України, -
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_3 будучи раніше судимим 17.05.2010 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ст. 186 ч. 1 КК України, судимість якого не знята і не погашена, 10.07.2010 року близько 1 години, з метою скоєння крадіжки, через фіртку, проник до господарства, яке розташоване в АДРЕСА_2, звідки намагався скоїти крадіжку мопеду «Альфа» вартістю 4600 гривень, що належить ОСОБА_4, який зберігався у дворі вказаного господарства, але не довів свій злочинний умисел до кінця по незалежним від його волі причинам, так, як був помічений та затриманий власником мопеда.
04.09.2010 року близько 4 години підсудний ОСОБА_3 знаходячись в районі переїзду станції Бахмач-Пасажирський, із корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, пересвідчившись, що його ніхто не бачить, вчинив повторно таємне викрадення велосипеду марки «Аїст», червоного кольору, вартістю 300 гривень, що належить ОСОБА_5, в результаті чого останньому було спричинено шкоду на зазначену суму. 05.09.201 року ОСОБА_3 добровільно видав викрадений ним велосипед працівникам міліції.
Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення дані на досудовому слідстві та дійсно здійснив крадіжку велосипеду марки «Аіст» та намагався здійснити крадіжку мопеду»Альфа», у скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Зясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази по справі в повному обсязі, оскільки про таке не заперечують учасники судового розгляду та підсудний, який показав, що розуміє у чому обвинувачуються, фактичних обставин справи не оспорює, таке його волевиявлення є добровільним, він розуміє, що буде позбавлений права оспорювати визнанні ним обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи свідчення підсудного, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Правильною є і кваліфікація дій підсудного за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обставиною, яка помякшує покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено. Суд, відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України виключає із обвинувачення ОСОБА_3, таку обтяжуючу покарання обставину, як рецидив злочинів, оскільки він раніше був засуджений за грабіж, і знову вчинив крадіжку, що є повторністю злочинів, яка передбачена в ч. 2 ст. 185 КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, що згідно із ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчинених злочинів (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання та формально позитивної характеристики за таким, враховує обставину, яка помякшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, попереднє притягнення до кримінальної відповідальності та сплату штрафу відповідно до призначеного покарання, відсутність притягнень до адміністративної відповідальності, вимог потерпілих про призначення суворого покарання, доходить висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинені злочини та вважає, що виправлення підсудного можливе без відбуття покарання, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. У звязку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням необхідно покласти на нього обовязки, передбачені ст.76 КК України. Підстав для обрання більш мяких або тяжких покарань суд не знаходить.
Судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи покладаються на засудженого відповідно до ст. 93 КПК України. Питання про речові докази вирішується в порядку ст. 81 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання :
за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину.
В силу ст. 76 КК України зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 103 грн. 20 коп. (сто три гривні 20 копійок) судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Речові докази: велосипед жіночий, червоного кольору, марки «Аїст», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 повернути останньому, як власнику; мопед марки «Альфа», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 повернути останньому, як власнику.
Мірою запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області П.І. Пархоменко
